Трамп запропонував Зеленському зустріч із Путіним у Москві

Юлія Свириденко: 40% ВВП України знаходиться в тіні, за оцінками Міністерства економіки

Перший віцепрем’єр-міністр та міністр економіки звертає увагу на важливість боротьби з тіньовою економікою

Під час брифінгу у середу Перший віцепрем’єр-міністр України та міністр економіки Юлія Свириденко зробила важливу заяву щодо стану національної економіки. За оцінками Міністерства економіки України, приблизно 40% валового внутрішнього продукту (ВВП) країни перебуває "у тіні". Ця заява підкреслює масштабність проблеми тіньової економіки та необхідність рішучих дій для її подолання.

Тіньова економіка, яка включає неофіційні доходи та ухилення від сплати податків, має значний вплив на економічний розвиток країни. Свириденко наголосила, що боротьба з цим явищем є пріоритетним завданням уряду. Міністерство економіки вже працює над комплексною стратегією, яка передбачає посилення контролю за фінансовими операціями, збільшення прозорості бізнесу та стимулювання підприємців до роботи в законодавчому полі.

За словами Свириденко, уряд планує запровадити низку реформ, спрямованих на зниження рівня тіньової економіки. Серед ключових заходів – удосконалення податкової системи, запровадження нових технологій для відстеження фінансових потоків та зміцнення інституцій, відповідальних за економічний контроль.

Однією з головних цілей цих реформ є створення сприятливих умов для розвитку малого та середнього бізнесу. Свириденко зазначила, що підтримка підприємництва та створення чесних умов для ведення бізнесу сприятимуть зростанню економіки та зменшенню обсягів тіньової діяльності.

Експерти погоджуються з необхідністю реформ та наголошують на важливості співпраці між урядом, бізнесом та громадянським суспільством для досягнення позитивних результатів. Прозорість, довіра та відповідальність мають стати основою нової економічної політики України.

Заява Юлії Свириденко підкреслює нагальність вирішення проблеми тіньової економіки, яка гальмує розвиток країни. Успішна реалізація запланованих заходів сприятиме зміцненню економіки, підвищенню рівня життя громадян та створенню нових можливостей для розвитку бізнесу.

На завершення, виступ Юлії Свириденко на брифінгу висвітлив важливу проблему тіньової економіки, що значно впливає на національний ВВП України. Перший віцепрем’єр-міністр наголосила на необхідності рішучих реформ для зменшення рівня тіньової економіки та забезпечення прозорості бізнесу. Впровадження нових технологій, удосконалення податкової системи та підтримка підприємництва мають стати ключовими складовими стратегії уряду. Співпраця між усіма зацікавленими сторонами стане запорукою успішних реформ, які сприятимуть економічному зростанню та підвищенню добробуту громадян.

За її словами, це стосується й аграрного сектора та експорту аграрної продукції. Закони, які підписав Президент України Володимир Зеленський, спрямовані на боротьбу з «чорним зерном» та неповерненням валютної виручки, дадуть можливість більше контролювати питання повернення валютної виручки від аграрної продукції.

«Я думаю, що по останніх цифрах „сірого“ експорту зерна вам можуть дати оцінку експертну тільки наші зернотрейдери, але зрозуміло, що є частка. Ми рахували, що якщо ми кажемо про тіньову економіку, то 40% – це потенційна цифра знаходження економіки „у тіні“.

Я думаю очевидно, що це стосується аграрного сектора, експорту аграрної продукції у тому числі. Тому закон, який підписав Президент, якраз має дати можливість більше контролювати питання повернення валютної виручки від аграрної продукції», — сказала Свириденко.

Міністерка відзначила, що останні пів року зрушення вже є в цифрах в поверненні валютної виручки.

«Але подивимося в динаміці. Сподіваємося, що у нас до кінця року ситуація поліпшиться», — додала вона.

Свириденко зазначила, що це важливо тим, що, якщо не повернуту валютну виручку, то це ставить під загрозу фінансування державного бюджету.

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів ухвалила подання про звільнення прокурора Офісу генерального прокурора Сергія Онікеєнка. Підставою для такого рішення стали результати перевірки, які виявили відсутність належних доказів інвалідності, що слугувала підґрунтям для отримання ним пенсійних виплат упродовж двох років.

Під час розгляду дисциплінарних матеріалів комісія дійшла висновку, що документи, надані для підтвердження стану здоров’я, не відповідають встановленим вимогам і не дають можливості однозначно підтвердити законність призначення пенсії. У зв’язку з цим було ініційовано процедуру звільнення як таку, що відповідає нормам прокурорської етики та чинного законодавства.

Сергій Онікеєнко працює в органах прокуратури з грудня 2002 року. З вересня 2022 року обіймає посаду прокурора відділу організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення в обласних прокуратурах управління нагляду за дотриманням законів органами БЕБ ОГП. У 2023 році йому було встановлено ІІ групу інвалідності, що дозволяло отримувати пенсію паралельно із зарплатою. За два роки сума виплат склала майже 500 тис. грн.

Після викриття корупційної схеми в Хмельницькій МСЕК з’явилася інформація про масове отримання статусу осіб з інвалідністю серед прокурорів. У жовтні 2024 року Онікеєнко письмово заявив про відсутність інвалідності, через що його не направляли на повторне медобстеження. Вже за кілька днів він звернувся за довідкою про зарплату для оформлення пенсії за вислугу років.

У липні 2025 року рішення МСЕК про встановлення інвалідності визнали необґрунтованим. Виявилося, що прокурор не надав кадровому підрозділу необхідні документи, а також був заброньований від мобілізації, хоча особи з інвалідністю не підлягають призову.

Сам Онікеєнко не погодився з дисциплінарною скаргою. Він пояснив, що через стрес, ненормований графік, евакуацію родини та смерть батька загострилися його хронічні захворювання. Прокурор стверджує, що не мав підстав сумніватися у рішеннях МСЕК, оскільки проходив обстеження особисто.

Інформація про стан його здоров’я є конфіденційною. З грудня 2024 року він перейшов на пенсію за вислугу років і більше не отримує виплат по інвалідності. Згідно з декларацією, у 2024 році його заробітна плата перевищила 1,3 млн грн, а пенсійні виплати склали понад 250 тис. грн.

Нагадаємо, у січні Вища рада правосуддя ухвалила рішення про звільнення на пожиттєве утримання колишнього голову Апеляційного суду Києва Антона Чернушенка, який фігурував у міжнародному розшуку через корупційний скандал.

Після переїзду до Польщі значна частина громадян України змушена або свідомо обирає зміну професійного шляху. Про це свідчать дані Польського економічного інституту (PIE), згідно з якими близько 40% українців, що знайшли роботу в Польщі, почали працювати у зовсім нових для себе галузях. Така тенденція стала результатом поєднання обставин вимушеної міграції, особливостей польського ринку праці та необхідності швидкої економічної адаптації.

Аналітики зазначають, що за останні десять років присутність українців у польській економіці зросла в рази. Якщо раніше трудова міграція з України мала переважно сезонний або тимчасовий характер, то нині дедалі більше людей інтегруються в економічне життя країни на довший термін. Наприкінці 2025 року громадяни України становлять приблизно 5% усіх працевлаштованих осіб, застрахованих у системі соціального страхування Польщі, що є показником глибокої залученості до офіційного ринку праці.

Згідно зі звітом PIE, до 80% українських іммігрантів знаходять роботу в трудомістких галузях із низьким порогом входу, де відносно легко працевлаштуватися. Саме ці сектори впродовж багатьох років відчувають дефіцит робочої сили. Найпоширенішими сферами зайнятості українців у Польщі є адміністративні та допоміжні послуги, промислова переробка, будівництво, транспорт і складське господарство, оптова та роздрібна торгівля разом із ремонтом транспортних засобів, а також сфера розміщення та громадського харчування.

Дослідження також показує, що іммігранти в країнах Організації економічного співробітництва та розвитку в середньому заробляють на 34% менше, ніж місцеві працівники того ж віку та статі. Близько двох третин цієї різниці пояснюється зайнятістю в менш оплачуваних секторах та компаніях. Водночас аналітики фіксують поступове скорочення розриву в оплаті праці: приблизно на третину протягом перших п’яти років перебування та майже наполовину після десяти років роботи в країні.

У звіті зазначається, що 40% українських іммігрантів після переїзду змінюють сферу діяльності. Ще 25% знаходять роботу в тій самій галузі, у якій працювали раніше, а 24% до приїзду не були економічно активними. Найменшою залишається група тих, хто до міграції займався підприємницькою діяльністю або працював не за трудовим договором — таких близько 11%.

Фахівці PIE наголошують, що з часом, у міру набуття місцевих компетенцій та досвіду, позиції українців на польському ринку праці покращуються. Водночас ключовим чинником успішної інтеграції залишається усунення системних бар’єрів, зокрема визнання іноземних дипломів і кваліфікацій. В ОЕСР підкреслюють, що ефективна інтеграційна політика має включати доступ до інформації про ринок праці, професійне консультування та підтримку у формуванні професійних контактів.