Російський ударний дрон атакував автомобіль у Запорізькій області: загинула жінка, четверо поранених

Спробую врахувати ваші побажання:

Світова політика демонструє нові вектори та стратегії, коли мова йде про конфлікти та миротворчі ініціативи. Заява колишнього радника Банкової, Арестовича, про те, що Сполучені Штати зупинили військову допомогу Україні для досягнення миру, стає центром уваги в обговоренні нових геополітичних тенденцій. Він висловив думку, що ця стратегія пов'язана з "планом Ердогана", який, на його переконання, є результатом узгоджених російсько-американських домовленостей.

Арестович вважає, що припинення військової підтримки зі сторони США, окрім можливих проблем у внутрішній політиці, має іншу важливу мету — намагання примусити Україну прийняти мирний план, схожий на "план Ердогана". Останній, як зазначено в ЗМІ, передбачає заморожування конфлікту на фронтовій лінії, забезпечення політичної незалежності України та проведення референдумів щодо статусу окупованих територій в майбутньому.

Ці заяви стають об'єктом широкого обговорення в контексті міжнародної політики та внутрішньої ситуації в Україні. Вони підкреслюють необхідність уважного вивчення та аналізу нових стратегій інтервенції та миротворчості в глобальному масштабі.

Висновки до вищезгаданої статті підкреслюють важливість уваги до геополітичних змін та нових стратегій вирішення конфліктів. Заява колишнього радника Банкової, Арестовича, про зупинку військової допомоги Сполученими Штатами Україні для досягнення миру, є суттєвим сигналом для розуміння динаміки міжнародних відносин.

Арестович висловив переконання, що ця дія має прямий зв'язок з глобальними угодами між Росією та Сполученими Штатами, а також підкреслив потенційні наслідки для внутрішньої політики України. Він підкреслив необхідність уважного вивчення та аналізу нових ініціатив, які можуть впливати на мир і стабільність у регіоні.

Заяви Арестовича стимулюють обговорення щодо майбутньої стратегії України у контексті міжнародних відносин та миротворчості. Вони підкреслюють необхідність для країни бути готовою до адаптації до нових викликів та змін у геополітичному ландшафті для забезпечення миру та безпеки.

Експерти з міжнародних відносин підкреслюють, що така підтримка є результатом тривалого стратегічного партнерства між двома країнами. Вони зазначають, що ця співпраця базується не лише на спільних інтересах у сфері безпеки, але й на спільних демократичних цінностях.

Останні звіти показують, що Вашингтон активно направляє до української армії обладнання, яке має великий вплив на фронтові операції. Наприклад, швейцарські ЗМІ повідомляють, що американська компанія, яка виготовляє ракети для зенітно-ракетних комплексів PATRIOT, віддала перевагу поставкам для України, що призвело до затримки укладення контракту з Швейцарією.

Швейцарія має намір розгорнути новітні винищувачі F-35 і закупити 75 ракет MSE для своїх систем “Петріот”, проте вони стикаються з труднощами через американські пріоритети в Україні. За інформацією, у контракті між Швейцарією та США передбачено можливість перенесення строків виконання без штрафів у випадку надзвичайних обставин або національних безпекових викликів, що стосуються інтересів США.

Це рішення свідчить про пріоритетність Вашингтона в забезпеченні протиракетної оборони для України перед надходженням зими. Також американські інвестиції в український військово-промисловий комплекс зросли, включаючи значні контракти з компаніями, такими як ВАЕ, Northrop Grumman і Rheinmetall.

Рішення США перенаправити ракети та пускові установки з радіолокаційними станціями до України може вплинути на контракти із іншими країнами, такими як Марокко, Польща, Румунія, Швейцарія та Швеція. Наприклад, Румунія планує передати Україні одну зі своїх боєготових батарей PATRIOT, а Нідерланди розглядають можливість поставки ще однієї батареї у співпраці з іншою країною.

Звіти також свідчать про координацію дій між країнами, орієнтованими на підтримку України в умовах зростаючої геополітичної напруги.

Співпраця зі Сполученими Штатами є логічною, оскільки лише американська компанія Lockheed Martin виробляє ракети MSE на своїх заводах, з потужністю від 500 до 650 ракет-перехоплювачів на рік. Це дозволяє їм забезпечувати достатні поставки систем, здатних ліквідовувати загрози від “Кинджалів” та “Іскандерів”.

Також ні один з союзників не може передавати пускові установки без попередньої згоди Держдепартаменту США, оскільки ці установки не зможуть функціонувати без необхідних комплектуючих. Плани Швейцарії на отримання 75 ракет MSE до 2030 року та 208 до 2026 року для Польщі вказують на наявність сьогоднішніх запасів ракет PATRIOT у Європі.

Навіть за незважаючи на витрати (наприклад, контракт на ракети для поляків оцінюється у кілька мільярдів доларів), озброєння батарей “Петріотів”, які вже передані чи плануються до передачі Україні, буде складним завданням.

У загальному мова йде про восьмі батареї – три з Німеччини, дві з Нідерландів, дві зі Сполучених Штатів та одна з Румунії. Компанія COMLOG, спільне підприємство з Raytheon та європейською MBDA, забезпечує обслуговування ракет-перехоплювачів MSE та випускає ракети GEM-T, спрямовані на знищення малої балістики, але спрямовані, зокрема, на літаки.

Швидкість виробництва на обох континентах становить приблизно 240 ракет GEM-T на рік з планом збільшення до 410 одиниць до 2027 року. Це обсяги вистачають для набуття практично лише півтора десятків батарей PATRIOT з вісьмома пусковими установками.

Таким чином, запаси США та інших країн щодо “Петріотів”, “паліативних” ракет (включаючи західні ракети, спеціально призначені для радянських пускових, які використовує Збройні Сили України, ракети класу “повітря-повітря” або корабельні ракети, такі як RIM-7 Sea Sparrow, пострадянські ракети для “Буків” та С-300, ракети для ЗРК HAWK, які ефективно використовуються проти російських дронів та крилатих ракет, а також установки “Гепард” з Йорданії) оплачуються за рахунок американських платників податків.

Це необхідно для забезпечення ППО України, як вже згадувалося, є пріоритетом для Вашингтона, оскільки це допоможе знищувати розвідувальні та ударні дрони, а також тримати віддаленіше літаки РФ від тилу Збройних Сил України та унеможливлювати їм використання “чавунного” снаряду ФАБів та КАБів.

Після операції Dragonfly у жовтні 2023 року, яка охопила луганський та бердянський аеродроми, рівень американських поставок боєприпасів в Україну зросли від десятків до сотень ракет. Це свідчить про значний обсяг застосування цих систем українськими військами.

Головні цілі атак включають російські комплекси С-300/400, штаби та командні пункти, склади, радіолокаційні станції, аеродроми і інфраструктуру Чорноморського флоту РФ. Застосування такого масштабу ракет в Україні необхідне, оскільки Росія не є Іраком, де для придушення оборони досить було 55 тисяч снарядів і 407 ракет ATACMS.

Наразі виробництво модернізованих ракет ATACMS TACMS 2000 з дальністю до 300 км у цехах Lockheed Martin відновлене, що забезпечує промисловості США десятилітню впередгарантію на виробництво. Це дає ЗСУ можливість атакувати російські батареї з великої відстані, вибивати далекобійні комплекси, а також знищувати поромні переправи і топити кораблі, що є ефективною “довгою рукою” не лише проти росіян.

Українські сили отримують інші типи боєприпасів, включаючи 155-мм і 105-мм снаряди, спеціальні мінні, бронебійні касетні снаряди, а також реактивні снаряди для систем HIMARS, включаючи нові GMLRS M30A1 з повітряним підривом. Також поставляються протитанкові міни, ракетні комплекси TOW-2 та Javelin, а також важке піхотне озброєння.

Ці поставки допомагають українській армії в стримуванні російського наступу в різних частинах фронту, зокрема в Серебрянському лісництві, Терніву на Донеччині, Вовчанську на Харківщині, Красногорівці та під час відходу до лінії Карлівка-Новоселівка.

Завдяки цим поставкам із Північної Кореї, російська армія не може відновити масштаби перших днів вторгнення, коли вони випускали по 40 тисяч снарядів на день. Зараз максимально можливі обсяги російської артилерії обмежені до 15 тисяч снарядів на день, що значно менше.

Українська армія продовжує підсилювати свої оборонні здібності, і ці мільярди доларів, інвестовані в її ВПК та поставки озброєнь, спрямовані на підготовку до довгострокових викликів.

17 лютого 2024 року у Ер-Ріяді, Саудівська Аравія, відбудеться захоплюючий поєдинок між українським боксером Олександром Усиком, який наразі утримує титули світового чемпіона за версіями WBO, WBA, IBO та IBF, і володарем титулу WBC – Тайсоном Ф’юрі. Початково бій був запланований на 23 грудня 2023 року, але через травму, яку отримав Ф’юрі у поєдинку проти ексчемпіона UFC Френсіса Нганну 28 жовтня, він був відкладений.

Переможець цього бою стане першим абсолютним чемпіоном світу у надважкому дивізіоні в XXI столітті, підкоривши всі чотири головні титули. Останнім, хто досягав подібного, був британець Леннокс Льюіс, який у 1999 році здобув перемогу над американцем Евандером Холіфілдом в об'єднавчому бою, виборовши титули WBA, WBC та IBF; титул WBO був визнаний рівноцінним лише у 2007 році.

Наразі букмекери вважають Тайсона Ф’юрі фаворитом з коефіцієнтом перемоги 1,56, у той час як перемогу Усика оцінюють коефіцієнтом 2,50. Фанатів чекає захоплюючий спортивний бій, який може визначити нового найсильнішого у надважкому дивізіоні. Нічия визначена коефіцієнтом 21,00. Перемога Усика за очками – 2,00. Перемога Ф’юрі нокаутом – 4,50. Перемога Усика суддівським рішенням – 3,80. Дострокова перемога українця – 7,50. Будемо в очікуванні цього епічного спортивного події, яке може вписати новий розділ в історію надважкого боксу.

У висновку можна сказати, що очікуваний поєдинок між Олександром Усиком і Тайсоном Ф’юрі 17 лютого 2024 року обіцяє стати найважливішою подією у світі надважкого боксу. Бій, який відкладався через травму Ф’юрі, надзвичайно цікавить шанувальників, оскільки він вирішить, хто стане абсолютним чемпіоном світу, об'єднуючи всі чотири головні титули.

Букмекерські коефіцієнти свідчать про те, що Ф’юрі вважається фаворитом, але Усик має непоганий коефіцієнт, що робить бій непередбачуваним. Ці числа лише підсилюють інтригу та зацікавленість у фінальному результаті.

Неабияким чином, цей поєдинок також має історичне значення, оскільки переможець стане першим абсолютним чемпіоном у надважкому дивізіоні в XXI столітті, повторюючи досягнення Леннокса Льюіса. Справжній спортивний епос, який зробить цей бій незабутнім для прихильників боксу навіть на десятиліття вперед.

Підприємець Владислав Володський, який виграв тендер на постачання харчування для військових частин України, не зміг виконати свої зобов'язання, що викликало серйозне занепокоєння серед військових і громадськості. Відповідно до контракту, Володський повинен був забезпечити майже п'ятдесят відсотків від загального обсягу постачань продуктів харчування. Проте, протягом трьох тижнів після укладання угоди, жодної продукції не було доставлено до військових частин.

Ця ситуація викликала значне обурення серед військових, які покладаються на безперебійне постачання харчування для забезпечення своєї боєздатності та морального духу. Невиконання зобов'язань з боку постачальника стало серйозним випробуванням для логістичних систем і підривом довіри до процесу державних закупівель.

Додатково до цього, з'ясувалося, що під час того, як військові частини залишалися без необхідного харчування, Володський придбав розкішний автомобіль Porsche 911 для своєї коханки. Цей факт викликав ще більшу хвилю обурення серед громадськості, особливо після того, як стало відомо, що автомобіль був розбитий на трасі.

Громадські активісти та військові експерти висловлюють серйозну стурбованість з приводу цієї ситуації, вимагаючи негайного розслідування та притягнення до відповідальності винних осіб. Вони наголошують на необхідності посилення контролю за виконанням контрактів та забезпечення належного постачання для військових частин, особливо в умовах війни.

Міністерство оборони вже почало внутрішнє розслідування, щоб з'ясувати причини невиконання зобов'язань з боку Володського та вжити відповідних заходів для запобігання подібним випадкам у майбутньому. Очікується, що результати розслідування будуть оприлюднені найближчим часом, і винні будуть притягнуті до відповідальності.

Цей випадок підкреслює важливість прозорості та відповідальності у процесі державних закупівель, а також необхідність суворого контролю за виконанням контрактів, особливо коли мова йде про забезпечення потреб військових, які захищають країну.

Крім того, компанії, пов’язані з Володським, отримали право на завозити харчі через вплив його батька, Олексія Володського, який веде перемовини з Державним оператором тилу. Однак, ці постачальники також не виконали своїх зобов’язань, що призвело до невдоволення у військових частинах, зокрема у 59-й бригаді, де забезпечення харчами складало лише 45%.

Полковник Олександр Заїченко, заступник командира однієї з військових частин, повідомив, що ситуація з постачанням продовжує залишатися напруженою, і бійці не мають достатньої кількості харчів, включаючи овочі, фрукти та молочні продукти.

Наразі контракт з Володським було розірвано через порушення термінів і невиконання умов. Однак наступний договір на постачання, як очікується, знову може бути зданий його афілійованій компанії «Фуд-груп» влітку.

Зараз вже невідомо, чи є інтерес правоохоронних органів до діяльності Владислава Володського, проте його попередні справи знаходяться під розслідуванням Головного слідчого управління Нацполіції.