Вівторок, 21 Липня, 2026

Сили оборони України завдали удари по складам дронів біля Донецька

Важливі новини

Татарівська мережа: кола впливу суддів, правоохоронців та адвокатів, що ламають шаблони влади

Протягом періоду з 2014 по 2020 рік заступник голови Офісу Президента України, Олег Татаров, відігравав активну роль у науковому супроводі захисту дисертацій понад 59 науковців з 6 вищих навчальних закладів. Більшість з цих осіб на сьогодні відомі своїми видатними досягненнями в сфері правоохоронної діяльності, займаючи важливі посади та беручи участь у вирішенні ключових справ, зокрема, у резонансних справах Стерненка та Дениса Єрмака. За даними журналістів, ці 59 осіб успішно захистили свої дисертації під науковим керівництвом Олега Татарова або в захисті, де він був науковим опонентом, протягом зазначеного періоду, коли Татаров не обіймав посаду в уряді.

Серед осіб, які захистили дисертації під керівництвом Олега Татарова або в яких він брав участь як науковий опонент, виділяються наступні імена:.

У зв'язку з справами Сергія Стерненка та його прихильників, які організували протест на Банковій, зауважено, що з Олегом Татаровим пов'язані суддя Світлана Шапутько, прокурор Олег Білоус та адвокат Станіслав Свириденко. Існує припущення, що між Татаровим та цими особами, які були об'єктом судового переслідування, існує системний зв'язок. Однак доказів того, що саме Татаров встановлював ці зв'язки, не виявлено. Навіть за його перебування на посаді заступника керівника Офісу Президента України він не мав офіційних кадрових повноважень. Однак фактично вплив на правоохоронний блок відомий. Важко уявити, що Офіс президента не впливав на формування керівництва цих органів. Маючи власних адвокатів та зв'язки в слідстві, прокуратурі, судах, можна взагалі впливати на рішення суду”, – заявив юрист Вадим Валько з Центру протидії корупції.

Розслідування вказує на те, що є підстави підозрювати, що ця неофіційна мережа, пов'язана з Олегом Татаровим, може використовуватися владою для вирішення ще багатьох скандальних справ. Олег Татаров був призначений на посаду заступника керівника Офісу Президента 5 серпня 2020 року. Попередньо він працював заступником начальника Головного слідчого управління МВС під керівництвом Віталія Захарченка під час Революції Гідності та керував кримінальними провадженнями щодо активістів цього періоду.

У вищезгаданій статті відзначається активна роль Олега Татарова, заступника голови Офісу Президента України, у науковому супроводі захисту дисертацій та його можливі зв'язки з ключовими особами судової системи, прокуратури та адвокатури. Вказується на наявність неофіційної мережі, пов'язаної з Татаровим, яка може бути використана владою для вирішення скандальних справ. Юридичні експерти висловлюють підозри щодо можливого впливу цієї мережі на судові рішення та використання її для політичних цілей. Розкрито біографічні дані Татарова та його попередні роботи, що вказують на його досвід у сфері правоохоронної діяльності. В цілому, стаття стверджує наявність потенційних системних зв'язків між Татаровим та ключовими фігурами правоохоронних органів, що може впливати на роботу судової системи та вирішення судових справ.

Заблукали у Карпатах: врятували “туристів”, що намагались незаконно перетнути кордон

Рахівський район Закарпаття став місцем порятунку трьох “туристів”, які мали намір незаконно перетнути українсько-румунський кордон, але заблукали в горах Карпат. Інцидент стався 12 січня 2024 року, коли прикордонники разом із рятувальниками відшукали групу чоловіків, серед яких були мешканці Київщини та Донеччини. За інформацією пресслужби Державної прикордонної служби України (ДПСУ), чоловіки почали свою подорож 5 січня, […]

The post Заблукали у Карпатах: врятували “туристів”, що намагались незаконно перетнути кордон first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

В Україні впроваджено єдиний Smart Ticket для всіх видів громадського транспорту

З 1 січня 2026 року в Україні почала діяти нова система квитків для громадського транспорту, яка об'єднує всі види транспорту в єдину уніфіковану форму. Це нововведення було затверджено наказом Міністерства розвитку громад і територій України №1066, і воно має стати основою для запровадження єдиного Smart Ticket, що дозволить зручно та швидко здійснювати оплату за проїзд у всіх видах громадського транспорту — від автобусів до метрополітену.

Заступник міністра розвитку громад і територій Сергій Деркач підкреслив, що це перший крок до уніфікації вимог до квитків в Україні. Тепер для пасажирів стає можливим використовувати один універсальний квиток для поїздок на автобусах, тролейбусах, трамваях, а також для подорожей метрополітеном, що значно спростить процес використання громадського транспорту та підвищить рівень комфорту для громадян.

Нові правила поширюються на:

міські та приміські автобусні маршрути;

міжміські та міжнародні автобусні маршрути;

трамваї і тролейбуси;

метрополітен.

Особливість нововведення полягає у рівнозначності паперових та електронних квитків. Електронний квиток тепер є повноцінним документом, що підтверджує поїздку і може бути отриманий через смартфон, електронну пошту або особистий кабінет пасажира.

Усі квитки повинні містити:

інформацію про вартість проїзду та можливі комісії;

реєстраційний номер або унікальний ідентифікатор;

дату та час відправлення/прибуття або строк дії;

дані перевізника;

інформацію про страховий договір та страховика;

при потребі — QR-код.

Для міжміських маршрутів передбачено повну інформацію про рейс, включно з пересадками та тривалістю очікування. Для міжнародних перевезень — персоналізацію квитка з паспортними даними, забороною передачі іншій особі та детальною інформацією про пересадки. Для приміських маршрутів передбачена окрема багажна квитанція у разі перевезення багажу.

Раніше Мінрозвитку затвердило технічні вимоги до автоматизованих систем обліку оплати проїзду, що забезпечують інтероперабельність електронних квитків, зокрема для пільгових категорій громадян.

Нові правила мають зробити користування громадським транспортом більш зручним та прозорим для всіх українців.

У Міноборони викрили розкрадання на 25 мільйонів під час закупівель для ЗСУ

За процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора встановлено факти розкрадання бюджетних коштів під час державних закупівель для потреб Збройних Сил України. Про це повідомляє видання «Закон і Бізнес» із посиланням на ОГП. Слідство з’ясувало, що у грудні 2024 року директор приватного товариства поставив Міністерству оборони України 18 тисяч захисних балістичних окулярів-масок. Перші зразки пройшли лабораторні […]

ЄС завершує процес погодження фінансової допомоги Україні на суму €90 млрд

Європейський Союз знаходиться на заключному етапі узгодження рішення про...

Українські військові здійснили серію точкових атак на ключові військові об'єкти російських сил, зокрема на склади ударних безпілотників, розташовані в околицях аеропорту «Донецьк». Про це повідомив Генеральний штаб ЗСУ. Удари були завдані в понеділок та в ніч на 14 квітня.

Для ураження зазначених цілей українські Повітряні сили використали крилаті ракети SCALP, а також керовані авіаційні бомби GBU-39. Такі дії свідчать про стратегічну мету знищення важливих елементів військової інфраструктури противника, зокрема складів і технічних площадок, пов’язаних із безпілотниками.

Крім того, українські дрони атакували склади боєприпасів російських військ у різних регіонах, зокрема неподалік населеного пункту Азовське в Запорізькій області та в районах Урзуфа і Куликівського в Донецькій області. Генштаб наразі уточнює результати атак та масштаби пошкоджень.

Аеропорт «Донецьк» функціонує як важливий тиловий центр для російських військ, де зберігаються техніка і боєприпаси, а також проводиться обслуговування дронів. Удари по таким об'єктам спрямовані на послаблення можливостей противника у веденні наступальних операцій.

Ракети SCALP (Storm Shadow/SCALP-EG) дозволяють вражати цілі на значних відстанях з високою точністю, у тому числі укріплені об'єкти. Керовані бомби GBU-39 призначені для точкового ураження з мінімальними побічними наслідками, що особливо важливо при атаках на об’єкти біля населених пунктів.

Комбінування різних видів високоточної зброї свідчить про системний підхід українських сил до ураження цілей та спробу зменшити ефективність логістики російських військ. Удари по складам боєприпасів у Запорізькій та Донецькій областях є частиною стратегії, спрямованої на порушення ланцюгів постачання противника, що може суттєво вплинути на інтенсивність бойових дій.

Також ці заходи мають на меті зменшити кількість атак дронів на українські міста, оскільки багато з них запускаються з тилових об’єктів. Останнім часом Сили оборони України активізували атаки на військову інфраструктуру противника, що є частиною стратегії виснаження його ресурсів та зниження спроможності до тривалої війни.

Водночас Росія продовжує активно використовувати дрони та інші засоби ураження проти України, що підкреслює необхідність відповідних дій з боку українських сил для знищення інфраструктури, яка забезпечує ці атаки.

Останні новини