США передали Україні менше 40 ATACMS, і вони вже закінчилися

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Так, згідно з офіційними джерелами інформації, в Україні за минулий тиждень (21-27 жовтня) на ГРВІ захворіло 124 109 осіб, з них 76 689 дітей. Порівняно з попереднім тижнем, за даними епідеміологічного нагляду, кількість хворих на ГРВІ серед дорослих та дітей віком до 17 років зросла на 5,4% та 2,8% відповідно. Інтенсивний показник захворюваності на ГРВІ, включаючи COVID-19, становить 344,5 на 100 000 населення, що на 28,7% менше епідемічного порогу, розрахованого для України, але на 3,8% більше за аналогічний показник минулого тижня.

За звітний тиждень 21-27 жовтня було зареєстровано 4 летальні випадки серед осіб, які мали позитивний результат тесту на COVID-19. протягом звітного тижня профілактичні щеплення проти грипу отримали 18 514 осіб, з них 11 797 осіб з груп медичного та епідемічного ризиків. Протягом епідемічного сезону, з 30 вересня по 27 жовтня 2024 року, на ГРВІ перехворіло 476 738 осіб (1,3% від населення країни). Наразі перевищення епідемічного порогу зареєстровано у Тернопільській та Чернівецькій областях. В інших регіонах України спостерігається передепідемічний рівень.

І це лише офіційна статистика, насправді ж все не так райдужно — епідемія грипу, яка зараз лютує в Україні, стала однією з найнебезпечніших за всю історію. Виною тому проблеми з енергопостачанням та опаленням, які стали для українських міст хронічними.

Київські правоохоронні органи повідомили про викриття масштабної схеми розповсюдження заборонених речовин у столиці. За даними слідства, організатори нелегального бізнесу розробили витончену систему маскування та розповсюдження психоактивних речовин під виглядом косметичних засобів.

Слідчі встановили, що злочинна група імпортувала товар з європейських країн, використовуючи міжнародні канали постачання. Це дозволяло їм обходити стандартні процедури митного контролю та мінімізувати ризики виявлення.

За попередніми оцінками, щомісячний обіг коштів у цій схемі перевищував мільйон гривень, що свідчить про значні масштаби операції та її вплив на нелегальний ринок столиці.

Експерти з питань боротьби з незаконним обігом психоактивних речовин відзначають, що подібні схеми стають все більш витонченими, що вимагає постійного вдосконалення методів виявлення та протидії з боку правоохоронних органів.

Ця операція підкреслює важливість міжнародного співробітництва у боротьбі з транскордонною злочинністю. Правоохоронці наголошують на необхідності посилення контролю за імпортом косметичних та інших товарів, які потенційно можуть використовуватися для маскування заборонених речовин.

Медичні експерти звертають увагу на небезпеку, яку становлять подібні схеми для здоров'я населення. Маскування психоактивних речовин під косметичні засоби може призвести до непередбачуваних наслідків для споживачів, які можуть несвідомо придбати небезпечний продукт.

Соціологи відзначають, що такі випадки підкреслюють необхідність посилення профілактичних заходів та інформаційних кампаній, спрямованих на підвищення обізнаності населення щодо ризиків, пов'язаних із вживанням психоактивних речовин.

Правозахисники наголошують на важливості дотримання законності під час проведення подібних операцій та забезпечення прав підозрюваних у ході слідства.

Ця подія також привернула увагу до питання регулювання ринку косметичних засобів та необхідності посилення контролю за їх складом та походженням.

Експерти з економічної безпеки відзначають, що подібні схеми не лише становлять загрозу для здоров'я населення, але й підривають легальну економіку, створюючи несправедливу конкуренцію та ухиляючись від сплати податків.

Загалом, ця операція демонструє складність викликів, з якими стикаються правоохоронні органи у боротьбі з незаконним обігом психоактивних речовин, та підкреслює необхідність комплексного підходу до вирішення цієї проблеми.

За даними правоохоронців, наркобізнес організував 33-річний киянин, який зараз проживає за кордоном, звідки і постачав наркотики. До незаконної діяльності він залучив ще шістьох учасників.

Наркотики та психотропи маскували у предметах побутової хімії та косметики.

У березні минулого року правоохоронці провели перший етап спецоперації та затримали трьох фігурантів, у яких вилучили кокаїну на мільйон гривень. Згодом поліцейські задокументували діяльність ще чотирьох осіб, причетних до наркоторгівлі.

29 червня в Києві правоохоронці провели 10 одночасних санкціонованих обшуків за місцями проживання фігурантів та в їхніх автівках: слідчі вилучили понад 80 гр кокаїну, 50 гр метамфетаміну, 100 пігулок МДМА, електронні ваги, прилади для пакування наркотичних засобів під виглядом косметичних засобів, гроші в національній та іноземній валюті, пакувальні матеріали, “чорнові” записи.

Орієнтовна вартість вилученого “товару” за цінами “чорного” ринку становить понад 3,5 мільйона гривень. Речові докази відправлені на експертизу

Чотирьох учасників групи затримали у порядку ст. 208 КПК України. Їм повідомлено про підозру за збут наркотичних засобів групою осіб (ч. 2 ст. 307 ККУ). Окрім того, обвинувальний акт відносно одного з підозрюваних вже розглядається Оболонським районним судом м. Києва за аналогічною статтею.

Їм загрожує до 10 років ув’язнення з конфіскацією майна. Поліцейські встановлюють усіх осіб, причетних до постачання наркотиків з Європи до України.

Україна продовжує демонструвати вражаючу стійкість у газовій сфері, навіть у найскладніші періоди своєї історії, коли країна знаходилася у стані повномасштабної війни. Вдалий баланс між імпортними поставками та активним розширенням власного газовидобутку став ключовим фактором забезпечення енергетичної незалежності та стабільності країни.

Не дивлячись на військові дії та геополітичні турбулентності, Україна змогла зберегти невідворотний розвиток у газовій сфері завдяки комплексному підходу до проблеми. Зокрема, ретельно спланована стратегія щодо диверсифікації джерел постачання, активне використання альтернативних джерел енергії та поступове зростання обсягів внутрішнього видобутку газу дозволили країні уникнути критичних енергетичних залежностей.

Підтримка внутрішнього газовидобутку, розвиток вітчизняних технологій у цій сфері, а також інвестиції у модернізацію газотранспортної інфраструктури стали важливими елементами стратегії національного енергетичного забезпечення. Водночас, відкритість до співпраці з міжнародними партнерами та відповідальне ведення енергетичної політики забезпечили Україні стабільне місце на енергетичній карті Європи та світу.

Такий успішний досвід України у газовій сфері став прикладом для багатьох інших країн, що стикаються з викликами енергетичної безпеки та забезпечення стійкості у глобальному енергетичному ландшафті.

Україна відмовилася від прямих поставок російського газу ще у листопаді 2015 року. Це рішення підтримується до цього дня, і підтверджується “Укртрансгазом”, який веде лічильник “still alive”, що нараховує вже 3118 днів. Таким чином, Україна протягом майже дев’яти років успішно функціонує без газу від свого колишнього постачальника.

За цей час український газовий ринок пройшов значні зміни, включаючи реформи у “Нафтогазі”, які перестали бути збитковими. Перед 2014 роком Україна імпортувала значні обсяги газу під вигідними умовами від “Газпрому”, але після 2015 року це сталося лише з європейських джерел.

“Україна купує газ на європейському ринку, всі угоди та контракти укладені з європейськими контрагентами. Принципова позиція України – не мати угоди та контракти на купівлю газу з російським “Газпромом”, тому що Кремль давно використовує газ як політичну зброю”, – пояснював у травні 2022-го голова парламентського комітету з питань енергетики Андрій Герус.

Раніше Кремль розраховував на те, що Україна підкориться у газовому питанні, але це не сталося. Втім, успішно забезпечити газом країну вдалося завдяки імпорту з інших джерел та зростанню власного видобутку.

Нещодавно Україна споживала приблизно 30 млрд кубометрів газу на рік, з яких приблизно третину становили імпортні поставки з Європи. Це відмінно від 2013 року, коли споживання було значно вище, а імпорт з Росії складав близько 30 млрд кубометрів.

Відмова від прямих поставок з країни-агресора принесла Україні не лише ринкову, а й енергетичну та політичну незалежність. Однак перекриття вентиля було лише початком, оскільки контракт з дискримінаційними умовами діяв до 2019 року.

Згідно з цим контрактом, Україна повинна була купувати 52 млрд кубометрів газу або сплачувати штраф. Однак ціни були прив’язані до нафтових цін, що робило газ дорожчим, ніж на європейському ринку. Така ситуація ускладнювала виконання умов контракту, що призвело до збільшення боргу перед Росією до 50 млрд доларів.

Урегулювання цього питання було завдяки Стокгольмському арбітражу, який у лютому 2018 року вирішив впереджати “Нафтогаз” та присудив майже 5 млрд доларів. Частина цієї суми була виплачена грошима російською стороною, а решта залишилася зарахованою за газ, поставлений у 2014 році.

Пізнання того, що за поставки газу Москва може шантажувати Київ та вимагати політичних поступок, підштовхнуло до пошуку альтернативних постачальників. Розмови про можливість отримання газу з Європи розпочалися вже під час газової війни 2009 року, але фактично їх реалізували весною 2014 року, коли європейські компанії згодилися на поставки через Польщу, Угорщину та Словаччину.

У підсумку, у 2014 році з західного кордону було імпортовано 5 млрд кубометрів газу. Ці поставки були реальним реверсом, оскільки тодішні контракти передбачали контроль за електронно-вимірювальними приладами на виході з ГТС України, що належали росіянам, і для реверсу доводилося створювати петлі через кордон.

Загалом у 2014 році чверть українського імпорту газу становилося реверсом з Європи, з рештою поставок від “Газпрому”. Проте вже наступного року частка “Газпрому” у структурі українського імпорту впала до нуля.

У 2020 році розпочався віртуальний реверс, коли газові потоки взаємозаліковувалися. Через українську ГТС російський газ потрапляв до країн Європи, а Україна, згідно з домовленостями, отримувала певну кількість для своїх сховищ, не фізично виходячи із трубопроводів.

Проте російсько-угорський контракт зупинив можливість віртуального реверсу з Угорщини. Тоді шляхи поставок газу були наступні:

Ці європейські маршрути підвищили енергетичну безпеку України в умовах повномасштабної війни. За даними Оператора ГТС, у 2023 році з країн Європейського союзу та Молдови надійшло понад 4,3 млрд кубометрів газу, що вдвічі більше, ніж у 2022-му. Це значна цифра, враховуючи, що рівень споживання газу у 2023 році становив 19,8 млрд кубометрів.

Основні обсяги газу надходили під час сезону закачування до ПСГ. Приблизно 42% від загального обсягу надійшло зі словацького напрямку, 31% – з угорського, 14% – з польського, 13% – з румунсько-молдавського.

Наразі триває робота з розширення реверсних потужностей, зокрема, через Трансбалканський трубопровід у співпраці з Румунією та Молдовою. Також у липні стартує новий етап ініціативи “Вертикальний коридор” за участю операторів газотранспортних систем Центральної, Південної та Східної Європи.

Повномасштабна війна спричинила спад у споживанні газу на 30% – з 28,7 млрд кубометрів у 2021 році до 19,8 млрд у 2023-му. Основна частина цього спаду – майже 60% – припала на промисловість. В результаті Україна вперше забезпечила себе газом протягом зими за рахунок власних ресурсів.

“Історична подія. Десять років тому в це ніхто не повірив би. Два роки тому, коли розпочалася повномасштабна війна, у це теж складно було повірити”, – казав у березні голова “Нафтогазу” Олексій Чернишов.

Видобуток природного газу завжди був викликом для України, який став ще складнішим у період незалежності через гібридну війну Росії. Після вторгнення в лютому 2022 року обсяги видобутку раптово зменшилися майже на 10%. Частину родовищ окупанти контролюють, а інші зупинені через наближення до фронту.

Найбільші родовища газу розташовані у Харківській та Полтавській областях, такі як Шебелинське, Західно-Хрестищенське та Єфремівське, з загальними запасами понад 970 млрд кубометрів. Приблизно 17% видобутку припадає на родовища в Івано-Франківській області.

Компанія “Укргазвидобування” зуміла стримати обсяги видобутку, уникнувши різкого спаду, який спостерігався у приватному секторі. У 2023 році вона показала стабільний приріст. Якщо 2022 рік був приурочений до стабілізації видобутку, то у 2023 році відбувся впевнений зріст, перевищивши показники не лише попереднього року, але і 2021 року до повномасштабного вторгнення.

У результаті Україна збільшила видобуток газу на 0,9% у 2023 році, досягнувши показника 18,7 млрд кубометрів. З цієї суми “Укргазвидобування” витягло 13,9 млрд кубометрів, “Укрнафта” – майже 1,1 млрд, а решта 3,7 млрд припадає на приватні компанії.

За словами міністра енергетики Германа Галущенка, Україна може самодостатньо забезпечувати себе газом власного видобутку вже у 2024 році.

“Ми дуже близькі до цього. Є реальні шанси досягти нульового газового балансу вже цього року … Важливо розуміти, що наше споживання значно скоротилося. Багато залежатиме від подальшого розвитку галузі та економіки”, – сказав він у січневому інтерв’ю Reuters.

Як і минулого року, нарощування видобутку газу залишається основним пріоритетом.

“Наша мета на 2024 рік – збільшити видобуток природного газу щонайменше на півмільярда кубометрів. Ми прискорюємо процес буріння нових свердловин і використовуємо передові технології як для геологічних досліджень, так і для ефективного видобутку”, – підкреслив у березні Олексій Чернишов.

Як результат, у лютому “Укргазвидобування” досягло найвищого рівня добового видобутку за останні п’ять років. Зокрема, за підсумками 8 лютого 2024 року компанія отримала 38,54 млн кубометрів товарного газу.

“Це вражаючий результат, досягнутий завдяки введенню в експлуатацію рекордної кількості нових свердловин, включаючи значну кількість високодебітних, які забезпечують видобуток понад 100 тисяч кубометрів на добу”, – додав він.

У квітні група “Нафтогазу” встановила історичний рекорд місячної проходки. За другий місяць весни Бурове управління “Укрбургаз” пробурило свердловин понад 40 000 метрів. Цей показник на 24% перевищив попереднє максимальне історичне досягнення з проходки, встановлене у листопаді 2023 року.

У травні “Укргазвидобування” ввело в експлуатацію дві високодебітні свердловини на одному з найглибших родовищ на сході України. Сумарно вони дають 390 тисяч кубометрів на добу. Ці свердловини пробурені на одному пласті і майже одночасно, тому на технічному сленгу їх називають “близнючками”.

Причому пробурили їх теж у рекордні терміни. Раніше буріння свердловин глибиною понад 6 000 метрів займало від двох до трьох років. Ці ж були готові за 8 місяців. Як уточнювали в “Нафтогазі” у травні, у 2024 році планується вже вийти на 15 млрд кубометрів річного видобутку. Загалом за перші п’ять місяців цього року “Укргазвидобування” наростило виробництво природного газу на 10% порівняно з аналогічним періодом 2023-го.

Загалом з початку року “Укргазвидобування” запустило 36 нових свердловин, у тому числі 11 високодебітних. Якщо темп збережеться, то плани, швидше за все, будуть реалізовані.

Верховна Рада України ухвалила законопроект, який передбачає розширення кількості працівників Державної Прикордонної Служби (ДПСУ) на 15 тисяч військовослужбовців. Згідно з прийнятим законом №11091, за яким проголосували 327 народних депутатів, протягом року після припинення чи скасування воєнного стану, чисельність ДПСУ збільшиться до 75 тисяч осіб, з них 67 тисяч будуть військовослужбовцями. В пояснювальній записці до цього закону відзначається, що розширення чисельності ДПСУ є важливим для створення та підтримання бойових резервів. Крім того, це надасть можливість службі ефективно контролювати державний кордон і забезпечити його належну охорону у післявоєнний період. Збільшення чисельності ДПСУ на 15 тисяч передбачається для:

Ухвалений Верховною Радою закон про збільшення чисельності Державної Прикордонної Служби свідчить про серйозне ставлення держави до забезпечення безпеки та захисту державного кордону. Збільшення персоналу ДПСУ на 15 тисяч військовослужбовців, зокрема для формування бойових резервів, є важливим кроком у підтримці обороноздатності країни. Це також підкреслює значення ефективного контролю над державним кордоном та його охорони у післявоєнний період. Така ініціатива спрямована на зміцнення національної безпеки та стабільності України.