Рекордні штрафи від НБУ: понад 320 мільйонів гривень для фінансових установ

У січні 2022 року інвестиційний фонд, пов’язаний із бізнесменом Тімуром Міндічем, який на той момент уже фігурував у розшукових матеріалах Національного антикорупційного бюро України, здійснив масштабну операцію на ринку столичної нерухомості. Структура придбала майнові права одразу на 77 квартир у житловому комплексі бізнес-класу в Києві, що привернуло увагу як правоохоронців, так і експертів з фінансового моніторингу.

За інформацією з відкритих джерел, угода була оформлена саме як купівля майнових прав, а не готових об’єктів. Такий механізм часто використовують інвестори на етапі будівництва, адже він дозволяє зайти в проєкт за нижчою ціною. Водночас у випадку з фондом Міндіча масштаби операції виглядали нетипово великими для одного покупця, що викликало запитання щодо джерел фінансування та кінцевої мети вкладень.

Таке значне заниження вартості виглядає аномально навіть для пакетних інвесторів, які зазвичай отримують дисконти у межах 20–40% на початкових етапах будівництва. Експерти ринку наголошують, що знижки понад 50% у бізнес-сегменті практично не зустрічаються.

У листопаді 2025 року РНБО запровадила санкції проти Тімура Міндіча після повідомлення НАБУ про підозру. Активи фонду “Генезіс” були заблоковані, проте квартири у ЖК Riverdale не потрапили під обмеження, оскільки договір між фондом і забудовником було розірвано за місяць до запровадження санкцій. Офіційною причиною назвали затримку будівництва комплексу.

Станом на грудень 2025 року ЖК Riverdale так і не завершено. За словами засновника девелоперської компанії A-Development Олексія Баранова, проєкт наразі заморожений через відсутність попиту на преміальне житло в умовах нинішньої економічної ситуації. Згідно з початковими планами, будинки мали ввести в експлуатацію наприкінці 2024 року, однак наразі готовий лише бетонний каркас однієї будівлі, а активні будівельні роботи не ведуться.

У відео, що викликало широкий резонанс у Дніпрі, можна побачити групу чоловіків у камуфльованому одязі та балаклавах, що напали на військовослужбовця, який був одягнутий у цивільний одяг. Одним із присутніх на місці була помічена Евеліна Андрієвська, яка відома своїми дорогоцінними прикрасами та стильним образом. На відео її можна було помітити у вишуканому вбранні, знімаючи ситуацію на камеру і супроводжуючи боса.

Ця подія стала предметом зацікавлення через відсутність коментарів Андрієвської на скандальні події.

Андрієвська, яка колись була студенткою Київського національного торговельно-економічного університету, має за собою чотири дипломи. Її адреса в Донецьку вказана на сайті “Миротворець”. Під час окупації Донеччини вона залишалася в місті, готуючись до вступу у вуз.

Журналісти встановили, що в 2015 році вона репостнула матеріал із проросійського пабліку, який звинувачував Україну в обстрілах власних територій. Проте пізніше вона активно почала демонструвати свою підтримку України, публікуючи фото з державними символами, зустрічаючись з військовими та політиками, серед яких були президент Зеленський та генерал Буданов.

За словами бази “Миротворець”, Андрієвська є заміжньою, її обранець володіє мережею цирків, включаючи ті, що працюють в окупованій Євпаторії. Вона активно супроводжує Миколу Тищенка на різних заходах, включаючи поїздки до Дніпра, і на відео вона виступає у вишуканих сережках, схожих на модель від бренду Van Cleef за 4450 євро.

Однак, як зазначають експерти, цей процес стикається з певними труднощами. Основною проблемою є затримки у поставках військової техніки від західних партнерів, що створює серйозні перешкоди для належного оснащення новостворених підрозділів.

Згідно з їхніми словами, Україна продовжує змагатися з тимчасовими викликами у формуванні нових військових частин, але нестача та затримки у поставках західної зброї і обладнання можуть ускладнити її здатність повністю оснастити ці бригади. Відповідно до аналітиків, своєчасна безпекова підтримка від Заходу залишається критично важливою, визначаючи момент та масштаб готовності українських сил для майбутніх військових операцій.

Раніше президент України Володимир Зеленський зауважив покращення у становищі українських військ, але підкреслив, що успішність майбутніх контрнаступальних операцій залежить від належного оснащення бойових підрозділів важкими бойовими машинами, бронетранспортерами, танками та артилерією.

За оцінками аналітиків ISW, швидке та регулярне забезпечення необхідним обладнанням і зброєю від західних партнерів є критично важливим для зменшення уразливості України перед можливими російськими агресивними діями та сприяє змогу українським силам зосередитися на майбутніх оборонних операціях.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

За його словами, попит на операторів БПЛА залишається стабільно високим, а також актуальними є вакансії з обслуговування військової техніки та озброєння. “Ми щотижня відстежуємо цю динаміку. Бувають сплески за тими чи іншими напрямками. Традиційно популярні оператори БПЛА, посади, пов’язані з обслуговуванням військової техніки, штабні посади, логістика”, — зазначив Бежевець.

Він підкреслив, що ЗСУ потребують добровольців, особливо тих, хто може займатися обслуговуванням військової техніки та різних видів озброєння, тобто стрілецьких позицій та операторів. “Понад 6500 українців уже скористалися можливістю долучитися до Сил оборони через рекрутингові центри,” — додав він.

В Україні наразі працює 39 рекрутингових центрів. Бежевець уточнив, що період працевлаштування за мобілізацією триває лише кілька днів, а за контрактом — трохи довше через необхідність збору більшої кількості документів.

Останнім часом рекрутинг у ЗСУ зазнає змін. 17 вересня Верховна Рада ухвалила за основу законопроєкт №12023, який передбачає створення Центру рекрутингу іноземців. Цей крок дозволить іноземцям та особам без громадянства проходити військову службу в ЗСУ.

Завдяки цим ініціативам та новим можливостям, процес рекрутингу в ЗСУ продовжує вдосконалюватися, зокрема в напрямку залучення кваліфікованих спеціалістів, необхідних для зміцнення обороноздатності України.

Як свідчать матеріали справи, під час оформлення зарплатної картки військовослужбовця клієнт підписав заяву про приєднання до умов і правил банку. Саме в цей момент він отримав і кредитну картку «Універсальна Gold», ліміт якої міг сягати 200 тисяч гривень, з річною відсотковою ставкою 40,8%. Позичальник заявив, що не розбирався у змісті документації та не був належним чином поінформований про те, що разом із зарплатною карткою фактично погоджується на відкриття кредитної лінії.

У суді представники банку наголошували: підпис клієнта під заявою про приєднання підтверджує, що він погодився на всі умови обслуговування, включно з відкриттям кредитного ліміту. Крім того, відповідно до даних транзакцій, чоловік користувався кредитними коштами, що вказувало на прийняття ним умов договору на практиці, а не лише формально.

Чоловік подав зустрічний позов, вимагаючи визнати договір недійсним, посилаючись на формальні порушення при його укладенні та відсутність чіткого розуміння умов. Він зазначив, що працівники відділення ввели його в оману, переконавши, що підписується лише за отримання зарплатної картки.

Суд, проаналізувавши виписку по рахунку, встановив факт користування кредитними коштами: зняття готівки, поповнення рахунку та витрати на особисті потреби. Це, на думку суду, підтвердило реальне отримання та використання кредиту, а також існування непогашеної заборгованості.

Представник банку повідомив суд, що сума боргу в процесі розгляду зменшилася до 145 005 гривень через часткові платежі відповідача. Суд визнав ці дані доведеними та такими, що підтверджуються документами.

Зустрічний позов чоловіка про визнання договору недійсним було залишено без задоволення. Суд наголосив, що банк виконав свої зобов’язання, а позичальник добровільно здійснював операції за кредитною карткою, що є підтвердженням фактичного укладення кредитного договору.

Таким чином, суд ухвалив стягнути з чоловіка 145 005 гривень на користь ПриватБанку.