Сім’я ексчиновника поліції задекларувала 520 тисяч доларів

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Досі дрібною вважалася крадіжка на суму до 300 гривень і у разі, якщо сума була більшою, людина справді могла потрапити до в’язниці.

Крадіжки є одними з найпоширеніших злочинів в країні, особливо магазинні. Тепер за “шопліфтинг”, за викрадення майна в офісі чи установі, з автомобіля чи квартири на суму, меншу ніж три тисячі гривень, винний заплатить лише штраф.

Підписаний президентом закон спрямований не лише на гуманізацію покарання. Причина ще й у тому, що коли почалася війна і запровадили воєнний стан, парламент суттєво посилив відповідальність за ці злочини. Суди розглядали тисячі справ про дрібні крадіжки і виносили суворі вироки, не співмірні, як вважали депутати, зі скоєним.

“Особа, знаходячись в магазині “АТБ Маркет” у Мукачево, діючи умисно, знаючи, що відповідно до указу президента України від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, таємно викрала одну пляшку віскі марки “Jack Daniels” об’ємом 0,5 літра вартістю 596 грн 50 коп”.

Автор фото,УНІАН

“Особа, перебуваючи в приміщенні магазину “Продукти-289” у м.Дніпро, діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану взяла з полиці плитки шоколаду ТМ “Рошен” в кількості п’ять штук, загальною вартістю 511 грн 65 коп., які сховала до внутрішньої кишені кофти”.

Це приклади із судових вироків, які наводили у парламенті під час розгляду законопроєкту. Обох осіб суди покарали ув’язненням з відстрочкою покарання, бо суми вкраденого перевищували 300 гривень.

Ще одному крадію, який у магазині “Щодня” у Рівному викрав підгузки “Huggies”, суд присудив понад три роки ув’язнення. Якби це сталося зараз, був би лише штраф.

Депутати, голосуючи за гуманізацію цих злочинів, вказували на те, що такі покарання в умовах воєнного стану є неспівмірними скоєному.

Під час розгляду законопроєкту лунала інформація про те, що у 2023 році правоохоронні органи зареєстрували понад 82 тисячі кримінальних проваджень за фактами крадіжок, до суду спрямували близько 45 тисяч. Значна частина їх – крадіжки у магазинах.

Ритейлери неохоче розповідають про обсяги крадіжок, а узагальненої інформації по Україні про це немає. Запити кільком торговельним мережам поки що лишаються без відповіді.

У той самий час заступник генерального директора “Еко Маркет” з питань безпеки Анатолій Самойленко розповів, що у їхній мережі обсяг крадіжок залишається на сталому рівні, про що свідчить рівень невидимих втрат в межах 0,3% від товарообігу, як і найменування товарів, які цуплять відвідувачі.

“У крадіїв смаки не змінюються останні роки: це алкоголь, консервація, шоколадні цукерки, масло та сири”, – каже він.

Анатолій Самойленко також заперечує поширену думку про те, що у більшості випадків крадуть ті, хто не має чого їсти, хоч такі випадки й трапляються.

“Варто розуміти, що “шопліфтингом” займається вузька категорія людей, які професійно цим займаються, а не через необхідність. Більшість людей не готові ризикувати проблемами із законом через крадіжку продуктів”, – переконаний представник “Еко Маркету”.

Через цю причину, вважає Анатолій Самойленко, декриміналізація покарання за крадіжки не призведе до їх зростання. Він також нагадує, що ухвалений закон передбачає збільшення штрафів у разі адміністративного покарання.

Парламент справді підвищив розміри штрафів за крадіжки. Згідно з законом, залежно від суми вкраденого, штрафи становитимуть від 850 до 5100 гривень, за повторну крадіжку – від 8500 до 17000 гривень.

Правоохоронці, які ведуть кримінальні провадження, вважають декриміналізацію кроком до справедливості.

“Закон має на меті встановити більш справедливу та пропорційну відповідність за вчинення дрібної крадіжки”, – заявив заступник міністра внутрішніх справ Богдан Драп’ятий.

Поки що у поліції не кажуть, чи очікують вони зростання кількості крадіжок після послаблення покарання за такі злочини.

Автор фото,Getty Images

Однак радник юридичної фірми “Ілляшев та Партнери” Костянтин Кривенко вважає, що декриміналізація крадіжки у незначних розмірах навряд чи негативно вплине на загальну криміногенну ситуацію в Україні.

Він каже, що штрафи є більш дієвим механізмом покарання і мають більшу виховну функцію, аніж позбавлення волі, нехай навіть умовним терміном.

Окрім того, Костянтин Кривенко зауважує, що процедура притягнення до кримінальної відповідальності набагато складніша і потребує більше часу і ресурсів правоохоронців, аніж адміністративна, тому новий закон позитивно позначиться на їхній роботі.

“Правоохоронці зможуть фокусуватися на більш значних кримінальних правопорушеннях, ніж крадіжка пакунка памперсів чи пляшки горілки у магазині”, – каже правник у коментарі.

Україна стоїть перед загрозою тривалих перерв у постачанні електроенергії у липні, можливість яких оцінюється на до 10 годин на добу. Такі прогнози висловив голова спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко, підкреслюючи критичність ситуації, що вже наявна. Відключення електропостачання можуть суттєво ускладнити життя населення та роботу підприємств. Незважаючи на заходи, що вживаються для запобігання кризі, необхідно планувати альтернативні джерела енергії та раціонально використовувати електричну енергію для зменшення впливу цієї ситуації на громадське життя та економіку.

«Більш критичною ситуація буде в липні. Якщо у нас зараз майже сім годин відключень, то ми, очевидно, очікуватимемо відключення в липні по десять годин”, – сказав експерт.

За його словами, за підсумками останніх обстрілів Україна втратила вже 9,8 гігават потужності своєї генерації. Раніше називалася цифра 8 гігават.

Ситуація може покращитися у вересні, коли після ремонту повернуться до роботи два атомні енергоблоки, вважає Попенко.

Прогноз девальвації гривні здійснений міжнародним рейтинговим агентством S&P Global Ratings, яке передбачає зниження курсу гривні до долара до 41,02 грн/$ до кінця 2024 року. За прогнозами агентства, цей тренд зниження курсу буде спостерігатися і в наступні роки: 2025 рік — 43,89 грн/$, 2026 рік — 46,53 грн/$ та 2027 рік — 49,32 грн/$. Аналітики S&P розраховують на отримання Україною до 2027 року міжнародної допомоги на суму $122 млрд, з урахуванням вже отриманих $43 млрд у 2023 році та очікуваних $38 млрд у 2024 році. Однак існують ризики для стабільного потоку цієї допомоги, зокрема через політичні напруження у США, що можуть затримати виділення допомоги Україні. Уряд України планує отримати $38 млрд у 2024 році, включаючи $8 млрд грантів від США. Втім, в разі нестачі фінансування з боку США, агентство вважає, що дефіцит може бути покритий за рахунок інших донорів та внутрішніх запозичень. Однак після 2024 року існує ризик зменшення зовнішньої підтримки через політичні процеси в ключових країнах-донорах та їхню оцінку вартості надання подальшої допомоги Україні.

У висновку слід зазначити, що міжнародне рейтингове агентство S&P Global Ratings передбачає девальвацію гривні протягом найближчих років. Згідно їхніх прогнозів, курс гривні до долара знизиться до 49,32 грн/$ до кінця 2027 року. Цей прогноз базується на очікуванні отримання Україною міжнародної допомоги на суму $122 млрд до 2027 року, але існують ризики, пов'язані з політичними процесами у країнах-донорах, що можуть призвести до скорочення зовнішньої підтримки. Уряд України планує отримати $38 млрд у 2024 році, включаючи $8 млрд грантів від США, проте це може стати ускладненим у випадку недостатку фінансування з боку ключових партнерів.

Сон у вихідні може стати важливим фактором для підтримки здоров'я серця. Нові дані, представлені на Конгресі Європейського товариства кардіологів (ESC 2024), показують, що так званий «наздоганяючий» сон у вихідні може суттєво знизити ризик розвитку серцево-судинних захворювань. Дослідження, проведене на основі даних понад 90 тисяч учасників британського біобанку, виявило, що люди, які компенсували недосипання на вихідних, мали на 20% менший ризик серцевих хвороб порівняно з тими, хто страждав від хронічного недосипу протягом тижня.

Особливу увагу на результати дослідження звернув співавтор роботи Яньцзюнь Сонг, лікар із лікарні Фувай Національного центру серцево-судинних захворювань у Пекіні. Він підкреслив, що зв'язок між сном і ризиком серцевих захворювань був особливо вираженим серед тих, хто не спав достатньо у будні, але компенсував це під час вихідних. Така практика дозволяє організму відновити сили, що має позитивний вплив на серце.

Разом із тим експерти наголошують на обережності в інтерпретації результатів. Як зауважує дослідниця сну доктор Ребекка Роббінс, виведений зв’язок є асоціативним: якщо контрольна група складається з людей, що постійно не висипаються і не компенсують це, то ризик для їхнього здоров’я справді вищий. Однак це не доводить однозначної причинно-наслідкової залежності — тобто сам факт «наздоганяння» сну не гарантує повного захисту від серцевих хвороб.

Чому сон важливий для серця. Під час сну мозок і тіло проходять ключові відновні процеси: від регуляції гормонального фону до відновлення судинної й імунної систем. Хронічний дефіцит сну пов’язують зі збільшенням артеріального тиску, запаленням і порушеннями метаболізму — факторами, що підвищують ризик серцево-судинних захворювань. За рекомендаціями фахівців, ідеальна тривалість нічного відпочинку для дорослих — 7–9 годин; для дітей і підлітків — 8–12 годин.

Практичні поради. Якщо ви регулярно недосипаєте в робочі дні, намагайтеся планувати відновлювальний сон у вихідні, але не робіть цього єдиним способом «компенсації» — краще прагнути регулярного й сталого режиму сну. Серед порад експертів: встановити постійний час засинання і підйому, уникати надмірного вживання кофеїну й алкоголю ввечері, створити у спальні комфортні умови для сну (темрява, тиша, помірна температура) і за потреби проконсультуватися з лікарем або сомнологом.

Глава МВС, Ігор Клименко, оголосив, що українські громадяни володіють до п'яти мільйонів одиниць зброї. Відзначаючи це число, він підкреслив, що навіть один мільйон є значною кількістю. Висловивши своє занепокоєння, він спитав, скільки гранат перебуває в руках українців, також наголосивши на необхідності взяти під контроль цю ситуацію. Міністр також зазначив, що серед цих збройових позицій є як офіційно придбана, так і нелегальна зброя. Відповідно до висловлених його словами, у громадян є "певна кількість трофейної зброї", яка знаходиться в незаконному володінні. Крім того, він повідомив, що після прийняття в другому читанні відповідного законопроєкту, громадяни матимуть можливість зареєструвати трофейну зброю без обов'язку її здавати до закінчення воєнного стану.

Українці мають значну кількість зброї на своїх руках, що становить до п'яти мільйонів одиниць, згідно з висловленням глави МВС. Ця ситуація вимагає уваги та контролю, оскільки наявність великої кількості зброї серед населення може становити загрозу громадській безпеці. Треба вжити заходів для вирішення проблеми з нелегальним обігом зброї та реєстрації трофейних екземплярів. Приняття відповідного законопроєкту може сприяти цілеспрямованому регулюванню цієї ситуації і забезпечити безпеку громадян.