Що буде з організмом, якщо не снідати: 5 головних наслідків

Мобілізаційні наслідки: велика економічна та демографічна розруха

Подані нові законопроєкти стосовно мобілізації не лише не вирішують проблему, але й загострюють ситуацію в країні. Обмеження прав для тих, хто не відповідає повістці, введення великих штрафів та електронних повісток створюють негативні наслідки для соціальної стабільності та прав людини.

Нещодавно прийнятий законопроєкт про зниження мобілізаційного віку з 27 до 25 років викликає серйозні обурення та обговорення в суспільстві. Відправлення на фронт молодих людей, які лише розпочинають свій шлях у житті, породжує серйозні моральні та етичні питання.

Замість того, щоб створювати позитивні умови для відновлення мирного життя в країні та розвитку її громадян, влада вибирає шлях обмеження прав та підвищення тиску на населення. Це призведе лише до подальшого поглиблення соціальних розбіжностей та негативно вплине на економічний розвиток України.

Замість того, щоб концентрувати зусилля на дипломатичних та мирних засадах вирішення конфлікту, влада вибирає шлях збройного протистояння, що може призвести до ще більшого загострення ситуації та більшої кількості жертв серед цивільного населення.

Необхідно знайти компромісне рішення, яке б враховувало інтереси всіх сторін конфлікту та сприяло б вирішенню проблеми мирним шляхом.

У висновку, варто підкреслити, що застосування нових законопроєктів щодо мобілізації може лише загострити ситуацію в Україні. Обмеження прав громадян, підвищення штрафів та зниження мобілізаційного віку не розв'язують корінних проблем, а лише збільшують напруженість у суспільстві та створюють загрозу правам і свободам людини. Необхідно шукати альтернативні, мирні шляхи вирішення конфлікту, сприяти дипломатичним ініціативам та зміцненню міжнародного співробітництва для забезпечення стабільності та миру в країні.

На початку цього літа в Україні спалахнув скандал, пов'язаний із зарплатою Володимира Кудрицького, голови правління Національної енергетичної компанії "Укренерго". Громадськість здивувала його заява про щомісячну зарплату в розмірі "лише" 420 тисяч гривень, що виявилося значно менше, ніж очікувано. Цей епізод викликав значний резонанс у суспільстві та породив обговорення щодо прозорості та довіреності управлінських кадрів в ключових державних компаніях.

“Мою зарплату мені встановила наглядова рада у 2020 році при призначенні на посаду. Я заробляю приблизно 420 000 грн на місяць після сплати податків”, – розповів Кудрицький.

Проте на офіційному сайті Укренерго у розділі “звітність” прямо написано, що у квітні Кудрицький та 3 його заступники разом отримали 8 млн 534 тисячі гривень, тобто близько 2,2 млн гривень на кожного.

Загалом за 2023 рік, за офіційними даними, керівник Укренерго разом зі своїми трьома заступниками заробили у держпідприємстві 29 млн гривень.

Нагадаємо, на тлі того, що зарплата рядових енергетиків у держкомпанії становить 15-20 тис. грн, правління НЕК перетворило себе на вищу касту, яка отримує мільйони під час повномасштабної війни. Згідно зі звітами правління Укренерго, у 2023 році його утримання коштувало державі 29,2 млн грн.

Зокрема, за 4 місяці 2024 року винагорода правління «Укренерго» склала понад 16,5 млн. грн.

До складу правління окрім Володимира Кудрицького входять ще три члени: Олексій Брехт, Сергій Галаган та Олег Скрипник. Минулого місяця ці діячі розділили на чотирьох 8,534 млн. грн. І це при тому, що остання перевірка компанії Держаудитслужбою виявила у НЕК Укренерго зловживань на 68 млрд грн, серед яких – розкрадання коштів на закупівлю бронежилетів та постачання електроенергії без оплати компанії Коломойського.