Суддю, який викинув гроші з вікна під час обшуку, звільнено з посади

Експерти автомобільної галузі відзначають, що такий сплеск попиту є типовою реакцією споживачів на очікувані зміни в оподаткуванні. Громадяни намагаються придбати автомобілі до можливого підвищення цін, яке може статися після впровадження нового податку.

Як повідомляє AUTO-Consulting, генеральний директор Всеукраїнської асоціації автомобільних імпортерів та дистриб’юторів (ВААІД) Олег Назаренко підтвердив, що українці масово звертаються до автосалонів та придбають наявні автомобілі перед прийняттям відповідного закону.

Українці за кілька днів скупили всі автомобілі, виставлені в салонах, після внесення урядом законопроєкту про введення нового податку в 15%.

Нагадаємо, у четвер уряд вніс до Ради законопроєкт №11416, який передбачає введення 15% військового збору під час купівлі (першої реєстрації) авто та інших додаткових податків.

В Агентстві з питань контролю за дотриманням законодавства у сфері оборони (ВАКС) відбулася значуща подія – екс-садовець Міністерства оборони Олександр Лієв, якого підозрювали у сприянні махінаціям під час проведення закупівель боєприпасів для Збройних Сил України на суму близько півтора мільярда гривень, випущений під особисте зобов'язання. Цю інформацію оприлюднив адвокат Назар Кульчицький у коментарі для "Суспільного". Суд вирішив змінити запобіжний захід Лієву з утримання під вартою на звільнення. Таким чином, екс-чиновник отримав можливість перебувати на волі під особистим зобов'язанням і був направлений ухвалу в СІЗО. За словами адвоката, під час розгляду справи прокурор відсутній з невідомих причин. Справу проти Лієва повернули до Національної поліції, оскільки Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) не знайшли достатніх доказів для підтримки підозри щодо розкрадання. Суддя Ярослав Шкодін під час засідання зауважив, що якщо навіть САП не бачить складу злочину, то важко очікувати його визнання судом. Попередньо Лієва було взято під варту з заставою у 50 мільйонів гривень ще 12 лютого, але через місяць він був звільнений під особисте зобов'язання. 9 квітня це рішення було скасовано, проте Лієв не повернувся до СІЗО, оскільки строк тримання під вартою закінчився 8 квітня. Адвокат пояснив, що це означає, що Лієв залишився без запобіжного заходу. 17 квітня ВАКС повторно розглянув клопотання щодо зміни запобіжного заходу, проте за згодою обвинувачення розгляду не відбулося.

З урахуванням недостатку достатніх доказів від НАБУ та САП щодо розкрадання, суд прийняв рішення про зміну запобіжного заходу для екс-садовця Міноборони Олександра Лієва. Він був випущений під особисте зобов'язання замість утримання під вартою. Однак навіть із зміною запобіжного заходу і поновленням справи в поліцію, суд залишив питання про Лієва без розгляду через згоду обвинувачення. Це свідчить про складну ситуацію у сфері доказів і наголошує на потребі подальшого розслідування та з'ясування фактів у відношенні до заявлених махінацій з бюджетними коштами.

НАТО продовжує активно розробляти мережу "сухопутних коридорів", спрямованих на забезпечення оперативного переміщення американських військ та важливого військового обладнання до потенційно гарячих точок у разі спалаху великомасштабної наземної війни з Росією. Ці нові стратегічні логістичні маршрути, вироблені альянсом, мають на меті забезпечити ефективну реакцію на будь-які можливі загрози та відстоювати територіальну цілісність країн-членів. Особлива увага приділяється забезпеченню можливості швидко реагувати на будь-які спроби агресії, зокрема у напрямку Одеси, щоб захистити стратегічно важливі регіони та запобігти можливому наступу з боку російських військ.

Як повідомляє The Telegraph, існуючі плани НАТО передбачають, що американські війська висаджуються в голландських портах перед посадкою на поїзди, які перевозять їх через Німеччину і далі до Польщі. Подібні плани існують для транспортування сил з турецьких та грецьких портів через Болгарію та Румунію, щоб досягти східного флангу альянсу.

За повідомленням наших джерел, у НАТО також є план швидкого реагування, у разі спроби наступу армії РФ на Одесу, яка має важливе стратегічне значення. У цьому випадку, альянс не залишить Україну, а скористається трасою Леова-Бумбета через територію Молдови, для оперативного втручання.

Нагадаємо, будівництво дороги Леова-Бумбета розпочалося восени 2022 року, після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Трасса Леова-Бумбета є підїздною до КПП на кордоні з Румунією, яка є країною-членом НАТО

За даними, опублікованими у виданні The Economist, Україні може знадобитися ще рік-два, аж до 2026-2027 року, щоб належним чином розвинути свій потужний контрнаступ у зазначеній геополітичній ситуації, що складається з конфлікту з Росією та її підтримки бойовиків на сході країни. "Джерело, інформоване щодо стратегічних планів, стверджує, що Україні, можливо, знадобиться ще рік-два, щоб належним чином розвинути свій наступальний потенціал", – зазначається в статті. Водночас видання акцентує увагу на тому, що "великий військовий розвиток України можливий лише через декілька років, за умови збереження та посилення широкомасштабної підтримки союзників". "Немає повної впевненості у цьому, особливо з урахуванням непостійності політики Сполучених Штатів", – наголошує The Economist. Журналісти вважають, що створення значно раніше наступальної сили з боку України є малоймовірним. "Більше того, навіть додаткові постачання озброєнь не забезпечать повного збалансування вогневої потужності. Росії з її величезним населенням та нафтовими ресурсами легше набрати нових рекрутів. Тому Україні, ймовірно, доведеться залишатися у зоні впливу та не здійснювати значні наступальні дії. І сумніви щодо підтримки Заходу залишатимуться", – резюмує видання.

Згідно з інформацією, поданою у статті The Economist, Україні потрібен час до 2026 або 2027 року, щоб ефективно відповісти на загрози з боку Росії та її підтримки бойовиків на сході країни. Журналісти підкреслюють, що розвиток значної військової потужності України можливий лише за умови широкої підтримки від західних союзників. Однак навіть у цьому випадку створення наступальної сили вже зараз є малоймовірним, і навіть додаткові постачання озброєнь не гарантують збалансованості вогневої потужності. Таким чином, Україні слід готуватися до тривалої військової ситуації і залишатися у зоні впливу Росії, доки не буде змінено обстановку та забезпечено стабільну підтримку від Заходу.