П’ятниця, 16 Січня, 2026

Розслідування The New York Times: як блокування роботи наглядових рад поглибило корупційні ризики в Україні

Важливі новини

Новий посланець Великобританії: Зеленський призначив Залужного на дипломатичну місію

Президент України Володимир Зеленський призначив Валерія Залужного на посаду посла України у Великій Британії, підтвердивши це вечірнім зверненням і наголосивши на важливості зміцнення дипломатичних зв’язків з Великою Британією. Залужний, раніше головнокомандувач ЗСУ, зараз займатиме нову посаду, що є важливим кроком у зміцненні дипломатичної діяльності України. Призначення Залужного є відповіддю на потребу покращення взаємовідносин із Великою Британією та утримання стабільності в регіоні. Цей крок також відображає визнання Залужним за його внесок у військову справу та захист України. Однак рішення про призначення Залужного може викликати обговорення, оскільки він поки що не має досвіду в дипломатичній сфері, і це може стати предметом уваги для критики. Тим не менш, важливо підкреслити, що призначення Залужного відбувається в контексті стрімкої політичної динаміки та потреби України в ефективній дипломатичній роботі для захисту своїх інтересів у світі.

Український президент Володимир Зеленський затвердив Валерія Залужного на посаду посла в Великій Британії, підкресливши важливість підтримки дипломатичних відносин між двома країнами. Призначення Залужного є стратегічним кроком для зміцнення української дипломатії, хоча воно може викликати обговорення через його відсутність досвіду в дипломатичній сфері. Однак це рішення свідчить про визнання його внеску в оборонну справу та довіру до його спроможностей представляти Україну за кордоном. Важливо відзначити, що призначення Залужного відбувається на тлі складної політичної ситуації та підвищених потреб країни в ефективній дипломатичній роботі для захисту національних інтересів.

Відомий український співак EL Кравчук поділився архівним фото українських зірок 90-х

Відомий український співак EL Кравчук продовжує ділитися архівними ностальгічними світлинами зі своєї молодості. Цього разу артист опублікував у мережі фото, зроблене, ймовірно, в 1990-х роках, на якому він позує разом із Іриною Білик та Андрієм Данилком, відомим як Верка Сердючка. На знімку співачка Ірина Білик постала в чорній сукні з акцентним макіяжем та блондом з […]

Вітамін B3: важливість ніацину для здоров’я та його роль у підтримці організму

Вітамін B3, який також відомий як ніацин або вітамін PP, є одним із найважливіших компонентів, необхідних для нормального функціонування людського організму. Цей вітамін має безпосереднє відношення до роботи нервової та серцево-судинної систем, що робить його незамінним для підтримки загального здоров’я. Історично, ніацин був відкритий третім серед вітамінів групи B, і його друга назва «PP» походить від англійського терміну «Pellagra-Preventing factor», що вказує на його здатність запобігати пелагрі — захворюванню, яке проявляється ураженнями шкіри, порушенням роботи травної системи, слабкістю і депресією.

Однак користь ніацину не обмежується лише профілактикою пелагри. Ніацин є важливим учасником багатьох біохімічних процесів у організмі. Зокрема, він допомагає перетворювати вуглеводи на енергію, що є критично важливим для підтримки життєдіяльності клітин. Також він відіграє ключову роль у виробленні різних гормонів, таких як інсулін, кортизон та статеві гормони, що впливають на обмін речовин, стресову реакцію організму та репродуктивну функцію.

За рекомендаціями, дорослим потрібно близько 14 мг ніацину на добу жінкам і 16 мг чоловікам. Вагітним, жінкам у період годування та людям у відновленні після хвороб потреба може бути більшою.

Найкращими джерелами вітаміну B3 є:– печінка (порція яловичої печінки покриває майже всю добову норму),– куряче філе,– тунець і лосось,– нежирна свинина,– арахіс, авокадо, картопля,– зелений горошок і коричневий рис.

Збалансований раціон, що включає ці продукти, допоможе забезпечити організм необхідною кількістю ніацину щодня та уникнути серйозних проблем зі здоров’ям.

У Сумах передали до суду справу посадовців Держпродспоживслужби, яких підозрюють у системному хабарництві

Прокурори Сумської обласної прокуратури завершили досудове розслідування та передали до суду обвинувальний акт щодо начальника одного з районних управлінь Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області та його заступника. Обох посадовців звинувачують у вимаганні та систематичному отриманні хабарів, що кваліфікується за ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України. За версією слідства, керівники вимагали від представників малого […]

Економічні збитки від блокади кордону: мільярди гривень втрат щомісяця

За даними нашого джерела в Офісі Президента, проблема з блокадою українського кордону з боку Польщі та інших країн залишається невирішеною, і ця ситуація призводить до значних економічних втрат для України, оцінюваних щомісяця у розмірі 8-12 мільярдів гривень. На довгострокову перспективу ця проблема становить загрозу зростання дефіциту бюджету, який вже на 50% залежить від західної допомоги. Президент Володимир Зеленський не здатен вирішити цю проблему, незважаючи на його публічну дипломатію та готовність піти на компроміси з Варшавою. Проте наші сусіди використовують Україну лише для своїх власних цілей та інтересів. Ця ситуація призведе до переоцінки історичних відносин між Україною та Польщею, коли наш найближчий союзник перетворився на головного економічного супротивника. Проблема полягає не лише у великих сумах грошей чи пільгах, а в тому, що Офіс Президента не зміг запобігти конфлікту, і тепер жоден з варіантів розвитку подій не є сприятливим для України. Або влада сварить країни між собою, або залишає нашіх фермерів на проігнорованому полі.

Україна зіткнулася з серйозною економічною загрозою через блокаду українського кордону з боку Польщі та інших країн, що призводить до щомісячних втрат у розмірі 8-12 мільярдів гривень. Президент Зеленський не знайшов ефективного рішення для вирішення цієї проблеми, і відносини між Україною та Польщею погіршуються. Ця ситуація ставить під загрозу не лише економічну стабільність країни, але й стосунки з ключовими партнерами у регіоні.

Американське видання The New York Times оприлюднило матеріал, у якому йдеться про систематичне гальмування українським урядом діяльності незалежних наглядових рад державних компаній. Журналісти дійшли висновку, що така практика створила сприятливі умови для посилення корупційних схем у стратегічно важливих секторах — від енергетики до оборонно-промислового комплексу та атомної галузі.

Після початку повномасштабної війни міжнародні партнери Києва наполягали на впровадженні механізмів прозорого управління державними підприємствами. Однією з ключових вимог було формування наглядових рад із незалежних експертів, які мали контролювати витрати, забезпечувати чесні призначення керівників та запобігати неефективному використанню коштів. Така система розглядалася як важливий інструмент протидії зловживанням у період, коли значна частина державних ресурсів спрямовується на оборону та підтримку критичної інфраструктури.

Адміністрація президента Володимира Зеленського переписала статути державних компаній, обмеживши повноваження наглядових рад і зберігши контроль уряду. Це дало змогу витрачати сотні мільйонів доларів без зовнішнього нагляду. Наглядові ради мали б запобігати корупції, але політичне втручання зробило їх неефективними.

Особливо це проявилося в діяльності “Енергоатому”. Антикорупційні органи звинуватили членів оточення президента у розкраданні та відмиванні 100 мільйонів доларів. Адміністрація Зеленського звинуватила наглядову раду в неефективності, тоді як саме уряд позбавив її повноважень.

Подібні проблеми спостерігалися і в “Укренерго” та Агенції оборонних закупівель. Колишній керівник “Укренерго” Володимир Кудрицький розповів, що міністерство енергетики наполягало на призначенні на керівні посади людей із обмеженим досвідом, що ускладнювало роботу компанії та незалежних експертів. У Агенції оборонних закупівель уряд переписав статут, отримавши право призначати та звільняти керівництво, що призвело до втрати кворуму наглядовою радою та звільнення керівниці Марини Безрукової.

Розслідування підкреслює, що політичне втручання в роботу державних підприємств підриває боротьбу з корупцією та створює ризики для міжнародної фінансової підтримки України. Західні донори змушені були продовжувати фінансування навіть у цих умовах, щоб підтримати країну під час війни, попри побоювання щодо розкрадання коштів.

Як зазначають експерти, без ефективних наглядових рад і прозорого управління українські держпідприємства залишаються уразливими до корупції, що загрожує фінансовій стабільності та міжнародній довірі до Києва.

Останні новини