Спалах ворожого нападу: підступна нічна операція біля інфраструктурного об’єкту у Полтавській області

Протягом великої війни, яка охопила Україну, секретар Дніпровської міськради Олександр Санжара активно здійснював поїздки за кордон, що викликало численні питання та суперечки. Офіційно ці поїздки були оформлені як службові відрядження, однак журналістське розслідування виявило, що насправді він використав власний літак Piper 28-161 Warrior для перельотів, що є значним контроверсійним моментом на фоні військового часу.

Ці поїздки тривали понад півтора року, що викликало нові питання щодо етики використання службових ресурсів і часу у такій ситуації. На момент, коли Україна переживала важкі часи, а мільйони людей воювали на фронті чи боролися за виживання, такі поїздки здаються, м’яко кажучи, дивними. Сама природа цих відряджень, їх мета та реальна потреба в таких поїздках наразі є предметом громадських дискусій.

Схожа ситуація сталась і під час новорічного відрядження — з 28 грудня 2024-го по 10 січня 2025 року. Формально — перемовини щодо будівництва метро, фактично — політ з польського Кросно до Словенії та подальший переліт у невстановленому напрямку. У серпні 2024-го літак Санжари знову зафіксували в небі між Словенією, Хорватією та Польщею, тоді як сам чиновник нібито вів міжнародні переговори.

Сам Санжара виправдовується тим, що літає у вільний час: мовляв, підтримує льотну практику. Він визнає, що є головним користувачем літака, а в майбутньому планує викупити всю власність на нього. Водночас ця повітряна машина коштує, за оцінками експертів, щонайменше $110–120 тисяч, а її обслуговування — понад $10 тисяч щороку.

Питання викликають також реальні фінансові можливості родини. У 2019 році задекларований дохід Санжари становив лише 470 тисяч гривень. Його дружина підтвердила, що літак разом із ремонтом коштував понад $100 тисяч. З’ясувалося, що 70% літака належить компанії ATN Enterprises, зареєстрованій у Сан-Марино, керівницею якої є сестра посадовця — Ірина Санжара.

Журналісти ставлять питання: чи були закордонні візити виправданими службово, чи це лише прикриття для приватних авіаподорожей? І чому посадовець під час війни дозволяє собі розкішні маршрути через Словенію та Хорватію, тоді як військові та волонтери борються за кожен літр пального?

Вартість електроенергії продовжує бути однією з найбільших турбот для багатьох українських сімей, адже комунальні платежі складають значну частину місячних витрат. Зокрема, на сьогоднішній день побутові споживачі сплачують 4,32 гривні за кожну кіловат-годину, що є суттєвим навантаженням на бюджет домогосподарств. У таких умовах кожен шукає можливість знизити витрати на електроенергію, і одним із способів досягти цього є використання двозонних та тризонних лічильників, які дозволяють платити менше за спожиту електрику в нічний час.

Двозонні та тризонні лічильники розподіляють електричну енергію за різними тарифами залежно від часу доби. Для тих, хто обирає двозонний лічильник, вартість електроенергії після 23:00 знижується до 2,16 гривні за кіловат-годину, що є вдвічі дешевше порівняно з денним тарифом. Тризонний лічильник ще більше вигідний, оскільки дозволяє платити лише 1,73 грн за кВт·год у нічний період, що може значно знизити витрати для тих, хто використовує електроприлади вночі.

Крім того, на суму у платіжках можуть вплинути пільги. Особи з інвалідністю, учасники бойових дій, пенсіонери у селах та багатодітні сім’ї можуть отримати знижки від 25% до 100%. Наприклад, у сім’ях із трьома і більше дітьми витрати на світло можуть зменшитися удвічі, якщо дохід на одного члена родини менший за 4 240 гривень.

У Міненерго запевнили УНІАН, що уряд наразі не планує підвищувати тариф для населення. Чинні ціни залишаться принаймні до кінця жовтня. Відомство наголошує: у складних умовах війни та економічної кризи головне завдання — уникнути різкого збільшення фінансового навантаження на українців.

Разом з тим ЗМІ прогнозують, що протягом найближчих трьох років електроенергія все ж дорожчатиме приблизно на 15% щороку. Зокрема, у 2026-му тариф може зрости до 4,75–5,18 грн за кВт·год, у 2027 році — до 5,22–6,2 грн, а у 2028-му — до 5,7–7,44 грн. Офіційних підтверджень цим цифрам поки що немає, тож українцям варто орієнтуватися на чинні тарифи.