Суд на Рівненщині визнав винним чоловіка, який знущався над родиною

Вечір 8 лютого 2024 року став переломним для політичного ландшафту України. За пів години до цього президент Володимир Зеленський відзначав зустріч із генералом Русланом Залужним, щиро подякувавши йому за його вагому роль у житті країни. Саме тоді Зеленський вручив Залужному високе звання Героя України, визнавши його бездоганну військову мужність та відданість державі.

Проте, відомо, що після цього відбулася радикальна зміна в уряді. Новим головнокомандувачем Збройних Сил України було призначено Олександра Сирського, а головком став антиципований звільнений генерал Залужний. Зустріч між Зеленським та Залужним стала не лише подякою, але й прощанням.

Коріння суперечок між президентом та головнокомандувачем України можна відшукати ще у листопаді 2023 року, коли напруженість відносин сягнула свого піку, проте тодішні плани щодо відставки так і не були втілені в життя. Проте, 29 січня 2024 року Зеленський закликав Залужного на зустріч та оголосив про свій намір його звільнити. Хоча указ про відставку не був підписаний в той час, це стало реальністю 8 лютого.

Перед тим, як піти, Залужний встиг опублікувати свою програмну колонку на CNN, в якій виклав своє бачення війни та наміри щодо реформ в армії на наступні півроку. Розмови про відставку Залужного, який на той момент мав вищий рейтинг підтримки населення, викликали значні турбулентності в суспільстві останні місяці. Як в Україні, так і на Заході оглядачі та експерти відзначали загострення кризи довіри між військовим та політичним керівництвом країни.

Залужний, кар'єрний військовий з понад 20-річним досвідом, отримав визнання як у власній країні, так і на міжнародній арені. Саме під його керівництвом українська армія відстояла свою незалежність від російської агресії, запобігши повному розгортанню військових дій. Журнал New Yorker навіть твердить, що Залужний зумів приховувати військові підготовки навіть від Володимира Зеленського та американських партнерів Києва, переконаний, що будь-яка інформація може стати загрозою, яка спричинить недооцінку загрози з боку президента або втручання союзників.

Українське суспільство та міжнародна громадськість високо оцінювали внесок генерала Руслана Залужного у військові операції, що стали важливими для України в боротьбі з російською агресією. Західні колеги дивувалися його стратегічним мисленням та ефективністю дій, а в мережі з радістю поширювалися фотоколажі та меми, які віддавали належне за видимі перемоги, досягнуті під керівництвом Залужного. Його успіхи, зокрема поразка росіян під Києвом, потоплення крейсера "Москва", а також звільнення Херсона і Харківської області восени 2022 року, стали символом надії та віри в перемогу.

Проте, з часом обстановка змінилася, і Україна зіткнулася з труднощами на фронті. Очікуваний контрнаступ, який обіцяла українська влада, не приніс очікуваних результатів. У листопаді 2023 року в британському виданні The Economist вийшла стаття та інтерв’ю Залужного, в яких він визнав, що стратегія, розрахована на виснаження росіян, виявилася неефективною. Він вперше визнав, що Україна повинна переглянути свої підходи та звернутися до західних партнерів не лише за підтримкою, але й за технологічною допомогою та радою у веденні війни.

Ці висловлені погляди стали причиною початку розмов про можливу відставку Залужного та його конфлікт з президентом Володимиром Зеленським. Сперечання між ними поглиблювалися, особливо після відмови Зеленського підписати законопроєкт щодо посилення мобілізації. Це викликало хвилю обурення в суспільстві та підтримку Залужного.

Останнім видимим протистоянням стала публікація колонки головкома в американському виданні CNN, в якій він висловив своє бачення війни та змін у військах, а також висловив критику стосовно нездатності держави забезпечити ефективну мобілізацію та роботу оборонної промисловості.

Ці події інтригували громадськість і політичний світ, роблячи майбутнє Залужного не лише питанням його військової кар'єри, але й можливої участі у політичному житті країни як конкурента президенту Зеленському.

Політична сцена України бурхлива і напружена, особливо в контексті можливої відставки головнокомандувача Збройних Сил, генерала Валерія Залужного. Раніше висловлювалися обгрунтовані опаски щодо можливих наслідків цього кроку для президента Володимира Зеленського. Політологи наголошували, що такий крок може зробити Залужного сильним політичним конкурентом для Зеленського, адже підтримка та довіра до нього серед українців були надзвичайно високими.

За результатами опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології, довіра до Залужного виявилася на дуже високому рівні – 88% українців вірили в його здатність керувати Збройними Силами. Цей показник перевищував навіть рівень довіри до самого президента Зеленського, що став важливим фактором при оцінці політичної ситуації.

Проте, необхідно врахувати, що довіра до Зеленського значно знизилася протягом минулого року. Якщо у грудні 2022 року йому довіряли 84% українців, то наприкінці 2023 цей показник впав до 62%. Це свідчить про загострення негативного ставлення частини суспільства до дій та рішень президента.

Варто зазначити, що значна частина українців, а саме 72%, відмовляється від ідеї заміни Залужного на іншого генерала. Це свідчить про високий рівень підтримки та довіри до головнокомандувача ЗСУ в українському суспільстві. Така реакція може бути зумовлена його успішним керівництвом армією в умовах війни, а також загальною популярністю серед населення.

Отже, можлива відставка Залужного має потенціал спричинити значні політичні розлади та реакцію суспільства, що потребує уважного аналізу та обговорення з боку політичних лідерів та експертів.

У висновках можна зазначити наступне:

• Відставка головнокомандувача Збройних Сил України, генерала Валерія Залужного, може мати серйозні політичні наслідки для президента Володимира Зеленського, оскільки цей крок може створити сильного політичного конкурента.

• Довіра до Залужного серед українського населення є дуже високою, що підкреслює його значущість у військових справах та загальну підтримку в суспільстві.

• Зниження рівня довіри до президента Зеленського свідчить про загострення негативного ставлення до його політичних дій та рішень серед частини українського населення.

• Велика частина українського суспільства виступає проти заміни Залужного на іншого генерала, що свідчить про його високий статус та популярність серед населення.

• Враховуючи ці фактори, можна визначити важливість ретельного аналізу та обговорення можливих наслідків відставки Залужного з боку політичних лідерів та експертів з метою збереження стабільності та ефективного керівництва в країні.

Родина Олега Трофіменка, 40-річного полковника Держприкордонслужби, несподівано стала власницею елітної нерухомості, земельних ділянок та розкішного автопарку на суму понад 13 мільйонів гривень. Всі ці активи, незважаючи на офіційно задекларовані скромні доходи сім'ї, суттєво суперечать інформації, поданій в деклараціях посадовця. Частина цих цінних предметів не відображена в офіційних документах, однак встановлено, що вони знаходяться в безпосередній близькості до найближчих родичів та дружини Трофіменка.

Журналісти дослідницького проекту Absolution виявили значну невідповідність між стильним життям полковника та його фінансовими звітами, що створює серйозні питання щодо прозорості його доходів та витрат. Найбільш примітним фактом є наявність простору для розкоші, яку родина Трофіменка зуміла забезпечити для себе, не маючи відповідного відображення в деклараціях. Однією з головних знахідок стала просторна дворівнева квартира в елітному житловому комплексі «Медовий» у Києві, загальна площа якої складає 143 квадратні метри. Офіційно в декларації Трофіменка зазначено лише паркомісце вартістю кілька сотень тисяч гривень, однак його родина фактично мешкає в розкішному житлі, яке на порядок дорожче.

Ще більш вражаюче — придбання батьком полковника, 72-річним пенсіонером МВС Володимиром Трофіменком, майже 13 соток землі у селі Нові Безрадичі — одному з найдорожчих передмість столиці. Формальна ціна — 57 тисяч гривень, хоча ринкова — у десятки разів більша. У 2024 році Трофіменко отримав дозвіл на будівництво садового будинку площею понад 200 м², але йдеться про котедж у закритому містечку «Друзі», де ціни стартують від 6,5 млн грн.

Зміни в автопарку теж вражають. Від скромного Volkswagen Polo до низки преміальних авто:

Toyota Highlander (2022)

Skoda Superb (2024)

Skoda Octavia (2020)

Toyota Camry (2023)

Загалом — понад 4 млн грн. Додатково родина користувалася Audi E-Tron S за понад 60 тисяч доларів, оформленою на бізнесмена, пов’язаного з тещею.

Олег Трофіменко служить у прикордонних військах понад два десятиліття: від застави «Малнів» до Донецького аеропорту та керівництва 7-м Карпатським загоном. Але кар’єрний шлях не пояснює раптове збагачення родини. Доходи пенсіонерів-батьків та нова робота дружини у компанії «Бубібо», пов’язаній із забудовниками того ж котеджного містечка, викликають нові запитання.

У Ізмаїльському районі сталася шокуюча подія, що вразила всю громаду. Співробітники Територіального центру культури, за попередніми даними, намагалися здійснити мобілізацію, але виявилось, що їхню "мішень" становив 14-річний хлопець. Ситуація вирізнялася крайньою жорстокістю: підлітка жорстоко затримали на вулиці, погрожуючи зброєю, і примусили увійти до буса. Однак, коли виявилося, що юнаку лише 14 років, його просто викинули на трасу, як сміття. Інцидент трапився 2 квітня у селі Приозерне Суворовської громади, і про це повідомила місцевим ЗМІ представниця селищної ради, Оксана Терзі.

Невідомий підліток пережив неймовірне фізичне і психологічне насильство, а також соціальні тортури, які вразили всю громаду. Цей хлопець — сирота, який проживає зі своєю бабусею, і цей інцидент став ще однією випробуванням для нього.

За словами Терзі, під час нападу на хлопця, злочинці у військовій формі та балаклавах із зображеними білими щелепами жорстоко поводилися. Під час затримання, вони навіть намагалися застосувати зброю проти беззахисного хлопця, який, за її словами, активно опирався. Але завдяки його спортивній підготовці, він зміг відбитися від нападників, що призвело до їхньої ще більшої жорстокості.

За кілька годин до цього події, підліток був змушений подолати довгий шлях додому пішки, переносячи не лише фізичний біль, а й емоційне та психічне потрапляння. Після повернення до школи, він відкрито поділився своєю трагічною історією. Місцеві мешканці негайно звернулися до поліції, прокуратури та омбудсмена, вимагаючи розслідування та покарання винних.

На жаль, офіційної реакції з боку Територіального центру культури та правоохоронних органів наразі не надійшло, що занепокоює громадськість і підкреслює необхідність негайних заходів з встановлення справедливості та безпеки в регіоні.

Подія в Ізмаїльському районі, де невідомі особи, ймовірно, співробітники Територіального центру культури, напали на 14-річного хлопця, є тривожним сигналом для всього суспільства. Напад, який супроводжувався фізичним та психологічним насильством, а також соціальними тортурами, показує недоліки у системі захисту дітей та молоді в Україні.

Цей випадок підкреслює необхідність ефективних заходів з боку влади для забезпечення безпеки дітей та підлітків. Негайне реагування правоохоронних органів, проведення ретельного розслідування цього інциденту та покарання винних є важливим кроком для запобігання подібним ситуаціям у майбутньому.

Крім того, необхідно посилити роль громадськості в захисті прав дітей. Подібні випадки повинні стати об'єктом уваги громадських організацій, ЗМІ та активних громадян, які мають право вимагати від влади ефективних заходів для захисту найбільш беззахисного шару населення – дітей та підлітків.

Система моніторингу та реагування на погодні явища включає:

В інтерв’ю проєкту “Екзамен. Нова реальність” Марії Єфросиніної артист зазначив, що випивати він почав після початку повномасштабного вторгнення. Велика війна викликала в Melovin багато роздумів щодо його життя. Він е розумів, куди рухатися далі та як будувати життя. Нав’язливі думки зірка намагався втамувати алкоголем, але це робило тільки гірше.

“Війна зробила прірву між минулим життям не тим, що летять ракети і ти по іншому адаптуєшся до світу, а повністю ментальну. Змінилося світосприйняття: “Хто ти такий?”, “Що ти хочеш зробити?”, “Це були твої мрії чи нав’язані кимось?” Почало спливати дуже багато страхів, образ дитинства. Це ніби каталізатор – запустилися всі процеси одночасно”, – пригадав Бочаров.

Одного дня Костянтин прокинувся і зрозумів, що взагалі не відчуває свою руку. Саме тоді він вперше зрозумів всю серйозність ситуації. Руку в Melovin відняло на три дні, після чого він звернувся до лікарів, які діагностували в співака початкову стадію цирозу печінки.

“У мене відняло ліву руку на три дні. Я прокинувся так одного разу і думаю: “Ну, заніміла рука”. Наступає вечір, рука не проходить. Наступає наступний день, рука заніміла. Третій день — рука занімівша. І тут я сам вже злякався, подзвонив своєму психіатру. Вона сказала: “Тобі п**да”. Аналізи показали, що в мене стеатогепатоз печінки. Я пішов на УЗД, і мені жіночка каже: “Вибачте, але таку печінку я бачила лише в аграріїв, які труять поля, і те віком за 50 років”. Я сказав, що ви просто не розумієте кількість випитого алкоголю. Я міг випити дві пляшки джина за вечір. Напивався до забуття”, – поділився знаменитість.

Щоправда, навіть проблеми з печінкою не зупинили артиста. Він продовжував випивати, внаслідок чого у нього виявили інше захворювання – цукровий діабет.

“Алкоголь спровокував діабет. Я здав аналізи і мені кажуть: “Вітаємо у вас був предіабет, а зараз у вас діабет. В мене був цукор 12-13 при нормі 4”, – додав Костянтин.

Тоді фахівці налякали зірку, що він може не дожити навіть до 30 років. Melovin після цього зважився на зміни в житті і почав зі своєї команди. Він змінив музикантів на тих, які не вживають алкоголь. Також на нього неабияк вплинуло прочитання книги “Хід королеви”. За словами Бочарова, він впізнав у головній героїні себе, адже через наркотичні та алкогольні речовини вона загубила себе і свою кар’єру. В квітні минулого року музикант повністю відмовився від алкоголю та наразі не вживає.

“В той день у своєму телефоні я написав: “23 квітня – я більше не потребую алкоголю”. З цього моменту я не вживаю. Це моє надбання за час війни”, – підсумував виконавець.