Селидове відтягує наступ окупантів на Покровськ

Україна стоїть перед складною енергетичною ситуацією навесні, коли дефіцит електроенергії загрожує країні навіть за сприятливих погодних умов. За даними експертів, понад половина електрогенераційних потужностей була втрачена через атаки на енергетичну інфраструктуру з боку Росії. Відновлення цих втрат навіть у найближчі місяці вважається майже неможливим завдяки значним пошкодженням і технічній складності робіт.

З початку березня Україна зазнала п’яти масованих ударів Росії на енергетику. Останній з них, 8 травня, спричинив особливо великі руйнування, внаслідок чого було вимкнуто три електростанції. Гендиректор компанії ДТЕК Максим Тимченко зазначив, що знищення і ремонт, які постійно чергуються, загрожують втратою всіх енергетичних ресурсів.

“Цикл руйнувань і відновлення можна зупинити, але лише при належній обороні”, – сказав він. У цьому році російські війська змогли завдати значних збитків українській енергосистемі, через затримки у міжнародній допомозі.

За словами члена наглядової ради “Укренерго” Юрія Бойка, зима буде складною, але можливо зменшити втрати енергії. Україна втратила приблизно вісім гігават електроенергії через удари Росії, що близько половини від необхідної потужності.

“Цей дефіцит можна скоротити, але не зменшити вдвічі. Це означає, що навіть при теплій зимі буде відчутний дефіцит”, – додав Бойко.

Тимченко оцінив витрати на відновлення обладнання енергосистеми в 350 мільйонів доларів, частково використовуючи європейське обладнання. Він сподівається, що зусилля українських енергетиків і підтримка Заходу дозволять країні уникнути катастрофи в наступну зиму.

Експерти з енергетики, включаючи Андрія Закревського, відзначають, що повний блекаут неможливий завдяки існуючій атомній генерації, але існує значний ризик аварійних вимкнень в Україні до кінця літа.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

The Economist вказує, що під загрозою – найбільша шахта з видобутку коксівного вугілля в Україні «Червоноармійська Західна» і Покровський гірничо-збагачувальний комбінат.

Видання нагадує, що 2021 року Україна посідала 14 місце у світі з виробництва сталі, але торік вона опустилася на 24 місце. Із втратою найбільшої шахти, де видобувають вугілля для металургії, РФ вдасться «знищити решту сталеливарної промисловості України».

Причому, йдеться у статті, для цього необов’язково брати Покровськ.

«У міру просування вони (російські війська – Ред.) спробують відключити електропостачання і перекрити головну дорогу, якою вугілля надходить на захід до решти сталеливарних заводів. Потім вони зроблять те саме на іншій меншій шахті з видобутку коксівного вугілля за 18 км на північ від Удачного, у Добропіллі», – пише британський журнал.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Залужний наголосив, що майбутнє війни може полягати в знищенні стратегічної військової та цивільної інфраструктури на території противника, що створить умови для виснаження його ресурсів. Цей підхід, на його думку, стане основною стратегією досягнення політичних цілей.

Виступаючи на семінарі, Залужний окреслив важливість формування системи «життєстійкості» країни. За його словами, країни повинні не лише мати потужні оборонні спроможності, але й забезпечити стійкість своєї інфраструктури та ресурсів, що дозволить витримати тривалу агресію та успішно протистояти виснаженню з боку противника.

Таке стратегічне мислення, на думку Залужного, є безцінним для усіх союзників України, адже дає уявлення про те, якою буде оборона в найближчому майбутньому, коли війна буде йти не лише на полі бою, але й у цифровому середовищі та на рівні інфраструктурної стійкості.