Система вручення повісток в Україні потребує реформування: більшість чоловіків ігнорують виклики до ТЦК

Уряд вніс до Верховної Ради законопроект про вихід з угоди щодо постачання продукції для національних гідрометеорологічних служб країн-учасниць СНД. Повідомлення про це надійшло від представника уряду у парламенті Тараса Мельничука через Telegram. “Кабінетом міністрів України зареєстровано у Верховній Раді України проект закону “Про вихід з Угоди про поставки товарів для забезпечення національних гідрометеорологічних служб держав – учасниць Співдружності Незалежних Держав” (реєстр. No 0255)”, – повідомив Мельничук. Він зауважив, що у зв’язку з тим, що повномасштабна збройна агресія Росії проти України та участь Білорусі повністю порушують принципи та норми міжнародного права, а також унеможливлюють закладені угодою про створення СНД основні цілі, принципи та засади, Україна вирішила вийти з цієї угоди. Зазначається, що угода була укладена 9 вересня 1994 року в Москві та ратифікована Законом України від 20 грудня 1996 року № 630/96-ВР.

Враховуючи складну міжнародну ситуацію, яка виникла через агресію Росії та участь Білорусі, вихід з угоди щодо постачання продукції для гідрометеорологічних служб країн СНД став важливим кроком для України. Влада вважає, що умови, на яких була укладена угода, більше не відповідають сучасним реаліям та не враховують інтереси та безпеку України. Рішення про вихід з угоди підтримується як крок на шляху до захисту національних інтересів та міжнародного права.

• Уряд вніс до Верховної Ради законопроект про вихід з угоди щодо постачання продукції для національних гідрометеорологічних служб країн-учасниць СНД.

• Причиною цього рішення стала повномасштабна збройна агресія Росії проти України та участь Білорусі, які порушують міжнародне право та унеможливлюють досягнення основних цілей угоди.

• Вихід з угоди є важливим кроком для захисту національних інтересів та міжнародного права України.

• Рішення про вихід з угоди пов'язане з необхідністю адаптації до сучасних реалій та забезпечення безпеки країни.

• Звернення до Верховної Ради ініціює важливий діалог щодо майбутніх кроків України у контексті її міжнародної співпраці та безпеки.

Правоохоронці Сумської області повідомили про підозру заступнику начальника одного з відділів районного управління Головного управління Держпродспоживслужби у отриманні неправомірної вигоди. Його знайомий також притягнутий до відповідальності за пособництво у вчиненні цього злочину, повідомляє Сумська обласна прокуратура.

За даними слідства, під час позапланового інспектування одного з закладів громадського харчування було зафіксовано порушення, пов’язані з неправильним зберіганням та використанням харчових продуктів. Виявивши порушення, службовець Держпродспоживслужби звернувся до свого знайомого, який запропонував власнику закладу «налагодити партнерські стосунки» та уникнути адміністративних наслідків шляхом передачі грошей.

Посередник повідомив підприємця, що за зменшення розміру штрафних санкцій він повинен передати службовцю 15 тисяч гривень, а також щомісяця сплачувати данину у розмірі 3 тисячі гривень. Правоохоронці задокументували факт одержання службовцем через посередника 27 тисяч гривень.

Слідство триває, і правоохоронці закликають повідомляти про будь-які факти корупції у сфері громадського харчування та контролюючих органах.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Так, у разі підвищення військового збору до 3% або 5% дещо більше половини, а саме 55% учасників опитування зазначили, що не зможуть компенсувати цю різницю своїм працівникам. Відповідно, це призведе до зниження реального доходу людей.

У разі зростання військового збору до 3% повністю компенсувати різницю при найближчому перегляді заробітних плат готові 15% компаній, частково – 14%. Решта 7% розглядають варіант повної компенсації за рахунок введення надбавки до кінця року, в якому буде скасовано воєнний стан.

Якщо йдеться про зростання військового збору до 5%, у такому разі повністю готові компенсувати зниження реального доходу працівників дещо менше компаній – 14%, а частково – 13%. І 6% готові повністю компенсувати надбавкою до кінця року, в якому буде скасовано воєнний стан. Інші компанії розглядають різні підходи до компенсації або ще не ухвалили відповідне рішення.