Понеділок, 2 Лютого, 2026

Щоб підготувати новий унікальний розширений текст на основі першоджерела, потрібен сам вихідний текст або хоча б його основна частина. У повідомленні він обірвався після слова “Про”.

Важливі новини

Україна розглядає вихід з гідрометеорологічної угоди СНД: що передбачає законопроект?

Уряд вніс до Верховної Ради законопроект про вихід з угоди щодо постачання продукції для національних гідрометеорологічних служб країн-учасниць СНД. Повідомлення про це надійшло від представника уряду у парламенті Тараса Мельничука через Telegram. “Кабінетом міністрів України зареєстровано у Верховній Раді України проект закону “Про вихід з Угоди про поставки товарів для забезпечення національних гідрометеорологічних служб держав – учасниць Співдружності Незалежних Держав” (реєстр. No 0255)”, – повідомив Мельничук. Він зауважив, що у зв’язку з тим, що повномасштабна збройна агресія Росії проти України та участь Білорусі повністю порушують принципи та норми міжнародного права, а також унеможливлюють закладені угодою про створення СНД основні цілі, принципи та засади, Україна вирішила вийти з цієї угоди. Зазначається, що угода була укладена 9 вересня 1994 року в Москві та ратифікована Законом України від 20 грудня 1996 року № 630/96-ВР.

Враховуючи складну міжнародну ситуацію, яка виникла через агресію Росії та участь Білорусі, вихід з угоди щодо постачання продукції для гідрометеорологічних служб країн СНД став важливим кроком для України. Влада вважає, що умови, на яких була укладена угода, більше не відповідають сучасним реаліям та не враховують інтереси та безпеку України. Рішення про вихід з угоди підтримується як крок на шляху до захисту національних інтересів та міжнародного права.

• Уряд вніс до Верховної Ради законопроект про вихід з угоди щодо постачання продукції для національних гідрометеорологічних служб країн-учасниць СНД.

• Причиною цього рішення стала повномасштабна збройна агресія Росії проти України та участь Білорусі, які порушують міжнародне право та унеможливлюють досягнення основних цілей угоди.

• Вихід з угоди є важливим кроком для захисту національних інтересів та міжнародного права України.

• Рішення про вихід з угоди пов'язане з необхідністю адаптації до сучасних реалій та забезпечення безпеки країни.

• Звернення до Верховної Ради ініціює важливий діалог щодо майбутніх кроків України у контексті її міжнародної співпраці та безпеки.

Від Tesla до Toyota: які авто обирають українські міністри

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

4 жовтня 2024 року заступник Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анатолій Комірний, який до роботи в уряді мав успішну кар’єру в IT, придбав Tesla Model S 2020 року за 1,3 мільйона гривень. З огляду на вказані в декларації заощадження (76,5 тис. доларів, 30 тис. євро та 380 тис. грн готівки), придбання автомобіля не стало для чиновника фінансовим тягарем.

Заступник міністра охорони здоров’я Едем Адаманов купив Toyota Venza 2014 року за 452 тисячі гривень. Вартість такого автомобіля на ринку стартує від 600 тисяч гривень, але може бути нижчою, якщо автомобіль має великий пробіг або був у ДТП. Цікаво, що його колега з Мінстратпрому Дмитро Грищак обрав старішу модель Toyota Venza 2012 року, але заплатив на 200 тисяч більше – 660 тисяч гривень.

12 вересня міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко придбав Skoda Octavia 2019 року за 630 тисяч гривень. Машина була куплена у компанії, яка займається пригонкою та розмитненням авто. Ця ціна відповідає ринковій вартості автомобіля.

У той час, як державні фінанси перебувають під пильним наглядом суспільства, купівля дорогих автомобілів урядовцями викликає певні питання. Особливо на фоні різних цін на схожі машини чи занижених офіційних сум угод. Проте, згідно із законодавством, витрати урядовців мають відповідати їхнім доходам, а зазначені у деклараціях статки не свідчать про порушення.

Військові втомилися, але зниження мобілізаційного віку поки недоцільне – Євген Оропай

Військовослужбовці, які вже тривалий час перебувають на фронті, виснажені та прагнуть демобілізації. Водночас зниження мобілізаційного віку в Україні на сьогодні не є доцільним. Про це заявив начальник пункту управління батальйону безпілотних систем 4-ї бригади оперативного призначення “Рубіж” Євген Оропай в ефірі “Радіо Свобода”. “Чи втомилися всі військовослужбовці, які проходять зараз службу? Так, втомилися. Чи вистачає […]

The post Військові втомилися, але зниження мобілізаційного віку поки недоцільне – Євген Оропай first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Зрозуміло! Ось ваш запит:

Важливість розвитку національної культури в умовах глобалізації Розвиток національної культури в сучасному світі є надзвичайно важливим завданням, особливо в умовах глобалізації, яка ставить перед кожним народом нові виклики та можливості. З одного боку, глобалізація сприяє інтеграції культур, збагаченню взаєморозуміння та поширенню знань. З іншого – вона несе загрозу знищення культурної самобутності, розмиваючи межі між народами і їх традиціями. Для України цей процес є особливо актуальним, оскільки національна ідентичність, мова та культура є основою для розвитку нації та збереження її історичної пам’яті.

В умовах активного впливу західної культури та технологій, важливо зберігати та розвивати власні культурні цінності, освіту, мистецтво і традиції. Підтримка національної культури через освіту, державні програми та соціальні ініціативи сприяє не лише збереженню національного обличчя, але й створенню позитивного іміджу країни на міжнародній арені. Українська культура повинна бути важливою складовою глобального культурного простору, а не тільки самобутнім явищем, яке існує осторонь від загальносвітових процесів.

Для транспортування деревини чоловіки переобладнали два автомобілі підвищеної прохідності, зробивши з них закриті лісовози. Під час обшуків техніка та знаряддя злочину були вилучені.

Правоохоронці затримали лісокрадів під час чергового перевезення незаконно добутої деревини. Наразі встановлюються всі епізоди їхньої діяльності та оцінюються збитки, завдані державі.

Усім трьом фігурантам уже повідомлено про підозру.

У Київській області забудовники претендують на землю Дельта Банку

Компанії, пов’язані з президентом Конфедерації будівельників України Левом Парцхаладзе, можуть невдовзі отримати частину земельних активів, які раніше контролював банкрут і втікач Микола Лагун — колишній власник «Дельта Банку». Йдеться, зокрема, про сотні гектарів землі у Білогородці та Чернігівській області, оформлених на підставні структури, а нині — під судовими арештами. У лютому 2025 року дані в […]

Надішліть, будь ласка, повний текст або фрагмент, на який потрібно спиратися, і я одразу напишу матеріал у потрібному форматі — з заголовком у першому параграфі та без заборонених фраз.

Мова йде насамперед про стабільні та стратегічні підприємства, які генерують прибуток і виплачують дивіденди, але при цьому залишаються під контролем держави. Серед потенційних учасників програми називали НАК “Нафтогаз України”, “Енергоатом” і ПриватБанк. Саме банк може стати першим пілотним кейсом.

У випадку з ПриватБанком держава розраховує частково компенсувати витрати на докапіталізацію фінустанови після націоналізації у 2016 році. Водночас продаж невеликого пакета дозволить перевірити інтерес приватних інвесторів і фактично запустити новий формат “народної приватизації”.

Станом на кінець 2025 року статутний капітал банку поділений на 736 мільйонів простих акцій. На продаж планують виставити 51,5 мільйона акцій, що становить 7% від загального обсягу. Стартова ціна — 300 гривень за одну акцію. Загальний обсяг залучених коштів може сягнути близько 18 мільярдів гривень.

Продаж відбуватиметься у форматі аукціону через застосунок “Дія”. Участь зможуть взяти лише громадяни України. Аукціон триватиме один місяць, і кожен учасник матиме право подати лише одну заявку.

Для участі потрібно буде задепонувати кошти на спеціальному рахунку в одному з державних банків — Укргазбанку, Сенс Банку або Укрексімбанку. Максимальна сума внеску становитиме 400 тисяч гривень. За стартовою ціною це дозволяє придбати до 1333 акцій в одні руки.

Заявки за ціною, що дорівнює або перевищує середню аукціонну, задовольнятимуться. Якщо ціна нижча — кошти повернуть. Після завершення торгів акції автоматично зарахують на рахунки в цінних паперах, відкриті в державних банках, а надалі їх можна буде продавати чи купувати на українських біржах.

В уряді наголошують і на потенційній інвестиційній привабливості. За оцінками, одна акція може приносити близько 40 гривень дивідендів на рік, що відповідає приблизно 10% дохідності. У 2025 році дивідендна дохідність банку оцінювалась навіть вище — на рівні 12,4%.

Додатковим фактором стабільності називають завершення багаторічних судових спорів щодо націоналізації. Високий суд Лондона підтримав позицію ПриватБанку та зобов’язав колишніх акціонерів Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова компенсувати близько 3 мільярдів доларів збитків. Це, за оцінками уряду, зменшує юридичні ризики та робить банк “чистішим” активом для інвесторів.

Якщо пілотний продаж буде успішним, подібну модель можуть застосувати й до інших великих державних компаній, що стане новим етапом приватизації в Україні.

Останні новини