Споживання електрики в Україні відповідає сезонним показникам, але зберігається дефіцит потужності

У середу, 27 березня, Верховний Суд України планує розглянути касаційні скарги Кабінету Міністрів України та «ПриватБанку» у справі №757/7499/17. Ця справа відноситься до позову шести компаній-нерезидентів, які пов'язані з родиною Суркісів, до державного «ПриватБанку», Міністерства фінансів та Уряду, з вимогою стягнути з «ПриватБанку» суму майже 350 мільйонів доларів США. Пресслужба банку повідомляє, що розгляд цієї справи мав відбутися 20 березня, але був перенесений через звернення представника компаній-нерезидентів до двох із п'яти суддів колегії. Після нового призначення справи для розгляду двом іншим суддям, Вадиму Ігнатенку та Аллі Олійник, було назначено нову дату судового засідання – 27 березня. Варто відзначити, що Алла Олійник зараз перебуває на етапі відбору до Конституційного Суду України. Проте, опоненти банку знову заявили відвод нововизначеним суддям, пояснюючи це їхніми рішеннями на користь «ПриватБанку» у попередніх справах. Юристи банку наголошують, що такий відвод є вибірковим, оскільки в колегії є інші судді, які приймали рішення на користь банку, але до них відвод не заявлявся. Ця справа, відома як «справа офшорів Суркісів», розглядається з 2017 року і перебуває у Верховному Суді з 2020 року. Адвокати «ПриватБанку» наголошують на проведенні засідання з участю всіх сторін для доведення необґрунтованості оскаржуваного рішення. Проте суд не задовольнив їхні клопотання. «ПриватБанк» продовжує боротьбу за справедливість і верховенство права, наголошуючи, що ніхто в Україні не стоїть вище закону. Нагадаємо, що під час націоналізації «ПриватБанку» наприкінці 2016 року грошові кошти, розміщені компаніями-нерезидентами, пов'язаними з колишніми власниками банку, були включені до процедури bail-in, оскільки Національний банк України визнав родину Суркісів пов'язаними з «ПриватБанком». Окрім судового розгляду в Україні, компанії-нерезиденти, пов'язані з родиною Суркісів, намагаються отримати рішення також у суді на Кіпрі. Минулого року Центральний апеляційний господарський суд скасував постанову про визнання банкрутом ТОВ «Монтана-Естейт», яке раніше відоме як «Приватофіс». Крім того, «ПриватБанк» намагається відсудити 245 АЗС, які використовуються компаніями, що контролюються Ігорем Коломойським та його оточенням.

Висновки з вищезгаданої статті можуть бути наступними:

• Справа №757/7499/17, пов'язана з позовом компаній-нерезидентів, що мають зв'язок з родиною Суркісів, до «ПриватБанку», Міністерства фінансів та Уряду, продовжує бути актуальною та важливою для фінансової сфери України.

• Зміна дати розгляду справи через звернення до суддів колегії свідчить про значний інтерес сторін до вирішення конфлікту.

• Відвод нововизначеним суддям з боку опонентів банку підтверджує складність ситуації та напруженість в судовому процесі.

• «ПриватБанк» прагне захистити свої інтереси та довести необґрунтованість оскаржуваного рішення, підкреслюючи свою згодність з принципом верховенства права.

• Захід вперед вирішення справи може визначити долю великої суми грошей, що є об'єктом спору, а також вплинути на довіру до банківської системи України та її стабільність.

Для проведення комплексного аналізу та відпрацювання діяльності комунальних підприємств Чернігівської області крім державного аудиту та залучення СБУ, також були залучені Антимонопольний комітет України та Прокуратура Чернігівської області. Ці заходи спрямовані на забезпечення ефективного функціонування та виявлення можливих порушень законодавства в сфері комунальних послуг, що надаються мешканцям області.

В розпорядження редакції нашого видання документи, що свідчать про цікавість правоохоронних органів до порушень під час проведення тендерів Управлінням капітального будівництва Чернігівської ОДА в 2019 році.

Нагадуємо, в саме в той період область очолював Олександр Мисник, який наразі займає посаду директора Державного підприємства “Агентство місцевих доріг Чернігівської області”, та займає сусідній кабінет з Ярославом Слєсаренко. За повідомленням новинного порталу NENKA ІНФО, Олександр Мисник тільки за період 2023-2024 року отримав “відкатів” на 69 млн.грн., а Ярослав Слєсаренко ходить на допити в СБУ в рамках відкритої кримінальної справи про корупцію.

Стосовно тендерів 2019 року, рішенням Антимонопольного комітету України N° 60/100-р/к визнано, що ТОВ «Н.Сіверський Шляховик» та ТОВ «Лідс Трейд» (попередня назва – ТОВ «Дітел») вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, під час участі у тендерній процедурі закупівлі.

Чернігівською обласною прокуратурою встановлено наявність підстав для представництва інтересів держави у бюджетній сфері щодо визнання недійсним договору N13 про закупівлю товарів за державні кошти, укладеного між Управління капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації тa ТОВ «Н.-Сіверський Шляховик», як таких, що суперечать інтересам держави та суспільства.

Система моніторингу та реагування на погодні явища включає:

Молодий чоловік оскаржив відмову ТЦК в наданні йому відстрочки від призову на військову службу через навчання на денній формі. В суді він стверджував, що має законне право на відстрочку відповідно до норм Закону “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”. Однак, ТЦК відхилив його заяву, мотивуючи це тим, що згідно з даними Єдиного державного електронного бази освіти (ЄДЕБО), студент порушив порядок здобуття освіти, що не відповідало вимогам законодавства.

Студент звернувся до суду з вимогою виправити інформацію в ЄДЕБО та підтвердити, що його навчання не суперечить вимогам Закону “Про освіту”. Також він просив суд заборонити ТЦК вжиття будь-яких дій, спрямованих на його призов до армії, до ухвалення рішення за його позовом. Водночас він зазначив, що в нього є повістка на 11 листопада 2024 року і висловив побоювання щодо примусового призову до військової служби, що могло порушити його права.

Суд розглянув заяву студента і дійшов висновку, що він не довів порушення своїх прав та протиправність дій ТЦК. Суд зазначив, що процедура мобілізації чітко регулюється законом, і наявність повістки не є достатньою підставою для застосування заходів забезпечення позову. У результаті суд відмовив у задоволенні заяви студента про забезпечення позову.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Про це повідомили в Офісі генерального прокурора (ОГП). Там зазначили, що до розкрадання коштів причетні службовці:

Міністерства оборони; військових частин; ТЦК і СП; обласних військових адміністрацій; міських рад; директори підприємств у багатьох регіонах України.

За результатами слідчих дій повідомлено про підозру 28 особам. З них 9 – у складі організованих злочинних груп.

“Серед підозрюваних – начальник одного з управлінь Міністерства оборони України, начальник ТЦК і СП у Донецькій області, понад 7 співробітників військових частин у Донецькій, Одеській, Дніпропетровській, Київській та Черкаській областях, 5 службовців міських рад на Полтавщині та Дніпропетровщині, а також представники комерційних структур”, – розповіли в ОГП.

Наразі вирішується питання про обрання підозрюваним запобіжних заходів. Слідчі дії у кримінальних провадженнях тривають.