Розслідування кримінального провадження щодо незаконного заволодіння землею в Києві

Сучасна українська правоохоронна система знову опинилася в центрі уваги через проведення розслідування стосовно самовільного залишення частини екснардепом Єгором Соболєвим. Цей випадок викликав значний резонанс у громадськості та став об'єктом уваги з боку владних і незалежних структур. Питання про правомірність дій українських правоохоронних органів у цьому конкретному випадку викликає серйозні обговорення серед експертів та громадськості.

Звинувачення в самовільному залишенні країни, особливо коли йдеться про колишнього народного депутата, має велике суспільне значення і потенційно може мати серйозні наслідки для всіх сторін, втягнутих у цей конфлікт. У контексті боротьби з корупцією та встановлення справедливості такі справи стають важливими прецедентами і випробуванням для судової системи.

Реакція громадськості та політичних сил на цей випадок також відображає загальну довіру до правоохоронних органів та системи юстиції в цілому. Зацікавлені сторони сподіваються на об'єктивне та справедливе розслідування, а також на вжиття відповідних заходів щодо забезпечення прав людини та гарантій законності.

Українська правоохоронна система має великий потенціал для забезпечення правопорядку та захисту прав громадян. Однак цей випадок є нагадуванням про необхідність постійного вдосконалення процесів та процедур, щоб забезпечити довіру громадян до системи правосуддя.

За інформацією, отриманою від джерел в Офісі генпрокурора, він став об’єктом кримінального провадження.

У справі кримінального провадження стверджується, що Соболєв, який із травня 2022 року значився кулеметником 251-го батальйону тероборони, замість виконання бойових завдань «проводив свій час на свій розсуд і займався особистими справами».

Це відбувалося, як вважають у ДБР, за сприяння тодішнього командира батальйону Сергія Каспрова.

При цьому екснардеп отримував грошове забезпечення, зокрема «бойові» понад 100 тисяч гривень на місяць.

Соболєв значився в батальйоні до початку 2023 року. Зараз він, за офіційними даними, проходить службу на посаді командира роти БПЛА у складі військової частини А4124 (112-та бригада тероборони).

У січні він повідомляв, що достроково отримав звання лейтенанта ЗСУ.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Ракетні обстріли залишають найбільший слід на енергосистемі. За словами Рябцева, усунення руйнувань може займати від кількох днів до кількох тижнів, залежно від масштабів ушкоджень. Наприклад, після атаки 26 серпня енергосистему відновлювали 13 діб, і цей період супроводжувався віяловими відключеннями.

Зимові холоди також серйозно впливають на стабільність енергопостачання. Якщо температура опуститься нижче -5°C, ймовірність погодинних відключень значно зросте, зазначає експерт. Зниження температури збільшує споживання електроенергії для обігріву, створюючи додаткове навантаження на систему.

Заметілі, хуртовини, сильний вітер і налипання мокрого снігу можуть викликати обмерзання ліній електропередач і вихід з ладу обладнання. Це призводить до аварійних ситуацій, які вимагають термінового втручання.

Енергетична інфраструктура України залишається вразливою через старе обладнання. Його зношеність збільшує ризик поломок на електростанціях, що може знизити доступну генерацію енергії.

На думку Рябцева, з урахуванням усіх зазначених факторів, ситуація цієї зими може бути схожою на минулий сезон. Він закликав уникати паніки та працювати над пом’якшенням ризиків. Водночас, експерт наголосив на важливості оперативного реагування на будь-які загрози та готовності громадян до можливих перебоїв.

Що робити громадянам? Експерти радять підготуватися до зими: мати вдома альтернативні джерела світла та тепла, планувати енергоспоживання з урахуванням можливих графіків відключень і зберігати спокій у складних ситуаціях.

Державне бюро розслідувань повідомило про затримання військовослужбовця, який намагався покинути навчальний центр на Кіровоградщині, пропонуючи хабар командиру батальйону. За інформацією пресслужби ДБР, інцидент стався в понеділок, 3 листопада.

Слідство встановило, що чоловік проходив підготовку у навчальному взводі і намагався самовільно залишити територію частини. Після того як спроба втечі через охорону не увінчалася успіхом, він звернувся до командира з пропозицією хабара в розмірі 4 тисяч доларів, розраховуючи на сприяння у виїзді за межі навчального центру.

Командир батальйону одразу повідомив правоохоронців. ДБР затримало військового після передачі частини грошей. Йому оголосили підозру за пропозицію та надання неправомірної вигоди, а також за закінчений замах на ухилення від несення військової служби в умовах воєнного стану (ч. 3 ст. 369, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 409 КК України). Підозрюваному загрожує до 10 років позбавлення волі.

Цей випадок нагадує аналогічну ситуацію, яка сталася у вересні 2025 року на Львівщині, де курсант пропонував 3000 доларів сержанту, щоб допомогти йому уникнути служби.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Під час обшуків у домівці Тетяни Крупи правоохоронці виявили значні суми готівки — $6 млн, а також $590 000 на рахунках у польському банку. Крім того, виявлено наявність нерухомості, зокрема готелів, земельних ділянок та будинків за кордоном, що, на думку слідства, може свідчити про незаконне збагачення.

Попри це, місцева облрада прийняла рішення продовжити контракт із Крупою, хоча її підозри у скоєнні фінансових злочинів ще не були остаточно розглянуті судом.

Поки триває розслідування, Тетяна Крупа продовжить виконувати свої обов’язки на посаді голови Хмельницької МСЕК. Водночас правоохоронці обіцяють ретельно перевірити її майнові статки та джерела доходу в межах кримінальної справи щодо незаконного збагачення.

Рішення облради продовжити контракт викликало дискусії серед місцевої громади та політичних експертів, оскільки воно може породити сумніви щодо прозорості та ефективності боротьби з корупцією в державних установах.