Вівторок, 15 Липня, 2025

The Economist: Росія йде в останній ривок, щоб зламати волю України

Важливі новини

Зарплати чиновників хочуть зрівняти з рівнем доходів військових на передовій

Український гідрометеорологічний центр оприлюднив детальний прогноз погоди, який обіцяє досить стабільну атмосферну ситуацію в найближчі дні. Синоптики повідомляють, що цього тижня жителям України навряд чи варто очікувати сніговий покрив, що є досить характерним для зимового періоду.

Так, пропонується доповнити прикінцеві положення закону про правовий режим воєнного стану нормою, якою установити, що тимчасово, у період дії воєнного стану, заробітна плата, грошове забезпечення працівників, службових і посадових осіб бюджетних установ (включаючи органи державної влади та інші державні органи, а також органи місцевого самоврядування) нараховуються у сумі, що не перевищує граничного розміру виплат військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях (100 тисяч грн на місяць).

При цьому у зазначеному максимальному розмірі не враховуються суми допомоги по тимчасовій непрацездатності та оплата щорічної відпустки.

Обмеження не застосовується при нарахуванні заробітної плати, грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, тобто, не застосовується до рятувальників.

Окремо вказано, що обмеження у 100 тисяч грн застосовується також при нарахуванні заробітної плати, грошового забезпечення народним депутатам України, членам Кабінету Міністрів, працівникам Офісу Президента, суддям, суддям Конституційного Суду України, прокурорам, членам Вищої ради правосуддя, членам Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, членам Рахункової палати, працівникам, службовим і посадовим особам Національного банку України, а також іншим службовим і посадовим особам, працівникам, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, в тому числі Державного бюро розслідувань та Бюро економічної безпеки України (крім осіб, зазначених в абзаці другому цього пункту), працівникам суб’єктів господарювання, 50 і більше відсотків акцій (часток) якого належить державі або іншому господарському товариству, 50 і більше відсотків акцій (часток) якого належать державі, членам наглядових рад таких суб’єктів господарювання.

Зазначимо, що за даними Міністерства фінансів України, середня зарплата керівництва за жовтень 2024 року склала у Нацкомісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг – 330,7 тисяч грн, Державній митній службі – 276,7 тисяч грн, Державній службі фінансового моніторингу – 234,7 тисяч грн, Національному агентстві з питань запобігання корупції – 232 тисячі грн, Пенсійному фонді України – 194,8 тисяч грн, Національній соціальній сервісній службі – 144,6 тисяч грн тощо.

Як раніше писала «Судово-юридична газета», до Верховної Ради подали законопроект 12265, який пропонує визначити розмір винагороди члена Вищої ради правосуддя у розмірі посадового окладу судді місцевого суду (тобто, близько 63 тисяч грн). Нагадаємо, що після внесених змін оклад членів ВРП починається від 236 тисяч грн, не враховуючи додаткові виплати.

Курахове: російські окупанти захопили чверть міста, ситуація критична

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

За даними Рьопке, російські війська просунулися на східній частині Курахового, захопивши дамби, які раніше слугували транспортними переправами. Хоча мости на цих дамбах зруйновані, це не заважає ворогу вести обстріли з мінімальної дистанції — всього одного кілометра.

Крім того, окупанти просунулися вздовж північного узбережжя Курахівського водосховища, взявши під контроль село Берестки.

Полковник запасу ЗСУ Олег Жданов раніше заявляв, що район Курахового є однією з найкритичніших ділянок фронту. За його словами, дії росіян спрямовані на розсічення українського угруповання на дві частини, що може значно ускладнити оборону.

Інший військовий експерт, Владислав Селезньов, зазначив, що динаміка боїв у Кураховому надзвичайно напружена. Це підтверджує й аналітик Іван Ступак, який припускає, що Курахове може опинитися в оточенні вже найближчими тижнями.

Хоча ЗСУ продовжують утримувати позиції в Кураховому, загроза оточення залишається реальною. Зруйновані мости на дамбах уповільнили просування ворога, але не зупинили його повністю. Обстріли з мінімальної дистанції та контроль ключових територій окупантами створюють значні труднощі для української оборони.

У Чорнобильській зоні почали будувати фортифікації

На території Чорнобильської зони відчуження розпочалося будівництво фортифікаційних споруд із матеріалів, що знаходяться всередині зони. Про це повідомила радіобіологиня та координаторка проєктів з гуманітарного розмінування Міністерства економіки України Олена Паренюк. За її словами, використання місцевих матеріалів стало вимушеним кроком через потребу забезпечення безпеки Сил оборони. Попри присутність радіонуклідів у будівельних матеріалах, будівництво триває. “Чи можемо […]

Міністерство освіти України планує закрити сільські школи

Ключові елементи військового обліку:

Уряд оголосив, що у 2025 році не фінансуватиме сільські школи, в яких навчається менше 45 учнів, а у 2026 році планується скорочення шкіл з кількістю учнів менше 60. За даними Міністерства освіти і науки України, у 2019 році в Україні було 3900 таких навчальних закладів, які підпадуть під ці обмеження.

Ці ініціативи можуть призвести до закриття багатьох шкіл, оскільки громади не зможуть фінансувати зарплати вчителів з місцевих бюджетів. Дітей планують переводити до більших, опорних закладів освіти, однак виникає питання: як саме діти подолають відстань до нових шкіл, зважаючи на відсутність належної інфраструктури, зокрема доріг у сільській місцевості. Проблеми з транспортом, забезпеченням пальним та наявністю водіїв, що пройшли перевірку, залишаються невирішеними.

Ситуація з освітою в Україні викликає занепокоєння. За словами Оксена Лісового, міністра освіти, який опинився в епіцентрі скандалу через плагіат у дисертації, обрані урядові рішення не завжди враховують реальні потреби дітей та їхніх батьків. Без комплексного підходу до реформування освітньої системи, учні, особливо в сільських районах, можуть залишитися без доступу до якісної освіти.

В Україну приїжджає все більше туристів, щоб подивитися на війну

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Як пише швейцарське видання Sarganserländer, близько десятка українських компаній організовують так звані “воєнні тури”. Вартість таких екскурсій варіюється від 150 до 250 євро, а частину прибутків направляють на підтримку армії. Основна увага зосереджена на Києві та його передмістях, таких як Ірпінь, де руйнування і досі нагадують про найгарячіші моменти війни.

Тури в зони бойових дій приваблюють не лише тих, хто прагне гострих відчуттів, але й тих, хто хоче краще зрозуміти трагедію війни.

“Це не про гроші, а про освіту. Наші тури – це своєрідна вакцина, що може запобігти повторенню війни,” – зазначає Світозар Моїсеєв, співзасновник однієї з турфірм.

Однак не всі учасники таких турів ставляться до цього етично. Наприклад, американець Нік Тан у липні 2024 року вирушив до Харкова, розташованого лише за 20 кілометрів від фронту. “Я просто хотів це побачити,” – заявив він, підкреслюючи, що на Заході життя занадто комфортне. Його коментарі викликають подив серед місцевих мешканців, які змушені жити у постійній небезпеці.

“Нещодавно дрон розбився всього за 300 метрів від мого будинку. Мені важко зрозуміти, чому хтось добровільно хоче побачити це,” – розповідає Руслан Савчук, житель Ірпеня.

Місцеві жителі сприймають “чорний туризм” неоднозначно. Частина з них підтримує екскурсії, вважаючи, що це привертає увагу до війни, тоді як інші ставлять під сумнів моральність таких відвідувань. Депутатка місцевої ради Ірпеня Михайлина Скорик-Шкарівська згадує, що деякі українці запитують туристів: “Чому ви хочете побачити нашу печаль?”

Голова Національного агентства з розвитку туризму Мар’яна Олеськів також звертає увагу на необхідність етичного підходу до воєнного туризму. Агентство планує запустити спеціальні курси для екскурсоводів, які працюватимуть у подібних турах.

Попри спад туристичних потоків через війну, українська індустрія вже готується до післявоєнного періоду. Укладаються контракти з такими міжнародними платформами, як Airbnb і TripAdvisor, що може відкрити нові можливості для залучення іноземців.

Літній наступ російської армії в Україні навряд чи завершиться стратегічним проривом. Найбільш імовірний результат — мінімальні територіальні здобутки, які Кремль представить як доказ «успіху». Про це йдеться в аналітичній статті The Economist із посиланням на українські військові джерела.

За даними української розвідки, головними напрямками наступу стануть Костянтинівка та Покровськ у Донецькій області, а також Сумщина. На північному кордоні вже зосереджено близько 50 тисяч російських військових, які повільно, але вперто просуваються до обласного центру.

Як зазначає видання, уперше з початку повномасштабного вторгнення росіяни демонструють однакові темпи просування і на півночі, і на Донбасі. Причина — слабкі фортифікації та недостатній захист від дронів.

Однак навіть попри часткове просування фронт майже не змінився за три роки. Українські військові вважають нинішній наступ «останнім ривком», покликаним зламати волю до опору.

Командир підрозділу БПЛА «Тайфун» Михайло Кметюк пояснює: росіяни дозволяють собі наступати лише тому, що їм байдуже до втрат. До 80% мобілізованих не виживають, однак хвилі поповнення не припиняються — щомісяця РФ мобілізує на 10–15 тисяч більше, ніж Україна. При цьому Росія фінансово заохочує своїх громадян, а Україна переважно спирається на примусову мобілізацію.

Офіцер 93-ї бригади з позивним Едуард попереджає: перевага України у дронах поступово зникає. РФ створила новий підрозділ «Рубікон», який діє між Костянтинівкою та Покровськом. Ця частина вперше з’явилася поблизу Курська у 2024 році, напряму підпорядковується Міноборони РФ і має доступ до найсучасніших технологій.

«Рубікон» використовує так звані дрони-«матки», що запускають менші апарати, оснащені оптоволокном або зв’язком на зашифрованих частотах, які складно перехопити. Це створює серйозні виклики для ЗСУ, які втратили технологічну ініціативу в цьому сегменті.

Попри все, за три роки росіянам так і не вдалося захопити стратегічно важливі міста — Костянтинівка досі під українським контролем. Однак війна виснажує обидві сторони.

Начальник поліції Костянтинівки Дмитро Кірдяпкін резюмує ситуацію: «Проблема з росіянами в тому, що вони вміють терпіти втрати. Наші втрати менші, але ми їх відчуваємо набагато сильніше».

The Economist припускає, що вікно для дипломатії може з’явитися після завершення цього наступу. Але воно не є гарантованим, адже головне завдання Кремля — не перемогти, а втримати контроль і «продати» картинку змін на мапі як досягнення для внутрішньої аудиторії.

Україна ж, попри втому і технічні складнощі, досі вірить у можливість утримати фронт — навіть у грі на виснаження, де перевага на боці того, хто більше готовий не рахувати втрат.

Останні новини