РФ залежна від КНДР і Китаю, бо виснажила запаси радянської зброї

Україна та Бельгія поставили ще один міцний камінь на шляху співпраці, уклавши "угоду про гарантії безпеки", яку повідомив Офіс президента України. Урочиста церемонія підписання відбулася у столиці Європейського Союзу, Брюсселі, де під руку та з великим ентузіазмом цей історичний документ підписали президент України Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Бельгії Олександр Де Кроо. Ця угода відзначає нову сторінку у співробітництві між двома країнами, що має важливе значення для забезпечення стабільності та безпеки в регіоні та підтверджує рішучість України та Бельгії у спільній боротьбі за мир та процвітання.

За ним Бельгія виділить Україні щонайменше 977 млн євро на військову допомогу цього року і продовжить надавати підтримку в найближчі 10 років. Передасть 30 винищувачів F-16 до 2028 року, перші з яких уже цього року.

«Бельгія гарантує, що надаватиме своєчасну безпекову допомогу, сучасну військову техніку та озброєння … та сприятиме проведенню військових тренувань”, – повідомляється на сайті ОП.

Таку оборонну угоду Україна підписала вже з 11 країнами.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

У польському місті Любліні, на базі рекрутингового центру при Генеральному консульстві України, перша група добровольців “Українського легіону” офіційно уклала контракти зі Збройними силами України. Про це повідомляє “Укрінформ”, у вівторок, 12 листопада.

Керівник рекрутингового центру запросив кожного добровольця по черзі підписати контракт, із яким вони ознайомилися заздалегідь.

За словами представника центру Петра Горкуші, на сьогодні заявки на вступ до “Українського легіону” подали вже понад 600 осіб.

Цей добровольчий підрозділ ЗСУ створено в межах безпекової угоди, яку в липні підписали президент України Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск у Варшаві. Одним із ключових пунктів цієї угоди є організація підготовки українських військових підрозділів на території Польщі.

Після підписання контрактів добровольців направлять на полігон поблизу Любліна для проходження базового навчання за стандартами НАТО. Навчальний курс триватиме 35 днів під керівництвом інструкторів з країн-членів Альянсу. Для тих, хто потребуватиме додаткового вишколу за спеціалізацією, передбачено подальшу підготовку в інших місцях.

Добровольці мають можливість підписати контракт на три роки або до завершення особливого періоду.

За домовленістю сторін, Україна забезпечує учасників Легіону військовою формою та медикаментами, тоді як Польща надає інфраструктуру, техніку та озброєння для навчання. Питання про повне оснащення підрозділу польською технікою й озброєнням для його подальшого відрядження до України все ще перебуває на стадії обговорення.

Нагадаємо, 3 жовтня Міноборони повідомило про початок прийому документів у Польщі від громадян України, які висловили бажання вступити до лав Сил оборони в “Український легіон”.

Уряд Чехії стежить за формуванням “Українського легіону” в Польщі та розглядає можливість участі в цьому проєкті.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Про це в інтерв’ю «Главкому» розповіла Олена Мошинець, кандидатка біологічних наук і старша наукова співробітниця Інституту молекулярної біології і генетики НАН України. За її словами, такі відмови зумовлені страхом європейських лікарень перед інфекціями, які неможливо вилікувати доступними засобами.

Мошинець пояснила, що в європейських медичних установах використовують нові антибіотики для лікування резистентних штамів, однак українські бактерії вже встигли стати стійкими навіть до таких сучасних препаратів, зокрема до цефідероколу — одного з найновіших антибіотиків. Це змушує європейські клініки скорочувати програми реабілітації для українських військових і пацієнтів, оскільки ризик поширення небезпечних бактерій надто високий.

На думку мікробіологині, Україна повинна негайно реагувати на цю проблему, незважаючи на складнощі, пов’язані з війною та економічною кризою. Фармацевтичні компанії не реєструють нові антибіотики в Україні через високу частоту появи резистентних інфекцій, що створює замкнене коло.

«Міністерство охорони здоров’я звинувачує пацієнтів у неконтрольованому використанні антибіотиків, але проблема криється не тільки в амбулаторних випадках, а передусім у госпітальних інфекціях», — підкреслила Мошинець. Вона зазначила, що уникнути госпітальних інфекцій неможливо, однак їх можна мінімізувати за допомогою суворого інфекційного контролю, як це роблять у країнах Заходу.

Тим часом світова преса занепокоєна розвитком ситуації. Видання The Sunday Times опублікувало статтю під заголовком «Війна в Україні виявила супербактерії, що мутували, і здатні протистояти антибіотикам». У матеріалі згадується дослідження професора клінічної бактеріології Лундського університету Крістіана Рісбека, яке включало аналіз зразків від 141 пацієнта, що проходили лікування в українських клініках. Результати свідчать про серйозні загрози, пов’язані з поширенням резистентних інфекцій.

Останні повідомлення щодо обговорення можливості приєднання України до НАТО в обмін на територіальні уступки Росії викликали значний резонанс серед політичних аналітиків та громадськості. За даними ЗМІ, в Європі та Вашингтоні розглядається можливість такої угоди, особливо в контексті можливого повернення Дональда Трампа на посаду президента США, який у минулому висловлював готовність швидко завершити конфлікт між Україною та Росією. У НАТО розглядають сценарій, за якого Україна стає частиною альянсу, здійснивши компроміс з Російською Федерацією щодо окупованих територій. Про це повідомляє італійська газета La Repubblica. На останньому саміті НАТО в Брюсселі офіційно не обговорювалася можливість прийняття України в обмін на територіальні поступки, проте, за даними видання, ця тема зустрічається "у всіх неформальних розмовах". Зазначається, що подібний "обмін" розглядається як один із можливих варіантів припинення війни, хоча викликає суперечки серед експертів. В Європейському Союзі та в Білому домі стурбовані можливим поверненням Дональда Трампа, який обіцяв швидко завершити війну в Україні у разі перемоги на виборах. Журналісти вважають, що стратегія полягає в тому, щоб зберегти окуповані території Кремлю, а потім зміцнити кордони та допомогти Україні у вступі до НАТО. Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив про необхідність надати постійну військову підтримку, а не залежну від політичних змін, з метою збереження територіальної цілісності України. Нагадаємо, що 4 квітня Єнс Столтенберг заявив, що партнери НАТО можуть забезпечити Україну більш суттєвою допомогою для звільнення захоплених територій. Він наголосив, що для вступу до оборонного союзу необхідно мати гарантії того, що війна не повернеться.

Обговорення можливості вступу України до НАТО в обмін на територіальні уступки Росії залишається актуальним і викликає значний інтерес у політичних колах та серед громадськості. За даними ЗМІ, цей варіант розглядається як одна з можливих стратегій у контексті геополітичних перетворень, зокрема у зв'язку з можливим поверненням Дональда Трампа на посаду президента США.

Важливо відзначити, що питання про вступ України до НАТО в обмін на територіальні поступки не було офіційно обговорене на останньому саміті альянсу в Брюсселі. Проте ця тема активно обговорюється в неформальних розмовах.

Журналісти та експерти зазначають, що подібний "обмін" може мати як позитивні, так і негативні наслідки, і є предметом активних дебатів. Також важливо враховувати стурбованість Європейського Союзу та Білого дому щодо можливого повернення Дональда Трампа, який в минулому обіцяв швидко завершити війну в Україні.

Генеральний секретар НАТО підкреслив необхідність забезпечити постійну військову підтримку для збереження територіальної цілісності України та виконання гарантій щодо відсутності повторення військового конфлікту. Отже, питання вступу України до НАТО залишається складним і потребує детального вивчення всіх можливих наслідків.