П’ятниця, 16 Січня, 2026

Призов і виїзд за кордон — головний удар по бізнесу під час війни

Важливі новини

Вівторок в Україні буде сонячним, лише подекуди пройдуть короткі дощі

У вівторок, 5 серпня, в Україні пануватиме спокійна літня погода з мінімальною кількістю опадів. За даними синоптиків, невеликі дощі очікуються лише місцями на Прикарпатті та крайній півночі. Найкомфортніші температури будуть на заході — +25°…+27°, а найспекотніше залишатиметься на півдні, де стовпчики термометрів піднімуться до +36°. Прогноз по регіонах: Київ — безхмарно, +19° вночі, +28° вдень […]

Військовослужбовець затриманий за спробу хабарництва та самовільне залишення навчальної частини

Державне бюро розслідувань повідомило про затримання військовослужбовця, який намагався покинути навчальний центр на Кіровоградщині, пропонуючи хабар командиру батальйону. За інформацією пресслужби ДБР, інцидент стався в понеділок, 3 листопада.

Слідство встановило, що чоловік проходив підготовку у навчальному взводі і намагався самовільно залишити територію частини. Після того як спроба втечі через охорону не увінчалася успіхом, він звернувся до командира з пропозицією хабара в розмірі 4 тисяч доларів, розраховуючи на сприяння у виїзді за межі навчального центру.

Командир батальйону одразу повідомив правоохоронців. ДБР затримало військового після передачі частини грошей. Йому оголосили підозру за пропозицію та надання неправомірної вигоди, а також за закінчений замах на ухилення від несення військової служби в умовах воєнного стану (ч. 3 ст. 369, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 409 КК України). Підозрюваному загрожує до 10 років позбавлення волі.

Цей випадок нагадує аналогічну ситуацію, яка сталася у вересні 2025 року на Львівщині, де курсант пропонував 3000 доларів сержанту, щоб допомогти йому уникнути служби.

У смерті понад 50 українських військовополонених в таборі Оленівці винна Росія

За результатами цього дослідження, в інциденті, який призвів до загибелі понад 50 українських військовослужбовців, що перебували в полоні, є ознаки відповідальності російської сторони. Ця інформація викликає серйозне занепокоєння міжнародної спільноти та вимагає подальшого ретельного розслідування.

Повідомляється, що однією з головних версій є вибух закладеного пристрою. Одночасно з тим відбувалися постріли з «Граду», щоб заглушити вибухи.

Як заявляють полонені, які вижили, вранці 27 липня 2022 року групу «азовців» перевели в окреме приміщення, розташоване на віддалі від інших бараків. Їм пояснили переведення ремонтом їхнього старого барака. Хоча там залишилися інші полонені, які пізніше заявили, що ремонту не було. Того ж дня охоронці вирили для себе окопи.

28 липня керівництво колонії наказало перенести пости охорони подалі від нового барака, а охоронці одягли бронежилети і каски, чого вони раніше ніколи не робили. Увечері пролунали гучні постріли з «Граду», але таке траплялося і раніше.

А вже вночі пролунали потужні вибухи, внаслідок яких загинули полонені. Ті, що вижили, вибігли на вулицю, але охоронці стріляли в повітря, казали не наближатися до воріт, сміялися, кидали в людей ганчірки та світили ліхтариками.

Медики прибули лише через кілька годин – українські полонені з інших бараків із медичною підготовкою.

Потім тих, хто вижив, поселили в окремому приміщенні, що, на думку експертів ООН, було покликане не дати їм розповісти про те, що сталося.

Деякі ув’язнені розповіли, як після цього на місце події приїхали вдягнені у військову форму люди, які принесли з собою коробки з уламками ракет HIMARS і розклали їх біля барака.

Нагадаємо, що офіційною версією Міноборони РФ є український удар HIMARS по бараку.

Україна заявляє, що полонені загинули внаслідок вибуху, влаштованого росіянами.

Квартирний скандал навколо генерала ЗСУ Павла Ткачука: незаконно отримав від держави кілька квартир

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

У розслідуванні йдеться про те, що поки десятки тисяч військових роками стоять у черзі по житло, генерал Ткачук свою першу квартиру на себе і сім’ю отримав ще в 90-ті. Це чотирикімнатні апартаменти в містечку Ізяслав на Хмельниччині, які він переписав на доньку. Вона згодом їх продала.

Далі Ткачук переїхав служити до Тернополя, де, за документами, мав трикімнатну квартиру, однак це виявився цілий котедж з окремим входом і підземним паркінгом.

Апартаменти на 180 квадратів, які він отримав від держави, генерал Ткачук також подарував. Цього разу дружині, вона теж житло продала.

Також генерал отримав квартиру у Львові, коли очолив Нацакадемію сухопутних військ України. Син генерала, на якого було переоформлено нерухомість, живе за кордоном, працює в українському посольстві в Німеччині.

Крім того, ще одну трикімнатну квартиру від держави отримав у Львові вже зять генерала.

Дочка генерала Олена Сапіга, яка працює стоматологом у військовій поліклініці, за документами володіє також маєтком під Тернополем. Але, за інформацією видання, родичі генерала живуть в елітній новобудові у Львові.

Говорити про походження статків зять генерала відмовляється.

Сам генерал оселився в передмісті Львова в елітному районі. Офіційно маєток зареєстровано на сторонню людину.

Сам Ткачук відмовився коментувати інформацію про свої квартири, заявивши, що вона є конфіденційною.

В Україні готуються до призначення нового прем’єра та генпрокурора

Андрій Єрмак у США обговорював не лише питання зовнішньої політики. За інформацією наших джерел, ключовим завданням його візиту було погодження кандидатур на посади нового прем’єр-міністра України та генерального прокурора. Після кількох місяців внутрішньої боротьби в команді влади, протистояння з групою Давида Арахамії — зокрема прем’єром Денисом Шмигалем і головою комітету ВР Данилом Гетьманцевим — входить […]

Поки фронт тримає оборону, тил усе гучніше говорить про нестачу робочих рук. У березні 2025 року 65% українських підприємств знову визнали головною проблемою для ведення бізнесу саме брак кадрів. Про це свідчать результати щомісячного опитування Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД), оприлюднені «Главкомом».

«Упродовж останніх місяців і навіть кварталів проблема браку робочої сили — серед лідерів», — пояснив старший науковий співробітник ІЕД Євген Ангел. За його словами, бізнес страждає як від призову працівників до армії, так і від масового виїзду персоналу за кордон.

На другому місці серед ключових бар’єрів — питання безпеки. У березні 53% компаній заявили, що їм просто «небезпечно працювати». Це знову піднімає тему атак по критичній інфраструктурі, обстрілів у прифронтових регіонах і загальної нестабільності.

Замикає трійку основних проблем — зростання цін на сировину та матеріали. Цей фактор зазначили 48% респондентів.

Натомість «страшилка» останніх місяців — перебої з електропостачанням — втрачає свою актуальність. Якщо у лютому на неї скаржились 18% підприємств, то в березні — лише 9%. Проблема опустилася на восьму сходинку в антирейтингу.

Що думає бізнес про дії уряду? У березні дві третини опитаних (65%) назвали політику держави щодо підтримки підприємців «нейтральною», ще 23% — відверто негативною. Лише кожен десятий підприємець вважає, що уряд допомагає ефективно.

У тіні проблем звучить і обережний оптимізм. Середня зарплата в Україні за рік зросла на 20% — до 24 тисяч гривень. Найбільші прибутки демонструють нетипові професії: фермери (66 500 грн), дерматологи (50 000 грн) та навіть радіотехніки.

Але як би не зростали зарплати, якщо працювати нікому — зростання бізнесу під питанням. І поки армія тримає фронт, економіка потребує не менше підтримки — і головне, людей.

Останні новини