Спалах ворожого нападу: підступна нічна операція біля інфраструктурного об’єкту у Полтавській області

Ключові елементи військового обліку:

Колісник також зазначив, що в Україну було ввезено необхідну кількість генераторів, які працюють на дизельному пальному, бензині або газі. Це стане додатковим резервним джерелом живлення для споживачів.

«Для всіх цих груп споживачів на сьогодні сформовано достатній рівень запасів, щоб протягом зими ціни не коливались, і ми мали впевненість у можливості стабільного проходження опалювального сезону», – підкреслив він.

Нагадаємо, що енергосистема України входить у зимовий сезон «з найвищим можливим рівнем готовності», оскільки заплановані ремонти на електростанціях були завершені вчасно. Це підтвердив очільник Міністерства енергетики України Герман Галущенко в інтерв’ю виданню The New York Times.

Водночас колишній голова «Укренерго» Володимир Кудрицький висловив занепокоєння щодо стратегії забезпечення безпеки енергопостачання. Він виступав за побудову десятків невеликих приватних електростанцій по всій території країни, що, на його думку, зробило б енергосистему менш вразливою до терористичних обстрілів з боку Росії. Ця пропозиція, за його словами, могла б забезпечити більш надійне енергопостачання в умовах загрози.

Адвокат Української православної церкви Роберт Амстердам відкрив перед громадськістю результати своєї ретельної роботи – звіт, що складається із понад 250 сторінок, наповнений доказами нападів на УПЦ, її священиків та церковні споруди. У своєму відеозверненні він відзвітував про ці шокуючі факти та закликав владу України припинити розгляд законопроекту 8371, який загрожує забороною діяльності УПЦ. "Цей законопроект — це не лише мова ненависті, це напад на свободу віросповідання. Уряд повинен припинити цю недопустиму ініціативу та не розділяти наше суспільство", — наголосив адвокат. Роберт Амстердам також підкреслив, що УПЦ є незалежною від Московського патріархату та активно підтримує суверенітет України. Він цитував слова Блаженнішого митрополита Київського Онуфрія, який заявив, що "ми будуємо божий мир, а не російський". Амстердам закликав і до підтримки України з боку США, наголошуючи на важливості цієї підтримки як для України, так і для міжнародної спільноти в цілому. "Покинути Україну зараз — це підвести її та її громадян на найважливішому етапі. Світ має показати свою підтримку", — додав він у своєму повідомленні у соцмережі.

У висновку можна зазначити наступне:

• Адвокат Української православної церкви, Роберт Амстердам, представив об'єктивний звіт із доказами нападів на УПЦ, що свідчить про серйозні загрози для церковної спільноти та її священиків.

• Заклик влади України припинити розгляд законопроекту 8371, який загрожує свободі віросповідання та може призвести до подальшої дестабілізації суспільства.

• Важливість незалежності УПЦ від Московського патріархату та активної підтримки суверенітету України, що підкреслюється не лише словами, але й діями церковного керівництва.

• Заклик до міжнародної спільноти, зокрема до США, про важливість підтримки України в боротьбі за свою незалежність та територіальну цілісність.

Отже, звіт Роберта Амстердама є важливим кроком у викритті та припиненні нападів на УПЦ та у захисті її прав та свобод.

Припустімо, що глобалісти не відмовляються від своїх планів, навіть коли Сполучені Штати перебувають у передвиборчому анабіозі, а Збройні Сили України втрачають території та боєздатність через недостатність озброєнь. У цій ситуації деякі європейські країни можуть вирішити ввести свої війська. Така можлива дія натякає на західний кордон, з метою допомогти визволити території, на які наступають Збройні Сили України, оскільки недоцільно розраховувати, що українська армія висилатиме свої частини у важкодоступні райони, такі як Авдіївка. Проте перед цим необхідно отримати дозвіл від Польщі, оскільки увесь цей рух буде відбуватися поза рамками НАТО, і стаття 5 статуту НАТО на це не поширюється. Наразі Польща відкрито проти ескалації конфлікту, проте можливий дозвіл... Якщо військ буде недостатньо, то Збройні Сили України звільнять лише обмежену територію, тому це не суттєво вплине на хід війни, і тоді міжнародне співтовариство буде спільно нести відповідальність за поразки та відступи. Це варіант, який може виправдати європейські інтереси. Отже, достатньо введення військ для цілей допомоги. Ці війська стануть негайною метою атак, подібно до найманців сьогодні. Як тільки дістануться до місця призначення, лідери країн, які не надсилали свої війська, зможуть зайняти більш вигідну позицію, особливо у контексті літніх виборів до Європейського Союзу. Але якщо дрони почнуть пролітати через територію Білорусі, що буде наступним кроком? Напад на Білорусь? Тепер це неможливо, оскільки там розміщено ядерну зброю. Окремим ризиком є угорський фактор. Якщо угорські війська зайдуть на Закарпаття, вони його не покинуть. Угорські війська точно не дозволять насильно мобілізувати місцевих жителів, які мають угорські паспорти. Це саме стосується і Буковини. Крім того, місцеві еліти швидко захочуть приєднатися до Європейського Союзу і НАТО, подалі від Зеленського, Путіна та війни. Тому референдуми про входження будуть проведені дуже швидко, що може призвести до розпаду держави. Можливо, Еммануель Макрон саме цього й домагається, щоб потім засісти за переговірний стіл як сторона, що контролює частину західної України. В кінцевому підсумку, Франція вже була серед переможців Другої світової війни, тому вона має відповідний досвід. Це також може бути вигідним для Путіна. Загалом, наразі ця ідея виглядає дуже ризиковано.

У висновку можна зазначити, що сценарій введення військ НАТО на територію України є дуже складним і потенційно небезпечним. Потреба в дозволі польської сторони, а також можливість конфлікту з угорською стороною вказують на серйозні труднощі на шляху до реалізації такого сценарію. Крім того, існує ризик загострення військового конфлікту з Росією та іншими зацікавленими сторонами. Таким чином, варто обережно оцінювати всі можливі наслідки та ризики перед прийняттям будь-яких рішень щодо втручання іноземних військ у внутрішні справи України.

Серед об'єктів, які планується приватизувати, зазначені такі знакові споруди як торгово-розважальний центр Ocean Plaza, історичний Житній ринок, а також готелі "Україна" та "Козацький". Кожен з цих об'єктів має свою унікальну історію та значення для міської інфраструктури.

Торги призначені на 18 липня 2024 року.

Для розуміння ситуації навколо «Готелю «Козацький» простий пошук у відкритих джерелах показує, що існує давній спір між приватними інвесторами та Державним підприємством «Готель «Козацький». Спір стосується договору спільної інвестиційної діяльності, за яким ДП «Готель «Козацький» передало будівлю готелю до спільної діяльності, а інвестори, включаючи іноземних, інвестували грошові кошти.

Перші судові рішення щодо цього договору датуються квітнем 2007 року. З 2011 року конфлікт досяг апогею: інвестори звернулися до Стокгольмського арбітражу, який визнав договір дійсним та підтвердив частку інвесторів у спільному майні. Водночас, державне підприємство визнало договір недійсним, створюючи таким чином взаємовиключні рішення: інвестори мають рішення Стокгольмського арбітражу, а державне підприємство — національного суду.

Вадим Вайспапір, керівник та співвласник одного з інвесторів розповів, що його компанія ТОВ «Карлтон Трейдінг Україна» разом з іноземним інвестором Carlton Trading LTD уклали договір спільної діяльності з ДП «Готель «Козацький» у 2000 році.

Спочатку все було добре: інвестори вклали гроші в ремонт готелю, закупівлю матеріалів та обладнання, маркетинг та навчання персоналу. Готель почав приносити прибуток, який учасники розподіляли та реінвестували. Було заплановано повну реконструкцію готелю, на яку виділили мільйони доларів.

Однак у 2010 році, з приходом до влади команди Віктора Януковича, державне підприємство «Готель «Козацький» односторонньо відмовилось виконувати умови договору, перевело готель на свій баланс та почало привласнювати весь прибуток. Інвестори звернулися до Міжнародної аудиторської компанії BDO, яка підтвердила внески всіх учасників. Частка інвесторів у готелі складає 39,28%.

Після цього інвестори звернулися до Стокгольмського арбітражу, який визнав договір дійсним і обов’язковим для виконання. Проте, незважаючи на це, ДП «Готель «Козацький» оскаржило рішення в національному суді, який визнав договір недійсним. Інвестори звернулися до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), де справа розглядається вже понад 10 років.

Інвестори стверджують, що приватизація державної частки готелю повинна відбуватися цивілізовано, а не в умовах судових конфліктів. Вони готові викупити державну частку, але Фонд державного майна відмовив. Інвестори попереджають, що результати торгів можуть бути визнані недійсними в судовому порядку, що ускладнить ситуацію для потенційного покупця.

Отже, ситуація з приватизацією «Готелю «Козацький» не є прозорою. Хоча ціна на готель може здаватися привабливою, перспективи судових баталій з інвесторами, які пройшли довгий шлях судових тяжб, є очевидними.