Тенісистка Світоліна встановила рекорд на Australian Open

Адвокат Української православної церкви Роберт Амстердам виклав на своїй відеоплатформі звіт, що нараховує понад 250 сторінок, де детально документується серія нападів на УПЦ, включаючи її храми та священиків. У своєму емоційному зверненні він відзначив, що законопроект 8371, який пропонує заборонити УПЦ, є виявом мови ненависті та закликав уряд України відмовитися від його розгляду. "Напади на вірян, їх вигнання зі святинь, заборона доступу до молитовних місць — це абсолютно неприпустимо", — наголосив Амстердам, закликаючи до зупинки дій, які розділяють українське суспільство. Він також заявив про те, що УПЦ не має жодних зв'язків з Московським патріархатом та відділяє себе від ідеології "русского мира", підтверджуючи це словами митрополита Київського Онуфрія. Крім того, Амстердам звернувся до американського уряду, закликавши його підтримати Україну, наголошуючи на критичному значенні такої підтримки для обох країн та висловивши своє занепокоєння щодо довіри до США після недавніх подій в Афганістані та на території України.

У висновку можна зазначити наступне:

• Стаття відображає позицію адвоката Української православної церкви Роберта Амстердама щодо серії нападів на УПЦ, її храми та священиків, а також його заклик до уряду України відмовитися від розгляду законопроекту 8371.

• Відзначається, що законопроект 8371 є виявом мови ненависті та може призвести до подальшого розділення українського суспільства.

• Амстердам підкреслює, що УПЦ не має зв'язків з Московським патріархатом та відділяє себе від ідеології "русского мира", а також акцентує на повному зв'язку церкви з державою Україна в контексті захисту від російського вторгнення.

• Звернення до американського уряду свідчить про спробу залучити міжнародну підтримку для України у контексті захисту від зовнішніх загроз та підтримки національної єдності.

Українська влада продемонструвала важливий крок у напрямку підтримки російської опозиції, яким став проведений у Львові форум. На цьому заході зібралися представники різних громадських та політичних коліс, а серед виступаючих був радник глави Офісу Президента України Михайло Подоляк. У своїй промові він підкреслив значущість подібних ініціатив для спільного формування майбутнього Росії, вільного від путінського авторитарного режиму. Такий форум сприяє обміну ідеями, утворенню конструктивного діалогу та визначенню стратегій подальших дій. Важливо, що Україна підтримує громадянське суспільство в Росії на шляху до демократичних змін, що не лише зміцнює дружні відносини між двома країнами, але й сприяє зміні політичного ландшафту в регіоні на краще.

Позитивний коментар щодо форуму також зробив глава української розвідки Кирило Буданов. Він зазначив, що подібні зустрічі сприяють наближенню краху режиму Путіна. Буданов висловив упевненість у тому, що зусилля російської опозиції в поєднанні з міжнародною підтримкою можуть прискорити зміни в Росії​.

Подоляк заявив, що в опозиційних Путіну росіян зараз є шанс побудувати «іншу країну», але цього вдасться домогтися лише «великою кров’ю України». «На жаль, це може статися тільки в результаті військової перемоги, тактичних поразок Росії на полі бою. По-іншому не буде».

Подоляк сказав, що ці поразки можуть бути «не на всьому фронті», а в разі одного великого прориву ЗСУ.

«На відміну від 2022 року, коли вони зазнали поразки на Харківській ділянці, вони не усвідомили, що відбувається, вони готові були воювати. Зараз, якщо подібний прорив десь відбудеться, воювати вони не будуть готові. Тому Росія сильно зміцнилася, щоб цього не допустити”, – сказав він.

Тобто, радник глави ОП вважає, що в разі навіть локальної поразки російської армії на фронті, в РФ, де зараз налаштовують суспільство на «неминучу перемогу», почнуться деструктивні процеси на ґрунті розчарування. Не виключено, що на це і є зараз стратегічна ставка Києва.

При цьому Подоляк вважає «неминучою» зміну влади в РФ у 2024-2025 році.

За його словами, в Росії «в один прекрасний момент все піде обвально», незважаючи на те, що «є песимізм» з цього приводу в Україні та серед російської опозиції. «Два роки і три місяці війни, важко, і здається, що Росія перебудувалася… Усе не так. Об’єктивна логіка процесу незмінна”, – сказав Подоляк.

Він додав, що «трансформація Росії» почнеться за півроку-рік або раніше, і завдання російської опозиції в цей процес «вбудуватися».

Надихає Подоляка на прогнози про швидкий «крах режиму Путіна» торішній заколот Пригожина, який, на думку радника глави ОП, показав, що «силової вертикалі влади в Росії, яка вміє захищатися, немає».

Радник також попросив присутніх «не ображатися і не злитися через те, що в Україні сьогодні є жорстка антиросійськість. Це нормально». «Але якщо ви будете робити ту роботу, яку потрібно робити, ми будемо вам допомагати», – додав Подоляк.

«Ви можете побудувати той тип Росії, яку Україна колись зможе поважати», – сказав радник глави ОП.

При цьому Подоляк виступив проти «Фонду боротьби з корупцією», заснованого Навальним, оскільки його концепція «вкрай небезпечна». «Вона передбачає консервацію того, що є в Росії, на довгі десятиліття», – заявив представник Банкової.

Чоловіків, які скоїли напад на патрульних у Вінницькій області, при цьому в результаті загинув один поліцейський, а інший був поранений, затримали в Одеській області. Про це інформував голова Національної поліції України Іван Вигівський. Нападники, виявлені як батько та син, військовослужбовці 52 та 26 років відповідно, уродженці Вінницької області, переховувалися на території Одеської області, де їх і затримали співробітники спецпідрозділу КОРД. Поліцейський, який загинув, захищаючи свого напарника, встиг вистрілити та поранити зловмисників. Оманливі мотиви нападу та обставини інциденту встановлюються поліцією. Речниця Нацполіції Олена Бережна розповіла, що нападники переховувалися у закинутій будівлі та намагалися втекти за кордон, маючи при собі бойові гранати. Слідчі розпочали кримінальне провадження за статтею – вбивство або замах на вбивство правоохоронця під час виконання службових обов’язків, за якою передбачено довічне позбавлення волі.

У соцмережах з'явилося відео з камер спостереження на автозаправній станції, яке реєструє момент, коли нападники, одягнені в зелено-оливковий одяг, що схожий на той, що носять українські військові, здійснюють напад. Автомобіль, на якому вони пересувалися, також мав оливковий колір. Згідно з джерелом в поліції, записи, які були опубліковані в мережі, відображають події відповідно до реальності, і на них видно підозрюваних осіб, які, здається, були одягнені у військову форму. Однак підтвердженням того, що вони є військовослужбовцями Збройних Сил України, наразі ще не надійшло, але ця інформація перевіряється.

Автомобіль підозрюваних був зупинений серед ночі для звичайної перевірки поліцією. Проте, під час цієї перевірки вони відкрили вогонь на поліцейських. Міністр внутрішніх справ, Ігор Клименко, наголосив, що немає виправдання для такого злочину, незалежно від статусу чи мотивів нападників. Інцидент підкреслив важливість безпеки для поліцейських.

У мережі також з'явилося відео з натільної камери одного з поліцейських, що показує спокійну розмову між поліцейськими та особами, які потім напали на них. За даними ЗМІ, серед можливих нападників є батько та син, уродженці Вінниччини Валерій і Віталій Васілаке. Офіс генерального прокурора заявив, що перевіряються інформація щодо їх зв'язку зі злочином, включаючи двох військовослужбовців. На відеозапису один з нападників заявляє, що він та його батько служили в 28-й окремій механізованій бригаді ЗСУ, але військове командування стверджує, що вони вже понад рік не є членами цієї бригади.

Після розгортання подій командування Сухопутних військ підтвердило, що підозрювані дійсно є військовослужбовцями однієї з військових частин цього роду військ. У своєму заявленні командування обіцяє активно сприяти розслідуванню цієї трагедії. "Винні у цьому злочині повинні бути покарані найсуворіше", – наголошено у пресслужбі.

Поліція повідомила, що загиблий під час нічного нападу поліцейський — це 20-річний Максим Зарецький. Він був рядовим поліцейським і служив інспектором сектору реагування патрульної поліції відділу поліції №1 (Бершадь) Гайсинського райуправління. "Максиму було всього 20 років. Він навчався у Національній академії внутрішніх справ з 2021 року і протягом півтора року віддано виконував свої службові обов'язки у секторі реагування патрульної поліції", – зазначили в поліції.

Загибель молодого поліцейського Максима Зарецького у результаті нападу на патрульну машину у Гайсинському районі Вінницької області стала тяжкою втратою для суспільства. За словами поліції, Максим був відданий своїй службі та проходив навчання у Національній академії внутрішніх справ, що підкреслює його високий професіоналізм та зобов'язаність.

Відомості про трагічну подію, яка призвела до загибелі поліцейського, розголошуються й деталізуються в соціальних мережах та засобах масової інформації. Підтвердженням статусу військовослужбовців підозрюваних у цьому нападі є інформація від командування Сухопутних військ. Заявлення про готовність допомогти у розслідуванні цієї події вказує на серйозне ставлення до встановлення правди та притягнення винних до відповідальності.

Ця трагедія нагадує про важливість безпеки та захисту правоохоронців у виконанні їхніх обов'язків. Напад на поліцейських підкреслює необхідність посилення заходів безпеки та розкриття подібних злочинів для забезпечення правопорядку та безпеки громадян.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Юрій Джигир, який є фінансистом за спеціалізацією, розпочав свій професійний шлях у Міністерстві фінансів у 2015 році. Протягом 2016-2018 років він працював позаштатним радником в.о. міністра охорони здоров’я України, де займався реформуванням фінансування медичної сфери в країні.

Крім цього, Джигир брав участь у численних дослідницьких проєктах Світового банку, Всесвітньої організації охорони здоров’я та Бергенського центру етики та пріоритизації в охороні здоров’я.

Юрія Джигира було призначено на посаду заступника міністра оборони України 27 вересня 2023 року. Тепер, після звільнення, його подальші плани та напрямки діяльності залишаються невідомими.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Скандал розгорівся після того, як Оксана Котомкіна опублікувала розслідування про ймовірні порушення в декларації Артема Бояренка, зокрема щодо продажу автомобіля своєму батькові. Після публікації журналістка отримала численні листи від фігуранта розслідування, в яких той вимагав спростування матеріалу. Проте прокурор, за словами Котомкіної, намагався змусити її змінити деталі, які не впливали на основну суть викриттів, ігноруючи при цьому питання стосовно продажу авто.

Ситуація набула більш серйозного обороту, коли у листах, які вона отримала від Бояренка, фігурували її особисті дані — домашня адреса та номер телефону, які не були у відкритому доступі. “Отримавши листа на домашню адресу, я почала задумуватись, що може бути далі: воронка під під’їздом чи дзвінок у двері?”, — написала журналістка, натякаючи на можливі погрози.

Особливої уваги заслуговує те, що, за словами Котомкіної, прокурор пояснив отримання її особистих даних тим, що знайшов номер на російському ресурсі LiveJournal. Це викликало обурення журналістки, оскільки ресурс давно заблокований в Україні, а згадуваний пост був опублікований ще в 2010 році. “Це свідчить про те, що джерело його впевненості в отриманих даних зовсім не російський інтернет-ресурс”, — стверджує Котомкіна.

Журналістка заявила про свій намір звернутися до Офісу Генерального прокурора та Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів з вимогою розслідувати дії Бояренка, щоб з’ясувати, яким чином він отримав її особисті дані та чому посилався на контент російських джерел. Відповідні заяви, за її словами, будуть направлені найближчим часом.