Спалах ворожого нападу: підступна нічна операція біля інфраструктурного об’єкту у Полтавській області

Російські військові формування нині активно укріплюють своє присутність на території, що межує з Україною, зосереджуючи свої сили на трьох стратегічно важливих напрямках. Цю тривожну тенденцію зазначає Американський Інститут вивчення війни (ISW) у своєму останньому звіті, опираючись на отримані дані від розвідувальних джерел та систем спостереження.

За даними звіту, російські збройні сили відзначаються активними рухами і змінами у розташуванні в районах, найближчих до кордону з Україною. Це може свідчити про наміри влади в Москві стосовно зміцнення військової присутності в цих ключових точках, що створює підвищений ступінь напруженості в регіоні.

Зокрема, російські військові одиниці зосереджуються на об'єктах біля українського кордону, які мають велике стратегічне значення. Це може включати пункти контролю, важливі комунікаційні магістралі та ключові територіальні об'єкти. Такі дії Росії спонукають до серйозних аналізів та обговорень у міжнародних військово-політичних колах.

Українські владні структури та міжнародні партнери вже відреагували на цю ситуацію, підкреслюючи необхідність збереження стабільності в регіоні та захисту суверенітету України. Інші країни, у тому числі і Сполучені Штати, також висловили обурення щодо зростаючої військової активності Росії біля кордону з Україною, закликаючи до збалансованої та стриманої реакції на події.

Ситуація на сході Європи залишається однією з ключових проблем міжнародної безпеки, і подальший розвиток подій вимагає уважного моніторингу та реагування з боку всіх зацікавлених сторін. Вирішальне значення має попередження загострень та збереження миру і стабільності в регіоні.

У Білгородській області в районі Грайворон-Борисівка-Пролетарський. Звідси наступ може розвиватися в бік Золочева і Богодухова на північний захід від Харкова або на захід у напрямку населених пунктів уздовж траси Р-45, що з’єднує Богодухів і Суми. Або в обох напрямках.

А також «обмежені сили» концентруються в Курській і Брянській областях біля кордону з Сумською областю.

ISW припускає, що в такий спосіб РФ продовжує розтягувати українські сили, а наступальні операції на напрямку Суми-Харків матимуть обмежений характер щонайменше доти, доки північне угруповання військ РФ не досягне запланованого розміру (вчора «Інститут» писав про 50-70 тисяч).

Однак навіть у такому разі сил для оточення або захоплення Харкова чи Сум буде недостатньо.

Російська стратегія ударів по енергетичній інфраструктурі України пройшла еволюцію. Замість широкомасштабних атак, які були характерні для періоду 2022-2023 років, тепер противник використовує високоточні ракетні удари, спрямовані на електростанції, що розташовані у менш захищених регіонах. Хоча наслідки цих атак можуть здаватися менш масштабними, вони призводять до значних збитків, які перевищують минулі. Про це повідомляють українські офіційні особи.

За даними Financial Times, деякі електростанції, ймовірно, не зможуть бути відновлені до наступної зими. Протягом періоду з 22 по 29 років, російські сили атакували сім теплових електростанцій та дві гідроелектростанції. Однак енергетичні об'єкти в Києві залишаються непорушеними, оскільки столиця обладнана однією з найсильніших систем протиповітряної оборони. За даними, деякі електростанції, зокрема на Харківщині, зазнали майже повного зруйнування.

Максим Тимченко, генеральний директор ДТЕК, пояснив, що під час російських атак їх група втратила близько 80% виробництва, п'ять теплових електростанцій були змушені припинити роботу. Головною метою залишається відновлення якнайбільшої кількості пошкоджених об'єктів до початку холодів. Передбачено план відновлення не менше як половини пошкоджених енергоблоків у випадку відсутності подальших атак.

Відзначаючи зміни в російській тактиці, керівник відділу комунікацій “Укренерго” Марія Цатурян повідомила, що вже не відбуваються масовані атаки по всій країні, як це було у 2023 році. Замість цього, РФ націлює ракети на електростанції в окремих регіонах з метою повного їх знищення, оскільки їх відновлення вкрай складне за короткий період часу.

Цатурян пояснила, що росіяни атакують п'ять-шість енергетичних об'єктів у одному регіоні, застосовуючи таку ж кількість ракет, яку вони використовували при масованих ударах в 2022-2023 роках. Великі електростанції, які потребують тривалого часу на відновлення, важко захистити. Інша відмінність від попередніх атак полягає в тому, що РФ розпочала застосовувати високоточні балістичні ракети. За словами голови парламентського комітету України з енергетики та комунальних послуг Андрія Геруса, під час останньої атаки на вугільну електростанцію росіяни використали ракети вартістю 100 мільйонів доларів.

Представник української військової розвідки Андрій Черняк розкрив додаткові деталі щодо використання росіянами безпілотників для атак на енергетичні об'єкти, зокрема, на трансформатори, з метою зниження витрат. Він зазначив, що ракети, які використовує РФ у своїх атаках, були виготовлені недавно, і за оцінками військових аналітиків, у росіян може залишитися лише на одну-дві такі атаки.

Раніше голова правління Національної енергетичної компанії "Укренерго" Володимир Кудрицький висловив переконання, що для запобігання тяжким наслідкам російських атак, Україні необхідно будувати сотні малих електростанцій по всій території. Проте важливо зауважити, що це не повинно негативно вплинути на тарифи для населення. Спрямованість на створення децентралізованих енергетичних рішень може стати не лише відповіддю на небезпеку російських атак, а й зробити енергопостачання більш надійним та стійким у майбутньому.

У результаті аналізу вищезгаданої статті можна зробити наступні висновки:

• Російська стратегія ударів на енергетичну інфраструктуру України пройшла еволюцію: замість широкомасштабних атак застосовуються високоточні ракетні удари на менш захищені об'єкти, що призводить до значних збитків.

• Використання безпілотників та новітніх ракетних систем Росією свідчить про постійне удосконалення її військово-технічного потенціалу.

• Україні необхідно активно працювати над створенням децентралізованих енергетичних систем, таких як малі електростанції, що дозволить знизити ризик для енергетичної безпеки країни.

• Важливо забезпечити, щоб будівництво нових енергетичних об'єктів не мало негативного впливу на тарифи для населення, а зробити їх ефективними та стійкими у довгостроковій перспективі.