У Голосіївській РДА виявили системні порушення при призначенні чиновників

Стаття 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення ставить за мету забезпечити своєчасне оновлення даних щодо військовозобов’язаних, відповідно до законодавства країни. Згідно з цією нормою, особи, які зобов'язані надавати такі дані, зобов'язані здійснювати їхнє оновлення не пізніше, ніж за 60 днів від дати зміни інформації.

Недотримання цього обов'язку може призвести до притягнення до адміністративної відповідальності, яка включає у себе передбачені законом штрафні санкції. Згідно зі статтею 210, за порушення обов'язку оновлення даних військовозобов'язаного у встановлений строк, може бути застосований штраф в розмірі від 17 000 до 25 500 гривень.

Ця норма спрямована на забезпечення точності та актуальності даних щодо військовозобов'язаних, що має важливе значення для забезпечення національної безпеки та обороноздатності країни. Тому дотримання вимог, встановлених статтею 210 Кодексу про адміністративні правопорушення, є обов'язковим для всіх громадян, які підпадають під цю категорію.

У разі несплати штрафу може розпочатися виконавче провадження, в ході якого виконавець має право на стягнення боргу з рахунків боржника та рухомого майна. Звернення стягнення на нерухоме майно відбувається тільки у разі відсутності достатніх коштів чи рухомого майна для задоволення вимог стягувача.

Юристи розповіли, що накладання арешту на нерухоме майно військовозобов’язаних є малоймовірним, оскільки оціночна вартість нерухомості зазвичай перевищує розмір штрафу. Закон передбачає також, що у разі володіння майном разом з іншими особами стягнення здійснюється лише на частку боржника.

Таким чином, у випадку, коли нерухоме майно оформлено на інших осіб або у випадку, коли оціночна вартість майна перевищує розмір штрафу, накладання арешту для стягнення не здійснюється.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

«Два тижні тому я надіслав листа до польського Міністерства культури та Польського інституту національної пам’яті із запитом, де саме потрібні пошукові або ексгумаційні роботи. Однак офіційної відповіді поки що не було», – зазначив Дробович.

Голова УІНП додав, що хоча інститут отримав запит від польської громадянки, це звернення буде включене до плану роботи на 2025 рік, навіть за відсутності офіційних звернень на державному рівні. Дробович також згадав, що Польща не виконала попередні домовленості про створення спільної робочої групи для координації пошуково-ексгумаційних робіт.

Крім того, очільник інституту наголосив на важливості дотримання угоди між Україною та Польщею від 1994 року та згадав про випадки вандалізму на українських могилах у Польщі. Він зокрема підкреслив, що братська могила воїнів Української повстанської армії (УПА) на горі Монастир досі залишається зруйнованою.

«Це абсурдна ситуація, навіть польські політики не розуміють, чому законну могилу досі не відновлено», – зазначив Дробович.

Українська влада вже дала дозвіл на початок пошукових робіт на могилах поляків, загиблих під час атаки УПА в лютому 1945 року в містечку Пузники на Поділлі. Однак подальші кроки у цьому напрямку вимагають офіційного звернення Польщі.

Раніше міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш зазначив, що вирішення питання Волинської трагедії 1943 року є умовою для вступу України до Євросоюзу. Проте президент Польщі Анджей Дуда розкритикував цю заяву, наголосивши на важливості розвитку польсько-українських відносин.