Рішення Костопільського районного суду: відповідальність Лілії Шульжук за порушення законодавства

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

95 наших людей знову вдома. Воїни, які захищали Маріуполь і “Азовсталь”, Донеччину, Луганщину, Харківщину, Київщину, Чернігівщину, Херсонщину… Дякую команді, яка займається пошуком і звільненням полонених. Робимо все, щоб витягнути всіх наших, кого утримує Росія. Вдячність воїнам, які поповнюють обмінний фонд, і всім партнерам, які допомагають

Також Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими повідомив, що у рамках 58-го обміну військовополоненими додому повернулися ще 95 захисників України.

Особливість цього обміну в тому, що додому повертаються чимало українців, які отримали так звані вироки судової системи країни-агресорки та були “засуджені”: 28 – до тривалих термінів, а 20 – до довічного ув’язнення за захист власної землі від агресора,

Серед звільнених з полону сьогодні – нацгвардійці, військові моряки, воїни ЗСУ, прикордонники та представники інших підрозділів Сил безпеки та оборони.

Це воїни, які захищали Маріуполь, Донеччину, Луганщину, Київщину, Харківщину, Чернігівщину, Херсонщину. Серед звільнених 69 солдатів і сержантів та 26 офіцерів,

Чимало звільнених з полону мають серйозні захворювання та наслідки важких поранень, а також велику втрату ваги через катування та недостатнє харчування.

Загалом з неволі визволили вже 3767 людей.

У вечері 18 жовтня міноборони рф повідомило про обмін 95 на 95 військовополонених між Україною та Росією. Посередницькі зусилля у процесі обміну надали Об’єднані Арабські Емірати.

До Львівської обласної інфекційної лікарні госпіталізовано двох жінок віком 40 та 45 років із лабораторно підтвердженим діагнозом тропічної малярії, збудником якої став Plasmodium falciparum. Обидві пацієнтки у січні 2026 року відвідали острів Занзібар у Танзанії, де існує високий ризик зараження малярією.

Перед поїздкою жінки не проходили хіміопрофілактичні заходи для запобігання малярії, хоча отримали щеплення проти жовтої гарячки. Лікарі наголошують, що відсутність профілактики значно підвищує ризик тяжкого перебігу інфекції, особливо у випадку Plasmodium falciparum, який може викликати ускладнення і потребує швидкого медичного втручання.

Лабораторні дослідження підтвердили наявність Plasmodium falciparum з високим рівнем паразитемії I ступеня. Пацієнтки отримують лікування в інфекційній лікарні Львова, їхній стан поліпшився.

Малярія – це гостре інфекційне захворювання з періодичними підйомами температури, збільшенням печінки та селезінки. Найважчою є тропічна малярія, яка у 40% випадків може призвести до смерті. Захворювання передається через укуси малярійних комарів. За даними ВООЗ, ризик зараження існує у 87 країнах світу, переважно в Африці, Південній Азії та Америці. Медики наголошують на важливості консультації лікаря та хіміопрофілактики перед поїздками до країн із ризиком малярії.

Для забезпечення безпеки Харкова та його навколишніх територій велика частина атак спрямовується з використанням зенітно-ракетних комплексів С-300 та коригованих авіаційних бомб. Щоб запобігти загрозі мирному населенню, належить припинити вогневі дії та ефективно відсікти авіаційну техніку Російської Федерації на її власній території. Про це заявив військово-політичний експерт Дмитро Снєгирьов, наголошуючи на необхідності негайних заходів для захисту цивільного населення та мінімізації ризику військових дій на території України.

“Більшість ударів на Харків здебільшого завдаються за допомогою ЗРК С-300, які були змодифіковані для атак на наземні цілі та мають дальність ураження від 200 до 250 кілометрів. Якщо б Сполучені Штати надали дозвіл на використання ракет ATACMS для удару по території Росії, ми б могли б мінімізувати подібну загрозу для мирного населення, запроваджуючи запобіжні удари саме по місцях старту цих ракет”, — відзначив він.

Снєгирьов також вказав на те, що боротьба з ракетами С-300 і С-400 у повітрі є неефективною, оскільки це потребує великої кількості ракет, наприклад, системи протиповітряної оборони Patriot.

“Дозвольте нам ліквідувати місця старту або базування авіаційних підрозділів Росії на її території, щоб уникнути можливості атак КАБами на Харків. Дальність дії КАБів становить від 50 до 70 кілометрів”, — підкреслив він.

Він також підкреслив, що засоби, які вже передано Україні — американські ATACMS, французькі SCALP та англійські Storm Shadow — можуть радикально змінити ситуацію в контексті протидії російській агресії.

“Мова йде про те, що українська сторона матиме законне право наносити удари виключно по військових об’єктах з метою запобігання геноциду українського народу. Ще раз наголошу, що з ракетами набагато простіше боротися на етапі їх запуску, ліквідовуючи місця старту, ніж збивати їх в повітрі”, — підсумував Дмитро Снєгирьов.

Святогірська громада розташована в Донеччині, всього за 14 кілометрів від лінії фронту, і нині знаходиться в зоні активних бойових дій. Щодня тут можна почути вибухи, а російські дрони та керовані авіаційні бомби регулярно атакують територію громади. У відповідь на ці загрози українська армія активно працює над зміцненням оборони, і вже в 2024 році на території громади розпочали будівництво фортифікаційних споруд, щоб забезпечити надійний захист і не дати ворогу можливості просуватися далі.

Проєкт по укріпленню Святогірської громади реалізується за підтримки Полтавської обласної військової адміністрації, а самі укріплення охоплюють понад 21 кілометр. Це бетонні блоки, вогневі точки, бліндажі та інші об’єкти, які повинні забезпечити максимальний захист для військових та місцевих мешканців у разі наступу. Важливість цих споруд важко переоцінити, адже вони є частиною стратегії оборони України на Донбасі, який, як і раніше, є однією з найгарячіших точок конфлікту.

Наскільки нині небезпечно залишатися у Святогірську, та чи стала нова лінія оборони частиною корупційної схеми, дізнавалися журналісти Реальної Газети.

Ще торік на території Святогірської громади розпочали масштабне будівництво фортифікаційних споруд — бліндажів, вогневих точок та бетонних укріплень. Народний депутат Ярослав Железняк стверджує, що замість реальних укріплень були зведені лише імітаційні конструкції, які не відповідають вимогам обороноздатності. Він заявив, що через фіктивні контракти, завищені ціни та «фронтові» компанії було виведено близько 200 мільйонів гривень. Відтак, аби спростувати таку заяву, Полтавська ОВА організувала престур на Донеччину, щоби журналісти мали можливість особисто оглянути споруди.

«Як бачите, ми тут, і крім нас тут нікого більше немає. Основна мета нашого приїзду — це показати, що фортифікаційні споруди збудовані, вони на підконтрольній території України. Дані фортифікаційні споруди проєктувалися і будувалися відповідно до проєкту, який був розроблений проєктною організацією на замовлення Генерального штабу й проєктного інституту Міністерства оборони України», — сказав тимчасово виконувач обов’язки начальника Полтавської ОВА Володимир Когут.

Журналісти звернулися до Народного депутата Ярослава Железняка з питанням, що він думає стосовно такого престуру. Від своїх слів нардеп не відмовляється, натомість каже, що організаторам вже потрібно готуватися до допитів. Свої претензії до фортифікаційних споруд, зведених під керівництвом Полтавської обласної військової адміністрації, він також не раз озвучив у відео на своєму YouTube-каналі.

«Існує цілеспрямований та чіткий план привласнення близько 200 мільйонів гривень, який, на жаль, успішно реалізували у 2024 році. Полтавська ОВА взяла на себе один із ключових напрямів робіт на Донеччині, ближче до Покровська», — розповідає народний депутат України від партії «Голос» Ярослав Железняк.

У відповідь т.в.о. начальника Полтавської ОВА Володимир Когут запевнив, що адміністрація курувала роботи виключно на території Святогірської громади Донецької області, а народний депутат казав про Покровський район:

“Ми перебуваємо у Святогірському. Це — Краматорський район, Святогірська територіальна громада”.

4 вересня 2025-го стало відомо, що Національне антикорупційне бюро України виправило до своєї підслідності кримінальне провадження щодо можливих зловживань посадовців Полтавської ОВА та пов’язаних із ними підрядників під час будівництва фортифікаційних споруд у зоні бойових дій.

Раніше ця справа перебувала в Бюро економічної безпеки на Полтавщині. Тамтешні детективи припускали, що службові особи ОВА спільно з підрядниками завищували вартість матеріалів у звітах. У документах, які передали до суду, йшлося, зокрема, про дерев’яні бруски, які у звітах коштували понад 9 тисяч гривень за кубометр, тоді як середня ринкова ціна — близько 6,6 тисячі. За підрахунками БЕБ, це могло спричинити збитки державі на понад 3 мільйони гривень.

Натомість Володимир Когут запевняє, роботи були не тільки виконані в рамках закладеного бюджету, а ще й кошти вдалося заощадити:

«Закінчилися роботи взимку 2024 року. Загальний кошторисний бюджет, згідно з проєктно-кошторисною документацією був з доповненнями, тому що коли приїхали виконувати роботу, виникла деяка ситуація на місцевості. Прийшлося коригувати деякі речі. Загальний бюджет становив 381 мільйон гривень. Згідно з актами від підрядника, загальна цифра склала 375,5 мільйонів гривень. Відповідно 5,5 мільйонів гривень, які були зекономлені, повернуті до державного бюджету», — наголосив Володимир Когут.

У Святогірській громаді фортифікаційні роботи виконували під керівництвом двох обласних військових адміністрацій — Полтавської та Хмельницької. Роботи розпочали й завершили майже одночасно, зазначив начальник Святогірської міської військової адміністрації Володимир Рибалкін. І додав, що побудувати лінію оборони поблизу фронту — задача не проста. Під час робіт працівники часто потрапляли під ворожі атаки. А у суму робіт входить не тільки вартість будівельних матеріалів, а й оплата роботи працівників та технічного ресурсу.

«Працювало багато людей, техніки, будували ж і великі об’єкти, а для цього потрібні й крани, й екскаватори. Тобто це великі роботи, і ми їх зробили вчасно», — каже Рибалкін.

За його словами, під час будівництва не обійшлося без неприємностей: є поранені, підбита техніка, стався підрив екскаватору.

Водночас триває процес передачі робіт до Державної спеціальної служби транспорту. Це передбачає ретельну перевірку кожного об’єкта — від точності відповідності проєкту до технічного стану укріплень. Паралельно усуваються незначні недоліки, виявлені під час інспекцій, аби забезпечити максимальну готовність споруд до виконання бойових завдань у разі загострення ситуації на фронті.

«Виконується робота приймання й передачі даних споруд на баланс нашої служби, ВОПи (взводні опорні пункти) обстежуються. Є деякі недоліки, які одразу усуваються підрядними організаціями. Що саме це за недоліки, я не можу сказати. Також триває робота з приймання та перевірки документації. Вже зараз прийнято 2 опорних пункти, по інших роботи тривають», — розповів військовослужбовець Державної спеціальної служби транспорту.

Роки війни навчили українських захисників цінувати кожен метр укриття. Бо на початку війну укриттями слугували траншеї у посадках. Серед тих, хто вже бачив нові укріплення на власні очі, військовослужбовець Святослав.

Він дає позитивну оцінку виконаним роботам: «У 2022 році ми просто раділи траншеї у посадці, тут укріплені стінки широка траншея, не вузька, що сам ледве проходиш. Вже поросло травою, а влітку це — добре, це додаткове укриття. Загалом же фортифікації створені для життєдіяльності, щоби ти не рив собі нору десь, і тут я бачу, що умови створенні й основа на мою думку хороша. Натягнути сіточку від дронів, облаштуватися, й можна давати відсіч ворогу», — каже військовослужбовець Святослав.

Святогірська громада й досі живе під постійною загрозою війни. Від лінії фронту її відділяє всього кілька кілометрів — найближчий населений пункт громади близько 10 км від зони бойових дій. Попре це тут залишаються понад 2,6 тисячі людей, хоча ще після деокупації у 2022-му їх було понад 3 тисячі.

Щодня виїжджає кілька родин, частина евакуюється через державні програми, частина — власними силами. А небезпека для мирних жителів лише зростає: громада відчуває удари С-300, шахедів, крилатих ракет, а особливо «КАБів» (керованих авіаційних бомб), проти яких не існує захисту.

«Наші люди бачили фактично все. Наприклад якщо ми кажемо про Ярову, то там фактично немає жодного двора. У Святогірську теж немає жодної неушкодженої будівлі. Трошки інше тут життя і трошки інші тут дії. Тому найголовніше у нас питання зараз це — евакуація й взаємодія з військовими, які виконують свої безпосередні обов’язки на лінії бойового зіткнення», — розповідає Володимир Рибалкін.

У такій ситуації питання укріплень дуже важливе. Якщо росіяни все ж таки почнуть тиснути, перед противником має постати не просто ряд укриттів, а складна, продумана система фортифікацій, підкріплена десятками кілометрів траншей, бетонних блоків та вогневих точок. Це не лише перешкода на шляху ворога, але й нова можливість для українських воїнів тримати позицію та завдавати значних втрат противнику.