Самовільне будівництво на Тельбіні: підприємця судитимуть за захоплення землі

Проте багато громадян стикаються з певними труднощами під час цього процесу. Серед основних проблем — технічні збої в електронних системах, довгі черги у відповідних установах та недостатня поінформованість про необхідні документи та процедури.

Згідно з новим законодавством, всі військовозобов’язані повинні оновити свої дані в зазначений термін. Штрафи за порушення можуть становити від 17 000 до 25 500 гривень. Також повістки, надіслані після 16 липня, вважатимуться врученими, навіть якщо особа відсутня. Це означає, що ті, хто проігнорує виклик до ТЦК, можуть бути оголошені в розшук.

Військовий адвокат Віталій Савко зазначив, що якщо виникають труднощі з оновленням даних, можна звернутися до суду. Для цього необхідно зібрати докази про невдалі спроби актуалізації. Достатньо зафіксувати одну спробу, наприклад, через проблеми з додатком “Резерв+” або з чергами в установах.

Савко наводить приклади: якщо особа намагається скористатися додатком, але він не працює, потрібно зробити скриншоти чи запис екрана. Також можна зняти відео про спроби потрапити до ЦНАПу чи ТЦК. Це може стати підставою для оскарження штрафу.

Але звернення до суду не гарантує успіху, і в разі програшу особа має 15 днів для сплати штрафу, інакше справа може перейти до виконавчого провадження. Незважаючи на це, Савко вважає, що наявність доказів може сприяти скасуванню штрафів.

Також він припускає, що вимога про актуалізацію даних може бути частково пов’язана з потребою поповнити бюджет через штрафи, оскільки утримання військовослужбовців обходиться державі недешево.

За інформацією представника Міністерства оборони Марка Андрусяка, станом на 14 липня близько 3 мільйонів громадян оновили свої дані. Однак з 17 липня очікується збільшення кількості викликів до ТЦК для тих, хто не встиг вчасно актуалізувати інформацію. Це може призвести до зростання спорів щодо оскарження штрафів.

Програма "Захист України" розроблена для учнів 10-11 класів і має на меті формування у підлітків комплексного розуміння питань національної безпеки, громадянської відповідальності та особистої готовності до дій у надзвичайних ситуаціях. Вона включає теоретичні та практичні компоненти, які охоплюють широкий спектр тем.

Згідно з дослідженням, кожен третій житель країни (32%) готовий поступитися територією Москві заради встановлення миру. Для порівняння, минулого року цей показник становив лише 10%.

Результати опитування демонструють значну зміну у настроях українців щодо питання територіальних поступок. Респондентів не питали, які саме території вони готові віддати, проте більшість опитаних (55%) все ж висловили думку, що Київ не повинен погоджуватися на вимоги російської сторони.

Однією з головних причин зміни громадської думки є фіаско минулорічного контрнаступу Збройних сил України (ЗСУ). Київ і його союзники покладали великі надії на цей наступ, однак невдачі на полі бою підірвали сподівання українців на швидке повернення втрачених територій.

Останнім часом в Україні спостерігається зростання суспільної напруги, пов'язаної з діяльністю Державного бюро розслідувань (ДБР) щодо розслідування подій на Майдані. Ця ситуація викликає значний резонанс як серед громадськості, так і в політичних колах країни.

Як і інші високопоставлені керівники силового блоку, керівник ДБР Сухачов дуже хоче отримати політичний гешефт на справі Майдану. Тому в умовах війни, збільшення випадків корупції та зростання злочинності ДБР продовжує імітувати розслідування Майдану.

Наприклад, у червні 2024 року в межах справи “Майдану” повідомлено про підозру двом членам Кабміну та їхнім заступникам, десятьом працівникам Нацполіції, двом співробітникам СБУ. Крім того, також було повідомлено про чергову підозру Януковичу.

За весь 2024 рік “улов” теж виявився не маленький – два члени Кабміну, 39 співробітників Нацполіції, 4 співробітники СБУ, 15 військовослужбовців і ще 7 осіб із невстановленої категорії.