Рік Зеленої Змії 2025: для кого зі знаків Зодіаку це стане часом змін і нових можливостей

Інтерв’ю посла України у Великій Британії Валерія Залужного агентству Associated Press викликало бурхливі політичні дискусії в Україні. Поява колишнього головнокомандувача Збройних Сил України на міжнародній арені змусила політичних аналітиків шукати можливі сценарії його подальшого впливу на внутрішню політику держави. В ефірі радіостанції Radio NV була озвучена думка, що активність Залужного може стати частиною стратегії його повернення на політичну сцену України.

Варто зазначити, що після свого призначення на посаду посла України у Великій Британії, Залужний продовжує відігравати важливу роль у міжнародних відносинах, а його публічні виступи викликають неоднозначні реакції серед політиків і експертів. Нехай навіть його діяльність за межами України не спричиняє прямої політичної конкуренції, та на внутрішній політичній арені питання його майбутнього не може залишатися без уваги.

У студії радіостанції заявили, що останні медійні кроки Залужного виглядають не випадковими. Пролунала теза, що він нібито зацікавлений у завершенні своєї дипломатичної місії в Лондоні та поверненні до Києва для початку політичної діяльності.

В ефірі прозвучало припущення, що інтерв’ю AP може бути елементом підготовки до політичних процесів після завершення воєнного стану. Зокрема, йдеться про можливий старт виборчої кампанії у разі ухвалення відповідного рішення.

Журналісти Radio NV також послалися на дані закритих соціологічних досліджень. За їхніми словами, у разі участі у виборах Валерія Залужного та Володимира Зеленського саме вони є основними потенційними кандидатами. Третє місце в різних конфігураціях, за твердженням ведучих, посідає керівник ГУР Кирило Буданов.

Окрему увагу привернула згадка у медійному просторі імені американського політтехнолога Пола Манафорта. В ефірі Radio NV пролунала інформація про те, що він нібито вже консультує окремі політичні сили та просуває стратегію розділення українського суспільства за принципом «хто воював — хто не воював». У студії зауважили, що подібні підходи активно використовує і Росія в інформаційних кампаніях.

Після виходу матеріалу Associated Press публічне обговорення викликала згадка про можливі контакти Залужного з Манафортом. Водночас сам американський консультант у коментарях для західних медіа заперечив активну діяльність в Україні, заявивши, що не перебував у країні близько десяти років і не планує повертатися.

Пол Манафорт відомий в Україні ще з початку 2000-х років як консультант Віктора Януковича та Партії регіонів. Пізніше він працював із «Опозиційним блоком». У США Манафорт став керівником передвиборчого штабу Дональда Трампа у 2016 році, після чого був засуджений за фінансові злочини та згодом помилуваний.

The New York Times повідомляло, що Манафорт намагається повернутися на міжнародний ринок політичного консалтингу. За даними видання, меморандум із презентацією його команди нібито поширювався у політичних колах Києва та викликав занепокоєння. У команді Манафорта згадують соціолога Тоні Фабріціо — консультанта, пов’язаного з оточенням Трампа.

Водночас сам Манафорт публічно заперечує активну участь в українських процесах. Він заявив, що не був в Україні близько десяти років, не надсилав жодних пропозицій і не підписував контрактів із українськими політичними гравцями. За інформацією західних медіа, окремі українські політики, до яких нібито потрапив меморандум, не проявили інтересу до його послуг.

Згадка про можливі контакти Манафорта у контексті інтерв’ю Залужного стала каталізатором дискусії про ризики зовнішнього впливу на майбутні політичні процеси в Україні.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Поєдинок відбудеться в суботу, 21 грудня, на арені Kongdom Arena в Ер-Ріяді, Саудівська Аравія. Початок бою орієнтовно запланований на 01:00 ночі за київським часом, уже в неділю, 22 грудня.

Це буде реванш після першої зустрічі боксерів, яка завершилася перемогою Усика роздільним рішенням суддів. Тоді українець не тільки захистив свої титули, але й став абсолютним чемпіоном світу.

На кін поєдинку винесено чемпіонські пояси:

Олександр Усик, як і раніше, прагне захистити свої титули, водночас Тайсон Ф’юрі має намір повернути собі звання найкращого боксера планети.

Аналітики та букмекери схиляються до того, що Усик має більше шансів на успіх:

У попередньому бою українець продемонстрував чудову техніку, а в певні моменти навіть мав шанс на нокаут. Тепер Олександр сподівається закріпити свій статус чемпіона.

Усик і Ф’юрі вже зустрічалися на публічних заходах після свого першого бою. Зокрема, на шоу в Лондоні 21 вересня, головною подією якого став бій Ентоні Джошуа з Даніелем Дюбуа. Українець навіть назвав Ф’юрі “своїм братом”, проте на рингу дружба поступиться місцем конкуренції.

Поєдинок Усика з Ф’юрі – це не лише реванш, але й можливість для українця ще раз довести, що він найкращий боксер сучасності. Тайсон Ф’юрі ж прагне реваншу, аби відновити свою репутацію.

Грудень 2024 року обіцяє стати гарячим для любителів боксу, а бій Усик – Ф’юрі 2 безперечно увійде до історії.

Політичне керівництво Російської Федерації не демонструє справжньої готовності до припинення війни проти України. Натомість у Кремлі вибудовується тактика навмисного імітування мирних ініціатив, головною метою якої є створення умов для зриву будь-якого переговорного процесу без репутаційних втрат для себе. Такий підхід дозволяє Москві зберігати агресивний курс, водночас перекладаючи провину за відсутність результатів на інших учасників міжнародного діалогу.

В аналітичних матеріалах Інституту вивчення війни наголошується, що російські посадовці цілеспрямовано шукають інформаційні приводи, які можна використати як формальний аргумент для виходу з переговорів. Йдеться не про прагнення до компромісу, а про заздалегідь підготовлений сценарій, у якому будь-який мирний процес розглядається як тимчасовий інструмент для досягнення власних політичних і військових цілей.

Одним із прикладів такої тактики стали чергові заяви офіційної представниці російського МЗС Марії Захарової щодо можливого розміщення західних військових контингентів у післявоєнній Україні. Йдеться, зокрема, про ініціативи на кшталт так званої коаліції охочих, які Москва називає для себе «категорично неприйнятними».

У Росії стверджують, що присутність іноземних військ нібито створюватиме загрозу її безпеці, та повторюють погрози розглядати такі сили як законні військові цілі. Захарова також заявила, що завершення війни, з погляду Кремля, неможливе без усунення вигаданих у Москві «корінних причин» конфлікту, які Росія, за її словами, має намір ліквідовувати «військовими або політичними засобами».

Аналітики ISW наголошують, що формулювання «корінні причини» є узагальненим прикриттям ключових вимог Кремля. Серед них — вимога повернення НАТО до меж розширення станом на 1997 рік, фактична ліквідація українських збройних сил, а також усунення демократично обраної влади в Україні з подальшою заміною її режимом, лояльним до Москви.

Додатковим підтвердженням небажання Росії припиняти війну стала заява прессекретаря Кремля Дмитра Пєскова від 4 лютого. Він прямо зазначив, що Росія не припинятиме бойові дії доти, доки українська влада, за його формулюванням, «не ухвалить відповідних рішень». Фактично Москва дала зрозуміти, що має намір продовжувати агресію до моменту повного прийняття своїх вимог Україною.

У тому ж ключі виступив і Віктор Медведчук, який 4 лютого заявив, що дискусії про можливе розміщення західних військ в Україні нібито заводять переговорний процес у глухий кут. Аналітики нагадують, що саме Медведчука російське керівництво розглядало як потенційну заміну чинному президентові України після початку повномасштабного вторгнення.

Медведчук також заявив, що Росія «ніколи не дозволить» розміщення коаліції охочих на території України. Схожі заяви публічно озвучували й інші депутати Державної думи РФ, які регулярно транслюють офіційну позицію Кремля, зокрема про неприйняття будь-яких післявоєнних гарантій безпеки для України.

В ISW підсумовують, що сукупність таких заяв свідчить не про пошук миру, а про спробу заздалегідь закласти інформаційні підстави для зриву будь-яких домовленостей і продовження війни.

Українські правоохоронні органи впроваджують інноваційні підходи до контролю та відстеження місць перебування українців за кордоном. Завдяки впровадженню мобільного додатку «Дія», цей процес став більш ефективним та зручним. Тепер служби безпеки мають можливість оперативно отримувати інформацію про розташування українців у режимі реального часу, що сприяє більш ефективному контролю за їхнім перебуванням за кордоном.

Мобільний додаток «Дія» відкриває нові горизонти для взаємодії між громадянами та правоохоронними органами. Він забезпечує можливість українцям швидко та зручно повідомляти про своє місце знаходження за кордоном, що робить процес контролю більш прозорим та ефективним.

Ця ініціатива відображає сучасні тенденції в сфері правоохоронної діяльності, де використання сучасних технологій дозволяє покращити якість надання послуг громадянам. Мобільний додаток «Дія» стає важливим інструментом у руках правоохоронців для ефективного контролю за перебуванням українців за кордоном, що сприяє забезпеченню їхньої безпеки та захисту інтересів держави.

Про це пише видання Telegraf, посилаючись на рішення Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (ВАКС), ухвалене у справі угруповання під керівництвом колишнього голови Фонду державного майна Дмитра Сенниченка. Його підозрюють у виведенні понад 2 млрд грн з Одеського припортового заводу та Об’єднаної гірничо-хімічної компанії (ОГХК) у період з 2019 по 2021 роки.

Згідно з матеріалами справи, НАБУ надало суду інформацію про те, як воно відстежувало переміщення світом одного зі співорганізаторів схеми – судячи з тексту, ідеться про Андрія Гмиріна, ще одного підозрюваного, якого також оголошено в розшук.

НАБУ встановило, що 25 липня 2022 року Гмирін звертався до Консульства України в Дубаї щодо засвідчення перекладу та копії документів, а 27 жовтня 2022 року – для оформлення закордонних паспортів своїм неповнолітнім дітям. Також 23 березня 2023 року він отримав закордонний паспорт у консульстві України в Дубаї.

«IP-адреси, які використовувалися Гмиріним для входу в систему “Дія”, розташовані в Об’єднаних Арабських Еміратах, Австрії, Італії, Мальдівах і Туреччині, що підтверджується матеріалами справи», – йдеться в рішенні суду.

Вочевидь, таку інформацію НАБУ отримало від «Дії» за рішенням суду в рамках кримінального провадження. Виявляється, через «Дію» можна досить точно відстежити перебування українців за кордоном.