У Харківській області незаконно вирубали 1 077 дерев на 12 мільйонів гривень

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

З офіційної статистики НБУ за останню п’ятирічку зрозуміло, що пік переказів в Україні було досягнуто в передвоєнному 2021 році, а потім люди зменшували відправлення:

– 2019 рік – $11,92 млрд;

– 2020 рік – $11,98 млрд;

– 2021 рік – $14,0 млрд;

– 2022 рік – $12,5 млрд;

– 2023 рік – $11,3 млрд.

Після початку вторгнення в Україну експерти пояснювали таке скорочення здебільшого головним чинником – масовим від’їздом біженців із країни та їхньою адаптацією за кордоном. Багато людей, які ще до війни працювали за кордоном, після початку вторгнення вивезли свої сім’ї в безпечні країни, і їм просто вже нікому було слати гроші. Цей процес посилюється від місяця до місяця, особливо напередодні нинішнього опалювального сезону, який, якщо вірити владі, може виявитися найскладнішим для населення за весь час великої війни. А тому за підсумками 2024 року передбачають надходження в Україну ще менше за $11,3 млрд, зафіксованих у 20203-му.

«Очікую, падіння приватних грошових переказів до $9,6 млрд», – спрогнозував фінансовий аналітик Андрій Шевчишин.

А банкіри розповідають, що українці не тільки менше надсилають переказів, але також і залишають українську банківську систему.

«Спочатку ми спостерігали, що люди, які після початку війни розраховувалися картками за кордоном (виїхали з країни), стали скорочувати свої витрати там – мабуть, економили. Потім з банком стали зв’язуватися з метою закриття рахунків, а під час спілкування з нашими менеджерами, коли їм пропонували нові пакети і вигідніші умови, біженці розповідали, що українські рахунки вже просто не потрібні. Наші люди відкрили рахунки в західних банках. Оскільки звільнилися з підприємств в Україні (від яких отримували гривню на рахунки) і працевлаштувалися на новому місці. Немає сенсу готувати виписки за рахунками в українських банках (вимагають місцеві соцслужби для отримання різних пільг) і взагалі їх тримати – гроші туди більше не капають. Тому їм простіше попрощатися з нашим банком і більше не прив’язуватися до української економіки в принципі. У них тепер нове життя. Таких пояснень отримуємо дедалі більше і більше», – розповіли в одному із системних банків.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Проект «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачає створення спеціалізованого суду, який обиратиме справи щодо оскарження рішень урядових органів, таких як Кабінет Міністрів, міністерства, Національний банк та інші органи, що мають національні повноваження. Окрім того, в компетенції суду буде розгляд актів і дій Антимонопольного комітету України, Національного агентства з питань запобігання корупції та інших державних органів.

Це нововведення пов’язане з виконанням плану України щодо реформування судової системи та реалізації ініціативи Європейського Союзу Ukraine Facility. Створення такого суду є також частиною зобов’язань України згідно з меморандумом з Міжнародним валютним фондом (МВФ).

З одного боку, створення ВС із ППС допоможе вирішити питання ефективного розгляду публічно-правових спорів та зменшить навантаження на інші суди, особливо в контексті оскарження рішень урядових органів. З іншого боку, якщо врахувати досвід з Вищим спеціалізованим судом з інтелектуальної власності, питання створення нових судових інстанцій можуть залишити відкритими численні проблеми, пов’язані з їхньою реальним функціонуванням.