Словацькі гаубиці Zuzana 2 виявилися ненадійними для ЗСУ

Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) опинилося у центрі уваги після заяви голови Центрального антикорупційного бюро Віталія Шабуніна про можливу причетність директора НАБУ Семена Кривоноса до витоку інформації. У повідомленні, опублікованому на Facebook, Шабунін висловив підозру, що Кривонос міг передавати конфіденційну інформацію голові правління НАК "Нафтогаз" Олексію Чернишову.

Ця заява викликала широкий резонанс у суспільстві та серед політичних діячів, адже НАБУ відіграє ключову роль у боротьбі з корупцією в Україні. Віталій Шабунін наголосив на необхідності ретельного розслідування цих обвинувачень для відновлення довіри до антикорупційних органів.

Семен Кривонос, у свою чергу, відкинув усі звинувачення і заявив про свою готовність співпрацювати зі слідством для з'ясування всіх обставин справи. Він наголосив на важливості збереження незалежності НАБУ та зазначив, що подібні звинувачення можуть мати політичний підтекст і бути спробою дискредитації антикорупційного бюро.

Громадськість очікує на офіційну реакцію та коментарі з боку інших державних органів та інституцій. Поки триває розслідування, експерти зазначають, що ця ситуація може мати серйозні наслідки для всієї антикорупційної стратегії України та вплинути на міжнародну репутацію країни у сфері боротьби з корупцією.

Незважаючи на ці звинувачення, НАБУ продовжує свою роботу з розслідування корупційних справ та надає звіти про свою діяльність громадськості. Важливо, щоб усі сторони доклали зусиль для забезпечення прозорості та об'єктивності у цьому процесі, адже від цього залежить довіра громадян до державних інституцій та успіх антикорупційних реформ в Україні.

За словами Шабуніна, таку поведінку директора НАБУ можна пояснити тим, що “до витоків інформації з Бюро причетний не тільки заступник директора Гізо Углава, але й сам Кривонос”.

“Інакше б як сильний керівник директор НАБУ мав би впевнено відповідати про те, що відбувається у його установі. Нагадую, що лише після звернення ЦПК Кривонос таки розпочав службове розслідування за фактами неетичної поведінки Углави та інших співробітників Бюро.

При цьому директор НАБУ продовжує маніпулювати, змішуючи службове і досудове розслідування. Службове – можна провести за тиждень, і за його результатами звільнити Углаву. Досудове – триватиме роками зі збереженням Углавою посади.

Кривонос продовжує рятувати Гізо Углаву від звільнення за злиття інформацію Голику. І вже здається, що проблема не тільки в Углаві, а й конкретно в Кривоносі”, – підсумував очільник ЦПК.

Раніше повідомлялося, що Спеціалізована антикорупційна прокуратура спільно з Національною поліцією проводить обшуки в НАБУ.

Згодом в САП прокоментували інформацію про проведення обшуку в одного із співробітників НАБУ. Та зазначили, що жодних обшуків або слідчих дій в приміщеннях НАБУ не проводилося. Обшук здійснювався виключно за місцем проживання чинного співробітника НАБУ – детектива одного з підрозділів.

Антикорупційний суд дозволив САП провести обшуки в ексголови Броварської РДА Біркадзе в рамках справи про розголошення даних досудового розслідування детективом НАБУ.

Згодом Національне антикорупційне бюро розпочало досудове розслідування щодо можливого витоку інформації.

Директор НАБУ Семен Кривонос відмовився прийти на засідання Комітету, де обговорюватимуть злив інформації з Бюро.

Перша дисциплінарна палата Вища рада правосуддя ухвалила рішення про закриття дисциплінарного провадження стосовно судді Деснянський районний суд Києва Ірини Татаурової. Підставою для такого рішення став сплив установлених законом строків притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Під час розгляду матеріалів справи члени палати проаналізували обставини, викладені у скарзі, а також дотримання процесуальних норм і часових меж, передбачених законодавством. У центрі уваги перебувало питання, чи можливо застосувати дисциплінарні заходи після завершення визначеного періоду. Відповідно до чинних норм, притягнення судді до відповідальності має відбуватися у межах конкретного строку, який обмежує повноваження дисциплінарного органу в часі.

Ірина Татаурова працює суддею з 2013 року. До переведення в Деснянський районний суд Києва вона здійснювала правосуддя у Вінницькому міському суді та Староміському районному суді Вінниці.

У період Революції Гідності 2013–2014 років суддя ухвалювала рішення щодо учасників протестів. Зокрема, у січні 2014 року вона постановила взяти під варту на 60 діб дизайнера Антона Стогова, якого слідство пов’язувало з подіями на вулиці Грушевського. Сам чоловік категорично заперечував участь у масових заворушеннях і стверджував, що був затриманий дорогою додому. Його свідчення підтверджували інші особи.

Після винесення рішення щодо Стогова в Києві відбулися акції підтримки. Згодом апеляційний суд змінив запобіжний захід на домашній арешт, а в травні 2014 року кримінальне провадження було закрите через відсутність складу правопорушення.

Крім цього, у січні 2014 року суддя ухвалювала рішення щодо інших осіб, пов’язаних із подіями протестів, а також учасників поїздки до резиденції тодішнього президента у Межигір’ї. У 2015 році Тимчасова спеціальна комісія дійшла висновку про порушення присяги суддею, після чого було ініційовано процедуру її звільнення.

Згодом рішення про звільнення переглядалося в судах різних інстанцій. У 2020 році судові рішення були скасовані, а суддю поновлено на посаді. У 2021 році її також поновили з виплатою компенсації за вимушений прогул.

У 2022 році Державне бюро розслідувань повідомляло про нову підозру щодо рішень, ухвалених у період подій 2014 року. Окремо розглядалася дисциплінарна справа у Вищій раді правосуддя. Паралельно суддя подала заяву про відставку, однак її розгляд був відкладений до завершення дисциплінарного провадження.

Наразі, після рішення дисциплінарної палати про закриття справи через строки давності, подальша доля кадрового питання залежатиме від інших процедур, передбачених законодавством.

За декларацією за 2024 рік, суддя отримала понад 1,45 млн грн заробітної плати та понад 88 тис. грн пенсійних виплат.

Система моніторингу та реагування на погодні явища включає:

Єгор Перелигін, генеральний директор української гірничодобувної компанії UMCC Titanium, зазначає, що українські літієві родовища наразі не готові до розробки. Серед основних проблем – висока собівартість видобутку через шахтний спосіб розробки, а також неконкурентоспроможна ціна на електроенергію.

“Собівартість видобутку в Україні значно перевищує аналогічні показники в Австралії, Аргентині, Чилі чи Китаї”, – пояснює Перелигін. Крім того, будівництво шахт і гірничо-збагачувальних комбінатів вимагає сотень мільйонів доларів інвестицій, а спорудження електрохімічного заводу – близько мільярда доларів.

Одним із найперспективніших українських родовищ літію вважалося Шевченківське родовище на Донеччині. Однак через війну його розробка стала неможливою: фронт підійшов впритул, і російські війська продовжують наступати. Навіть за сприятливих умов собівартість видобутку залишалася б надзвичайно високою.

Навіть якщо вирішити внутрішні проблеми, Україна стикається з жорсткою конкуренцією на світовому ринку. За словами Перелигіна, зараз спостерігається профіцит літію, спричинений надлишком продукції та технологічним домінуванням Китаю.

“Китайські компанії готові працювати у збиток, щоб витіснити конкурентів. Наступні 2-3 роки ціни на літій залишаться низькими”, – прогнозує експерт.

Українська теза “приходьте до нас, у нас є літій” виглядає некоректною, стверджує Перелигін. Родовища не підготовлені, а економічні показники не дозволяють конкурувати з іншими країнами.

Проблема також полягає у відсутності чіткої стратегії розвитку літієвої галузі. Без значних інвестицій, технологічних рішень та конкурентоспроможної інфраструктури Україна ризикує залишитися осторонь глобального “літієвого буму”.