Шарій заявляє про замах на своє життя: автомобіль обстріляли з автомата

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

УКРАЇНА: МІЖ ЮПІТЕРАМИ ТА БИКАМИ

Епоха правил добігає кінця. Правила завжди тримаються або на балансі сил потужних гравців, або на домінуванні когось одного, хто ці правила встановлює та забезпечує їхнє виконання. Перша модель підтримання світового правопорядку (доволі несправедливого, але реального) канула в Лету із завершенням холодної війни. Друга — завершується на наших очах через піднесення автократій на чолі з Китаєм та втоми США одноосібно нести тягар світового лідерства.

Трагедія України в тому, що вона апелює до правил (міжнародне право, статут ООН тощо), тоді як правила більше не працюють. Доки у світі був один Юпітер і сотні биків, головне правило полягало в тому, що бики мають діяти за правилами і тільки Юпітер має право на винятки з правил (на кшталт несанкціонованих РБ ООН бомбардувань Сербії 1999 року чи вторгнення до Іраку 2003 року). Відоме латинське прислів’я Quod licet Iovi, non licet bovi чудово працювало доти, доки деякі бики не відчули себе Юпітерами, а справжній Юпітер, втомлений від нескінченних війн і внутрішніх негараздів, не зміг (чи не схотів) їх поставити на місце.

І якщо справжній Юпітер порушував правила, коли вони здавалися йому не надто справедливими, то бики, що намислили себе Юпітерами, порушують правила насамперед для того, щоб довести, що вони більше не бики — віднині Юпітеру доведеться з ними домовлятись. Якщо комусь здається, що для Путіна знищення України — самоцінна мета, дозволю не погодитись. Упокорення України для кремлівського упиря — засіб доведення Заходу (і насамперед США), що Росія більше не гратиме за правилами — вона їх встановлюватиме за столом перемовин, як це було у Ялті майже 80 років тому, чи як fait accompl, за правом сильного.

І не факт, що Захід згодом не пристане на російську пропозицію. Принаймні поки що він не готовий ані воювати на боці України, ані забезпечити вирішальний перелом у війні на користь України. Не може чи не хоче, я напевно не знаю. Швидше за все, друге. А якщо не хоче, то чому б одної недоброї для України миті йому не визнати, що з Росією треба домовлятися про новий світоустрій, бо старий вона знищила, а Захід виявився неспроможний покарати її за це. До речі, ідея повернення світу до “концерту великих держав”, що має заступити американську гегемонію, належить не Путіну — її найбільш яскравим апологетом був покійний Генрі Кіссінджер.

Доки новий баланс сил не встановився у світі, апелювання до правил — слабкий аргумент. Якби ці правила працювали, Росія ніколи б не напала на Україну. Курди мали б свою державу або косовари не мали б своєї. Абхазія та Південна Осетія були б у складі Грузії. США ніколи б не вторглись до Іраку (принаймні без резолюції РБ ООН). А член НАТО Туреччина не закуповувала б російські озброєння і не подавала заявку на вступ до БРІКС.

Що ми можемо протиставити цьому світу, що хаотизується у нас на очах? Тільки власну субʼєктність і власну силу. Але для цього нам потрібна зовсім інша модель української державності: ефективна, справедлива, спроможна. 2022-го — всупереч усім прогнозам — українці довели світові, що хочуть жити у власній державі. Тепер залишається домовитись, якою ця держава має бути. Аби корабель “Україна” не потонув у бурхливу добу, доки світ перебуває в зоні турбулентності, держави розбираються, хто з них Юпітер, а хто — бик, а “концерт великих націй” наразі більше скидається на какофонію, аніж на поліфонію.

Ключ до виживання України — не в НАТО і не в ЄС (до вступу до цих об’єднань ми можемо елементарно не дожити), він у радикальному реформуванні української державності. Якщо ми вже продемонстрували незламну волю до життя, то слід зробити наступний крок і визнати, що самої волі замало — потрібний ефективний механізм самоорганізації, виживання та розвитку нації під назвою “держава”.

Без радикального реформування української державності ми маємо всі шанси загинути в цьому світі юпітерів і биків. Чи стати для них вічним пасовиськом…

У цьому році актор Олексій Гнатковський став переможцем престижної премії "Золотий ліфон", що визначається шляхом онлайн-голосування серед найпривабливіших культурних діячів України. У віці 38 років, зірка фільму "Довбуш" визнаний найсексуальнішим митцем країни. Примітно, що минулоріч премію перейменували на "Кевларовий ліфон" і вручали тільки тим, хто пішов на війну, але цьогоріч вирішили залишити цю назву для спеціальної відзнаки, врученої українським жінкам-військовим, волонтеркам і бойовим медикиням, пов'язаним із мистецтвом. Олексій Гнатковський, народився в Івано-Франківську, здобувши звання заслуженого артиста України в 2014 році, зараз працює в Івано-Франківському академічному драматичному театрі імені Івана Франка. Його визнали після ролі Івана у фільмі Олеся Саніна "Довбуш", який вийшов на екрани у 2023 році. Відзначаючи перемогу Гнатковського, організатори премії підкреслили його харизматичність, талант і винахідливість, а також зазначили, що роль Івана Довбуша він зіграв настільки вдалим чином, що викликав загальне захоплення глядачів. Протягом її існування "Золотий ліфон" став своєрідним барометром привабливості українських культурних діячів, і вже вп'яте зазнавши перемоги, у цьому році актори став представником кінематографу.

Організатори премії "Золотий ліфон" вирішили залишити спеціальну відзнаку "Кевларовий ліфон" до завершення війни. Ця нагорода зазвичай вручається лише чоловікам, але цього року організаторки конкурсу зробили виняток. Вони пояснили, що "Кевларовий ліфон" є визнанням суб'єктивності учасниць, які взяли справу у свої руки і працюють на перемогу.

Також оголошено ТОП-20 найпривабливіших українських митців за версією премії:

Олексій Гнатковський — акторАртем Чех — письменник, військовийІван Леньо — музикант, лідер гурту Kozak SystemСергій Жадан — письменник, волонтер, рок-зіркаАртем Полежака — поет, військовослужбовецьЮрко Юркеш Юрченко — музикант, військовослужбовецьДмитро Зєзюлін — музикант, лідер гурту LatexfaunaПавло Вишебаба — поет, військовослужбовецьАхтем Сеїтабалаєв — актор, режисерДмитро Лазуткін — поет, військовослужбовецьТарас Цимбалюк — актор театру та кіноОлександр Лисак — поет, військовийВалерій Харчишин — музикант, фронтмен гурту «Друга ріка»Василь Піддубний — письменник, військовийПавло Казарін — журналіст, літературознавецьМихайло Матюхін — музикант, соліст гурту Schmalgauzen, актор театруПавло Коробчук — поет, волонтерІгор Мітров — поет, військовийАндрій Любка — письменник, волонтерРуслан Горовий — письменник, музикант, журналіст, волонтер. Висновки:

Олексій Гнатковський став переможцем премії "Золотий ліфон", визнаним найпривабливішим митцем України за результатами онлайн-голосування.Відзнака "Кевларовий ліфон" залишилася до завершення війни, щоб відзначити суб'єктивність учасниць, які долучилися до захисту країни.ТОП-20 найпривабливіших українських митців включає представників різних галузей культури та осіб, які активно допомагають в армійній справі та волонтерстві.Премія "Золотий ліфон" продовжує підтримувати й визнавати внесок українських митців та активістів у розвиток культури та підтримку обороноздатності країни.

Уряд вніс до Верховної Ради законопроект про вихід з угоди щодо постачання продукції для національних гідрометеорологічних служб країн-учасниць СНД. Повідомлення про це надійшло від представника уряду у парламенті Тараса Мельничука через Telegram. “Кабінетом міністрів України зареєстровано у Верховній Раді України проект закону “Про вихід з Угоди про поставки товарів для забезпечення національних гідрометеорологічних служб держав – учасниць Співдружності Незалежних Держав” (реєстр. No 0255)”, – повідомив Мельничук. Він зауважив, що у зв’язку з тим, що повномасштабна збройна агресія Росії проти України та участь Білорусі повністю порушують принципи та норми міжнародного права, а також унеможливлюють закладені угодою про створення СНД основні цілі, принципи та засади, Україна вирішила вийти з цієї угоди. Зазначається, що угода була укладена 9 вересня 1994 року в Москві та ратифікована Законом України від 20 грудня 1996 року № 630/96-ВР.

Враховуючи складну міжнародну ситуацію, яка виникла через агресію Росії та участь Білорусі, вихід з угоди щодо постачання продукції для гідрометеорологічних служб країн СНД став важливим кроком для України. Влада вважає, що умови, на яких була укладена угода, більше не відповідають сучасним реаліям та не враховують інтереси та безпеку України. Рішення про вихід з угоди підтримується як крок на шляху до захисту національних інтересів та міжнародного права.

• Уряд вніс до Верховної Ради законопроект про вихід з угоди щодо постачання продукції для національних гідрометеорологічних служб країн-учасниць СНД.

• Причиною цього рішення стала повномасштабна збройна агресія Росії проти України та участь Білорусі, які порушують міжнародне право та унеможливлюють досягнення основних цілей угоди.

• Вихід з угоди є важливим кроком для захисту національних інтересів та міжнародного права України.

• Рішення про вихід з угоди пов'язане з необхідністю адаптації до сучасних реалій та забезпечення безпеки країни.

• Звернення до Верховної Ради ініціює важливий діалог щодо майбутніх кроків України у контексті її міжнародної співпраці та безпеки.

Україна уклала важливі угоди про співпрацю у питаннях безпеки з Італією та Канадою під час візиту прем’єр-міністра Італії Джорджії Мелоні та прем’єр-міністра Канади Джастіна Трюдо до Києва. Згідно з угодою з Канадою, Україна отримає понад 3 мільярди канадських доларів у 2024 році на макрофінансову та оборонну допомогу. Щодо домовленостей з Італією, вони передбачають продовження надання підтримки Україні до кінця 2024 року. Під час переговорів з прем’єркою Італії також було обговорено спільну роботу на рівні G7. Цей візит відбувся у другу річницю повномасштабного вторгнення Російської Федерації до Києва, та підкреслив важливість міжнародної підтримки для України. Поміж інших представників до України також прибули президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн та прем’єр-міністр Бельгії Александр Де Кроо, що свідчить про широкий міжнародний інтерес до української ситуації. Глава Єврокомісії підтвердила, що Європа продовжуватиме надавати Україні допомогу у необхідних обсягах, підтримуючи країну в складному періоді її історії.

У підсумку, важливі угоди про співпрацю у сфері безпеки між Україною, Італією та Канадою свідчать про глибокий інтерес міжнародної спільноти до підтримки України в умовах її безпекових викликів. Угоди передбачають значні фінансові та практичні ресурси для підтримки української обороноздатності та зміцнення національної безпеки. Візит представників Європейської комісії та Бельгії також підкреслює загальноєвропейську підтримку України. Це свідчить про визнання міжнародним співтовариством важливості підтримки суверенітету та територіальної цілісності України в умовах її внутрішньої стабільності та зовнішніх загроз.