Розслідування корупції в лісовій галузі: держава втратила 11 мільйонів гривень

Після ретельного аналізу ситуації на фронті, військові підрозділи Збройних сил України прийняли рішення про відступ з села Ласточкине під Авдіївкою, щоб уникнути перекриття важливих логістичних маршрутів та зберегти життя та бойовий потенціал свого особового складу. Про це повідомив військовослужбовець 24-го Окремого батальйону спеціального призначення "Айдар" під псевдонімом "Осман" у своєму повідомленні в соціальній мережі Telegram.

Зазначено, що ситуація у селі не була настільки критичною, як на його флангах, де противник мав контроль над територією. Нагадаємо, що раніше було оголошено про відступ українських військ з міста Авдіївка 17 лютого з метою уникнення оточення, після чого вони перейшли на нові оборонні позиції. Цю інформацію підтвердив головнокомандувач Олександр Сирський, який пояснив, що таке рішення було прийнято з метою збереження життя та здоров’я військових.

Пізніше було повідомлено, що третя окрема штурмова бригада перемістилася на околиці Авдіївки до підготовлених позицій і вирівняла фронтову лінію. У цей період українські військові продовжують вести активні бойові дії, знищуючи понад 1500 ворожих бойовиків. Однак російські війська не припиняють наступ і продовжують атакувати позиції Збройних сил України.

У підсумку, рішення військового керівництва про відступ підрозділів Збройних сил України з села Ласточкине під Авдіївкою свідчить про гнучкість та обачливість у діях української армії у складних бойових умовах. Це рішення, хоч і важке, прийнято для збереження життя та ефективного використання ресурсів військових у майбутніх бойових діях. Водночас, переміщення військових на нові оборонні позиції та підготовка до оборони свідчить про готовність української армії відстоювати територіальну цілісність та протистояти ворожим атакам. У таких складних обставинах важливо зберігати гнучкість у військовому плануванні та реагувати на зміну обстановки з метою захисту національних інтересів та безпеки громадян.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Український скелетоніст Владислав Гераскевич звернув увагу на поведінку Бубки на своїй сторінці в Instagram. За словами спортсмена, колишній очільник НОК з посмішкою тиснув руку Варфоломєєвій, переможниці багатоборства у художній гімстиці. Гераскевич підкреслив, що Варфоломєєва, хоч і представляла Німеччину на змаганнях, має сумнівну репутацію через свою російську ідентичність і участь у змаганнях в окупованому Криму.

Крім того, Варфоломєва не засуджувала публічно війну проти України та порушила законодавство, з’явившись на світлинах з мапою, що включає окуповані українські регіони до складу РФ. Це викликало ще більше обурення серед українських спортсменів і громадськості.

Гераскевич різко розкритикував Бубку, назвавши його “чортом”, і закликав до виключення колишнього президента НОК з усіх офіційних позицій, а також до позбавлення звання Героя України. Цей інцидент став новим привідом для обговорення стосунків між українськими та російськими спортивними представниками на міжнародній арені.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Так, з початку листопада ЗСУ повідомили про 1105 російських безпілотників. У середньому щодня на територію України залітали 85 безпілотників порівняно з 11 на день у червні. За даними київського Центру з протидії інформаційним загрозам, до жовтня ЗСУ нібито вдавалося збивати щонайменше три чверті (77%) російських безпілотників щомісяця.

При цьому, за підрахунками західних експертів, зараз відсоток перехоплення безпілотників українською ППО не перевищує 56%. Це свідчить про те, що ППО України просто не справляється з кількістю атак.

Примітно й те, що останнім часом в Україні спостерігається зростання кількості атак безпілотників у світлий час доби. Отже, дрони призначені для того, щоб їх можна було виявити і використовувати засоби ППО. Причому, величезна кількість безпілотників покликана просто перевантажити українську систему ППО, змусивши її витратити і без того дефіцитні протиракети.

У зв'язку зі значним скороченням економічної підтримки від західних партнерів, уряд шукає альтернативні джерела для наповнення державного бюджету. Вже минулого літа стало відомо, що уряд готує законопроєкт про підвищення військового податку до 4,5% у 2024 році та спрямування половини його надходжень виключно на потреби Збройних Сил України протягом дії правового режиму воєнного стану. Українській владі доводиться розглядати радикальні податкові зміни, такі як підвищення ставок ПДВ і військового збору на 6-7% для забезпечення фінансування ЗСУ на рівні близько 400 млрд гривень. Крім того, Кабмін розглядає можливість запровадження нових податків, таких як військовий збір для приватних підприємців, щоб збільшити дохід до бюджету на 44 млрд гривень. Плани також передбачають збільшення акцизних зборів, запровадження щомісячних авансових внесків з податку на прибуток для АЗС та інші заходи. Нововведення також стосуватимуться сплати військового збору для юридичних осіб, платників податку на прибуток підприємств та фізичних осіб-підприємців, а також покупців банківських металів, легкових автомобілів, нерухомості та інших товарів та послуг.

Звертаючи увагу на непослідовність, недовіру та відновлення агресивної ідеології збору податків, необхідно зазначити, що ці фактори можуть негативно вплинути на відновлення економіки країни під час конфлікту. Українці вже протягом півтора року вкладають значні суми у підтримку Збройних Сил України, платять військові збори та добровільно допомагають в армійських потребах через волонтерство. Однак військовий збір не завжди має чітко визначене цільове призначення, оскільки кошти з нього йдуть безпосередньо до державного бюджету, і громадськість не має повної інформації щодо його використання.

Непослідовність та недовіра у владу можуть негативно вплинути на відновлення економіки в умовах воєнного конфлікту.Повернення до агресивної ідеології збору податків потребує обґрунтування та прозорості використання зібраних коштів.Необхідно забезпечити чітке цільове призначення військового збору та забезпечити контроль за його використанням з метою максимальної підтримки Збройних Сил та відновлення економічної стабільності країни.