Сім найзатребуваніших військових спеціальностей в Україні

11 березня компанія "Укрнафтобуріння" планує призначити нового голову правління. Однак, існує велика ймовірність, що на цю посаду буде призначено нинішнього виконуючого обов'язки голови правління Олега Мальчика. Це призведе до укладення з ним нового 5-річного контракту з високими зарплатами, бонусами та "золотим парашутом" у разі звільнення. За словами політичного експерта Михайла Шнайдера, Мальчик, керуючи компанією, відзначився звільненням юристів УНБ та постійними відрядженнями до Праги, що призвело до втрати компанією можливості видобутку газу на чотири місяці. Бездіяльність та невідповідальність у керівництві також проявляється у надмірних відрядженнях Мальчика до Варшави за мільйонні витрати компанії, а також у проведенні сумнівних закупівель у партнера Корецького, що ставить під сумнів об'єктивність його призначення на посаду голови правління. Ці обставини можуть мати негативні наслідки для компанії та взагалі викликати інтерес до цієї ситуації з боку державних органів.

У висновку можна зазначити, що ситуація з призначенням нового голови правління компанії "Укрнафтобуріння" є надзвичайно важливою, оскільки вона може вплинути на подальший розвиток та фінансовий стан компанії, а також на загальну економічну ситуацію в державі. Підсумково, бездіяльність та недбалість у керівництві, проявлена в діях нинішнього виконуючого обов'язки голови правління Олега Мальчика, може призвести до серйозних втрат для компанії та державного бюджету, що потребує уваги та втручання від відповідних державних органів.

Міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко підкреслив необхідність перевірки всіх військово-лікарських комісій у Києві у зв'язку з рядом серйозних проблем, зокрема, великою кількістю скарг на хабарництво під час медоглядів. Він наголосив, що ганебні випадки хабарництва та неправомірної поведінки лікарів мають припинитися, а маніпуляції повинні отримати належну оцінку правоохоронних органів. Ляшко зазначив, що Міністерство охорони здоров'я активно співпрацює з правоохоронцями та військовими адміністраціями для забезпечення дотримання законності та боротьби з корупцією у військово-лікарських комісіях. Він закликав громадян бути активними та повідомляти про будь-які порушення, щоб вирішити ці проблеми. У разі необхідності звертатися до військово-лікарських комісій у цивільних медичних закладах можна за номером телефону: 0 800 60 20 19.

Загальні висновки з даної статті вказують на серйозні проблеми у військово-лікарських комісіях, зокрема, на випадки хабарництва та недбалості лікарів, які потребують негайного врегулювання. Міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко заявив про необхідність перевірки цих комісій та підкреслив важливість співпраці з правоохоронними органами для забезпечення дотримання законності. Важливою є активна участь громадян у повідомленні про порушення, щоб вирішити ці проблеми та забезпечити надання справедливих та об'єктивних медичних висновків військовозобов'язаним.

Керівник Дослідницької служби Верховної Ради Леся Ваолевська представила важливе парламентське дослідження, яке детально розглядає правове регулювання статусу «політично значущої особи» (ПЗО) в Україні. У документі також аналізуються підходи до застосування посиленого фінансового моніторингу щодо таких осіб, а також членів їхніх родин та пов'язаних осіб. Це дослідження є важливим для розуміння поточних проблем у сфері фінансового контролю та антикорупційної політики в Україні.

У своєму дослідженні Леся Ваолевська порівнює національну практику з міжнародними рекомендаціями, зокрема стандартами, розробленими Групою розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF), а також нормативами Європейського Союзу. До цього аналізу включені приклади з різних країн, серед яких Австралія, Велика Британія, Франція, Канада, Сінгапур, Швейцарія та Об'єднані Арабські Емірати.

Дослідження підкреслює, що після припинення публічних функцій посилену увагу зберігають ще щонайменше 12 місяців, причому оцінка залишкових ризиків враховує рівень впливу особи та її зв’язки з країнами, що мають високі ризики відмивання коштів. Якщо ризики визнають низькими, статус і пов’язані з ним заходи можуть бути зняті раніше. Така модель відповідає принципу «ризик-орієнтованого підходу», проте в інших державах терміни і критерії відрізняються.

Порівняльний огляд у документі показує значну різнорідність підходів у світі: Велика Британія застосовує ризик-орієнтований підхід без фіксованого строку моніторингу; Франція вимагає посиленого контролю щонайменше 12 місяців після відставки; Канада розділяє підхід за походженням — для іноземних ПЗО контроль може бути довічним, для національних — 5 років; Сінгапур також практикує ризик-орієнтованість без фіксованого строку; Швейцарія передбачає мінімум 10 років нагляду; ОАЕ — мінімум 3 роки. Учасники дослідження звертають увагу, що ці варіації відображають різну оцінку ризиків, історичний і правовий контекст кожної країни та рівень розвитку фінансової інфраструктури.

Документ також порівнює українські норми з Європейським законодавством, зокрема Директивою 2015/849 та пізнішими рекомендаціями ЄС, які визначають широкий перелік посад, що підпадають під режим ПЗО (глави держав, урядовці, депутати, судді, посли тощо). У 2023 році ЄС опублікував додатковні орієнтири щодо переліку посад для країн-членів, і дослідження зазначає, що українські правила адаптують ці підходи в рамках Угоди про асоціацію.

Практичні наслідки для банків йтих клієнтів очевидні: необхідність розширених процедур KYC (know your customer), більш жорсткої перевірки бенефіціарів, введення внутрішніх лімітів для схвалення великих операцій та постійне моніторингу транзакцій. Банки мають не лише виявляти підозрілі операції, а й документувати оцінку ризиків і вживати заходів згідно з внутрішніми політиками та національними регуляторними вимогами.

У дослідженні також піднімається питання ефективності практичної реалізації: відсутність єдиних підходів до строків моніторингу, відмінності в визначенні «пов’язаних осіб» та складності встановлення реальних бенефіціарів ускладнюють роботу як банків, так і контролюючих органів. Автори звертають увагу на потребу у вдосконаленні механізмів обміну інформацією між державними реєстрами, фінансовими установами та правоохоронними органами для швидшого виявлення аномалій та кореляції ризиків.

Ключовий висновок дослідження — щоб відповідати стандартам FATF і кращим міжнародним практикам, Україні варто забезпечити чіткі процедурні правила для застосування посиленого моніторингу, визначити прозорі критерії для встановлення строків нагляду та посилити інструменти контролю за деклараціями й джерелами доходів ПЗО. Це також передбачає підвищення спроможності банків у частині аналітики ризиків і кращу координацію між регуляторами.

Нещодавно Міністерство охорони здоров'я України повідомило про проведення перевірок та скасування рішень про встановлення інвалідності для 74 військовозобов'язаних осіб, які проходили експертизу в Хмельницькій медико-соціальній експертній комісії (МСЕК). Ця інформація була надана у відповідь на запит Українських Новин.

Ар’єв підкреслив, що будь-яка особа, яка отримує високі оцінки в опитуваннях, стає мішенню для президента. За його словами, аналогічну ситуацію вже пережив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, а Буданов став наступним у черзі.

Володимир Ар’єв розповів, що президент Зеленський ревнує кожного, хто може перевершити його за популярністю, і з особливим роздратуванням ставиться до своїх найближчих соратників. Валерій Залужний, командувач Збройних Сил України, на думку Ар’єва, став найяскравішим прикладом цієї політичної ревнощів. Буданов, чий рейтинг продовжує зростати, опинився на межі звільнення. За словами Ар’єва, на місце Буданова хотіли призначити голову Служби зовнішньої розвідки, але цей план тимчасово відклали.

Особливо тривожним є те, що, за словами Ар’єва, міністр оборони України Рустем Умєров допомагає Банковій у підриві позицій Буданова. Умєров звинувачує розвідку у зловживаннях, пов’язаних із компанією «Спецтехноекспорт», але Ар’єв називає це маніпуляцією. Він нагадує, що основні зловживання на мільярдні суми мали місце в травні-червні 2022 року, коли Міноборони очолив Денис Шарапов – близький партнер голови Офісу Президента Андрія Єрмака.

Ар’єв підкреслює, що саме через фірми-прокладки та «Укрспецекспорт» були проведені контракти зі 100% передоплатою, після чого озброєння не було поставлено, а гроші зникли. Міністр Умєров, за словами депутата, закриває очі на зловживання з боку людей Єрмака, роблячи акцент на Буданові, що свідчить про підготовку його звільнення.

Ар’єв резюмував, що президент Зеленський, маючи завдяки воєнному стану необмежену владу, зрештою звільнить Буданова, використовуючи дискредитацію як основний інструмент. Ця ситуація показує, що політична боротьба в Україні набуває нових, більш загострених форм, де на кону стоять не тільки посади, але й майбутнє держави.