У 2024 році зросла кількість дезертирства серед українських військових

Українці виявили свою активність та важливість питання, виславши петицію до президента щодо мобілізації правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери, яка здобула підтримку 25 тисяч голосів за всього лише 3 дні. У контексті цієї ініціативи виникає пропозиція від ініціаторів щодо надання пріоритетного права на прийом на роботу в державні, комунальні підприємства та в правоохоронні органи особам, демобілізованим із Збройних Сил України після початку повномасштабної війни. Цікаво порівняти цей успіх з попереднім досвідом: подібна петиція від народного депутата Дубінського №22/204852-ЕП, що стосувалася мобілізації депутатів і чиновників, набрала необхідну кількість голосів протягом 87 днів, і це лише за допомогою підтримки великих телеграм-каналів. Треба зазначити, що ця петиція перебуває "на розгляді" президента Зеленського вже 4,5 місяці, а отже, чекає на вирішення питання. Якщо восени 2023 року українці не поспішали підтримувати мобілізацію чиновників, то тепер, навіть з урахуванням необхідності авторизації, подібні петиції набирають голоси за лічені дні, свідчачи про активність громадян та їх бажання брати участь у формуванні державної політики.

Висновки до статті свідчать про значний рівень активності та зацікавленості громадян України у вирішенні питань, що стосуються публічного сектору. Петиція, що зібрала 25 тисяч голосів за 3 дні, вказує на загальну підтримку ідеї мобілізації правоохоронців та державних службовців. Порівнявши з іншими ініціативами, можна зробити висновок про активізацію громадянського суспільства та зміну у підході до влади: подібні петиції набирають підтримку швидше, що свідчить про зростання довіри до громадських ініціатив та бажання громадян брати активну участь у формуванні державної політики.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

За словами Фабіана Хоффманна, докторанта ядерного проекту в Осло, головна відмінність міжконтинентальних балістичних ракет (МБР) від інших полягає у їхній дальності. Однак критично важливим є не лише це, а й корисне навантаження, яке ракета здатна доставити.

Ракета, яка вразила Дніпро, ймовірно, мала корисне навантаження типу MIRV (Multiple Independently targetable Reentry Vehicle) — технологію, що дозволяє нести кілька боєголовок для одночасного удару по різних цілях. MIRV була створена ще під час холодної війни, щоб підвищити ефективність ядерної зброї, і жодна звичайна ракетна система Росії не має такої можливості.

“Незалежно від того, чи була ракета міжконтинентальною, повідомлення Путіна є очевидним натяком на ядерну загрозу”, — підкреслив Хоффманн в інтерв’ю для CNN.

Цей удар має на меті не лише ураження інфраструктури, а й посилення тиску на Україну та її союзників. Росія демонструє готовність використовувати будь-які засоби для залякування, включаючи прямі натяки на можливість застосування ядерної зброї.

Світова спільнота повинна звернути увагу на подібні сигнали. Важливо не лише реагувати на військову агресію Кремля, а й вживати заходів для запобігання подальшій ескалації, яка може мати катастрофічні наслідки.