Тимур Ткаченко продовжує розставляти своїх людей “на потоки” в столиці

ТОВ «Українська бронетехніка», що давно зарекомендувало себе як один із провідних постачальників бронетехніки та озброєння для Міністерства оборони України, опинилося в центрі гучного скандалу. З’явилися підозри щодо корупційних схем та фіктивних контрактів, пов’язаних із поставками військової техніки. Серед продукції компанії – бронемашини «Варта» та «Новатор», міномети, шасі для самохідних артилерійських установок «Богдана» та комплектуючі для ракетного комплексу «Нептун». Проте саме масштабні поставки не захистили фірму від звинувачень у зловживаннях і незаконному бронюванні ухилянтів від мобілізації за хабарі.

Правоохоронці задокументували факт отримання одним із співробітників компанії 11 тисяч доларів за «вирішення» питання зняття з розшуку та надання броні. Це розслідування відкрило ширшу мережу корупційних дій, які могли впливати на державні контракти та безпеку армії. Міністерство оборони України вже вимагає від компанії повного відшкодування завданих збитків і посилює контроль над усіма постачаннями.

Розслідування вказують на системність порушень: закупівлі через підставні іноземні компанії, зокрема румунську Carfil S.A., дозволяють оформлювати фіктивні контракти, а поставки бракованого озброєння, включно з 120-мм мінометними мінами без маркування та з пошкодженими пороховими зарядами, ставлять під загрозу життя військових.

З 2014 року компанія уклала 59 контрактів із Міністерством оборони та афілійованими структурами на суму понад 36,2 млрд грн. Такі практики завдають мільйонних збитків державі, підривають довіру міжнародних партнерів і загрожують безпеці українських військових. Ефективність кожного контракту має працювати на захист держави, а не на збагачення окремих бізнес-структур.

У Києві стартує масштабний інфраструктурний проєкт — капітальний ремонт Харківського шосе, вартість якого перевищує 1,26 мільярда гривень. Це стало темою широкого обговорення серед експертів та громадськості. Зокрема, виникають питання щодо доцільності таких витрат в умовах війни та обмежених фінансових ресурсів. Дехто вважає, що суми такого масштабу можуть стати привідом для «освоєння» бюджетних коштів, що, за умов непередбачуваних обставин, може призвести до різкого збільшення витрат на 100% і більше.

Харківське шосе, що проходить через Дніпровський та Дарницький райони Києва, має довгу історію, починаючи ще з 1930-х років. Ця важлива магістраль лівобережної частини столиці є однією з основних транспортних артерій, що зв’язує різні частини міста. Втім, дорога вже давно потребує реконструкції, адже її стан, попри численні ремонти, залишає бажати кращого. Хоча зазвичай на цьому шосе не спостерігаються значні затори, рух тут досить інтенсивний, що робить питання модернізації настільки актуальним.

Підрядником проєкту стала компанія «Автострада», яка перемогла у тендері, обійшовши «Автомагістраль-Південь». Активісти наголошують, що саме ці фірми традиційно ділять між собою дорожні тендери в столиці. «Автострада» відома рекордно дорогими підрядами – від аварійного ремонту перегону метро на Деміївській за пів мільярда до будівництва ділянки Подільсько-Воскресенського мосту за майже два мільярди.

Урбаністи ставлять під сумнів доцільність саме такого формату реконструкції. За проєктом, шосе планують розширити в окремих місцях до 23,5 метрів, а це означає вирубку майже ста дерев. І все це – на ділянці, де ніколи не було транспортних заторів. При цьому замість облаштування наземних пішохідних переходів, як того вимагають сучасні стандарти, передбачено лише косметичні зміни та встановлення дорогих ліфтів у підземних переходах, які часто не працюють.

Окремим пунктом витрат стане Харківський шляхопровід, зведений у 1947 році. Він перебуває у вкрай зношеному стані та потребує реконструкції. «Київавтодор» уже оголосив тендер на розробку проєктної документації вартістю 17,8 мільйона гривень. І це лише документація – не саме будівництво. Водночас проєктом передбачено повернення другої трамвайної колії та створення велоінфраструктури, однак ці роботи не включено у загальну суму 1,26 мільярда.

На думку експертів, Харківське шосе стало прикладом демонстративного витрачання коштів на проєкти, що не вирішують реальних транспортних проблем міста. Немає заторів – але буде магістраль. Немає аварійності – але будуть відбійники та вищі швидкості. Натомість немає головного – безпеки пішоходів.

Особливо цинічно це виглядає в умовах війни, коли міський бюджет мав би спрямовуватися на укриття, відновлення критичної інфраструктури та ремонт аварійних мостів. У той час, як стратегічні об’єкти роками чекають на реконструкцію, Київ вкладає сотні мільйонів у дороги, які могли обійтися поточним ремонтом у рази дешевше.

Харківське шосе ризикує стати не прикладом розвитку, а черговим символом марнотратства – гучний проєкт без очевидної потреби, де ціна кілометра ремонту сягнула фантастичних 250 мільйонів гривень.

Український гідрометеорологічний центр оприлюднив детальний прогноз погоди, який обіцяє досить стабільну атмосферну ситуацію в найближчі дні. Синоптики повідомляють, що цього тижня жителям України навряд чи варто очікувати сніговий покрив, що є досить характерним для зимового періоду.

Така послуга коштує на українському чорному медіаринку від від 200уе і є найдешевшим способом на ринку з купою слідів, таких як повідомлення видання через гугл консоль. Цим займаються чорні піарники, які пишуть “липові” скарги та позови за матеріалами, які не подобаються замовникам.

Очевидно, тут ми маємо справу з відомою шахрайською схемою із застосуванням DMCA – американського Закону «Про авторське право у цифрову епоху». Пройдисвіти вже не перший рік використовують її для відмивання репутації корупціонерів, бандитів та різного шахрая в пошуковій видачі Google.

Для тих, хто не знає, як це працює, коротко викладемо суть. У 2020 році дослідники з The Wall Street Journal виявили сотні випадків, коли окремі особи або компанії, часто використовуючи явно вигадані особи, змушували видаляти посилання на несприятливі статті та повідомлення в блогах, в яких передбачалося, що засуджені злочинці, іноземні офіційні особи та бізнесмени вчинили правопорушення у США та за кордоном.

Завданням чорних піарників є домогтися видалення статті, де той чи інший їхній клієнт виставлений у непривабливому світлі, з сайту-першоджерела. Зазвичай це робиться за гроші клієнта.

По-друге, на сторінках свого сайту, де вони розміщують «оригінали» статей, ці спритники видаляють мета теги, якими можна визначити дату публікації, а також закривають ці сторінки для пошукових роботів. Ці маніпуляції вкрай ускладнюють автоматичну перевірку шахраїв щодо брехні щодо їх авторства.

Але щоби махінації мера Маркушина та його кумів не загубилися в інтернет-просторі, нагадаємо, у чому суть матеріалу та чому його так ретельно намагаються видалити.

У травні цього року українські телеграм-канали повідомили, що “БК Біг Буд Інвест” отримала на відновлення Ірпеня 497 млн грн, зокрема, понад 43 млн грн від Управління освіти та науки Ірпеня та 255 млн грн з місцевого бюджету, 180 млн грн від уряду Литви та 19 млн грн від міста Кашкайш (Португалія).

За кошти Уряду Литви компанія за 159 млн грн здійснила ремонт дитсадка “Радість” (нова назва “Рута”) та за понад 21 млн грн проводить ремонт протирадіаційного укриття дитсадка “Івасик-Телесік” у селі Козиці Ірпінської громади.

Засновником “БК Біг Буд Інвест” поки що номінально є Ольга Пінчук, але фактичний її власник – Сергій Росстальний – давній друг мера Маркушина.

Сергій Росстальний був рекомендований мером Ірпеня Уряду Литви для відновлення дитсадка “Рута”. Хоча формально Росстальний не є власником компанії “БК Біг Буд Інвест”, саме він був представлений Маркушиним у переговорах з Урядом Литви, як головний підрядник і навіть фотографувався з Президентом Литви на відкритті дитсадка “Рута”.

За даними системи “YouControl”, ФОП Росстальний Сергій Валерійович також неодноразово отримував прямі платежі від ТОВ “БК Біг Буд Інвест”. Ймовірно, саме так виводили бюджетні кошти.

Крім цього, ФОП Росстальний Сергій Валерійович отримав у 2022 році 11,8 млн грн на повоєнне відновлення освіти та житла громади. Зокрема, на ремонт покрівель ЗОШ №1 на вул. Тургенєвська, 17 (6,8 млн грн) та ЗОШ №17 по вул. Тищенка, 10 (4,5 млн грн); ремонти приватних будинків на вул. Садова, 41 (420 тис грн) та Новооскольська, 57 (850 тис грн); ремонт та заміна вікон НВО “Освіта” по вул. Привокзальна, 5 (522 тис. грн).

Також наближені до мера компанії без тендеру додатково отримали понад 16 млн грн від UNICEF (ЮНІСЕФ Україна) на відновлення 1 та 17 шкіл та дитсадка №7 “Бджілка”.

Понад 250 млн грн із отриманих цими підприємцями коштів на відновлення Ірпеня було виділено без проведення тендерних процедур.

Така активна діяльність із відновлення Ірпінської громади не залишилася поза увагою правоохоронців. По ряду підприємств Сергія Росстального та Єгора Ярмолича навіть пройшли обшуки та виїмки. Незабаром після цих подій Єгора Ярмолича випадково вбив перехожий в Ірпені. Від отриманих травм Ярмолич за кілька днів помер у лікарні.

Чому Маркушин, який нещодавно став фігурантом кримінальних проваджень, зокрема через зарплатний скандал в Ірпені, так активно лобіює компанії свого близького друга Сергія Росстального поки що залишається питанням.