Розтрата на інфраструктурі: на Вінниччині розслідують схему із завищенням вартості робіт

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Українські командири зазначають, що новобранцям бракує базових бойових навичок і мотивації, і більшість із них піддаються паніці під час перших обстрілів. Середній вік українського солдата становить 45 років, що ускладнює виконання завдань піхоти, які вимагають витривалості та сили.

«Від 50 до 70 відсотків нових піхотинців були вбиті або поранені протягом кількох днів після початку першої ротації», – пише видання з посиланням на командирів ЗСУ.

Деякі командири Сил оборони заявляють, що з 30 бійців у підрозділі, тільки п’ятеро молодше 30 років. Відсутність досвіду та фізичної підготовки робить новобранців особливо вразливими, а через неефективну підготовку більшість навіть не знає, як правильно тримати зброю. Тренування досі проводяться в «радянському стилі», і інструктори самі часто не мають бойового досвіду. У результаті підрозділи ЗСУ стикаються зі швидкими втратами на фронті.

Командири також підкреслюють, що через постійні ротації та тиск з боку російських військ українські частини зазнають значних втрат і змушені відступати на деяких напрямках.

Росія за останній час істотно вдосконалила ударні безпілотники типу «Шахед», тоді як в Україні досі не сформовано комплексної та системної концепції протидії цій загрозі. На цьому наголошує авіаційний експерт і аналітик Костянтин Криволап, аналізуючи зміну ефективності протиповітряної оборони в умовах масованого застосування дронів-камікадзе. За його оцінками, показники знищення ворожих безпілотників за рік суттєво погіршилися, що безпосередньо впливає на безпеку енергетичної та цивільної інфраструктури.

На початковому етапі широкого використання «шахедів» українська система ППО демонструвала доволі високі результати — рівень перехоплення сягав приблизно 85%. Навіть попри окремі випадки влучань і жертви, ті атаки не мали масштабних наслідків для функціонування енергосистеми чи життєдіяльності міст. Це пояснювалося низкою факторів, серед яких — відносна примітивність перших модифікацій дронів, передбачувані маршрути польоту та обмежені можливості подолання протиповітряного захисту.

Однак ситуація кардинально змінилася після того, як Росія суттєво модернізувала безпілотники. Улітку, за словами фахівця, рівень збиття інколи падав до 30–50%, а під час останніх масованих ударів ворогу дедалі частіше вдається досягати заданих цілей.

Криволап зауважує, що це вже має прямий вплив на енергетичну систему України. За його словами, атаки дедалі частіше спрямовані саме на критичні об’єкти, і результати говорять самі за себе.

«Окупанти влучають туди, куди їм треба. Фахівці вже кажуть, що ще кілька таких серйозних ударів — і незрозуміло, що ми будемо робити з енергетикою», — наголосив експерт.

Він пов’язує ситуацію не лише з технологічним прогресом РФ, а й із відсутністю державної політики щодо боротьби з «Шахедами». За його словами, Україна досі не має комплексного плану, який би визначав, як саме захищати електроенергію, тепло та інші критично важливі ресурси від атак дронів.

Київська міська влада визначила підрядника для демонтажу цеху №5 на території заводу «Більшовик», що є важливим етапом у реконструкції Шулявського шляхопроводу. Виконувати роботи буде консорціум «Промбуд Технолоджи», який отримав контракт на суму 121,12 млн грн. Варто зазначити, що ця структура була створена менш ніж за два тижні до оголошення закупівлі, що викликало певне обурення серед громадськості та експертів. Сума договору є динамічною та не враховує можливі інфляційні ризики, а також зміни вартості матеріалів, що може призвести до додаткових витрат і подальшого збільшення фінансування.

Процес закупівлі супроводжувався низкою суперечок і скандалів. Найдешевші пропозиції, зокрема від компанії ПП «Інженерно-виробничий центр “Вектор”», були відхилені без достатніх пояснень. Цей крок викликав питання щодо прозорості та чесності процедур, адже такі рішення можуть порушувати принципи рівності та справедливості у держзакупівлях. Неодноразові спроби цієї компанії оскаржити результати тендеру не мали успіху, що лише посилило напругу навколо процесу.

Однак серед гучних підрядів та скандалів навколо інфраструктурних проектів у столиці залишається питання, яке напряму стосується безпеки тисяч людей — ситуація на Поштовій площі. Під нею вже багато років існує 8-метровий котлован площею понад 6 тисяч квадратних метрів. Він накритий тимчасовою плитою, що виконує роль перекриття площі, по якій щодня ходять кияни та туристи. Від цього небезпечного простору до тунелів метрополітену — лише 16 метрів.

Реконструкція Поштової площі розпочалася у 2013 році з участю бюджетних коштів на суму 504 млн грн та приватних інвестицій у 163 млн грн. Інвестором стало маловідоме ТОВ «Хенсфорд Україна», пов’язане з особами з орбіти режиму Януковича. Згодом інвестиційний контракт скасували, будівництво зупинили, а об’єкт став заручником судових та бюрократичних процесів. З 2022 року реалізація будь-якої комерційної забудови на цьому місці юридично заблокована, але аварійне питання фактично заморожене.

Сьогодні Поштова площа — це не реконструкція й не археологічний проект, а тиха техногенна небезпека, яку влада уникає визнавати. На тлі демонтажів і будівництв за сотні мільйонів гривень, цей котлован залишається поза увагою. Замість інженерного рішення, забезпечення безпеки та укріплення конструкцій, площа досі тримається на тимчасових опорах уже майже десять років.

Ключове питання — пріоритети міста. Київ витрачає колосальні кошти на нові інфраструктурні проєкти, тоді як один із найнебезпечніших об’єктів у центрі столиці залишається без втручання. Поряд із судовими тяжбами та тендерними війнами Поштова площа продовжує щодня приймати натовпи людей над порожнечею. І поки увага влади прикута до гучних реконструкцій, ця мовчазна загроза лише зростає.

КИЇВ – Незважаючи на заяви президента Володимира Зеленського перед міжнародними партнерами про готовність України до відстоювання в разі отримання необхідної підтримки, українська влада досі не розробила чіткий план щодо призову або вербування багатьох тисяч нових солдатів, що критично важливо для захисту від постійних нападів Росії. Нездатність Зеленського досягти політичного консенсусу стосовно стратегії мобілізації призвела до глибоких розбіжностей українського парламенту та суспільства загалом. Це викликало паніку серед чоловіків військового віку, деякі з яких переховувалися, опасаючись, що їх призовуть до погано оснащеної армії та відправлять на вірну смерть, ураховуючи те, що зовнішня допомога для України залишається в глухому куті у Вашингтоні. Проблема поповнення рядів українських військ стала найбільшим викликом для Зеленського з початку вторгнення в лютому 2022 року. Відсутність чіткої мобілізаційної стратегії та домовленості стосовно кількості потрібних військ вплинула на звільнення Зеленським старшого генерала, але новий головнокомандувач Олександр Сирський поки що не вніс нової ясності. Зменшення чисельності боєздатних військ України є стратегічною кризою, яка стала причиною нещодавнього відступу з міста Авдіївки на сході країни. Цивільні особи бойового віку повинні змиритися з тим, що «нема коли сидіти вдома», – заявив радник Міноборони з питань комплектування Олексій Бежевець.

«Цілком можливо, що росіяни незабаром підуть набагато ближче, якщо їх ніхто не зупинить», – попередив радник Міністра оборони Олексій Бежевець. Повідомивши про те, що крім «браку боєприпасів, зброї, снарядів і так далі, у нас бракує особового складу, це трагедія», – додав він. Після двох років тотальної війни відчуття суспільної невідкладності, яке спонукало до нових військ на полі бою та сприяло першим успіхам України, зникло. Багато солдатів поранені або виснажені.

Протягом цього часу чоловікам віком від 18 до 60 років заборонено залишати країну, а чоловікам від 27 років, за деякими винятками, підлягали призову. Цивільні особи віком від 18 до 27 років можуть записуватися самостійно. Проте, парламент витратив місяці на бурхливі дебати щодо законопроекту, який змінить процес мобілізації та розширить сферу дії законопроекту, зокрема шляхом зниження вікової категорії до 25 років.

У законопроект внесено понад 4 тисячі поправок, і деякі депутати бачать у ньому спробу Зеленського перекласти на парламент відповідальність за непопулярні рішення. «Пора починати дорослу розмову з суспільством і не боятися цього», – наголосила депутат Соломія Бобровська. «Це не 2022 рік, коли емоції взяли верх».

Зеленський тривалий час намагався контролювати публічні повідомлення про воєнний стан, щоб зберегти суспільну мораль. Проте, минулого тижня він вперше публічно оголосив про кількість загиблих українських військових, сказавши, що з лютого 2022 року було вбито 31 000 осіб — число, яке неможливо підтвердити незалежно.

Зеленський також стикається зі зростаючим песимізмом вдома та за кордоном щодо шансів України стримати натиск Росії без допомоги Сполучених Штатів. Спікер Палати представників Майк Джонсон відмовився розглядати законодавчі акти, які передбачають виділення Україні близько 60 мільярдів доларів США.

«Настав час серйозних розмов із суспільством — серйозних і чесних розмов і пояснення, що ми маємо робити без штучної хоробрості», — заявив народний депутат Володимир Ар’єв. Бобровська підтримує запропоновані зміни до законопроекту, які передбачають демобілізацію військовослужбовців, які вже пройшли тривалу службу на передовій. За її словами, «єдиний спосіб повернутися — поранений або вбитий».

Після двох років війни в Україні відчуття невідкладної потреби в нових силах на фронті значно зменшилося. Багато солдатів поранені або виснажені, а загальна мобілізаційна ситуація складна. Парламент провів довгі дебати щодо законопроекту щодо мобілізації, проте його прийняття затягується через велику кількість поправок та політичні протистояння. Президент Зеленський стикається зі зростаючим песимізмом в суспільстві та за кордоном щодо шансів стримати російську агресію без значної допомоги з боку Сполучених Штатів. Щоб вирішити ці проблеми, потрібні серйозні та чесні розмови з громадськістю та доросле відношення до вирішення непопулярних питань.