Четвер, 23 Квітня, 2026

США переглядають підхід до Лукашенка: нові цілі у зовнішній політиці

Важливі новини

В ЄС шукатимуть майно українців, куплене за “корупційні кошти”

Як повідомляють наші джерела, з поверненням Дональда Трампа в Овальний кабінет європейці розпочнуть детальну перевірку всіх крупних покупок нерухомості та бізнесу громадянами України, починаючи з лютого 2022 року. За інформацією джерел, перевірки пов’язані з інформованістю європейських структур про високий рівень корупції в Україні та побоювання, що кошти, якими громадяни України оперують за кордоном,  можуть мати […]

The post В ЄС шукатимуть майно українців, куплене за “корупційні кошти” first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

У Миколаївській області розслідують можливі зловживання під час будівництва захисних споруд

У Миколаївській області правоохоронні органи викрили ймовірну масштабну схему привласнення бюджетних коштів, які виділялися на зведення та ремонт захисних споруд цивільного захисту. За попередніми даними, йдеться про системні порушення, допущені під час реалізації низки інфраструктурних проєктів у Вознесенському районі, що мали забезпечити безпеку населення в умовах воєнного стану.

Згідно з наявною інформацією, кошти, передбачені державним та місцевими бюджетами на облаштування укриттів, могли використовуватися не за цільовим призначенням. Слідство розглядає версію, що значна частина фінансування спрямовувалася на користь приватних компаній, які мають ознаки афілійованості з посадовцями районного рівня. Це могло відбуватися через маніпуляції з тендерними процедурами, завищення вартості робіт та формальне виконання зобов’язань.

Загальна сума контрактів, освоєних трьома компаніями — ТОВ «Перша українська будівельна», ТОВ «Господар-2» та ТОВ «Голнест», — перевищує 600 мільйонів гривень. Усі ці підряди були зосереджені в межах одного району, що вже саме по собі викликає питання щодо конкуренції та прозорості процедур.

За наявною інформацією, зв’язки між керівництвом РДА та підрядниками мають як родинний, так і політично-діловий характер. Зокрема, власника ТОВ «Перша українська будівельна» Сергія Ткаченка пов’язують родинні стосунки з головою Вознесенської РДА: їхні дружини є рідними сестрами. Саме ця компанія без попереднього релевантного досвіду отримала підряди на суму близько 230 мільйонів гривень виключно у Вознесенському районі. За окремими об’єктами фіксувалися ознаки завищення вартості будівельних матеріалів на мільйони гривень.

Інша компанія — ТОВ «Голнест» — пов’язується з Володимиром Подоляном, якого джерела називають однопартійцем та особою з близького оточення керівника РДА. Ця фірма отримала понад 120 мільйонів гривень за роботи з ремонту укриттів.

Окремий елемент схеми, за даними джерел, полягає у фінансовому контролі над інфраструктурою. Повідомляється, що Олександр Кукуруза володіє контрольним пакетом акцій ПАТ «Первомайська МПМК». Саме у цієї компанії підрядники вимушені орендувати будівельну техніку, що створює замкнений цикл перерозподілу бюджетних коштів на підконтрольні активи.

Механізм реалізації схеми, за словами співрозмовників, будувався через замовників робіт — зокрема керівників відділів освіти. У тендерній документації створювалися дискримінаційні умови, які фактично унеможливлювали участь сторонніх компаній. Також йдеться про фальсифікацію довідок про досвід, використання інсайдерської інформації для оперативної подачі пропозицій і формальне відхилення заявок конкурентів.

Окрему роль у функціонуванні схеми, за твердженнями джерел, могли відігравати посадовці обласного рівня — зокрема представники обласної військової адміністрації, департаменту містобудування, податкових органів та правоохоронних структур, які забезпечували відсутність належної реакції на численні сигнали про порушення.

У підсумку йдеться про ймовірне нецільове використання коштів, призначених для захисту цивільного населення в умовах воєнного стану. За словами співрозмовників, масштаби схеми дозволяють говорити не про окремі зловживання, а про організовану систему з чітким розподілом ролей.

Заяви Трампа щодо Гренландії та мита як виклик для європейської безпеки

Погрози президента США Дональда Трампа запровадити жорсткі торговельні обмеження проти будь-якої держави, яка спробує перешкодити його планам стосовно Гренландії, стали тривожним сигналом для європейських союзників. У дипломатичних і політичних колах Європи ці заяви сприйняли не лише як елемент внутрішньоамериканської риторики, а як демонстрацію готовності Вашингтона діяти різко й без урахування інтересів партнерів по НАТО та ЄС.

Європейські лідери дедалі частіше говорять про кризу довіри у трансатлантичних відносинах. Намір застосовувати каральні мита як інструмент політичного тиску проти союзників розглядається як підрив усталених принципів співпраці, що десятиліттями були основою західної системи безпеки. Особливе занепокоєння викликає той факт, що подібні погрози пролунали у контексті територіальних і стратегічних інтересів у Північній Атлантиці — регіоні, який має ключове значення для оборони Європи.

Протягом останнього року європейські держави, зокрема й ті, що не входять до Європейського Союзу, активно працюють у форматі неформальної координаційної групи, яка фактично діє без участі Сполучених Штатів. До неї залучені Велика Британія, Норвегія та інші партнери. Цей формат отримав неофіційну назву «коаліція бажаючих».

Радники з національної безпеки приблизно трьох десятків урядів перебувають у постійному контакті. Вони регулярно проводять онлайн-зустрічі, особисті консультації та обмінюються повідомленнями в неформальних каналах зв’язку. У цих колах сформувався високий рівень довіри, що дозволяє швидко координувати позиції та шукати спільні рішення в умовах, коли США дедалі частіше сприймаються як фактор нестабільності, а не як гарант безпеки.

За цей час європейські лідери напрацювали відпрацьований механізм взаємодії на випадок різких або потенційно небезпечних дій з боку американського президента. Це дозволяє оперативно узгоджувати спільну реакцію без залучення Вашингтона.

Окреме місце в цьому неформальному об’єднанні посідає Україна. Саме навколо підтримки Києва почалося формування тісних контактів між ключовими європейськими столицями. Участь України не лише зміцнила взаємну довіру між партнерами, а й створила новий рівень координації, коли лідери та радники безпосередньо знають один одного й можуть швидко виходити на прямий зв’язок.

Україна розглядається як унікальний елемент потенційного безпекового альянсу. Це найбільш мілітаризована держава серед учасників цього формату, яка має одну з найбільших армій у Європі, розвинену індустрію безпілотних технологій і безпрецедентний сучасний бойовий досвід. Жодна інша європейська країна не має подібного практичного досвіду ведення повномасштабної війни.

У разі поєднання військового потенціалу України з можливостями провідних європейських держав, таких як Франція, Німеччина, Польща та Велика Британія, новий альянс міг би отримати колосальну силу. Йдеться як про ядерні, так і про неядерні компоненти стримування, що здатні забезпечити безпеку континенту навіть без прямої участі США.

Таким чином, дедалі очевидніше, що Європа поступово готується до сценарію стратегічної автономії, у якому роль Вашингтона буде суттєво обмежена, а Україна може стати одним із ключових стовпів нової системи європейської безпеки.

Перед зустріччю з Путіним Трамп заявив про намір домогтися часткового повернення українських земель

Напередодні запланованого на Алясці саміту президента США Дональда Трампа та правителя Росії Володимира Путіна у дипломатичних колах активно обговорюють можливу зміну позиції Києва. За інформацією The Telegraph з посиланням на європейські джерела, президент України Володимир Зеленський готовий розглянути варіант припинення бойових дій із фактичним збереженням російського контролю над нині окупованими територіями в Луганській, Донецькій, Запорізькій, […]

У Київській області забудовники претендують на землю Дельта Банку

Компанії, пов’язані з президентом Конфедерації будівельників України Левом Парцхаладзе, можуть невдовзі отримати частину земельних активів, які раніше контролював банкрут і втікач Микола Лагун — колишній власник «Дельта Банку». Йдеться, зокрема, про сотні гектарів землі у Білогородці та Чернігівській області, оформлених на підставні структури, а нині — під судовими арештами. У лютому 2025 року дані в […]

Спостерігається значний зміни у зовнішній політиці США щодо Білорусі. Фахівець Інституту Квінсі Марк Епіскопос зазначає, що адміністрація Дональда Трампа переходить до більш практичного підходу в стосунках із режимом Олександра Лукашенка. У своєму коментарі для медіа Independence Avenue Media експерт розповів, що нова стратегія базується на спільних інтересах у сферах економіки, політики та безпеки, а не на ідеологічних суперечностях.

Вашингтон прагне уникнути помилок минулого, коли жорстка позиція унеможливлювала будь-який діалог з Мінськом. Тепер США намагаються встановити "прагматичні зв’язки", що дозволять досягати конкретних результатів, не вимагаючи відновлення повних політичних відносин. Головним завданням цієї політики, за словами Епіскопоса, є забезпечення стабільності на східному фланзі НАТО.

У контексті глобальної стратегії США дедалі більше уваги приділяється Індо-Тихоокеанському регіону та конкуренції з Китаєм, що вимагає перерозподілу ресурсів і зменшення напруженості в Європі. Епіскопос підкреслює, що для досягнення цих цілей необхідно забезпечити певний рівень стабільності на сході НАТО. Він також вважає, що напружені стосунки Білорусі з її західними сусідами, зокрема Польщею та Литвою, створюють ризики для регіональної безпеки.

Експерт ввів термін "білоруський балкон", щоб описати геополітичне становище Білорусі як потенційної платформи, яка може впливати на Росію і представляти загрозу для західних країн. Це, на його думку, пояснює прагнення Вашингтона "керувати" цією зоною ризику, щоб зменшити ймовірність загострення конфліктів.

Практичні зміни в підході США вже починають відчуватися. За словами Епіскопоса, перші успіхи спостерігаються в гуманітарній сфері, що може свідчити про обережні кроки до відновлення діалогу між країнами після тривалих періодів напруженості. Однак, це не означає, що США планують повне відновлення відносин або скасування санкцій. Новий курс передбачає вибіркову взаємодію, що відповідає інтересам Америки, водночас зберігаючи критику політичного режиму Лукашенка.

На фоні цього, сам Лукашенко продовжує озвучувати загрози з боку сусідів, зокрема Польщі, країн Балтії та України. Його заяви підкреслюють складність безпекової ситуації в регіоні та ускладнюють діалог між сторонами.

Аналітики вказують на можливі подвійні наслідки нової стратегії США: з одного боку, це може знизити напруженість і створити більш стабільне середовище на східному фланзі НАТО, з іншого — надмірний прагматизм може ослабити тиск на Мінськ щодо впровадження демократичних змін. Зміни в американському підході до Білорусі є частиною ширшої геополітичної стратегії, що демонструє прагнення США зосередитися на глобальних пріоритетах, мінімізуючи ризики в Європі через контрольовану стабілізацію відносин із Мінськом.

Останні новини