У мулі Каховського водосховища знайшли небезпечні метали

Депутатка Верховної Ради України, Мар’яна Безугла, на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook викликала глибокі роздуми стосовно фінансування та ефективності Суспільного мовлення України. В її оприлюдненні вказується, що річний бюджет на ці потреби складає 2 мільярди гривень, однак кількість глядачів ток-шоу Суспільного складає лише 1000 осіб на 90-хвилинний виступ. Ці дані викликали обґрунтовані сумніви щодо ефективності витрачання бюджетних коштів на підтримку та розвиток публічного мовлення в Україні.

У своїй публікації Безугла також висловила здивування стосовно дивовижної різниці у популярності відео контенту: тоді як ток-шоу Суспільного має низьку кількість переглядів, її звичайні ролики на платформі Reels набирають понад 50 тисяч переглядів. Це породжує ряд питань щодо значення та ролі Суспільного мовлення в сучасному медіа просторі, а також процесу розподілу фінансових ресурсів для цілей громадського мовлення.

Безугла звернула увагу на структуру Національної суспільної телерадіокомпанії України (НСТУ), до складу якої входить Суспільне мовлення, та зазначила, що у 2024 році на ці медіа відділи було виділено понад 2 мільярди гривень, а ще 1,5 мільярда — на Телемарафон окремо. При цьому, за словами депутатки, в НСТУ працює понад 4 тисячі співробітників, а зарплати керівництва є надто високими, що ставить під сумнів їхню обґрунтованість у контексті суспільного мовлення.

Варто відзначити, що за даними досліджень, Телемарафон користується популярністю лише серед 37% населення. Ці факти стимулюють серйозне обговорення щодо необхідності перегляду та оптимізації фінансових вкладень у суспільне мовлення України з метою підвищення його ефективності та відповідності сучасним вимогам та потребам аудиторії.

У висновках можна зазначити наступне:

• Необхідно провести глибокий аналіз ефективності використання державних коштів, спрямованих на фінансування Суспільного мовлення України.

• Важливо переглянути механізми розподілу бюджетних асигнувань між різними медіа відділами Національної суспільної телерадіокомпанії України з метою максимізації їхньої ефективності.

• Потрібно активізувати діалог між управлінцями Суспільного мовлення та законодавчим органом щодо оптимізації діяльності та використання ресурсів цієї установи.

• Важливо забезпечити більшу відкритість та прозорість у використанні бюджетних коштів, а також залучити громадськість до обговорення та контролю над фінансовими процесами в Суспільному мовленні.

• Потрібно розвивати та впроваджувати нові підходи до залучення аудиторії та підвищення інтересу до контенту Суспільного мовлення з метою збільшення його впливу та значущості в суспільстві.

Величезний скандал охопив один з найбільших торгово-розважальних центрів у Києві, ТРЦ "Республіка", розкриваючи широкомасштабні обманні схеми та підозри на масштабні корупційні дії на рівні олігархічних структур. Антимонопольний комітет виявив підозри щодо певних структур, пов'язаних з угрупованням, з якими пов'язані Дмитро Фірташ та Віталій Хомутинник, у спільних діях, які, за словами слідства, призвели до збитків держави в понад мільярд гривень через штучне заниження вартості об'єкта на аукціоні, при цьому об'єкт фактично залишився у руках попередніх власників. Василь Астіон, відомий своїми впливовими зв'язками в бізнесі та політиці, відігравав ключову роль у цьому складному плані. Його зв'язки з Хомутинником, які можуть бути пов'язані з Фірташем, стають особливо важливими у контексті реалізації проєкту ТРЦ "Республіка". З'ясувалося, що компанія "Ділідженс", яка керувала цим гігантським торгово-розважальним центром, насправді мала бенефіціарами саме Хомутинника та Толстунова через офшорні структури. Треба відзначити, що будівництво "Республіки" фінансувалося коштами, отриманими від банку "Надра", контроль над яким, відповідно до джерел, належав Фірташу. Компанія "Мегаполісжитлобуд", також пов'язана з проросійським олігархом, була відповідальна за процес будівництва. У 2019 році об'єкт було придбано на аукціоні за значно заниженою ціною особами, пов'язаними з Хомутинником. Компанія "Солтекс Капітал", представлена Василем Астіоном, стала переможцем та придбала "Республіку" за лише 777,1 мільйонів гривень, в той час як початкова вартість становила близько 2,6 мільярда гривень. Цікаво, що саме Астіон є кінцевим бенефіціаром декількох інших фірм, які також брали участь у торгах за "Республіку". У 2020 році національна поліція розпочала розслідування можливої змови між посадовими особами Національного банку, банку "Надра", іншими компаніями, а також "Солтекс Капітал" на аукціоні. Загалом, завдяки цій схемі держава втратила понад мільярд гривень, при цьому сам об'єкт залишився у руках колишніх власників.

У результаті дослідження ситуації навколо торгово-розважального центру "Республіка" у Києві можна зробити кілька висновків. Перш за все, виявлено значні підозри на корупційні дії та шахрайські схеми, які спричинили великі збитки державі через недооцінення вартості об'єкта та незаконні дії на аукціоні. У розслідуванні беруть участь різні структури, включаючи підсанкційних осіб та бізнесменів з великим впливом. Також виявлено роль ключових фігур, які здатні маніпулювати ситуацією на користь себе та спільництва за рахунок державних ресурсів. Зокрема, важливу роль у цій схемі відіграє Василь Астіон, який має впливові зв'язки в бізнесі та політиці. Загалом, виявлено серйозну проблему з корупцією та недобросовісними практиками в сфері комерційної нерухомості, що потребує ретельного розслідування та прийняття відповідних заходів з боку влади для запобігання подібним ситуаціям у майбутньому.