Вівторок, 3 Березня, 2026

Тарифи з космосу: як Київтеплоенерго перекладає борги та кредити на споживачів

Важливі новини

Дніпровський спас: відновлення після ракетного удару

Аварійно-рятувальні операції в Дніпрі, спровоковані масштабним ракетним ударом 19 квітня, успішно завершилися. Очікуваної ночі від завалів багатоповерхівки вдалося витягти ще одне тіло загиблого чоловіка, піднявши загальну кількість жертв до трьох осіб, а число поранених склало 24. ДСНС здійснили порятунок 12 осіб у цьому трагічному інциденті, використовуючи 20 одиниць техніки та відпрацьовуючи координацію 101 рятувальника. Психологічну підтримку отримали 51 людина, яка пережила цю подію. Загалом масштабна ракетна атака на Дніпропетровщину призвела до втрат восьми життів, серед яких були двоє невинних дітей. 34 особи також отримали поранення, включаючи одну дитину. Нагадуємо, що 20 квітня оголошено День жалоби за загиблими внаслідок цього трагічного ракетного удару.

У результаті масштабного ракетного удару 19 квітня в Дніпрі та на Дніпропетровщині було втрачено вісім життів, серед яких були двоє дітей. Загалом 58 осіб отримали травми. Аварійно-рятувальні операції, проведені після цього події, виявилися успішними завдяки координації рятувальників, застосуванню технічних засобів та наданню психологічної підтримки. Підтвердженням глибокої траурної обстановки стало оголошення Дня жалоби на території області. Важливою реакцією на такі події є не лише оперативна допомога постраждалим, але і подальші заходи з попередження подібних інцидентів та зміцнення системи безпеки населення.

Україна залишається без F-16: чому триває затримка поставок?

За повідомленням нашого джерела в Офісі Президента, очікувані поставки літаків F-16 в Україну, заплановані на липень, не відбудуться. Інформація про це була поширена для підтримки бойового духу. Спочатку обіцяли надіслати перші літаки до кінця 2023 року, а потім весною 2024 року цілу ескадрилью, але всі поставки відкладаються, переважно з боку наших партнерів. Проте Офіс Президента вже шукає десять пілотів-найманців у країнах НАТО, яким пропонується 100 тисяч доларів на місяць, хоча літаки ще не надійшли. За даними американського видання The New York Times, у Румунії на авіабазі Фетешті був створений навчальний центр спеціально для навчання українських льотчиків роботі з F-16. Однак за повідомленнями журналістів, українські льотчики досі не розпочали там навчання, що значно уповільнює передачу західної авіації Україні. У той же час, частина пілотів продовжує проходити підготовку у США, Британії та Данії. За даними ЗМІ, Україна може отримати перші 6 із 45 обіцяних літаків F-16 вже у липні цього року. Проте залишається невизначеність стосовно того, коли і як багато літаків буде передано від кожного з партнерів України.

Згідно з отриманою інформацією, поставки літаків F-16 в Україну, заплановані на липень, будуть затримані. Ці новини могли бути поширені для підтримки бойового настрою, але факт відкладення поставок підтверджується. Офіс Президента вже шукає пілотів-найманців, але поки що літаки не надійшли. Навчальний центр у Румунії, призначений для підготовки українських льотчиків, також не почав функціонувати. Незважаючи на це, частина пілотів продовжує отримувати підготовку в інших країнах. Очікується, що перші 6 літаків можуть бути передані Україні у липні, але залишається невизначеність щодо подальших поставок.

Чи справді рослинні олії шкодять здоров’ю? Що каже наука

Соняшникова, ріпакова, соєва – ці олії є постійними гостями на наших кухнях. Вони стали синонімами кулінарного зручності, а подекуди — навіть здорового харчування. Та в останні роки навколо рослинних олій розгорілися гарячі суперечки. Їх почали називати «токсичними», винними у хронічних запаленнях, діабеті й навіть у зростанні пухлин. Найбільше критики спрямовано на так звану “ненависну вісімку”: […]

Податковий тиск на бізнес: як зростає кількість виконавчих проваджень у 2025 році

За підсумками 11 місяців 2025 року Державна податкова служба ініціювала понад 25 тисяч виконавчих проваджень проти українських компаній. Йдеться про примусове стягнення податкових боргів, штрафних санкцій та обов’язкових платежів до бюджету. Такі показники свідчать про збереження жорсткої фіскальної політики держави щодо бізнесу навіть в умовах війни та економічної нестабільності.

Загалом протягом року було відкрито 25 035 виконавчих проваджень. Хоча цей показник на 1,7% нижчий, ніж у 2024 році, він залишається суттєво вищим за рівень довоєнного періоду. Порівняно з часом до повномасштабного вторгнення кількість таких справ зросла приблизно на 35%, що вказує на помітне посилення податкового навантаження на підприємства різних галузей.

Найбільша кількість проваджень традиційно припадає на столицю. У Києві цього року відкрили 5 757 справ, що становить майже кожне четверте провадження проти бізнесу в Україні. Друге місце посідає Дніпропетровська область із 4 738 провадженнями. Третю позицію займає Київська область, де відкрито 1 467 справ.

За галузевим розподілом найбільше податкових проваджень припадає на сферу оптової торгівлі — 5 380 справ. Далі йде сільське господарство та мисливство, проти яких відкрито 2 092 провадження. Замикає трійку будівельна галузь із 1 910 справами.

Експерти зазначають, що зростання кількості виконавчих проваджень може бути пов’язане як із активізацією контролю з боку Податкової, так і з фінансовими труднощами бізнесу в умовах війни, коли компаніям складніше своєчасно виконувати податкові зобов’язання.

Мінкульт працює над передачою Почаївської та Святогорської лавр у власність держави

Під час свого виступу Данилко зробив публічну заяву, яка викликала резонанс серед глядачів та в медіа-просторі. Зокрема, він звернувся до однієї з присутніх на фестивалі відомих російських виконавиць, висловивши свої особисті почуття.

Про це повідомив і.о. міністра культури Ростислав Карандеєв.

Це стосується й об’єктів на території заповідника «Чернігова стародавнього», якими користується церква.

Нагадаємо, раніше Мінкульт ухвалив рішення вилучити в УПЦ Києво-Печерську лавру. Однак реалізовано це рішення лише частково. Нижньою Лаврою продовжує користуватися УПЦ.

Також зараз у Раді розглядається законопроект про заборону УПЦ.

Кияни називають суми у своїх комунальних платіжках «космічними». І значна частина цих грошей йде до КП «Київтеплоенерго» — монополіста, який забезпечує столицю теплом та електроенергією.

Журналісти проєкту «В тіні каштана» спробували розібратися у фінансах підприємства, яке щороку оперує мільярдами. Але зробити це виявилося непросто: публічної фінансової звітності «Київтеплоенерго» немає — її закрили під приводом воєнного стану.

Попри це, відомо: у 2023 році Київрада докапіталізувала підприємство на 2,5 млрд грн. Гроші взяли у кредит у Європейського банку реконструкції та розвитку — 50 млн євро на 5 років. І віддавати їх вирішили не компанія і не посадовці, а бюджет міста. Тобто кожен киянин.

Більше того, міська влада ще й вибила грант на 5 млн євро від ЄБРР. Формальне пояснення — борги населення за тепло. Але чи не головна причина несплат криється у самих тарифах.

«Київтеплоенерго» самостійно формує їхній розмір і закладає до них… втрати тепла у мережах. Офіційно вони сягають 27%. Це означає, що понад чверть тепла «зникає» по дорозі до споживача, і саме за ці мільярдні втрати кияни платять із власних кишень.

За словами експерта Олексія Кучеренка, за методикою дозволено включати у тариф лише 13% втрат, але монополіст завищує показники вдвічі. «Це оборудка на мінімум 2–2,5 мільярда гривень на рік. Ліквідація державного контролю відкрила двері для маніпуляцій», — наголошує він.

Поки влада списує кредити та «тепловтрати» на киян, платіжки для населення залишаються астрономічними.

Останні новини