П’ятниця, 16 Січня, 2026

Сільський депутат Микола Греченюк: з Закарпаття до королівських розкошів для принцеси Беатриси

Важливі новини

Матча, завдяки своїм властивостям, стала новим трендом у світі здорового харчування

Сьогодні матча — це не просто популярний напій, а справжній тренд у соцмережах, що здобув популярність завдяки інфлюенсерам. Змішаний з молоком або водою, цей яскраво-зелений чай став фаворитом серед представників покоління Z. Але чи варто сприймати його як панацею для здоров’я? Розберемося. Матча — це порошок з зеленого чаю, який отримують зі спеціально вирощеного листя […]

Міноборони не отримує даних зі “спутника Притули” – ЗМІ

За інформацією джерел видання 360ua.news, в Міністерство оборони України ніколи не отримувало жодних даних з так званого “спутника Притули”. Іншими словами, куди пішли 600 мільйонів гривень донатів зібраних “Фондом Сергія Притули” достеменно невідомо. Водночас, відомий український шоумен Сергій Притула та його дружина Катерина стали об’єктом уваги громадськості після придбання трьох однокімнатних квартир у Києві на суму понад […]

Дефіцит ракет ППО загрожує захисту відновлених енергетичних об’єктів в Україні

Генеральний директор енергетичної компанії ДТЕК, Дмитро Сахарук, висловив занепокоєння з приводу загострення енергетичної кризи в Україні, називаючи однією з основних причин дефіцит ракет у системі протиповітряної оборони. За його словами, на кожну українську ракету припадає 5-6 російських, що значно ускладнює захист країни від можливих атак.

Дмитро Сахарук також зазначив, що ситуація з постачанням ракет є критичною і потребує негайного вирішення. Відсутність достатньої кількості оборонних ресурсів створює вразливість для української інфраструктури, що особливо небезпечно в умовах постійних загроз.

Керівник ДТЕК підкреслив, що вирішення цієї проблеми вимагає не лише національних зусиль, але й підтримки з боку міжнародної спільноти. "Нам потрібна допомога наших партнерів для забезпечення стабільності та безпеки нашої енергетичної системи," — зазначив Сахарук.

Він також наголосив на необхідності підвищення ефективності системи протиповітряної оборони та зміцнення співпраці з міжнародними партнерами для забезпечення необхідних ресурсів. Тільки спільними зусиллями можна досягти достатнього рівня захисту та забезпечити енергетичну стабільність в Україні.

Таким чином, ситуація з дефіцитом ракет у протиповітряній обороні залишається однією з ключових проблем, які потребують негайного вирішення для забезпечення безпеки та стабільності енергетичної системи України.

“Якщо ми запустимо 10 ракет, нам знадобиться принаймні 12 ракет у наявній системі ППО… Тому, навіть якщо ми почнемо відновлюватися і ремонтувати, ми не зможемо ефективно захистити відновлені блоки”, — підкреслив він.

Сахарук також висловив критику уряду за недостатнє фінансування приватного сектора та неефективне управління, що призвело до загострення ситуації. Він зауважив, що український приватний сектор практично прирівнюється до нуля через відсутність капіталу і підтримки.

“Для відновлення одного гігавату енергії потрібно близько 1 мільярда доларів, незалежно від джерел енергії”, — зазначив він.

Сахарук закликав до негайного відновлення енергетичних потужностей до початку зими та вважає необхідним розгортання нових генеруючих потужностей для забезпечення стабільної роботи енергосистеми.

Голоси Зміни: Петиція за Мобілізацію Правоохоронців та Держслужбовців Набрала 25 Тисяч Голосів лише за 3 Дні

Петиція до Президента, спрямована на мобілізацію правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери, стала свідком вражаючого витоку громадської активності, набравши 25 тисяч голосів усього за 3 дні. Важливо підкреслити, що ініціатор петиції пропонує надати право пріоритетного прийому на роботу в державні, комунальні підприємства та правоохоронні органи демобілізованим військовослужбовцям після початку повномасштабної війни. Це особливо цікаво в контексті порівняння зі схожою петицією від народного депутата Дубінського, яка набрала необхідну кількість голосів протягом 87 днів, та ще й з підтримкою великих телеграм-каналів. Незважаючи на це, петиція вже 4,5 місяці знаходиться на розгляді від Президента. Цей приклад свідчить про те, як сьогоднішня ситуація демонструє зростаючу готовність українців активно залучатися до громадських ініціатив, зокрема шляхом підтримки петицій, що важливі для суспільства. Якщо восени 2023 року українці не проявляли поспішності у підтримці мобілізації чиновників, то тепер, навіть з урахуванням процедури авторизації, такі петиції здатні набирати голоси за лічені дні, що свідчить про активізацію громадянського суспільства та їхню готовність брати участь у формуванні країни.

Громадська активність в Україні набирає обертів, як свідчать результати петиції про мобілізацію правоохоронців та державних службовців, яка набрала 25 тисяч голосів за лише 3 дні.Ініціатива з пропозицією надати пріоритетний прийом на роботу демобілізованим зі Збройних Сил України є важливим кроком у підтримці військовослужбовців та їхнього включення у цивільне життя після завершення військової кар'єри.Порівняно зі схожими ініціативами, які потребували значно більшого часу для набору необхідної кількості голосів, ця петиція демонструє зростаючу готовність громадян приймати активну участь у формуванні державної політики та вирішенні актуальних суспільних питань.Важливою тенденцією є збільшення швидкості мобілізації суспільства через використання онлайн-платформ та соціальних мереж для залучення громадян до активної участі в громадських ініціативах.Цей приклад свідчить про зростаючу важливість громадського контролю та участі у формуванні політики, що відображає розвиток громадянського суспільства в Україні.

Мобілізація жінок в Україні у 2025 році: добровільний принцип та відсутність змін у законодавстві

Попри те, що Україна вже понад рік переживає повномасштабну війну з Росією, мобілізація жінок у 2025 році залишається відсутньою в планах держави. Усі жінки, які сьогодні проходять службу в Збройних силах України, роблять це на добровільних засадах. Це означає, що з початку вторгнення та протягом 2025 року Україна не планує проводити мобілізацію серед жінок. Замість цього вони можуть вступити до армії лише на власне бажання, що відповідає чинним нормам законодавства.

За інформацією, наданою Міністерством оборони України, у жовтні 2025 року не відбулося жодних змін у порядку призову та служби жінок у армії. Законодавство, що регулює цей процес, не передбачає примусового залучення жінок до військової служби в умовах війни. Тому всі українки, які нині служать в армії, є добровольцями, а їхнє рішення прийняти участь у боротьбі за Батьківщину є результатом власного вибору, а не вимоги держави.

Певна категорія жінок має обов’язок стати на військовий облік. Йдеться переважно про фахівчинь у медичній сфері. Це не означає обов’язкову мобілізацію, однак за порушення правил обліку можуть бути застосовані адміністративні штрафи. До військовозобов’язаних жінок наразі належать: лікарі різних спеціалізацій; медсестри; стоматологи; фармацевти; жінки, які пройшли військову кафедру. Для медичних працівниць обов’язковим етапом є проходження військово-лікарської комісії. Також вони повинні інформувати територіальний центр комплектування про зміни у життєвих обставинах, які можуть вплинути на облік.

Щодо добровільної служби, то українки можуть підписувати контракт із ЗСУ. За даними Центру рекрутингу, жінки віком 18–24 років укладають спеціальний контракт, а старші — загальний.

Після підписання контракту жінка має ті ж права і обов’язки, що й інші військовослужбовці. Вона не може залишити службу до завершення війни або оголошення демобілізації. Також її право виїзду за кордон буде обмежено. Українки можуть служити в армії на посадах: бухгалтера; бойового медика; діловодаюриста; психолога; оператора дронів; аеророзвідника; стрільця та інших.

Щоб потрапити до війська, жінка має пройти співбесіду з рекрутером, пройти військово-лікарську комісію та підготувати необхідний пакет документів. Додатковими перевагами вважається наявність водійських прав або сертифікатів з домедичної допомоги. Після завершення етапів відбору кандидатка проходить базову підготовку. Лише після цього вона може бути направлена до підрозділу.

Нагадаємо, в умовах воєнного стану кожен громадянин має свій обов’язок у системі національної безпеки. Жінки, як і чоловіки, можуть долучатися до ЗСУ добровільно, а обов’язкова мобілізація залишається питанням лише законодавчих змін.

Беатриса Греченюк: Принцеса Закарпаття, Що Підкорила Королівські Розкоші

Беатриса Миколаївна Греченюк, несучи у своїй ДНК гордість сім’ї і талант успішної дочки, стоїть на перехресті двох світів — світу простого селянина і світу королівських прикрас. Її життя — це витончене поєднання розкішної аристократичності та прозорої працьовитості, яка стала основою багатства її батька, Миколи Греченюка.

У своїх замислах та мріях Беатриса подібна на свою імпозантну родичку, принцесу Беатріс з Великої Британії. Вона перетворює село Підвиноградів у справжній королівський замок, який здатен зігріти серця своїми мармуровими стінами та арочними вікнами. Не оминула увагою і пафосну ромську частину міста, що збудована на рівні з найвидатнішими резиденціями світу. Велич та багатство Підвиноградіва порівнюють з київською Конча-Заспою та підмосковною Рубльовкою, а розкішність його образу здатна зачарувати кожного, хто ступить на його благородну територію.

Микола Греченюк, колишній сільський депутат, став втіленням успіху для селянського середовища, здійснивший неймовірний стрибок у світ королівських розкошей. Його перемоги в державних тендерах стали легендою, а фірма ФОП Греченюка перетворилася на символ благополуччя та успіху в Закарпатті. Він, подібно до казкового лицаря, виборов тендери на капітальний ремонт доріг та прибирання снігу, даруючи затишок та безпеку місцевому населенню.

Своєю трудовою працею та пильною увагою до деталей він здобув довіру та повагу, яка стала основою для його фінансових успіхів та відкриття дороги до королівських розкошей для його доньки. І хоча їхнє життя може здатися казковим, воно пронизане працьовитістю, вірою в себе та безмежними можливостями, які вони створюють для себе та свого оточення.

У 2015 році, коли Микола Греченюк був депутатом сільської ради від Партії регіонів, його рідні та наближені особи отримали в Підвиноградові щонайменше чотири земельні ділянки. Таким чином вони реалізували своє право на безкоштовне отримання землі, гарантоване кожному українцю Конституцією. За рішенням сільської ради ділянки отримали Греченюк Беатриса Миколаївна (дочка), Греченюк Михайло Васильович (брат), Крайнер Михайло Михайлович (водій Греченюка), Крайнер Маріанна Олександрівна (дружина водія Греченюка). Суди з приводу виділення цих земельних ділянок тривали аж до 2021 року. Але своє право на землю зазначені особи таки відстояли. Сам Микола Греченюк має в Підвиноградові чотири земельні ділянки та будинок. Його дочка Беатриса загалом три ділянки та власний маєток. Окрім ФОПа, Микола Греченюк також є засновником ТОВ «Лігаспецбуд», якому теж щастить із тендерами. За даними «Прозоро» ця фірма була учасником щонайменше 124 конкурсів і загалом виграла підрядів на суму близько 370 млн гривень. Чесно кажучи, суми не надто захмарні, якщо порівняти з іншими «тендерними воротилами». Але це не заважає дочці Миколи Греченюка Беатрисі (чи Беатрікс, як вона вказується в реєстрах) жити своє краще життя тут і зараз. Сумки Hermes, автівка Porshe, відпочинок в Парижі, Дубаї, на Сардинії та гірськолижних курортах, прикраси найдорожчих брендів світу. Все це Беатриса показує в своєму Instagram, не відстаючи від подружок, серед яких сестра опального розкрадача армії Романа Гринкевича – Ольга, та колишня дружина народного депутата від «Слуги народу» Миколи Тищенка Алла Барановська. Чоловіком Беатриси є не менш відома особистість. Андрій Петьовка – син народного депутата Василя Петьовки, який є двоюрідним братом іншого нардепа Івана Балоги. Петьовки хоча й мають давню ненависть до Балог, однак це не заважає обидвом родинам керувати рідним краєм з особливим розмахом. Так, у 2008 році Мукачівська міська рада передала в оренду компанії дружини Петьовки найвідоміший замок Закарпаття «Паланок». Ймовірно, що Беатриса Греченюк цілком може мати в ньому й свої покої, як «справжня принцеса». У своєму Instagram дочка Греченюка також вказує, що є дизайнером інтер’єрів. Зокрема, вона показувала підписникам свій дім, дизайн в якому нібито зробила сама. Ще одним бізнесом Беатриси є ресторан Darlin’ restobar в Мукачевому. У меню розкішні блюда, як-то Філе міньйон із фуа-гра та дорогі вина.

Чоловік Беатриси, Андрій Петьовка, є власником автобізнесу та, за словами, невдало спробував балотуватися від партії «Рідне Закарпаття» в Мукачевому. У червні 2022 року, коли загострення війни Росії проти України драматично посилилося, народний депутат Василь Петьовка звернувся до керівництва Закарпатської обласної військової адміністрації, щоб отримати для сина Андрія перепустку на виїзд за кордон на термін трьох місяців. Згадувалося, що Андрій Петьовка, схоже, був волонтером від Благодійного фонду «Наша паляниця». У списку осіб, для яких Василь Петьовка просив дозвіл, також фігурував його сват Микола Греченюк. З приводу цього Національне агентство з питань запобігання корупції склало адмінпротокол на Петьовку. Проте, після завірень, що як син, так і сват повернулися в Україну з волонтерською місією, НАЗК припинило переслідування щодо нього. У липні 2022 року, коли були дійсні вищезазначені перепустки, Беатриса Греченюк народила доньку, і, можливо, саме тоді батько та чоловік просили дозвіл на виїзд за кордон, можливо, для закупівлі подарунків на родинне свято. Однак у вересні 2023 року, як свідчать її пости в Instagram, Беатриса відправилася в Італію. І не просто в якийсь готель, а в справжній палац. Представники Закарпаття завжди вражали своїм бажанням до розкішів, позолоти та інших примх. Але те, що можна побачити на її сторінках у соціальних мережах, навряд чи залишить байдужими найвідоміших світських левиць світу. Варто задуматися, чи все це багатство не набуте за рахунок контрабанди, яка тоннами завозиться через Закарпатську область. Відомо, що саме Закарпаття є лідером серед областей України за поставками незадекларованих товарів.

У результаті аналізу вищезгаданої статті можна зробити кілька висновків.

По-перше, стаття розкриває складну мережу зв’язків та впливів в Закарпатській області, де особи з політично-бізнесових сімей володіють значними ресурсами та впливом.

По-друге, вона відображає проблему корупції та використання політичного впливу для особистих цілей, як це було з намаганням отримати перепустки за кордон для членів впливових родин за підтримки влади.

По-третє, стаття ставить під сумнів джерела походження розкішних майнових активів та подорожей осіб, що показують їх у соціальних мережах, інсинуючи можливе зв’язок з контрабандою та іншими сумнівними діями.

Отже, стаття свідчить про необхідність підвищення рівня прозорості та боротьби з корупцією в українському суспільстві, а також про важливість створення ефективних механізмів контролю за діяльністю владних осіб та їхніх родин.

Останні новини