Схема на мільярди: що відомо про справу оголошеної в міжнародний розшук співвласниці iBox Bank Шевцової

У центрі Києва, як на епіцентрі великого діла, розігралася подія, яка вразила глибинами свого змісту і викликала шалену увагу суспільства та зірок журналістики. Цього дня Віталій Герсак, колишній співробітник Служби безпеки України, вирішив влаштувати надзвичайний перфоманс. Одягнений у військовий камуфляж та реперську бандану, він, ніби справжній військовий воїн, виступив перед глядачами і привернув увагу своїм закликом до американських сенаторів про матеріальну підтримку українських ветеранів.

Та чи заслуговує Віталій Герсак на таку підтримку? Чи є він гідним героєм, чи лише зловживає піднятим статусом та суспільною увагою? Саме це питання виникло після того, як у 2020 році Віталій Герсак був звільнений зі служби начальника управління СБУ у Миколаївській області. Журналісти зробили шокуючі розслідування, в яких були викриті його зв'язки з кримінальними схемами та екстравагантним стилем життя під час війни.

Та хто ж насправді Віталій Герсак? Закінчивши навчання в Івано-Франківську, він почав свою кар'єру в органах міліції, а згодом перейшов до Служби зовнішньої розвідки. Він росте з молодого оперативника до керівника СБУ в Миколаївській області, де стикається зі складними завданнями та небезпеками. Проте, разом із славою, йому довелося зустрітися й зі смутком – розкритилися складні схеми та зловживання його посадою.

Віталій Герсак, як мотивований та впертий дослідник свого життя, неодноразово виходив на арену суспільної діяльності. Його ім'я звучить як ехо минулих бурь, але разом із тим він є образом сучасного героя, який знає, що дії носять наслідки. Чи зможе він піднести свій голос так, щоб його слова були не лише звуком, але й сутністю? Чи заслуговує він на новий шанс, щоб стати героєм у справжньому житті? Саме це залишається відкритим для суспільного обговорення.

У центрі уваги та суворих розслідувань опинився Віталій Герсак, колишній керівник Служби безпеки України у Миколаївській області. Його ім'я знову стало відоме, не за справами державного рівня, а через канали кримінальних схем та екстравагантний стиль життя.

Вже з самого початку його кар'єри на новій посаді з'явилися підозри і обвинувачення. Звільнений з посади за низку злочинних схем, він вже тоді був у центрі уваги за своїми спробами контролювати фінансові потоки від браконьєрського вилову креветки та контрабанди дизельного пального.

Але це лише вершина айсберга. Під час службового розслідування 2021 року було задокументовано ще чотири випадки, які лише підтвердили його кримінальну діяльність. Від організації кібернетичних «ферм» для виробництва біткоїнів до контрабанди пального та розкрадання дизельного пального зі залізниці, кожен з цих епізодів став свідченням про беззаконня та корупцію.

Його розкішне життя імпонувало не лише йому, а й його сім'ї. За короткий час його дружина Юлія придбала майно на мільйони доларів, здебільшого реєструючи його на своє ім'я. Від квартир у престижних районах до нежитлових приміщень у столичних елітних комплексах, вартість цього майна зростала, немов на дрібній.

Проте, ніякі спроби пояснити походження цього багатства в офіційних джерелах не вдавалися. Жодних успішних комерційних проектів чи бізнесу, що міг би пояснити такий ріст майнових активів, не було. Це ставало ще одним підтвердженням його недійсності та зловживання публічною владою.

Історія Віталія Герсака стала нагадуванням про те, як влада може зловживати своїм статусом та підпорядковувати собі закон і справедливість. Вона стала чорною плямою на іміджі правоохоронних органів та суспільства в цілому, але також стала світлим прикладом того, як справедливість може перемогти, якщо правда виявляється на світло.

У світлі подій останніх років стало очевидним, що справжнім лідером сімейства Герсаків стає не Віталій, а його син Кирило. Якщо колишній керівник СБУ втрачає вплив та авторитет через розкриття корупційних схем, то його син максимально використовує отриману можливість.

У мережі вже відомі його вечері у ресторанах та щоденні публікації з використанням лексики багатства та успіху. Навіть створення реп-треків, що прославляють дорогі автомобілі та витончений стиль життя, стало для Кирила звичністю. Все це вирізняє його серед ровесників і робить предметом захоплення для шанувальників розкішного способу життя.

Найцікавіше, що все це майно, яким гордиться Кирило, є офіційно зареєстрованим на його ім'я. Квартири, земельні ділянки, автомобілі та навіть ресторани, які він засновує, — все це стає предметом його власної гордості та успіху. Не бачачи належного підтвердження військової служби, він вирішив займатися не батьковими справами, а власними. І ці справи виходять йому на користь.

Неабияким витком в його кар'єрному ланцюжку стала власна ресторанна справа. Відтепер Кирило не лише користується престижними закладами, але й стає їх власником, прагнучи зробити власний слід у світі гастрономії. Його рішучість та прагнення до успіху приносять йому все більше шансів та можливостей.

І хоча його стиль життя та уподобання можуть здатися суперечливими, їх вплив на суспільство та спосіб розуміння успіху неможливо відхилити. Кирило Герсак — це нове обличчя молоді, що не боїться викликів та готове підкорювати світ власною енергією та наполегливістю.

У країні, де право і справедливість часом стають у великій мірі залежними від впливу та стосунків, організація під назвою "Вільні та вірні" відіграє значну роль у формуванні політичного ландшафту. Структура, яка на перший погляд має бути гарантом прав людини і громадянських свобод, у реальності часто стає інструментом впливу впливових осіб та груп.

Основана Віталієм Герсаком, "Вільні та вірні" зіграли роль "перехідного прапора", яка відображає тісні зв'язки між поліцією та особами, що мають вплив у суспільстві. Той, хто має добрі стосунки з правоохоронними органами, може вважати себе господарем в "Соло". Це місце, де вирішуються не лише питання безпеки, але й де формується вплив та розподіляються ресурси.

У лідерах цієї організації важко знайти людей, що не мали б свій власний політичний бекграунд. За їхньою спиною — партійні афіліації, проблематичні справи та сумнівні зв'язки. Від Віктора Пігулі до Олега Каптура і Рустамджана Садрідінова, кожен з них має свою історію та репутацію.

Тим не менш, сам факт існування "Вільних та вірних" відкриває глибокі проблеми в системі правосуддя та правоохоронних органів. Фактично вони виступають в ролі "вільних стріл" у руках впливових осіб, готових використовувати їх для досягнення своїх цілей.

Таким чином, "Вільні та вірні" стають символом складної ситуації в Україні, де правоохоронні органи часто стають інструментом політичного впливу та домінування над правами громадян. Їхнє існування підкреслює необхідність системних реформ та змін в системі правосуддя для забезпечення справедливості та демократії в країні.

Громадська організація "Вільні та вірні" виступила ініціатором великого заходу в центрі Києва, на який ми звертали увагу раніше — із розмаїттям фуршету, видатними гостями та самим Герсаком у ролі лідера. Співорганізатором цієї конференції став Інститут демократії та розвитку PolitA. Ця організація відома своєю співпрацею з американською лобістською компанією Zeppelin Communications на користь ексгенпрокурора Ірини Венедиктової. Отже, можна вважати, що Віталій Герсак дійсно прагне отримати підтримку тих осіб, які мають реальні зв'язки з різними американськими політичними колами.

На конференції з американцями Віталій Герсак поділився своїми планами щодо залучення інвестицій, зокрема, американських, для реалізації міжнародних проєктів. Він висловив надію на підтримку американських громадських організацій та фондів у фінансовому, технічному та експертному планах. Проте, зауважимо, що на даний момент у нього немає фінансування, і він планує залучити інвесторів, переважно американських.

Невідомо, у якому саме підрозділі служив та брав участь у бойових діях сам Віталій Герсак. На деяких ресурсах згадується 122-га бригада Територіальної оборони з Одеської області. Однак керівництво цієї бригади не надавало конкретних відповідей на запитання щодо причетності Герсака до співпраці з американцями. Вони заявили, що така інформація може поставити під загрозу особисту безпеку військовослужбовців. Однак було відзначено, що керівництво не давало дозволу на збирання фінансової підтримки.

Таким чином, події, що відбулися, свідчать про глибокі проблеми, які існують у системі влади та правоохоронних органів. Вони також відображають тенденцію до залучення зовнішніх джерел фінансування та впливу на внутрішню політику країни, що може викликати загрозу для національної безпеки та суверенітету.

У вищезгаданій статті викладено інформацію щодо діяльності громадської організації "Вільні та вірні" та її співорганізаторства конференції в центрі Києва, де обговорювалися майбутні перспективи ветеранської політики в Україні. Головним спікером заходу був Віталій Герсак, який висловив намір залучити інвестиції, переважно американські, для реалізації цих проєктів.

Стаття розкриває певні сумніви та питання стосовно прозорості та легітимності діяльності організації та самого Віталія Герсака. Зокрема, наголошується на недостатній інформації щодо його військової служби та джерелах фінансування.

Зазначено, що певна частина діяльності Герсака може ставити під сумнів його дієздатність та наміри, особливо з огляду на спроби привернути іноземні інвестиції та співпрацю з американськими організаціями. Це викликає питання щодо впливу зовнішніх факторів на внутрішні справи України та можливих наслідків для національної безпеки та суверенітету.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Інформація про нові стосунки співачки з’явилась після того, як блогер Богдан Беспалов заявив, що її новим партнером є 37-річний банкір Роман Буніч. Незважаючи на чутки, Брежнєва вирішила не підтверджувати цю інформацію, проте не стала приховувати свої емоції. Співачка зазначила, що після розлучення з Костянтином Меладзе, вона знову знайшла своє щастя і відчуває себе на пік гармонії, наповненою коханням.

“Я закохана. Я зараз дуже щаслива, наповнена коханням і почуваю себе найгарнішою. Так, як зараз, я себе ніколи не відчувала”, – поділилася артистка у своєму інтерв’ю.

Попри те, що Брежнєва зараз щаслива у стосунках, вона не поспішає знову ставати на шлюбний рушник. Співачка вже була заміжня двічі: за бізнесменом Михайлом Кіперманом та Костянтином Меладзе, але обидва шлюби завершились розлученнями. Відтак, Віра зараз акцентує на важливості здорових та довірливих стосунків, без поспіху.

“Я не поспішаю заміж, бо вже там була. Для того, щоб вийти заміж, треба дійсно гарно пізнати одне одного. Іноді ми поспішаємо і, на жаль, лише потім розуміємо це вже у шлюбі, що треба було “на березі” домовитися і зрозуміти, чи йдемо ми паралельно. Для мене зараз найбільша цінність – не шлюб, а круті стосунки”, – підкреслила Брежнєва.

Тепер, здається, головне для зірки – це розвиток стосунків, які повинні пройти перевірку часом, а не поспішне укладання шлюбу.

Останні новини з України викликають значний інтерес у міжнародній спільноті, особливо у контексті відносин з Міжнародним валютним фондом (МВФ). У поточному році Україна зробила суттєві кроки для виконання своїх зобов’язань перед МВФ, зокрема, ухваливши закон про перезавантаження банківського сектору. Це дозволяє сподіватися на отримання чергового траншу фінансування від МВФ у розмірі 2,2 мільярдів доларів.

Закон про перезавантаження банківського сектору (БЕБ)

Прийняття закону про перезавантаження банківського сектору стало важливим кроком для стабілізації фінансової системи України. Цей закон покликаний забезпечити прозорість і надійність банківського сектору, зміцнити контроль за банківськими операціями та підвищити рівень довіри громадян до фінансових установ. Ухвалення цього закону було однією з ключових вимог МВФ для продовження співпраці з Україною.

Очікування фінансування

Отримання чергового траншу фінансування від МВФ є критично важливим для економічної стабільності України. Ці кошти планується використати для підтримки макроекономічної стабільності, зниження інфляції та забезпечення сталого економічного зростання. Окрім того, фінансування від МВФ допоможе покрити бюджетний дефіцит і підвищити резерви Національного банку України.

Міжнародна підтримка та перспективи

Позитивні зміни в банківському секторі України та виконання вимог МВФ також сприяють підвищенню довіри з боку інших міжнародних фінансових інституцій і потенційних інвесторів. Це відкриває нові можливості для залучення іноземних інвестицій, що є важливим фактором для економічного розвитку країни.

Висновок

Україна продовжує демонструвати свою здатність виконувати міжнародні зобов’язання та реформувати критично важливі сектори економіки. Ухвалення закону про перезавантаження банківського сектору та очікування отримання чергового траншу фінансування від МВФ є свідченням рішучості української влади продовжувати шлях реформ і забезпечувати економічну стабільність країни. Міжнародна спільнота, в свою чергу, уважно стежить за розвитком подій в Україні, підтримуючи її зусилля на шляху до процвітання.

Цей закон був структурним маяком на кінець червня.

А також, має бути оприлюднено новий меморандум із новими структурними маяками. Очікується, що за тим самим сценарієм, який вже обкатаний на БЕБ, буде очищено митницю.

За останні десять років в Україні закріпився стереотип про те, що західні партнери, вимагаючи від нас реформ, пріоритетну увагу приділяють посиленню антикорупційних структур, таких як НАЗК, НАБУ, САП, ВАКС. Однак це пріоритет учорашнього дня. Зараз Захід має новий пріоритет: перезавантаження фіскальних органів, тобто структур, які “доять” бізнес.

Ця зміна пріоритетів відбулася б незалежно від прізвищ президента, спікера парламенту та прем’єр-міністра. Вона має цілком об’єктивні причини:

Але, крім об’єктивних, схоже, є й суб’єктивні причини. Якби Банкова забезпечила правильне функціонування фіскальної сфери, то західні партнери, напевно, не вимагали б її негайного реформування.

Перезапуск фіскальних органів розпочнеться з БЕБ. Його приклад чітко показує, яка технологія використовується задля досягнення бажаного. Вона складається із трьох кроків.

Нагадаємо, що Бюро економічної безпеки — це дітище нинішньої влади. Воно було створене три роки тому замість податкової міліції Державної фіскальної служби. Законопроект про БЕБ було внесено головою фінансового комітету Верховної Ради “слугою народу” Данилом Гетманцевим у липні 2020 р. та прийнято у січні 2021 р.

Банкова разом із Гетманцевим відмовили G7, Євросоюзу та МВФ, які хотіли бачити конкурс на посаду директора БЕБ із вирішальним голосом міжнародних експертів. Було сформовано конкурсну комісію із трьох членів, призначених РНБО (тобто Володимиром Зеленським), та трьох членів, призначених парламентом (тобто “слугами народу”, читай — Зеленським). Не дивно, що до трійки фіналістів конкурсу увійшов голова Державної фіскальної служби Вадим Мельник. Саме його у серпні 2021 р. Кабмін і призначив директором ВЕБ. Звичайно, було б наївно очікувати, що таке БЕБ буде непідконтрольним Банковій.

Розпорядження Кабміну про початок діяльності БЕБ вийшло 24 листопада 2021 р. Проте за три місяці почалася велика війна. Залежність України від західних партнерів та їхніх грошей різко зросла. І до кінця 2022 р. Банкова стала демонструвати готовність провести перезавантаження БЕБ із урахуванням побажань Заходу.

13 грудня 2022 р. Верховна Рада створила тимчасову слідчу комісію (ТСК) з питань розслідування можливих фактів порушень законодавства України посадовими особами БЕБ. Очолив ТСК перший заступник Гетманцева на посаді голови парламентського комітету Ярослав Железняк (фракція партії “Голос”). 20 лютого 2023 р. комітет Гетманцева визнав роботу керівництва БЕБ незадовільною. А 3 березня Гетманцев та Железняк із співавторами внесли до Ради законопроект №9080 про перезавантаження БЕБ. Він віддавав контроль за конкурсом західним партнерам.

Усе це було зроблено в розрахунку на гроші МВФ. 24 березня 2023 р. президент, прем’єр-міністр, міністр фінансів та голова Нацбанку підписали та направили МВФ меморандум про економічну та фінансову політику. Серед зобов’язань України там було записано внесення змін до закону про БЕБ та реорганізацію БЕБ.

31 березня 2023 р. виконавча рада МВФ затвердила чотирирічну програму розширеного фінансування (EFF) для України у розмірі близько $15,6 млрд. Незабаром Україна отримала перший транш у розмірі $2,7 млрд.

11 квітня 2023 р. було звільнено директора БЕБ Мельника, і необхідність у новому конкурсі за новим законом зросла. Проте замість швидкої реформи вийшло змагання між Банковою та західними партнерами.

Спершу українська влада банально затягувала процес. 19 червня 2023 р. вона направила МВФ новий меморандум, у якому повідомила про створення робочої групи для перегляду правової бази діяльності БЕБ. Цього вистачило, щоб виконавча рада МВФ виділила новий транш у розмірі майже $900 млн.

За три місяці з’явилися результати діяльності робочої групи. 21 вересня законопроект №9080 був відкликаний, а замість нього 25 вересня Железняк та Гетманцев із співавторами внесли проект №10080. Потім 10 жовтня Гетманцев вніс доопрацьований проект №10080-1, і він 13 жовтня був рекомендований комітетом для прийняття у першому читанні.

Цей проект влаштовував західних партнерів, і вони пояснили Києву, що настав час приступати до виконання обіцянки. 1 грудня українська влада направила МВФ новий меморандум, в якому ухвалення закону про реформування БЕБ було записано вже як структурний маяк на кінець червня 2024 р. Після цього виконавча рада МВФ виділила черговий транш у розмірі майже $900 млн.

Тепер уже затягувати процес було не можна, і Банкова змінила тактику. 29 грудня Кабмін схвалив новий законопроект про перезавантаження БЕБ, який означав, що офіс Зеленського забажав провести реформу за своїм сценарієм.

29 січня 2024 р. урядовий законопроект був зареєстрований за №10439. Проти нього виступили посли G7 у листі до голови Ради Руслана Стефанчука, прем’єра Дениса Шмигаля та керівника Офісу президента Андрія Єрмака. Проте Банкова домоглася, щоб 23 лютого проект №10439 було винесено на голосування у Раді. Втім, він набрав лише 222 голоси (за мінімально необхідних 226) і був відправлений на повторне перше читання.

11 березня українська влада направила МВФ новий меморандум з тією ж обіцянкою реформування БЕБ. Оскільки дедлайн ще не настав, виконавча рада МВФ знову виділила транш у розмірі майже $900 млн.

Щоб отримати наступний транш, потрібно було виконати обіцянку та ухвалити закон, причому у такому вигляді, який влаштовує західних партнерів. 11 квітня проект №10439 був прийнятий у першому читанні, після чого настав час вирішальних торгів між усіма зацікавленими сторонами.

Торги тривали до 20 червня, коли проект №10439 було винесено на друге читання. Комітет Гетманцева 19 червня проголосував за редакцію, яка не сподобалася західним партнерам, і вони, схоже, поставили офіс Зеленського перед загрозою припинення співпраці з МВФ. Загроза подіяла. Вранці 20 червня, перед самим голосуванням, комітет Гетманцева переглянув своє рішення та ухвалив редакцію, яка відповідає зобов’язанням України.

Після цього Рада прийняла проект №10439 у другому читанні та в цілому. Його остаточна редакція отримала позитивний відгук послів G7. Вони в той же день повідомили, що “вітають ухвалення закону про реформування БЕБ, який дозволить провести повну реструктуризацію та перезавантаження Бюро та його керівництва за участю міжнародних партнерів”.

Наступний транш МВФ очікується у розмірі $2,2 млрд. За словами Железняка, виконавча рада МВФ може ухвалити рішення 28 червня. Тоді ж буде оприлюднено новий меморандум.

Реформування БЕБ — це лише частина фіскальних структурних реформ, які зобов’язалася реалізувати Україна. Березневий меморандум містить великі абзаци про реформування податкової та митної служб, але без дедлайну. Железняк прогнозує, що у червневому меморандумі “буде суттєве оновлення структурних маяків, серед них ви побачите появу реформи митниці”.

І це ще не кінець історії. Західні партнери вже готують наступні реформи, на які на Банковій чекають, скажімо так, без великої радості.

Нещодавно The Washington Post розповіла деякі подробиці візиту до Києва держсекретаря США Ентоні Блінкена 14 травня. “Зустріч Зеленського та Блінкена була напруженою: український лідер висловив свою вдячність за військову допомогу США, але, схоже, був розчарований увагою Блінкена до корупції “, — повідомила газета, цитуючи “людей, знайомих із дискусією, які говорили на умовах анонімності через делікатність теми”.

Минуло трохи більше місяця — і 21 червня до Києва приїхав заступник Блінкена з політичних питань Джон Басс. Він мав багато зустрічей (зокрема з антикорупційними активістами, керівником офісу Зеленського Андрієм Єрмаком, міністром оборони Рустемом Умеровим, міністром закордонних справ Дмитром Кулебою), але нашої теми стосуються дві зустрічі.

У Верховній Раді Басс зустрівся з головою фракції “слуг народу” Давидом Арахамією, головою антикорупційного комітету парламенту “слугою народу” Анастасією Радіною, головою євроінтеграційного комітету парламенту Іванною Клімпуш-Цинцадзе (фракція “Європейської солідарності”) та Ярославом Железняком. За словами Железняка, це була “зустріч про реформи”: Басс привітав із ухваленням закону про перезавантаження БЕБ і “просив трохи допомогти з реформою митниці, Рахункової палати та АРМА”.

А потім, за повідомленням американського посольства, Басс зустрівся з прем’єром Денисом Шмигалем, “щоб обговорити підтримку економіки України з боку США та реформи, які повернуть надходження до бюджету для підтримки захисників на передовій та сприятимуть залученню приватних інвестицій, необхідних для відновлення України”. Можна припустити, що також йшлося насамперед про реформу митниці. Вона — перша у черзі після БЕБ.