Субота, 5 Вересня, 2026

Європа може зіткнутися з дефіцитом газу

Важливі новини

Південноукраїнська АЕС закуповувала чайники за 3 мільйони

Південноукраїнська атомна електростанція — стратегічний об’єкт енергетичної безпеки держави. І, схоже, одночасно — банкомат для обраних постачальників. Щонайменше з 2016 року станція укладала багатомільйонні договори з компанією «ТСМ груп» без будь-яких тендерів, уникаючи системи Prozorro. Сума на контрактах — десятки мільйонів гривень. Продукція — не лише технічна. У 2020-му компанія поставила на АЕС чайники, мікрохвильовки […]

Київ інвестував понад мільярд гривень у резервні когенераційні установки для енергетичної безпеки

У 2024 році столична влада спрямувала понад 1,12 мільярда гривень на придбання 15 когенераційних установок, метою яких було забезпечення Києва резервним теплом та електроенергією під час російських атак на енергетичну інфраструктуру. Ці установки здатні одночасно виробляти електрику та тепло, що робить їх критично важливими для безперебійного функціонування міських систем життєзабезпечення у складних умовах.

Процес закупівлі включав тендери та оцінку технічних характеристик обладнання, яке мало відповідати сучасним стандартам ефективності та надійності. За планом, нові когенераційні блоки дозволяли не лише покривати частину енергетичних потреб столиці під час аварійних відключень, а й зменшувати навантаження на основні електромережі та теплові мережі.

Ці установки розглядалися як ключовий елемент децентралізованої енергосистеми Києва — мережі малих електростанцій, які могли б працювати навіть у разі виведення з ладу великих ТЕЦ і ліній електропередач внаслідок російських обстрілів. У травні 2024 року Київрада навіть ухвалила спеціальну концепцію «Енергетичне відновлення: шлях до розподіленої когенерації».

Фактично ж у місті з’явилася лише одна газопоршнева установка потужністю 1,5 МВт, встановлена за допомогою USAID у межах Проєкту енергетичної безпеки. Восени 2024 року влада повідомляла, що всі інші установки мають бути введені в експлуатацію до кінця 2025 року, однак жодних публічних підтверджень постачання або монтажу обладнання з того часу не з’являлося.

Нинішні масові відключення електроенергії в Києві свідчать про відсутність у столиці заявленої резервної генерації.

За даними виконання бюджету Києва за 2024 рік, наприкінці року на рахунках міста залишалися майже 13 млрд грн. Експерти вказують, що за ці кошти столиця могла б побудувати значно потужнішу мережу розподіленої генерації, здатну покрити до половини потреб міста в електроенергії, однак пріоритети витрат були спрямовані на інші проєкти, зокрема благоустрій і рекреаційні зони.

На тлі російських атак по ТЕС, ТЕЦ, ГЕС та трансформаторах, що передають електроенергію від АЕС, відсутність реальної децентралізованої генерації робить Київ особливо вразливим до блекаутів. Журналісти зазначають, що відповідальність за це лежить як на міській владі столиці, так і на центральному уряді, який формує державну політику в енергетичній сфері.

Суддю Верховного суду підозрюють у держзраді

Система моніторингу та реагування на погодні явища включає:

Владислав Шипович, попри офіційний запит, досі не надав пояснень щодо:

Під підозрою також опинились інші судді ВС: Олена Білоконь, Євген Синельников та Наталія Сакара. До них є питання щодо:

Цей випадок став черговим викликом для довіри до судової системи України. Підозри в державній зраді судді Верховного Суду, навіть до завершення розслідування, можуть завдати шкоди репутації ВС.

Правозахисники наголошують, що незалежність суддів має бути збережена, але критика з боку преси є необхідною в демократичному суспільстві. У цьому контексті журналістські розслідування виконують роль “сторожового пса демократії”.

Очікується, що найближчими днями слідство надасть додаткові деталі. Тим часом громадськість уважно стежить за розвитком ситуації, яка може мати далекосяжні наслідки для судової системи України.

Симптоми хворих нирок: що має насторожити і коли звертатися до лікаря

Нирки – це фільтрувальна станція нашого організму, яка щодня очищує кров і виводить токсини. Але коли ці життєво важливі органи перестають справлятися зі своїми функціями, наш організм подає сигнали – часто малопомітні і такі, що не асоціюються з нирковими захворюваннями. Експерти назвали 12 головних симптомів, які можуть вказувати на проблеми з нирками. 1. Піна у […]

Міноборони повідомило про збій у роботі застосунку “Резерв+”

Міністерство оборони України 26 червня повідомило про тимчасові збої у роботі мобільного застосунку “Резерв+”, який використовується для доступу до електронних військово-облікових документів. Причини технічної несправності у відомстві наразі не розкривають. За словами представників Міноборони, спеціалісти вже працюють над усуненням проблеми. Очікується, що система буде стабілізована протягом найближчих годин. На період технічних труднощів громадянам радять користуватися […]

Наступні місяці можуть стати вирішальними для Європи, оскільки аналітики компанії Equinor попереджають про можливий серйозний дефіцит природного газу. Якщо перебої у постачанні, зокрема через Ормузьку протоку, триватимуть від одного до трьох місяців, це може загрожувати стабільності енергетичного забезпечення континенту.

Фахівці зазначають, що нинішня ситуація на світових енергетичних ринках залишається вкрай нестабільною, що зумовлено напруженістю на Близькому Сході та ризиками тривалого порушення логістики постачання скрапленого природного газу (ЗПГ). За їхніми оцінками, Європа може не встигнути накопичити необхідні запаси пального перед початком опалювального сезону, що може призвести до нових енергетичних криз.

В даний час підземні сховища газу в країнах ЄС заповнені лише на 35%, що помітно нижче середнього показника в 50%, характерного для цього періоду року, згідно з даними Gas Infrastructure Europe. Європейські держави зазвичай намагаються сформувати достатній запас газу влітку, щоб досягти мети ЄС щодо заповнення сховищ до 90% до зими. Проте нинішні обставини свідчать про ризики невиконання цього плану в разі затяжних перебоїв.

Ормузька протока є критично важливим маршрутом для глобальної енергетичної логістики, через який переміщується велика частина експорту нафти та ЗПГ з країн Перської затоки. Якщо ситуація не покращиться, Європа ризикує зіткнутися з серйозною конкуренцією з боку азійських ринків, де попит на ЗПГ залишається високим.

Аналітики Equinor зазначили, що в більш оптимістичному сценарії з швидким відновленням судноплавства, Європа зможе досягти рівня запасів у 75%. Однак у разі тривалої блокади ситуація може погіршитися. У випадку погіршення умов, ціни на газ можуть різко зростати, а промисловість ЄС, зокрема енергомісткі сектори, можуть бути змушені зменшити споживання енергії.

Водночас європейські країни мають певний запас стійкості завдяки м’яким зимам останніх років і зусиллям із диверсифікації постачання. Це дозволило накопичити резерви, які можуть пом’якшити наслідки короткострокових кризових ситуацій. Однак ситуація залишається під загрозою через зовнішні фактори, зокрема геополітичну нестабільність на Близькому Сході.

Паралельно, світові ціни на енергоносії демонструють високу волатильність, реагуючи не тільки на постачання, але й на невизначеність у переговорах між США та Іраном. Конфлікт у Перській затоці вже призвів до значного скорочення постачань нафти, і за оцінками аналітиків, втрати можуть перевищити мільярд барелів за кілька місяців, що посилює тиск на ринки.

Країни регіону шукають шляхи мінімізації ризиків, вкладаючи кошти в нові трубопроводи та логістичні коридори, які дозволяють обійти Ормузьку протоку. Експерти попереджають, що в разі затяжної кризи Європа ризикує зазнати нових енергетичних потрясінь, які можуть негативно вплинути на економічне зростання регіону.

Останні новини