Субота, 18 Квітня, 2026

Тіньові фінансові операції: благодійність як інструмент в руках державних структур

Важливі новини

Підозра директору Департаменту промисловості КМДА через невідповідність декларації реальним доходам

Директор Департаменту промисловості Київської міської державної адміністрації Володимир Костіков опинився під слідством через можливе внесення недостовірних відомостей у свою фінансову декларацію. Слідчі встановили, що різниця між задекларованими коштами та реальною фінансовою спроможністю посадовця може сягати 22 мільйонів гривень.

У щорічній декларації за 2023 рік Костіков зазначив, що має заощадження у розмірі 31 мільйона гривень. Проте детальний аналіз майнового та фінансового стану посадовця показав значну невідповідність між задекларованими сумами та реальними доходами, що викликало підозру у правоохоронних органів. Слідство наразі встановлює джерела походження коштів та перевіряє, чи не були подані свідомо недостовірні відомості з метою приховати частину фінансових активів.

Окрему увагу правоохоронців привернули значні витрати посадовця. Зокрема, він придбав квартиру вартістю 8,4 мільйона гривень, а також автомобілі Infiniti та Mercedes-Benz і інше цінне майно. Попри це, задекларований обсяг заощаджень майже не змінювався, що, за версією слідства, не відповідає реальному фінансовому стану.

Правоохоронці вважають, що до декларації було внесено недостовірні відомості на суму 22 мільйони гривень. За оцінкою слідства, такі дані могли використовуватися для подальшої легалізації дорогих придбань і маскування походження коштів.

Прокурори Київської міської прокуратури повідомили Володимиру Костікову про підозру за частиною другою статті 366-2 Кримінального кодексу України — декларування недостовірної інформації. Наразі вирішується питання щодо подальших процесуальних дій у межах досудового розслідування.

Прокурору ОГП повідомили про підозру у хабарництві на 170 тис. доларів

Програма "Захист України" розроблена для учнів 10-11 класів і має на меті формування у підлітків комплексного розуміння питань національної безпеки, громадянської відповідальності та особистої готовності до дій у надзвичайних ситуаціях. Вона включає теоретичні та практичні компоненти, які охоплюють широкий спектр тем.

За даними слідства, підозрюваний схилив підприємця до надання хабаря прокурору у справі щодо незаконного відчуження посадовими особами майна на користь приватного товариства.

Відповідно до розробленого алгоритму прокурор у провадженні мав забезпечити надання висновку судової експертизи про відсутність матеріальних збитків, після чого кримінальне провадження мало бути закрито та як наслідок скасовано арешти майна із забороною здійснення будівництва.

На сьогодні указаному прокурору повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15(Замах на злочин), ч. 3 ст. 369 (Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі)КК України. Досудове розслідування триває – підсумували в САП.

Українці проти підвищення податків і закликають до боротьби з корупцією для наповнення бюджету — опитування

За повідомленням адвоката підозрюваного, Ігоря Сулими, його клієнт послався на статтю 63 Конституції України. Ця стаття захищає громадян від самозвинувачення та дозволяє не надавати інформацію, яка може бути використана проти них у суді.

Українці вважають, що збільшення податкового навантаження може призвести до зменшення підримки армії донатами.

Уряд вніс на розгляд Верховної Ради законопроєкти про підвищення податків та зміни до держбюджету на 2024 рік. Кабмін пропонує парламенту підвищити ставку військового збору до 5%, а за деякими операціями до 30%. Голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев підтримав таку урядову ініціативу, зазначивши, що інших варіантів, ніж погодитися на пропозицію Кабміну підвищити окремі податки (військовий збір, акцизи, зокрема, на паливо і тютюн), збільшити відповідну податкову базу, а також розмістити більше ОВДП, що також може передбачати емісію НБУ, не бачить.

“Так, це погане рішення, яке стримуватиме економічне відновлення, зростання доходів громадян і потенційно нестиме ризики для макрофінансової стабільності. Утім, іншого шляху, ніж закрити розрив у військових, зараз немає, бо вже за декілька місяців ми зіткнемось із значним дефіцитом коштів на поточне утримання війська, що почне різко поглиблюватись під кінець року”, – написав Гетманцев.

Голова податкового комітету Ради неодноразово озвучував ідею підвищення податків в Україні. На думку економічного експерта Юрія Гаврилечка, ліквідація податкової та митниці і переведення економіки на воєнні рейки можуть бути альтернативою ідеї Гетманцева про підвищення податків задля закриття бюджетної діри

Законопроєкт, який передбачає підвищення податків, розкритикував раніше заступник голови податкового комітету парламенту Ярослав Железняк. За його словами, не зрозуміло, чому пропонуються такі зміни оподаткування та на яких розрахунках вони ґрунтуються.

Окрім того, мобільні оператори, що працюють в Україні, вважають, що якщо парламент підтримає урядову ініціативу і підвищить податки – це буде кроком назад у доступності мобільного зв’язку, який критично необхідний в умовах війни.

Ініціативу також розкритикували експерти і представники українського бізнесу. Вони вважають, що збільшення податкового навантаження змусить підприємців “піти в тінь”.

В Україні планують великий обмін полоненими до Великодня

Кирило Буданов, голова Офісу Президента України, оголосив про намір...

Героїчна перемога: Українська збірна пробилася на Євро-2024 після перемоги над Ісландією

Українська збірна вийшла на Євро-2024 після перемоги над Ісландією у вирішальному матчі плей-офф. У цій захоплюючій зустрічі з рахунком 2:1 гравці зуміли переграти суперників, відновивши баланс у другому таймі та виборовши переможний гол. Вітання команді висловив навіть президент країни. Під керівництвом тренера Сергія Реброва українська збірна гідно представлятиме країну на турнірі у Німеччині, де зіткнеться з сильними суперниками у груповому етапі.

Українська збірна з футболу здобула важливу перемогу над командою Ісландії у плей-офф матчі кваліфікації на Євро-2024. Гра завершилася з рахунком 2:1 на користь України. Попри ранню втрату голу, у другому таймі наша збірна відновила рівновагу та забезпечила собі перемогу завдяки голам Циганкова та Мудрика. Український президент відзначив цей успіх, а команда готується до виступу на Євро-2024 в групі Е разом з Бельгією, Словаччиною та Румунією.

Ситуація, яка складається навколо Національного банку України, вказує на невідповідність між публічною риторикою та реальними фінансовими процесами. Офіційна влада постійно підкреслює свою відкритість та прозорість в управлінні державними ресурсами, однак за лаштунками цієї політики існують практики, які викликають серйозні питання. Важливим елементом цього явища є використання благодійних організацій як інструментів для проведення непублічних фінансових операцій.

Одним з найбільш яскравих прикладів такої ситуації є діяльність Василя Горбаля, члена Ради та голови Аудиторського комітету НБУ, який також контролює благодійну організацію, тісно пов’язану з державним університетом. Йдеться про Фонд розвитку, що активно взаємодіє з численними державними та комерційними структурами, здійснюючи фінансові операції, які залишаються поза офіційним контролем.

Класичний механізм університетського ендавменту у цьому випадку виглядає спотвореним. Замість зрозумілої моделі довгострокового інвестування з прозорим походженням капіталу та чіткою звітністю — закрита система з мінімальним рівнем контролю і відсутністю публічних пояснень щодо джерел формування активів. Фінансові звіти за 2024 рік лише підсилюють ці запитання: публічна активність фонду зводиться до дрібних заходів — збору коштів на обладнання чи проведення окремих освітніх подій, які радше створюють імітацію діяльності, ніж пояснюють реальні фінансові потоки.

Особливу увагу привертає поєднання ролей. Статус благодійної організації дозволяє уникати стандартів прозорості, які є обов’язковими для банківського сектору. Водночас Василь Горбаль як посадовець НБУ безпосередньо відповідає за аудит і фінансовий контроль у ключовій інституції держави. Така конфігурація створює очевидний конфлікт інтересів і ставить під сумнів принципи, які Нацбанк декларує на публічному рівні.

Контекст доповнюється і політичним бекграундом фігуранта. У минулому він підтримував проросійські наративи та голосував за мовний закон Колесніченка-Ківалова у 2012 році — факт, який сьогодні виглядає особливо токсично з огляду на війну та вимоги до бездоганної репутації осіб, що формують фінансову політику держави.

Коли журналісти розпочали викриття цієї діяльності, реакція системи була швидкою. Дружина посадовця, адвокат Наталія Горбаль, направила адвокатський запит, який за формою і тоном більше нагадував спробу юридичного тиску, ніж професійне прагнення до роз’яснення. Паралельно директор Інституту міжнародних відносин Валерій Копійка зайняв позицію повного мовчання, фактично забезпечуючи управлінське прикриття ситуації.

Втім, спроби зупинити публічний розголос не дали результату. У судовому порядку було отримано чотири ухвали слідчих суддів, які зобов’язують правоохоронні органи розпочати досудові розслідування. Таким чином, історія вийшла за межі публічної дискусії й перейшла у правову площину.

Наразі подальший розвиток подій залежить від дій територіальних управлінь Бюро економічної безпеки, Державного бюро розслідувань, Національної поліції та Служби безпеки України у Львівській області. Саме вони мають дати відповідь на питання, чи стала благодійність ширмою для непрозорих фінансових схем у безпосередній близькості до Національного банку.

Останні новини