Суддя Пересипського райсуду Одеси отримав догану через систематичні порушення у справах про нетверезе водіння

Міжнародна група вчених оголосила про важливий прорив у лікуванні раку молочної залози, що відкриває нові можливості для пацієнток з генетичними мутаціями BRCA1 або BRCA2. У результатах масштабного дослідження OlympiA було продемонстровано, що препарат олапаріб значно знижує ризик рецидиву та метастазування раку у жінок, які перенесли хіміотерапію. Це дослідження, що тривало 2,5 роки, стало важливим етапом у боротьбі з одним з найпоширеніших типів раку серед жінок.

У дослідженні взяли участь пацієнтки, що мали мутації в генах BRCA1 або BRCA2, і пройшли основний курс хіміотерапії. Результати вражають: 85,9% учасниць, що отримували олапаріб після хіміотерапії, залишалися без рецидиву захворювання. Для порівняння, серед тих, хто отримував плацебо, цей показник становив лише 77,1%. Це означає, що прийом олапарібу дозволяє знизити ризик повторного розвитку хвороби на 8,8%, що є значним досягненням в онкології.

Ще переконливішими стали дані щодо метастазів: 87,5% пацієнток на олапарібі не мали віддалених метастазів — проти 80,4% у контрольній групі. Це — 43% зниження ризику поширення раку. Олапаріб — це інгібітор PARP (ферменту, який допомагає раковим клітинам відновлюватися). Його вже застосовували для лікування пізніх стадій раку, однак тепер підтверджено його ефективність на ранньому, лікувальному етапі — особливо у пацієнток зі спадковими мутаціями.

Голова керівного комітету дослідження, професор Ендрю Тутті, зазначив:

“Для жінок з раннім раком грудей і спадковими мутаціями досі не існувало цільового лікування для зниження ризику рецидиву. Тепер олапаріб може стати таким лікуванням. Це великий прорив”.

У столиці Російської Федерації оголосили суворий вирок спортсменці Юлії Лемещенко, яку московський суд визнав винною за звинуваченнями в державній зраді та підготовці теракту. Жінку засудили до 19 років позбавлення волі, що стало одним із найгучніших вироків, винесених у межах сучасної репресивної практики російських силових структур. Формальні формулювання обвинувачення традиційно поєднують звичні для РФ тези про «підривну діяльність», «загрозу безпеці» та можливе співробітництво з іноземними структурами, хоча об’єктивність доказової бази й надалі викликає численні запитання.

За версією російського слідства, у жовтні 2024 року Лемещенко нібито здійснила підрив опор лінії електропередач у Санкт-Петербурзі, що подано як спробу дестабілізувати роботу критичної інфраструктури. Окрім цього, її звинуватили у «стеженні» за командиром авіабази у Воронежі, полковником Олексієм Лободою, якого російська пропаганда пов’язує з авіаударами по українських містах. Слідчі повідомили про зібрані «матеріали», однак самі докази традиційно залишилися недоступними для незалежних адвокатів і правозахисників, що є звичною практикою в подібних політично забарвлених провадженнях.

Під час судового процесу Лемещенко не заперечувала факт подій, проте не визнала провину та заявила, що не кається у своїх вчинках.

Відомо, що у 2014 році Юлія переїхала з Воронежа до Харкова. В Україні вона займалася паверліфтингом і у 2021 році стала чемпіонкою України в цьому виді спорту.

Судове рішення викликало резонанс серед спортивної спільноти та правозахисників, які вказують на політичний характер справи та жорсткі санкції проти громадян України на території РФ.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Про це глава держави сказав час ІІІ Міжнародної конференції з продовольчої безпеки Grain From Ukraine.

Президент зазначив, що наразі у головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського є “головне завдання”, яке полягає у зменшенні бюрократії у війську.

Також Зеленський наголосив, що “моральний стан військового – найважливіший”.

“І якщо, але це вже вирішувати військовим, якщо перехід до системи на “корпус-бригада”, яку вони пропонують на сьогодні – це зменшення ось цієї відстані від генерала до солдата, якщо бюрократичність ця зменшиться, нехай роблять так”, – заявив очільник держави.

Окрім цього, президент заявив, що офіцер повинен бачити солдата. Зеленський сказав, що для нього особисто “генерал, який не був в окопі – не генерал, попри досвід”.

“І це дуже важливо. Офіцер повинен бачити солдата. Генерал, який не був в окопі для мене – не генерал, попри досвід. При всій повазі, сьогодні найскладніша ситуація на передньому краї, в окопі. Генерали повинні бути в окопах. Ось така війна”, – сказав президент.

Нагадаємо, що 19 листопада президент Володимир Зеленський презентував у Раді “План стійкості” України, який складається з 10 пунктів. У другому пункті цього плану передбачена зміна підходів до управління в армії.