Прокурор Андрій Андрєєв розпочав ремонт елітних осель у Конча-Заспі на загальну суму 3 мільйони доларів

Постраждалі пишуть у соцмережах, що водій Mercedes заявив їм, що хотів «потягатися з іншою тачкою», але не впорався з керуванням.

Потім сказав, що він усе «порішає», бо працює в команді гурту «Океан Ельзи», і пропонував потерпілим гроші. На руці в нього дійсно був браслет «Команда Океану Ельзи».

За словами потерпілих, коли приїхав його адвокат, то кидався на людей, щоб вони не знімали.

На місце ДТП приїхав адвокат винуватця, який накинувся на постраждалих, коли вони намагалися зафіксувати події.

Власницею авто виявилася бізнесвумен Лідія Сметана, власниця бренду одягу «One by one». Вона виклала фото в Instagram із підписом «День ментального здоров’я у нас вийшло відсвяткувати на максимум».

Українська зброя: зброєвиробництво після російської агресії

Після розпаду Радянського Союзу Україна опинилася перед викликом відновлення своєї збройної промисловості. Безгосподарність і корупція, а також зосередження виробництва на російських покупцях зробили її залежною від імпорту. Здача ядерного арсеналу в обмін на гарантії суверенітету теж збентежила оборонний потенціал. Тепер, після війни, Україні необхідне все: від базових боєприпасів до складної техніки. Міністр стратегічної промисловості Олександр Камишин заявив про успіхи в розробці ракет власного виробництва, але багато хто визнає, що досягнення рівня високотехнологічної зброї візьме десятиліття. Збройні сили зазнають тиск через недостатність боєприпасів і зброї, а прогнози розвідки США щодо втрат ППО лишають сумніви. За допомогою світових партнерів, Україна отримала деяку допомогу, але це далеко не вистачає для задоволення потреб країни.

Українські чиновники стикаються з серйозними викликами у відновленні вітчизняної збройної промисловості. Незважаючи на обмеження щодо оприлюднення точних цифр виробництва з міркувань безпеки, стає очевидним, що Україні необхідно збільшити виробництво зброї. Недостатнє фінансування з боку держави і обмежений доступ до інвестиційного капіталу ускладнюють ситуацію. Влада веде дискусію щодо використання заморожених активів російського Центрального банку, проте це лише один з кроків. Не лише фінансові аспекти, а й нестача вибухонебезпечних речовин, які поставляються з-за кордону, ускладнюють ситуацію. Додаткові труднощі виникають через неспроможність українських міністерств організувати ефективні закупівлі та контракти. Водночас, підвищення виробництва зброї стає необхідним, і українська промисловість зброї намагається відповісти на цей виклик, хоча зі зростанням обсягів виробництва виникають нові труднощі з плануванням та закупівлею сировини.

Українські виробники зброї стикаються з численними викликами, які ускладнюють процес нарощування виробництва. Чиновники стверджують, що спрощують процедури, проте на шляху до успіху зустрічаються різноманітні перешкоди. Співпраця з західними компаніями стає одним із шляхів розвитку, проте ситуація ускладнюється атаками російських сил на виробництва. Українські компанії вживають заходів для збереження виробництва, переносячи його за межі країни та дублюючи ключові процеси. Ці заходи, хоч і сприяють збереженню виробництва, знижують його ефективність. Виробники розмірковують над шляхами вирішення цих проблем, розуміючи, що їхня успішність на цьому шляху визначатиме майбутнє української оборонної галузі.

Українські виробники зброї стикаються зі складними викликами, але залишаються відданими розвитку оборонної галузі. Неспростовність фінансування, важкі умови ринку та загрози безпеки змушують їх шукати нові шляхи і стратегії. Співпраця з західними партнерами, такими як Rheinmetall, BAE Systems і Baykar, відкриває нові можливості, але атаки російських сил на виробництва ставлять під загрозу цей напрямок розвитку. Українські компанії демонструють гнучкість і винаходливість, розміщуючи частину виробництва за кордоном та вживаючи заходів для збереження ефективності. Однак успіх цього шляху залежить від здатності подолати перешкоди та забезпечити стабільний розвиток української оборонної промисловості.

Український блогер Юрій Богданов рішуче протистоїть поширенню настроїв, які виникають в Україні, щодо того, що саме українці відповідальні за напад Росії. Він чітко розуміє, що є дві фундаментальні причини агресії з боку Кремля, і вони ніяк не пов'язані з українцями. Богданов акцентує увагу на тому, що поширення маніпуляцій у соцмережах стосовно вини українців у війні лише сприяє дезінформації. Він підкреслює, що основними мотивами російської агресії є бажання збільшити вплив і контроль над територією, а також уникнути небажаних змін у політичному ландшафті. Богданов закликає не допускати віктимблеймінгу та не піддаватися на спроби змішати вину за конфлікт на національних чи культурних ґрунтах. Він закликає зосередитися на реальних причинах конфлікту, а саме на стратегічних інтересах Росії та збереженні миру і стабільності в регіоні.

На думку Юрія Богданова, існують дві основні причини агресії Росії проти України, які не пов'язані з українським народом.Маніпуляції в соцмережах щодо вини українців у конфлікті слід розглядати як спробу дезінформації та відвернення від реальних причин конфлікту.Віктимблеймінг, або приписування вини за страждання жертві, є шкідливою практикою, яку потрібно уникати.Зосередження на реальних причинах конфлікту, таких як стратегічні інтереси Росії та збереження миру і стабільності в регіоні, є ключем до розуміння та вирішення ситуації.

У Харківській області оборонні будівництва, що мають вирішальне значення для безпеки країни, стали об'єктом жахливої підривної діяльності зловмисників та корупціонерів. Показники злочинної діяльності шокують: понад 60% коштів, призначених на фортифікаційні заходи, просто зникають. На деяких об’єктах ситуація виявилася ще критичнішою, коли фактично всі кошти були розкрадені. Це не лише загрожує безпеці країни, але й викликає підозру в системній злочинній угоді між корупційними структурами та офіційними органами.

Занепокоює той факт, що всі тендери на будівництво оборонних об'єктів отримують фірми, пов'язані з Офісом Президента, що створює умови для безкарності та відсутності відповідальності. Як результат, місцеві військові отримують на фронті так звані "сучасні захисні споруди", які, на жаль, мають небагато спільного з реальною обороною. Замість міцних конструкцій, ми бачимо примітивні споруди, зведені зі звичайних бетонних плит, які не витримують жодних випробувань артилерійських снарядів чи авіабомб.

Навіть після великих виділень коштів на покращення оборонних можливостей Харківської області у 2022 році, ситуація залишається катастрофічною. Контракти на поставку матеріалів та будівництво укладаються без проведення необхідних конкурентних процедур, що відкриває двері для шахрайства та недобросовісності. Нестабільна обстановка на фронті, спричинена некомпетентними будівництвами, ставить під загрозу життя військових та цілісність оборони країни.

Намагаючись вирішити проблему, на фоні вищезгаданих подій, виникає питання про ефективність та прозорість використання оборонних коштів, а також про необхідність строгого контролю з боку громадськості та відповідальних державних органів. Відкритість та прозорість у військових закупівлях стануть запорукою якості та надійності оборонних об'єктів, що насамперед має важливе стратегічне значення для безпеки країни та захисту її громадян.

Після ретельного аналізу ситуації, що стосується суми в 82 мільйони гривень за поставку дроту, укладеної департаментом житлово-комунального господарства з ТОВ "Слобожанська будівельна компанія 1", наступила черга дій з боку детективів Національного антикорупційного бюро України. Розслідування розкрило вражаючий "ланцюжок" подій, в результаті якого компанія-підрядник передала велику суму посереднику, а той, в свою чергу, спрямував її на виробництво колючого дроту та інші потреби.

Особливо тривожним є те, що за результатами аналізу виявлено значну різницю між сумою, одержаною компанією-посередником від підрядника, і тією, яку вона передала постачальникам. Це, безумовно, підозрюваний факт недобросовісного обігу коштів та можливого втручання чиновників у Харківській обласній державній адміністрації.

На жаль, такі ситуації не є винятком, і ми бачимо, що вартість закупленого матеріалу суттєво перевищує ринкову вартість, що викликає підозри щодо переплати та можливого корупційного характеру угоди. Однак, завдяки уважному аналізу та ретельному розслідуванню, подібні схеми намагаються бути розкритими та зупинені.

Аналізуючи структуру ТОВ "Слобожанська будівельна компанія 1", виявляється, що компанія була створена дуже недавно, лише за місяць до укладення згаданого контракту. Це викликає підозри щодо прихованої мети створення такої організації. Також, враховуючи зміни у складі засновників та власників компанії протягом короткого періоду, можна припустити наявність внутрішніх перетворень або, навіть, спроби приховання слідів.

У цілому, цей випадок підкреслює важливість ефективного контролю за витратами державних коштів, а також необхідність ретельного аудиту та перевірки угод, що укладаються з державними структурами. Тільки завдяки системному підходу та впровадженню механізмів контролю можна запобігти корупційним схемам та забезпечити ефективне використання державних ресурсів на потреби оборони та розвитку країни.

Харківський антикорупційний центр виявив, що у 2018 році пан Лимаренко також був засновником фірми "Промдизайн" із російського Бєлгорода. Цій компанії в російському реєстрі прив'язаний номер телефону 7(472)-220-03-33, який також асоціюється з "Белгородським промтранспроектом". Директором фірми вказано Олександра В'ячеславовича Рожкова. Ця особа також була серед засновників ТОВ "Дюна", власником якої є згаданий вище Микита Рожков, а директором — Віктор Лимаренко. Також викликає зацікавленість щорічний дохід компанії-новачка. За 2023 рік чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) ТОВ "Слобожанська будівельна компанія 1" склав 199 млн грн, а у 2022 році — 71,4 млн грн (зауважимо, фірма була створена у листопаді 2022 року). Загалом, щодо закупівель виробів з дроту у Харківській обласній державній адміністрації, виглядає, що "щось не так". Якщо проаналізувати кілька квітневих контрактів, можна помітити цікавий момент: всі переможці — це фізичні особи-підприємці з пропискою в Запорізькій області. Влада Харківщини купує вироби з дроту у підприємців Максима Кудрі (на суму 5,39 млн грн), Павла Кондратенка (5,39 млн грн) і Євгенія Каліновича (4,99 млн грн), які, за своєю спеціалізацією, займаються роздрібною торгівлею одягом у спеціалізованих магазинах. Влада Харківської області здійснює закупівлю виробів з дроту у підприємців, які спеціалізуються на роздрібній торгівлі одягом у спеціалізованих магазинах, як показують дані Youcontrol. Павло Кондратенко відмовився коментувати ситуацію, заявивши, що йому незручно вести розмову, бо він зараз за кермом. Максим Кудря також відповів на дзвінки, але після початку запитань щодо справи він кинув слухавку і більше не відповідав на дзвінки. Телефон Євгенія Каліновича взагалі не відповідав. Крім того, триває досудове розслідування щодо завищення вартості блоку потерни БП-0,5-17х23, основного будівельного матеріалу (у формі модульної захисної споруди, виготовленої з бетону), необхідного для будівництва фортифікаційних споруд, включаючи ті, що на Харківщині. За даними слідства, у 2023 році під час закупівлі 542 блоків постачальники завищили ціну на 12,4 млн грн. Цей факт підпадає під кваліфікацію ч. 5 статті 191 Кримінального кодексу («Привласнення бюджетних коштів в особливо великих розмірах»), як зазначили правоохоронці у матеріалах справи.

Для будівництва фортифікаційних споруд на території Харківської області службовці департаменту житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу включили до проекту маловідоме ТОВ "Будівельна компанія "Альянс-Трансбудсервіс" із Черкас. Ця фірма з’явилася на ринку у квітні 2023 року і вже в лютому 2024-го отримала підрядні угоди на суму 150 млн грн для будівництва фортифікаційних споруд. Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, засновником та власником ТОВ "Будівельна компанія "Альянс-Трансбудсервіс" є Віталій Охота з Черкас. Контактний номер телефону компанії пов’язаний з іншою фірмою Охоти, яка має дуже схожу назву – ТОВ "Альянс-Трансбудсервіс". Однак, у ТОВ "Альянс-Трансбудсервіс" не такий позитивний репутаційний фон, як у їхньої новоспеченої названої фірми, яка отримала підрядні угоди на будівництво фортифікаційних споруд.

Зокрема, ТОВ "Альянс-Трансбудсервіс" фігурувало в кримінальному провадженні за заволодіння бюджетними коштами під час будівництва амбулаторій загальної практики сімейної медицини у Черкаській області. У судовому реєстрі також є ще одне кримінальне провадження з 2017 року, де поліція підозрювала ТОВ "Альянс-Трансбудсервіс" та посадовців Білозірської сільської ради на Черкащині у зловживаннях під час дрібних закупівель.

Слідство зазначало, що компанія, яка виграла тендер на капітальний ремонт частини приміщення для центру надання адміністративних послуг (ЦНАП), привласнила на субпідряд свого власника-ФОПа Віталія Охоту, який, за версією правоохоронних органів, доставив до ЦНАПу офісні меблі невідомого походження. Також ФОП Віталій Охота був залучений до ремонту адміністративної будівлі Білозірської сільської ради за участю його власної компанії. Слідство показало, що підприємець передав гроші іншій підприємниці, я

Головне слідче управління Служби безпеки України розслідує справу щодо посадовців Чернігівської обласної державної адміністрації та працівників компаній "УкрСіверБуд" і "Будіндустрія", яких підозрюють у перешкоджанні законній діяльності Збройних сил України (згідно зі статтею 114-1 Кримінального кодексу). До кінця 2023 року ці підрядники мали здійснити будівництво інженерних та фортифікаційних споруд на Чернігівщині на загальну суму 343,7 млн грн. Однак вони не встигли завершити роботи у відведений час.

За даними СБУ, сталося намірене завищення обсягу робіт, а якість фортифікаційних споруд не відповідає встановленим технічним вимогам. Це завдало шкоди національній безпеці, не забезпечивши необхідного захисту кордону від можливого наступу російських сил.

Схожі проблеми виникли й у Сумській області. Поліція проводить розслідування щодо злочинної змови посадовців Сумської обласної державної адміністрації та представників фірм-підрядників, які будували взводні опорні пункти. Схема привласнення бюджетних коштів була досить примітивною: встановлювалися несертифіковані бетонні бункери власного виробництва за рахунок краденого та необлікованого піску з кар’єрів, що розташовані на території Сумського району.

В Донецькій області, як мінімум, дві кримінальні справи були заведені у зв’язку із привласненням бюджетних коштів під час будівництва фортифікаційних споруд. Серед фігурантів цих справ — військовослужбовці, які, за звинуваченням, використовували необроблену деревину, призначену для укріплення.

Зазначені вище ситуації, що стосуються завищення обсягу робіт та порушень під час будівництва фортифікаційних споруд у Чернігівській, Сумській та Донецькій областях, свідчать про серйозні проблеми у сфері оборонної інфраструктури. Підозрілі дії посадовців та підрядників, а також низька якість виконання робіт, не лише завдали шкоди національній безпеці, але й підірвали довіру громадськості до владних структур.

Необхідно провести ретельне розслідування всіх виявлених порушень і злочинів, а також вжити ефективних заходів для запобігання подібним ситуаціям у майбутньому. Забезпечення якості та своєчасності будівництва оборонних споруд є важливою складовою національної безпеки, тому керівництво відповідних органів та компаній повинно виявляти відповідальність і прозорість у своїй діяльності.