У перший день літа в Україні очікується потепління

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Таку думку висловив військовий експерт Сергій Грабський в ефірі “Radio NV”. За його словами, реорганізація ТЦК і перекидання працівників на фронт не вирішить основних проблем у військовій сфері.

“Ми вже одного разу гралися в популізм, коли познімали всіх керівників ТЦК. Чи виправило це ситуацію? Ні, не виправило”, — зазначив Грабський. За його словами, вже на початку мобілізації працівників ТЦК почали відправляти з фронту, і це, за оцінками експерта, не принесло істотних результатів.

Військовий експерт підкреслив, що незалежно від того, як ми будемо перейменовувати центри комплектування чи рекрутингові служби, наразі мобілізація є необхідною для підтримки армії.

“В умовах війни альтернативи мобілізації в Україні немає”, — зазначив Грабський. Він додав, що державі доведеться застосовувати більш жорсткі методи для забезпечення армії людськими ресурсами, оскільки популістичні заяви, як, наприклад, реформа ТЦК, не можуть змінити ситуацію на фронті.

Раніше депутатка Юлія Яцик запропонувала розформувати ТЦК і створити 10 нових бригад з працівників цих центрів, щоб покращити ситуацію в армії. Однак ця ініціатива викликала різку критику, зокрема з боку 3-ї окремої штурмової бригади. Заступник командира бригади Максим Жорін назвав ці пропозиції “пустим популізмом”, який не вартий обговорення. Головною проблемою ТЦК та СП він вважає корупцію, з якою потрібно боротися в першу чергу.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Тому існують великі ризики перебоїв із постачанням хліба в магазини, особливо в регіонах.

За словами президента Всеукраїнської асоціації пекарів і голови компанії “Київ Хліб” Юрія Дученка, ще з весни почали розганятися ціни на борошно. У підсумку вони підвищилися вже на 50%. Якщо у квітні пекарі купували борошно по 10 гривень за кілограм, то зараз змушені платити вже по 15 гривень. Очікується, що восени цінники на борошно злетять до 16 тисяч.

Крім того, борошномелам у липні масово відключали електроенергію, тож вони були змушені працювати на генераторах, що сильно вдарило по собівартості продукції.

“Борошняна” частка в собівартості хліба простих рецептур, за оцінками Дученка, сягає 40%.

Але, крім борошна, дорожчають й інші складові (цукор, соняшникова олія, пакувальні матеріали тощо). Скажімо, за сировинною групою (крім борошна) зростання цін від початку року перевищило 20%.

Водночас хліб у червні, за даними Держстату, зріс у ціні лише на 1,1%.

“Більшість основних виробників хліба і в червні, і в липні спрацювали в мінус або, в кращому разі, в нуль”, – каже Дученко.

Державного регулювання цін на хліб в Україні вже немає. Але, як розповіли “Стране” на одному з хлібозаводів, є вимога роздрібних мереж – підвищувати цінники не більше ніж на 5% на місяць.

Тому ставити вищі цінники хлібопекарі просто не можуть.

При цьому, за розрахунками Дученка, з урахуванням збільшених витрат хліб уже найближчим часом має подорожчати на 15-20%.

“Крім борошна, є ще безліч інших чинників, які впливають на собівартість. У нас зросли витрати на персонал, оскільки багатьох чоловіків мобілізують, доводиться підвищувати зарплати. Дорожчає також логістика. Ми ж, виходить, навіть не на крок, а на кілька кроків відстаємо від реалій ринку. Тому заганяємо себе в мінуси. Так триває з місяця в місяць, і перекривати касові розриви вже просто нічим. Альтернативи такі, що вже до вересня буде нічим розраховуватися з постачальниками і платити людям зарплати”, – розповідає керівник одного з регіональних хлібозаводів.

При цьому хліб в Україні залишається локальним продуктом. Тобто, якщо в місті зупиниться хлібозавод, почнуться перебої з хлібом і в місцевому роздробі, і в сусідніх селах.

“Ситуація на сьогодні така, що питання навіть не в тому, за скільки буде хліб, а в тому, чи буде він узагалі”, – каже керівник хлібозаводу.

Він також розповів, що багато замовників, особливо державних, не розраховуються вчасно за поставлений хліб. Зокрема, за постачання для армії заборгованість може сягати 4 місяців.

Багатство та Влада: Життя Принцеси Беатріси з Закарпаття

У 2015 році, коли Микола Греченюк займав посаду депутата сільської ради від Партії регіонів, його родичі та близькі отримали в Підвиноградові щонайменше чотири земельні ділянки. Це дозволило їм скористатися правом на безкоштовне отримання землі, яке гарантується Конституцією кожному українцю. За рішенням сільської ради земельні ділянки отримали Беатриса Миколаївна Греченюк (дочка), Михайло Васильович Греченюк (брат), Михайло Михайлович Крайнер (за даними ЗМІ, водій Греченюка) та Маріанна Олександрівна Крайнер (дружина водія Греченюка). Судові процеси щодо цих земельних ділянок тривали до 2021 року, проте зазначені особи все ж вдало захистили своє право на землю. Сам Микола Греченюк володіє в Підвиноградові чотирма земельними ділянками та будинком. Його дочка Беатриса має власність на три ділянки та власний маєток. Крім того, Микола Греченюк є засновником ТОВ "Лігаспецбуд", якому також пощастило з тендерами. За даними "Прозоро", ця компанія брала уч

У 2015 році, коли Андрій Петьовка невдало балотувався від партії "Рідне Закарпаття" у Мукачевому, його родичі отримали дозволи на виїзд за кордон завдяки листам від нардепа Василя Петьовки. Вказуючи, що Андрій є волонтером від Благодійного фонду "Наша паляниця", щоб підкріпити своє прохання, ці дозволи були складені в адмінпротоколі на його батька. Хоча після запевнень про повернення із волонтерською місією претензій від Національного агентства з питань запобігання корупції не було, липнем 2022 року Беатриса Греченюк народила дочку, можливо, саме у цей період вона зі своїм чоловіком виїхала за кордон, але не для волонтерства, а для особистих цілей. Проте, за її Instagram, велике подорожування у Італію відбулося у вересні 2023 року, де вони перебували в розкішному палаці. Представники Закарпаття завжди вражали своїм тяжінням до розкішів і позолоти, але те, що можна побачити на їхніх сторінках в соціальних мережах, може викликати подив навіть у найвідоміших світських левиць. Згідно з даними, Закарпатська область є лідером серед усіх областей України за поставками незадекларованих товарів, що викликає підозру щодо джерел їхнього благополуччя та розкошів.

У вищезгаданій статті представлено відомості про вплив певних осіб з Закарпаття на суспільно-політичну ситуацію в регіоні та їхнє життя в контексті здійснення великих фінансових операцій та подорожей. Зокрема, розглянуто факти здійснення незадекларованих поставок товарів через Закарпатську область, що ставить під сумнів джерела благополуччя певних осіб. Зазначено також прохання нардепа щодо дозволу на виїзд за кордон для своїх близьких, аналізуються їхні дії та активності, які можуть вказувати на можливі порушення законодавства. Робиться висновок про необхідність ретельного вивчення цих фактів компетентними органами та прийняття відповідних заходів у випадку виявлення законопорушень. Також акцентується увага на важливості відкритості, прозорості та дотримання етичних норм у політичній та громадській діяльності для забезпечення довіри громадян до влади та системи влади в цілому.