Павло Овчаренко, колишній голова правління компанії «Укртатнафта», оголошений у міжнародний розшук по лінії Інтерполу. Разом з ним правоохоронці розшукують його спільників у справі щодо масштабного заволодіння нафтопродуктами на суму понад 5,8 млрд грн. Слідство встановило, що Овчаренко є організатором організованого злочинного угруповання (ОЗУ), яке, зловживаючи службовим становищем, незаконно передало великі обсяги нафтопродуктів кільком фіктивним структурам. […]
В останні дні в Україні з'явилась велика кількість заяв і прогнозів, що стосуються можливого закінчення війни. Політики висловлюють різні думки: одні вважають, що гарячу фазу конфлікту можна зупинити вже до листопада, тоді як західні медіа повідомляють про ймовірність тривалого протистояння на кілька років. Деякі європейські політики навіть попереджають про можливість значно тривалішої війни. Ця ситуація призвела до інформаційного безладу серед населення, яке отримує суперечливі сигнали про те, до чого готуватися.
Ситуацію загострили повідомлення про закриту зустріч президента Володимира Зеленського з представниками фракції «Слуга народу». Після цього деякі депутати зазначили, що під час обговорення було згадано про можливість завершення активних бойових дій до листопада 2026 року, але йшлося лише про зупинку бойових дій за умови надання гарантів безпеки, а не про повний мирний договір із Росією. Депутатка Ольга Василевська-Смаглюк підтвердила, що президент наголосив на можливому завершенні гарячої фази до листопада, якщо Україна отримає гарантії безпеки. Проте жоден з парламентарів не наводив конкретних термінів для закінчення конфлікту.
Водночас, британське видання The Economist опублікувало інформацію, що Зеленський нібито дав команду готуватися до ще трьох років війни. Ці дані були спростовані Офісом президента, де запевнили, що мова йшла про концентрацію зусиль на найближчі шість місяців, а не про тривалу війну.
Найбільший песимізм у цій ситуації висловила колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель, яка прогнозує, що війна може тривати до десяти років, але сподівається, що Україна залишиться незалежною і суверенною державою.
Ці різноманітні прогнози свідчать про те, що політики, військові та аналітики розглядають різні аспекти ситуації: одні говорять про завершення активних бойових дій, інші — про політичне врегулювання, а треті — про тривале протистояння з Росією навіть після можливого перемир’я.
На сьогодні найбільш реалістичним виглядає середній сценарій, відповідно до якого Україна може використати найближчі місяці для укріплення своїх позицій на фронті, отримання нової допомоги від союзників та тиску на Росію. Якщо Кремль не досягне значних успіхів у літній кампанії, восени може виникнути можливість для переговорів або навіть замороження активних бойових дій.
Проте навіть у разі перемир’я загроза з боку Росії залишиться: ймовірно, країна продовжить кібератаки, інформаційні операції, диверсії та політичний тиск на Україну. Тому українські експерти закликають не очікувати швидкого миру у звичному розумінні.
Дії президента Зеленського також свідчать про підготовку до непростого періоду. Він звернувся до Дональда Трампа та Конгресу США з проханням посилити українську ППО, у тому числі системами Patriot і ракетами PAC-3. Також Зеленський провів ряд зустрічей з лідерами парламентських фракцій, що може свідчити про спробу укріпити внутрішню політичну єдність перед вирішальними етапами війни.
Таким чином, хоча прогнози можуть виглядати суперечливими, це не обов'язково свідчить про хаос у владі. Швидше, це вказує на те, що Україна готова до кількох сценаріїв: від зниження інтенсивності бойових дій до тривалої війни з Росією навіть після можливого припинення вогню.
Отже, простого і однозначного прогнозу на сьогодні не існує. Активна фаза конфлікту може завершитися раніше, ніж багато хто сподівається, але загроза з боку Росії залишиться актуальною для України ще на тривалий час.
