ТЦК не направлятиме на медогляд військовозобов’язаних з відстрочкою

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

За даними газети, мобілізаційна кампанія стикається з труднощами у виконанні планів. «Ціль у 200 тисяч може бути все більш необхідною, але її також стає все важче досягти», – йдеться в матеріалі. Один з представників Територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК) в Одесі зазначив, що регіон суттєво відстає від поставлених цілей: «Ми не мобілізуємо навіть 20 відсотків від того, що потрібно. Одеська область одна з найгірших у списку».

Для підтримки мобілізації, українські військові частини отримали нові інструменти, які дозволяють мобілізувати резервістів та військовозобов’язаних, що добровільно бажають служити. Це стало можливим завдяки змінам, внесеним Кабінетом міністрів до порядку призову громадян на військову службу під час мобілізації. Зокрема, командири військових частин тепер мають право надавати направлення для проходження військово-лікарської комісії (ВЛК), що дозволяє визначити придатність мобілізованих до служби.

У жовтні цього року Міноборони також планує запустити новий сервіс у застосунку «Резерв+», який значно спростить процес рекрутингу. Завдяки цьому оновленню з’являться актуальні вакансії у військових частинах, що дозволить майбутнім новобранцям швидше знайти місце своєї служби.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

За його словами, попит на операторів БПЛА залишається стабільно високим, а також актуальними є вакансії з обслуговування військової техніки та озброєння. “Ми щотижня відстежуємо цю динаміку. Бувають сплески за тими чи іншими напрямками. Традиційно популярні оператори БПЛА, посади, пов’язані з обслуговуванням військової техніки, штабні посади, логістика”, — зазначив Бежевець.

Він підкреслив, що ЗСУ потребують добровольців, особливо тих, хто може займатися обслуговуванням військової техніки та різних видів озброєння, тобто стрілецьких позицій та операторів. “Понад 6500 українців уже скористалися можливістю долучитися до Сил оборони через рекрутингові центри,” — додав він.

В Україні наразі працює 39 рекрутингових центрів. Бежевець уточнив, що період працевлаштування за мобілізацією триває лише кілька днів, а за контрактом — трохи довше через необхідність збору більшої кількості документів.

Останнім часом рекрутинг у ЗСУ зазнає змін. 17 вересня Верховна Рада ухвалила за основу законопроєкт №12023, який передбачає створення Центру рекрутингу іноземців. Цей крок дозволить іноземцям та особам без громадянства проходити військову службу в ЗСУ.

Завдяки цим ініціативам та новим можливостям, процес рекрутингу в ЗСУ продовжує вдосконалюватися, зокрема в напрямку залучення кваліфікованих спеціалістів, необхідних для зміцнення обороноздатності України.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Українські депутати ініціювали законопроєкт, що передбачає обкладення податком на додану вартість (ПДВ) державних і комунальних ритуальних послуг.

Про це йдеться у законопроєкті № 12189 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування надавачів ритуальних послуг», який зареєстрований в парламенті 8 листопада.

Якщо закон ухвалять, послуги з поховання та ритуальні товари, які надають державні та комунальні підприємства, більше не будуть звільнені від ПДВ, а це, ймовірно, призведе до зростання витрат на поховання.

Проєкт також скасовує можливість надавачам ритуальних послуг користуватися спрощеною системою оподаткування, обліку та звітності, що збільшить податковий тиск на компанії в цій сфері.

Ці зміни пропонують разом із законопроєктом, спрямованим на реформування ринку ритуальних послуг і демонополізацію сфери. У пояснювальній записці зазначається, що нововведення допоможуть створити конкурентне середовище, де приватні підприємства зможуть відкривати кладовища, крематорії та колумбарії, а також забезпечать рівні умови для всіх платників податків.

Реформа, за словами авторів документу, має на меті привести сферу поховання у відповідність із вимогами ринкової економіки, однак на практиці вона зробить поховання дорожчим для населення.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Щорічно в Україні фіксується тисячі випадків порушення правил дорожнього руху, що призводить до численних дорожньо-транспортних пригод (ДТП) та високої смертності. Згідно з даними Департаменту патрульної поліції, у 2023 році внаслідок аварій загинули понад 3000 осіб, а майже 30 000 отримали травми різного ступеня тяжкості. Більше половини випадків смертельних ДТП сталося через перевищення швидкості.

Пропоновані заходи в рамках нового законопроєкту включають:

Додатково, повноваження щодо накладання штрафів та позбавлення водійських прав отримають не лише поліцейські, а й представники військової інспекції дорожньої безпеки. Ці зміни покликані зменшити кількість грубих і систематичних порушень правил дорожнього руху та, у перспективі, знизити рівень смертності і травматизму на українських дорогах.

Сьогодні смертність у ДТП в Україні становить 97 випадків на мільйон населення, що суттєво перевищує середній показник у країнах Європейського Союзу. Прийняття цього законопроєкту може стати важливим кроком у напрямку підвищення безпеки на українських дорогах.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Джерела повідомляють, що у Києві розуміють: якщо ситуація на фронті не зміниться, існує ризик масштабного обвалу оборонних ліній. Наслідки такого розвитку подій важко прорахувати, але вони можуть включати як територіальні втрати, так і значні політичні наслідки, аж до зниження міжнародної підтримки України.

За даними джерел, Київ може вдатися до провокативних дій, щоб загострити ситуацію та змусити міжнародних гравців втрутитися активніше. Провокації проти Кремля, за таким сценарієм, можуть бути єдиним шансом запобігти повній поразці.

Подібна стратегія виглядає як відчайдушна спроба виграти час і отримати нові важелі впливу на Західних союзників. Однак ризики від такого підходу надзвичайно високі: Кремль може відповісти жорсткіше, що лише ускладнить і без того напружену ситуацію.