П’ятниця, 16 Січня, 2026

Ресторан української кухні в Японії: Що сталося з проектом Євгена Клопотенка?

Важливі новини

Трамп висунув ультиматум Україні для завершення війни

За інформацією нашого джерела в Офісі Президента, Адміністрація Дональда Трампа передала Києву чіткий перелік вимог у межах підготовки до майбутнього мирного формату, що має відбутися в Стамбулі. Йдеться про необхідність узгодження більшості пунктів російського меморандуму, який просувається Москвою як основа для перемовин. Згідно з джерелом, позиція України наразі не розглядається як визначальна. США намагаються пришвидшити […]

Українки, які виїхали до Польщі через війну та економічні складнощі: нові можливості та виклики

Війна в Україні стала причиною масштабної еміграції, і серед тих, хто шукає порятунку за кордоном, багато українських жінок. Більшість з них вирушили до сусідньої Польщі, де, як і в інших країнах Європи, з'явилися нові можливості, але й чимало труднощів. Причини, через які українки вирушають до Польщі, різноманітні: від бажання врятувати себе та родину до прагнення відновити матеріальний добробут в умовах складної економічної ситуації.

Для багатьох жінок Польща стала тимчасовим прихистком. Однак не кожна з них планує залишитися тут надовго. Після адаптації до нових умов багато з них прагнуть реалізувати свій потенціал, знайти нові можливості для роботи, освіти та розвитку кар'єри. Польща надає чимало шансів для самореалізації, зокрема через високий попит на робочу силу, особливо в галузях, де традиційно працює багато українців: будівництво, сільське господарство, медична сфера.

Цікаво, що на фоні зростання шлюбів за кордоном в Україні фіксується майже рівність між кількістю шлюбів і розлучень. У 2024 році було зареєстровано 150,2 тисячі шлюбів і 141,8 тисячі розлучень. Така статистика може свідчити про кризу сімейних відносин, яку загострили війна, розлуки, економічні труднощі та тривале перебування партнерів у різних країнах.

Водночас держава спрощує процедури розірвання шлюбу. У сервісі «Дія» незабаром запускають можливість онлайн-розлучення, що дозволить парам оформити розрив без візитів до суду чи РАЦС. Ця цифрова новація може ще більше вплинути на динаміку стосунків, адже зробить процес швидшим та доступнішим.

Українки в Європі будують нове життя, тоді як українські сім’ї вдома стикаються з новими викликами. Контраст між шлюбами за кордоном і розлученнями в Україні демонструє глибокі соціальні зміни, які переживає суспільство під час війни.

НАБУ викрило адвоката, який виманив 1500 доларів за “вирішення” справи в суді

У справі, що об’єднала антикорупційні органи та поліцію, викрито адвоката, який виманив у клієнта 1500 доларів нібито для “вирішення” питання із суддею, а насправді — залишив гроші собі. Про це повідомляє НАБУ. Згідно з матеріалами слідства, адвокат запевнив громадянина, що може “владнати” питання щодо закриття адміністративної справи про відмову водія від проходження огляду на стан […]

Розумков розкритикував держбюджет на 2025 рік: влада економить на всіх, окрім себе

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Цей бюджет не про армію. Мінімальна зарплата військових як була, так і залишиться на рівні 20 100 грн. і немає жодних гарантій, що в середині наступного року нам не скажуть, що гроші закінчилися, тому що розраховували, що війна завершиться в середині 25-го року, як було цього року.

Разумков підкреслив, що в бюджеті країни, що воює, на наступний рік чомусь знайшлися кошти на піар президента.

Це законопроект про піар президента та підготовку до виборів. Це бюджет для прокурорів, де збільшують для них зарплати. Правка, яка нібито забирає гроші у прокуратури, насправді нічого не змінює. Ці гроші там лишаються! У бюджеті є зростання витрат на офіс президента та політичний туризм низки посадових осіб.

Драматичний інцидент у Чернівецькій області: чоловік з сокирою здійснив напад на працівників ТЦК

Напад на працівників ТЦК у Чернівецькій області, який став об'єктом публічного обурення, розгорнувся у віддаленому районі, що межує з Румунією. Відеозапис, що став основою ширення інформації у соцмережах, зафіксував момент, коли двоє чоловіків у військовій формі стали жертвами нападу зі сокирами. Порушники, які прибули на місце події на жовтій "Ниві", не лише збили одного з військовослужбовців, але й активно напали на працівників ТЦК, розбивши вікна їхнього автомобіля та наносячи тілесні ушкодження. Інцидент відбувся поблизу контрольно-пропускного пункту "Горлеча" у селі Плоска Вижницького району, у гірській місцевості, що знаходиться за п'ять кілометрів від румунського кордону. Поліція Чернівецької області підтвердила, що напад був спрямований саме проти працівників ТЦК. Винуватці конфлікту, двоє місцевих мешканців, вже затримані та піддані кримінальному розслідуванню за підозрою у хуліганстві. Це не єдиний випадок подібних нападів у Чернівецькій області: раніше вже фіксувалися подібні інциденти, зокрема, місяць тому у селі Космачі Івано-Франківської області. Ці напади стають предметом серйозного розгляду і обговорення як у соціальних мережах, так і серед владних структур.

У селі Космачі Івано-Франківської області спалахнув напружений конфлікт, коли місцеві жінки блокували дорогу жінці, яка, за їхніми словами, була "навідницею ТЦК" і звинувачувалася у співпраці з військкоматом у визначенні призовників. Постраждала розповіла, що протестувальниці атакували її автомобіль, витягали її через вікно, рвали волосся. Одна з нападниць, за її словами, вдарила дитину по голові після того, як заштовхнула биту через вікно. Поліція розпочала кримінальне провадження у зв'язку зі збиттям трьох людей, серед яких була й неповнолітня. Важливо зазначити, що в соцмережах недавно також поширювалися відеозаписи застосування сили працівниками ТЦК проти чоловіків, які, ймовірно, намагалися ухилятися від мобілізації. Все це відбувається в контексті розгляду урядового законопроєкту про посилення мобілізації, який розглядається в парламенті. За словами президента Володимира Зеленського, військове командування потребує мобілізувати ще близько 500 тисяч осіб для забезпечення резерву та ротації військовослужбовців на фронті.

У вищезгаданій статті відображено ряд інцидентів, що свідчать про напруженість суспільно-політичної ситуації в деяких регіонах України. Напади на працівників ТЦК та подібні конфлікти свідчать про глибокі соціальні проблеми та відсутність довіри до владних структур. Поширення відеозаписів та інформації в соцмережах щодо ситуацій з військовими та відсутність ефективних механізмів контролю над такими діями свідчать про необхідність комплексного підходу до розв'язання цих проблем. Крім того, обговорення урядового законопроєкту щодо посилення мобілізації також відображає загальну напругу в суспільстві та необхідність уважного розгляду питань оборони та безпеки. Важливою є ефективна реакція владних структур на подібні інциденти та забезпечення безпеки та прав людини на рівні закону.

Український шеф-кухар та ресторатор Євген Клопотенко повідомив про те, що йому відмовили у відкритті ресторану української кухні в Японії, пояснюючи це тим, що японці вважають борщ російською стравою. Цю інформацію він оприлюднив у своєму фейсбук-пості. У своєму коментарі посол України в Японії, Сергій Корсунський, відреагував на цю ситуацію, зазначивши, що відкрито вже кілька ресторанів української кухні в Японії, де подають борщ, і проводяться фестивалі борщу, що свідчить про популярність української кухні серед японців. Посол також вважає, що думка одного японця, який відмовив Євгену Клопотенку, є необґрунтованою, оскільки ця ситуація не відображає загального ставлення японців до української кухні.

Українська книга “Україна. Їжа та історія”, яка продається в Японії, отримала значну кількість позитивних відгуків, вказала авторка. У книзі, яка доступна японською мовою, представлено шість різних видів борщу. Вона зазначила, що проблема може полягати у заголовках, які часто намагаються підсилити ефект. Японський журналіст, дипломат і письменник Такаші Хірано, що давно проживає в Україні, порадив не узагальнювати враження про борщ за однією ситуацією. Він зазначив, що думка одного японця, що відмовив Євгену Клопотенку, не може бути представницькою для всіх. Хірано зауважив, що багато японців тепер усвідомлюють, що борщ є українською стравою, і цю інформацію активно поширюють серед інших. Інциденти, подібні до того, про який розповідає Євген Клопотенко, можуть бути результатом несправедливих узагальнень і неправильного сприйняття української культури.

У світі кулінарних дискусій неабиякою популярністю користується український борщ, але ця популярність часто стає об’єктом спорів і непорозумінь. Згадують його і в політичних виступах, і в кулінарних рейтингах, що лише підсилює цікавість до цієї страви.

Справжню хвилю розмов підняла заява МЗС Росії про борщ як символ російської кухні, що викликало активні реакції з боку українських користувачів соцмереж. Виявляється, борщ – це не лише смачна страва, а й політичний символ, що зумовлює виникнення справжніх гарячих дискусій.

Україна вирішила офіційно відстояти свої права на цю страву, включивши подібну ініціативу до кампанії щодо включення культурної спадщини в список ЮНЕСКО. Зараз український борщ став предметом не лише гастрономічних вражень, а й політичних дебатів, що ще раз підтверджує його значення в українській культурі та національній ідентичності.

У рамках акції на захист українського борщу активно діяв Євген Клопотенко, який з великим захопленням збирав рецепти цієї культової страви з усіх куточків України. Його зацікавленість у борщі не обмежувалася лише його приготуванням, він також досліджував історичний та культурний контекст цієї страви, щоб зрозуміти, як вона вплетена в українську спадщину та національну ідентичність. Його зусилля спрямовані на популяризацію та збереження української кулінарної традиції, щоб кожен міг насолодитися смаком та історією цієї унікальної страви.

Український борщ став предметом уваги не лише у кулінарному світі, а й на політичній арені через спроби приписати його до російської кухні. Це свідчить про важливість культурної спадщини для національної ідентичності. Активна реакція громадськості та захисників української кухні, таких як Євген Клопотенко, свідчить про глибоке значення цих кулінарних традицій для українського народу. Такі акції та заходи спрямовані на збереження та популяризацію української культури в усьому світі, що є важливим аспектом у зміцненні національної свідомості та самоідентифікації українського суспільства.

Останні новини