Вівторок, 3 Березня, 2026

Сільський депутат Микола Греченюк: з Закарпаття до королівських розкошів для принцеси Беатриси

Важливі новини

Що їдять з похмілля у світі: топові страви з Франції, Таїланду, Австралії та інших країн

Похмілля — це те, з чим стикались майже всі, хто хоч раз переборщив із дозою алкоголю. У різних країнах світу люди мають свої улюблені страви й напої, які допомагають швидко повернутись до тями. Видання CNN зібрало найпопулярніші рецепти «антипохмільної» кухні з різних куточків світу — від Парижа до Бангкока. Франція: Bloody Mary для сміливцівПопри рекомендації […]

НАЗК викрило податківця Кондратюка, що приховав майно на 5,4 млн грн

Заступник начальника Західного міжрегіонального управління ДПС Сергій Кондратюк опинився у центрі корупційного скандалу. Перевірка НАЗК виявила, що він не задекларував нерухомість та автомобіль, які фактично перебували в його розпорядженні. Одним із головних пунктів розслідування стала квартира у Львові площею 57,8 квадратних метрів, яка була зареєстрована на сторонню особу. Чиновник оплачував комунальні послуги, регулярно здійснював покупки […]

The post НАЗК викрило податківця Кондратюка, що приховав майно на 5,4 млн грн first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Посилити відповідальність за ухилення від служби: пропозиція від екс-командира роти ‘Айдара’ Євгена Дикого

Українська влада, відповідно до вимог екс-командира роти "Айдара" Євгена Дикого, активно працює над оновленням законодавства щодо мобілізації, спрямовуючи зусилля на посилення відповідальності за ухилення від служби та від військового обліку. Нові законодавчі ініціативи передбачають ряд заходів для забезпечення ефективності та обов'язковості виконання військових обов'язків. Влада зосереджує увагу на вдосконаленні механізмів виявлення та притягнення до відповідальності тих, хто ухиляється від служби, та забезпечує необхідність дотримання військового обліку. Окрім того, пропонуються нові заходи, такі як введення електронних повісток, санкції за неявку за повісткою, збільшення штрафів та кримінальна відповідальність за порушення правил військового обліку. Такий комплексний підхід спрямований на підвищення готовності та мобілізаційної потужності країни в умовах збройного конфлікту.

У результаті інтерв'ю з екс-командиром роти "Айдара" Євгеном Диким стало зрозуміло, що в Україні актуальним питанням є необхідність посилення відповідальності за ухилення від служби та від військового обліку у контексті мобілізації. Нові законодавчі ініціативи спрямовані на удосконалення механізмів забезпечення обов'язковості виконання військових обов'язків та зміцнення обороноздатності країни. Важливою є впровадження електронних повісток, введення санкцій за їх невиконання, а також збільшення штрафів і кримінальна відповідальність за порушення правил військового обліку. Такий підхід має на меті підвищення готовності та ефективності військових структур країни в умовах загрози з боку зовнішнього ворога.

Розпад української енергетичної інфраструктури може в значній мірі вплинути на український конфлікт

Законопроєкт пропонує певні зміни у підході до розгляду справ, пов'язаних з корупційними правопорушеннями. Він передбачає альтернативні механізми вирішення таких справ за певних умов, включаючи відшкодування завданої шкоди та сплату штрафу.

«Протягом уже певного часу переважними цілями російських БПЛА і ракет стало енергопостачання України». Посилаючись на українські джерела, берлінське видання повідомляє, що в Україні «половина інфраструктури виробництва електроенергії вже зруйнована», до зими цього року показник може дійти до 90%.

Для населення та економіки країни – це великий виклик, світло в українських містах доступне вже не більше 6 годин, «і це незважаючи на імпорт електроенергії зі Словаччини та Австрії через Угорщину».

У Києва немає коштів ні для припинення руйнування енергетики країни, ні для її оперативного відновлення. ППО недостатньо озброєне, «зброя, що поставляється Заходом, поліпшила ситуацію, але не усунула її». Ба більше, знищення енергоінфраструктури ще більше послаблює ППО, оскільки «руйнування інфраструктури зачіпає і збройові заводи».

Оскільки Захід відмовив Києву в ударах углиб території Росії, обмеживши Київ лише прикордонними областями, то припинити вильоти російських ВПС Київ не може. Готовність же проводити ремонт знижується не тільки через брак запчастин, а й через усвідомлення того, що Росія повторить удари і позбавить сенсу відновлювальні роботи.

Автор засуджує тактику Росії, але визнає, що вона може виявитися навіть ефективнішою за наступ на фронті. За його оцінкою, українці та їхня економіка вже на межі колапсу. Враховуючи, що «Захід недостатньо підтримує Київ», уряду Зеленського «в цій ситуації буде нав’язаний мир і кінець його свободи».

Справу Юлії Лемещенко перетворили на показовий вирок у російській системі репресій

У столиці Російської Федерації оголосили суворий вирок спортсменці Юлії Лемещенко, яку московський суд визнав винною за звинуваченнями в державній зраді та підготовці теракту. Жінку засудили до 19 років позбавлення волі, що стало одним із найгучніших вироків, винесених у межах сучасної репресивної практики російських силових структур. Формальні формулювання обвинувачення традиційно поєднують звичні для РФ тези про «підривну діяльність», «загрозу безпеці» та можливе співробітництво з іноземними структурами, хоча об’єктивність доказової бази й надалі викликає численні запитання.

За версією російського слідства, у жовтні 2024 року Лемещенко нібито здійснила підрив опор лінії електропередач у Санкт-Петербурзі, що подано як спробу дестабілізувати роботу критичної інфраструктури. Окрім цього, її звинуватили у «стеженні» за командиром авіабази у Воронежі, полковником Олексієм Лободою, якого російська пропаганда пов’язує з авіаударами по українських містах. Слідчі повідомили про зібрані «матеріали», однак самі докази традиційно залишилися недоступними для незалежних адвокатів і правозахисників, що є звичною практикою в подібних політично забарвлених провадженнях.

Під час судового процесу Лемещенко не заперечувала факт подій, проте не визнала провину та заявила, що не кається у своїх вчинках.

Відомо, що у 2014 році Юлія переїхала з Воронежа до Харкова. В Україні вона займалася паверліфтингом і у 2021 році стала чемпіонкою України в цьому виді спорту.

Судове рішення викликало резонанс серед спортивної спільноти та правозахисників, які вказують на політичний характер справи та жорсткі санкції проти громадян України на території РФ.

Беатриса Греченюк: Принцеса Закарпаття, Що Підкорила Королівські Розкоші

Беатриса Миколаївна Греченюк, несучи у своїй ДНК гордість сім’ї і талант успішної дочки, стоїть на перехресті двох світів — світу простого селянина і світу королівських прикрас. Її життя — це витончене поєднання розкішної аристократичності та прозорої працьовитості, яка стала основою багатства її батька, Миколи Греченюка.

У своїх замислах та мріях Беатриса подібна на свою імпозантну родичку, принцесу Беатріс з Великої Британії. Вона перетворює село Підвиноградів у справжній королівський замок, який здатен зігріти серця своїми мармуровими стінами та арочними вікнами. Не оминула увагою і пафосну ромську частину міста, що збудована на рівні з найвидатнішими резиденціями світу. Велич та багатство Підвиноградіва порівнюють з київською Конча-Заспою та підмосковною Рубльовкою, а розкішність його образу здатна зачарувати кожного, хто ступить на його благородну територію.

Микола Греченюк, колишній сільський депутат, став втіленням успіху для селянського середовища, здійснивший неймовірний стрибок у світ королівських розкошей. Його перемоги в державних тендерах стали легендою, а фірма ФОП Греченюка перетворилася на символ благополуччя та успіху в Закарпатті. Він, подібно до казкового лицаря, виборов тендери на капітальний ремонт доріг та прибирання снігу, даруючи затишок та безпеку місцевому населенню.

Своєю трудовою працею та пильною увагою до деталей він здобув довіру та повагу, яка стала основою для його фінансових успіхів та відкриття дороги до королівських розкошей для його доньки. І хоча їхнє життя може здатися казковим, воно пронизане працьовитістю, вірою в себе та безмежними можливостями, які вони створюють для себе та свого оточення.

У 2015 році, коли Микола Греченюк був депутатом сільської ради від Партії регіонів, його рідні та наближені особи отримали в Підвиноградові щонайменше чотири земельні ділянки. Таким чином вони реалізували своє право на безкоштовне отримання землі, гарантоване кожному українцю Конституцією. За рішенням сільської ради ділянки отримали Греченюк Беатриса Миколаївна (дочка), Греченюк Михайло Васильович (брат), Крайнер Михайло Михайлович (водій Греченюка), Крайнер Маріанна Олександрівна (дружина водія Греченюка). Суди з приводу виділення цих земельних ділянок тривали аж до 2021 року. Але своє право на землю зазначені особи таки відстояли. Сам Микола Греченюк має в Підвиноградові чотири земельні ділянки та будинок. Його дочка Беатриса загалом три ділянки та власний маєток. Окрім ФОПа, Микола Греченюк також є засновником ТОВ «Лігаспецбуд», якому теж щастить із тендерами. За даними «Прозоро» ця фірма була учасником щонайменше 124 конкурсів і загалом виграла підрядів на суму близько 370 млн гривень. Чесно кажучи, суми не надто захмарні, якщо порівняти з іншими «тендерними воротилами». Але це не заважає дочці Миколи Греченюка Беатрисі (чи Беатрікс, як вона вказується в реєстрах) жити своє краще життя тут і зараз. Сумки Hermes, автівка Porshe, відпочинок в Парижі, Дубаї, на Сардинії та гірськолижних курортах, прикраси найдорожчих брендів світу. Все це Беатриса показує в своєму Instagram, не відстаючи від подружок, серед яких сестра опального розкрадача армії Романа Гринкевича – Ольга, та колишня дружина народного депутата від «Слуги народу» Миколи Тищенка Алла Барановська. Чоловіком Беатриси є не менш відома особистість. Андрій Петьовка – син народного депутата Василя Петьовки, який є двоюрідним братом іншого нардепа Івана Балоги. Петьовки хоча й мають давню ненависть до Балог, однак це не заважає обидвом родинам керувати рідним краєм з особливим розмахом. Так, у 2008 році Мукачівська міська рада передала в оренду компанії дружини Петьовки найвідоміший замок Закарпаття «Паланок». Ймовірно, що Беатриса Греченюк цілком може мати в ньому й свої покої, як «справжня принцеса». У своєму Instagram дочка Греченюка також вказує, що є дизайнером інтер’єрів. Зокрема, вона показувала підписникам свій дім, дизайн в якому нібито зробила сама. Ще одним бізнесом Беатриси є ресторан Darlin’ restobar в Мукачевому. У меню розкішні блюда, як-то Філе міньйон із фуа-гра та дорогі вина.

Чоловік Беатриси, Андрій Петьовка, є власником автобізнесу та, за словами, невдало спробував балотуватися від партії «Рідне Закарпаття» в Мукачевому. У червні 2022 року, коли загострення війни Росії проти України драматично посилилося, народний депутат Василь Петьовка звернувся до керівництва Закарпатської обласної військової адміністрації, щоб отримати для сина Андрія перепустку на виїзд за кордон на термін трьох місяців. Згадувалося, що Андрій Петьовка, схоже, був волонтером від Благодійного фонду «Наша паляниця». У списку осіб, для яких Василь Петьовка просив дозвіл, також фігурував його сват Микола Греченюк. З приводу цього Національне агентство з питань запобігання корупції склало адмінпротокол на Петьовку. Проте, після завірень, що як син, так і сват повернулися в Україну з волонтерською місією, НАЗК припинило переслідування щодо нього. У липні 2022 року, коли були дійсні вищезазначені перепустки, Беатриса Греченюк народила доньку, і, можливо, саме тоді батько та чоловік просили дозвіл на виїзд за кордон, можливо, для закупівлі подарунків на родинне свято. Однак у вересні 2023 року, як свідчать її пости в Instagram, Беатриса відправилася в Італію. І не просто в якийсь готель, а в справжній палац. Представники Закарпаття завжди вражали своїм бажанням до розкішів, позолоти та інших примх. Але те, що можна побачити на її сторінках у соціальних мережах, навряд чи залишить байдужими найвідоміших світських левиць світу. Варто задуматися, чи все це багатство не набуте за рахунок контрабанди, яка тоннами завозиться через Закарпатську область. Відомо, що саме Закарпаття є лідером серед областей України за поставками незадекларованих товарів.

У результаті аналізу вищезгаданої статті можна зробити кілька висновків.

По-перше, стаття розкриває складну мережу зв’язків та впливів в Закарпатській області, де особи з політично-бізнесових сімей володіють значними ресурсами та впливом.

По-друге, вона відображає проблему корупції та використання політичного впливу для особистих цілей, як це було з намаганням отримати перепустки за кордон для членів впливових родин за підтримки влади.

По-третє, стаття ставить під сумнів джерела походження розкішних майнових активів та подорожей осіб, що показують їх у соціальних мережах, інсинуючи можливе зв’язок з контрабандою та іншими сумнівними діями.

Отже, стаття свідчить про необхідність підвищення рівня прозорості та боротьби з корупцією в українському суспільстві, а також про важливість створення ефективних механізмів контролю за діяльністю владних осіб та їхніх родин.

Останні новини