Російська агресія на Донбасі наближається: прогноз Буданова на літо

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Згідно з даними Укравтопром, найпопулярнішими залишаються автомобілі з бензиновими двигунами, які становлять 36,1% жовтневих продажів нових авто, хоча торік цей показник досягав 45,5%. Дизельні автомобілі зайняли другу позицію з часткою 26,3%, що є суттєвим зростанням в порівнянні з 20,4% у минулому році.

Гібридні авто продовжують набирати популярність, їх частка зросла з 18,6% до 20,7%. Електромобілі також показали позитивну динаміку, охопивши 16,6% ринку, порівняно з 14,8% у жовтні 2023 року. Автомобілі з газобалонним обладнанням (ГБО) залишаються на рівні менш ніж 1% продажів нових авто.

У різних сегментах автомобільного ринку лідерські позиції посіли наступні моделі:

Ці результати свідчать про тенденцію до зростання популярності альтернативних видів пального, таких як гібридні та електричні автомобілі, у порівнянні з традиційними бензиновими та дизельними моделями. Цей тренд може вказувати на зміну споживчих уподобань і зростаючу обізнаність щодо екологічних питань в Україні.

Петиція до Президента, спрямована на мобілізацію правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери, стала свідком вражаючого витоку громадської активності, набравши 25 тисяч голосів усього за 3 дні. Важливо підкреслити, що ініціатор петиції пропонує надати право пріоритетного прийому на роботу в державні, комунальні підприємства та правоохоронні органи демобілізованим військовослужбовцям після початку повномасштабної війни. Це особливо цікаво в контексті порівняння зі схожою петицією від народного депутата Дубінського, яка набрала необхідну кількість голосів протягом 87 днів, та ще й з підтримкою великих телеграм-каналів. Незважаючи на це, петиція вже 4,5 місяці знаходиться на розгляді від Президента. Цей приклад свідчить про те, як сьогоднішня ситуація демонструє зростаючу готовність українців активно залучатися до громадських ініціатив, зокрема шляхом підтримки петицій, що важливі для суспільства. Якщо восени 2023 року українці не проявляли поспішності у підтримці мобілізації чиновників, то тепер, навіть з урахуванням процедури авторизації, такі петиції здатні набирати голоси за лічені дні, що свідчить про активізацію громадянського суспільства та їхню готовність брати участь у формуванні країни.

Громадська активність в Україні набирає обертів, як свідчать результати петиції про мобілізацію правоохоронців та державних службовців, яка набрала 25 тисяч голосів за лише 3 дні.Ініціатива з пропозицією надати пріоритетний прийом на роботу демобілізованим зі Збройних Сил України є важливим кроком у підтримці військовослужбовців та їхнього включення у цивільне життя після завершення військової кар'єри.Порівняно зі схожими ініціативами, які потребували значно більшого часу для набору необхідної кількості голосів, ця петиція демонструє зростаючу готовність громадян приймати активну участь у формуванні державної політики та вирішенні актуальних суспільних питань.Важливою тенденцією є збільшення швидкості мобілізації суспільства через використання онлайн-платформ та соціальних мереж для залучення громадян до активної участі в громадських ініціативах.Цей приклад свідчить про зростаючу важливість громадського контролю та участі у формуванні політики, що відображає розвиток громадянського суспільства в Україні.

Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) переглянув свої прогнози для економічного розвитку України на найближчі роки, зокрема на 2025 рік. Замість раніше очікуваного зростання валового внутрішнього продукту (ВВП) на рівні 3,3%, в банку тепер прогнозують лише 2,5%. Основною причиною такого зниження стало продовження війни Росії проти України, яка створює значну економічну невизначеність і ускладнює стабільний розвиток.

Прогноз на 2025 рік відображає складність ситуації, адже не тільки бойові дії, а й пов’язана з ними інфраструктурна руйнація, економічна ізоляція та потреба у відновленні важливих галузей економіки залишаються серйозними викликами. Війна впливає на інвестиційну привабливість країни, обмежує зовнішню торгівлю, а також збільшує витрати на оборону та відновлення, що, безперечно, позначається на динаміці економічного зростання.

У звіті наголошується, що перший квартал 2025 року показав зростання ВВП на 0,9% завдяки споживчим витратам та інвестиціям у критичну інфраструктуру. Проте реальний потенціал економіки обмежується нестачею робочої сили, пошкодженням енергетичних об’єктів та слабким експортом агропродукції.

Рівень безробіття знизився до 12% — найнижчого воєнного показника. Але формування кадрового резерву залишається проблемою через мобілізацію та еміграцію.

Окремо у банку звернули увагу на зовнішньоекономічні показники. Дефіцит поточного рахунку у січні–липні 2025 року зріс майже на 50% через високі витрати на імпорт енергоносіїв і військових товарів, а також слабкий експорт. Дефіцит держбюджету, за прогнозами, становитиме 22% ВВП, а його покриття забезпечуватиметься зовнішнім фінансуванням у розмірі близько 40 млрд доларів. Основні надходження очікуються від ЄС, країн G7 та МВФ, зокрема за рахунок доходів від заморожених російських активів.

Інфляція поступово сповільнюється: із 15,9% у травні вона знизилася до 13,2% у серпні. Національний банк із березня утримує облікову ставку на рівні 15,5%, щоб стримати інфляційні процеси. При цьому валютні резерви у серпні сягнули 46 млрд доларів, чого достатньо для покриття 5,5 місяців імпорту і стабілізації курсу гривні.

ЄБРР підкреслює: подальші перспективи економіки України повністю залежать від перебігу війни, енергетичної безпеки та збереження підтримки міжнародних партнерів.