Що не можна робити 14 червня: прикмети й заборони дня

За результатами цього дослідження, в інциденті, який призвів до загибелі понад 50 українських військовослужбовців, що перебували в полоні, є ознаки відповідальності російської сторони. Ця інформація викликає серйозне занепокоєння міжнародної спільноти та вимагає подальшого ретельного розслідування.

Повідомляється, що однією з головних версій є вибух закладеного пристрою. Одночасно з тим відбувалися постріли з «Граду», щоб заглушити вибухи.

Як заявляють полонені, які вижили, вранці 27 липня 2022 року групу «азовців» перевели в окреме приміщення, розташоване на віддалі від інших бараків. Їм пояснили переведення ремонтом їхнього старого барака. Хоча там залишилися інші полонені, які пізніше заявили, що ремонту не було. Того ж дня охоронці вирили для себе окопи.

28 липня керівництво колонії наказало перенести пости охорони подалі від нового барака, а охоронці одягли бронежилети і каски, чого вони раніше ніколи не робили. Увечері пролунали гучні постріли з «Граду», але таке траплялося і раніше.

А вже вночі пролунали потужні вибухи, внаслідок яких загинули полонені. Ті, що вижили, вибігли на вулицю, але охоронці стріляли в повітря, казали не наближатися до воріт, сміялися, кидали в людей ганчірки та світили ліхтариками.

Медики прибули лише через кілька годин – українські полонені з інших бараків із медичною підготовкою.

Потім тих, хто вижив, поселили в окремому приміщенні, що, на думку експертів ООН, було покликане не дати їм розповісти про те, що сталося.

Деякі ув’язнені розповіли, як після цього на місце події приїхали вдягнені у військову форму люди, які принесли з собою коробки з уламками ракет HIMARS і розклали їх біля барака.

Нагадаємо, що офіційною версією Міноборони РФ є український удар HIMARS по бараку.

Україна заявляє, що полонені загинули внаслідок вибуху, влаштованого росіянами.

Український оборонно-промисловий комплекс нарізняється активною роботою над вдосконаленням збройних систем та техніки, спрямованих на забезпечення обороноздатності та стримування можливого вторгнення противника. Однак важливою залишається підтримка та співпраця зі своїми союзниками. Комісія Конгресу зі стратегії національної безпеки здійснила офіційний візит до Києва, під час якого не лише відвідала оборонні підприємства, а й відзначила помітне покращення у характеристиках крилатих ракет "Нептун". Нагадаємо, що саме ці ракети дозволили Збройним Силам знищити крейсер "Москва" з великою ефективністю.

У планах України на 2024 рік значиться значне збільшення обсягів виробництва аналогічної техніки, щонайменше у 10 разів, а також розширення дальності польоту до 1000 кілометрів. Американські гості підкреслили важливість тактичних дронів та дронів із першої особи на полі бою. Зараз невідкладна потреба України у артилерійських снарядах калібру 155 мм, тому ударні безпілотники були визнані основними засобами атаки. Міністерство оборони планує закупити 1,2 мільйона безпілотних літальних апаратів для військовослужбовців у 2024 році.

За словами заступника голови Міністерства оборони, генерал-лейтенанта Івана Гаврилюка, ведеться розробка нової версії ракети для комплексу "Нептун". Зараз інженери активно працюють над створенням так званого "довгого Нептуна" — нової модифікації ракети для даного комплексу.

Український оборонно-промисловий комплекс продемонстрував значний прогрес у розробці та виробництві збройних систем, спрямованих на забезпечення національної безпеки та обороноздатності країни. Відвідавши Київ, представники Конгресу США визнали досягнення України у вдосконаленні ракетного комплексу "Нептун", в тому числі його важливу роль у важких оборонних ситуаціях. Збільшення обсягів випуску та розширення можливостей ракети вказують на намір України підвищити свої оборонні потужності та зберегти безпеку на регіональному рівні. Плани щодо придбання великої кількості безпілотних літальних апаратів свідчать про упередженість військового розвитку та увагу до новітніх технологій у сфері оборони. Напрацювання над новою версією ракети "Нептун" свідчить про намір продовжити розвиток та удосконалення оборонних систем країни.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Як повідомляє державне агентство Белта, дипломатична нота була передана українському дипломату на тлі заяв самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка. Лукашенко звинуватив Україну у порушенні повітряного простору Білорусі, стверджуючи, що білоруська система ППО збила кілька українських дронів, які були зафіксовані ввечері 9 серпня.

У своїй заяві білоруське МЗС наголосило, що якщо українське дипломатичне представництво не зможе впливати на запобігання таким інцидентам, Білорусь розгляне питання про необхідність подальшого функціонування посольства України в Мінську.

Ці події розпочалися 10 серпня, коли Олександр Лукашенко публічно звинуватив Україну в порушенні повітряного простору Білорусі, заявивши, що білоруська ППО збила кілька українських безпілотників. Лукашенко також повідомив про підвищення бойової готовності військово-повітряних сил та протиповітряної оборони країни.

У відповідь на цей інцидент Лукашенко наказав посилити угруповання військ Білорусі на тактичних напрямках біля українського кордону, зокрема на Гомельському та Мозирському. Туди будуть відправлені ракетні комплекси “Полонез” та “Іскандер”, що підвищує напруженість у регіоні.