Скільки українці платитимуть за світло восени

Україна та Польща є ключовими торговельними партнерами, але існує серйозна розбіжність між даними митної статистики обох країн, зокрема щодо польського імпорту в Україну. Ця проблема існує протягом багатьох років і частково пов'язана з обліком імпорту зброї, боєприпасів та товарів подвійного призначення. Однак суттєва частина розбіжностей виникає через сірий імпорт та контрабанду, а також через практику штучного заниження обсягів імпорту для отримання відшкодування ПДВ. Фактичний баланс торгівлі між країнами для України виявляється набагато менш вигідним, ніж це відображає офіційна статистика, через недооцінку обсягів імпорту. У цьому контексті двостороння торгівля виявляється більш вигідною для Польщі, особливо за умов чинних асиметричних обмежень на український аграрний експорт.

За даними польського "держстату" у 2023 році на Україну припадало 3,2% від загального обсягу товарного експорту з Польщі. Цей показник поставив нас на 7-е місце серед торгівельних партнерів, випередивши США та таких членів ЄС, як Іспанія, Словаччина та Угорщина. Не зважаючи на це, динаміка зростання польського експорту в Україну у 2023 році була найвищою серед першої десятки країн, що є найбільшими торгівельними партнерами Польщі. Проте, незважаючи на позитивні показники, важливо врахувати, що блокування автомобільних митних переходів може стати справжнім пострілом в ногу для обох країн. Наша двостороння торгівля загалом вже є вигіднішою для Польщі, особливо за умов чинних асиметричних обмежень на український аграрний експорт. Спроби вирішити торгівельні суперечки в стилі "виграш-програш" між сусідами можуть призвести до негативних наслідків для обох країн, їхніх бізнесів і кінцевих споживачів.

Українською мовою висновки до вищезгаданої статті такі:

• Україна має велике значення для Польщі як торговельний партнер, займаючи 7-е місце серед країн-імпортерів польських товарів у 2023 році.

• Польща і Україна повинні уникати блокування автомобільних митних переходів, оскільки це може призвести до негативних наслідків для обох країн і порушити вигідний баланс торгівлі.

• Спроби вирішити торгівельні суперечки повинні базуватися на співпраці та компромісах, а не на принципах "виграш-програш", щоб забезпечити вигоду для обох сторін та їхніх громадян.

На засіданні Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з питань економічної безпеки заступник голови Національного банку України Дмитро Олійник повідомив про важливу деталь у розслідуванні гучної корупційної справи в енергетичному секторі. Йдеться про доларові банкноти, які детективи НАБУ вилучили під час обшуків у фігурантів і які були запаковані у фірмову стрічку Федерального резервного банку США. Як пояснив представник НБУ, регулятор не володіє технічними засобами, що дозволили б визначити джерело або маршрут цих готівкових коштів.

Олійник наголосив, що Національний банк не здійснює облік серійних номерів іноземної валюти, а також не має доступу до відповідних інформаційних систем Федеральної резервної системи. Це означає, що навіть у випадку, коли банкноти потрапляють в Україну у заводській упаковці, в українського регулятора відсутні інструменти, які дозволили б встановити, з якого конкретного американського банку чи фінансової установи вони були відправлені.

За словами Олійника, в Україні не існує єдиного реєстру, який би дозволяв звірити штрихкод або номер упаковки та точно встановити, кому саме і коли були відвантажені відповідні купюри.

Він зазначив, що така інформація може зберігатися у Федеральної резервної системи США, але на рівні українських інституцій інструментів для простеження шляху конкретної партії готівки немає.

Олійник також повідомив, що наразі в Україні є вісім банків, які імпортують долари США та євро. Частина з них завозить валюту для власних потреб, інші продають її іншим банкам та учасникам фінансового ринку. Однак жодна з цих операцій не супроводжується детальним обліком саме упаковок ФРС із можливістю подальшого ідентифікаційного пошуку.

Керівник підрозділу детективів НАБУ Олександр Абакумов зі свого боку нагадав, що це вже другий випадок, коли Бюро стикається з великою сумою готівки, завезеної в Україну без розпакування — у пломбах Федерального резервного банку США.

Він застеріг, що без запровадження належного обліку подібних готівкових операцій у майбутньому правоохоронці знову опиняться в ситуації, коли ніхто в Україні не зможе пояснити, як саме такі кошти перетнули кордон і потрапили до розпорядження конкретних осіб.

Абакумов підкреслив, що ФРС США веде облік того, кому продає готівкову валюту, але на європейському та українському рівні подальший рух цих коштів у зв’язці з упаковками фактично не відстежується. За його словами, народні депутати вже запропонували Нацбанку запровадити форму обліку ввезення до України великих сум готівки в такій упаковці, із фіксацією того, кому саме вона продається. Це, на думку детективів, могло б стати вагомим інструментом для запобігання корупційним схемам та відмиванню коштів.

У НАБУ нагадують, що питання доларів у пломбах ФРС виникло в межах великого розслідування корупції в енергетичному секторі, де фігурують бізнесмен Тимур Міндіч та фінансист Олександр Цукерман. Детективи встановили, що функція легалізації незаконно отриманих коштів була зосереджена в окремому офісі злочинної організації в центрі Києва. За даними слідства, приміщення належало родині колишнього народного депутата, а нині сенатора РФ Андрія Деркача.

У цьому офісі, за інформацією НАБУ, вели «чорну бухгалтерію», здійснювали суворий облік готівки та організовували відмивання коштів через мережу іноземних компаній. Загалом через так звану «пральню» могло пройти близько 100 мільйонів доларів США.

На тлі цих подій президент Володимир Зеленський підписав указ про запровадження санкцій проти Тимура Міндіча та Олександра Цукермана, яких слідство вважає ключовими фігурантами масштабної корупційної схеми в енергетиці.

Дискусія в ТСК щодо обліку доларів у упаковці ФРС може стати відправною точкою для змін у регулюванні готівкових потоків: від Нацбанку очікують конкретних рішень, які дозволять фіксувати великі партії готівки, що заходять до України, і в майбутньому чітко відслідковувати їхній рух.