У Польщі більшість громадян вперше підтримали завершення війни в Україні шляхом територіальних поступок

За словами глави уряду, енергетична безпека є фундаментальним елементом національної безпеки та економічного розвитку України. Він підкреслив, що модернізація енергетичної інфраструктури та диверсифікація джерел енергії є пріоритетними напрямками роботи Кабінету Міністрів.

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що з 20-х чисел липня в українській енергосистемі має покращитись ситуація. Уряд продовжує децентралізацію енергетики та надає програми підтримки для різних категорій споживачів.

Денис Шмигаль у Facebook анонсував позитивні зміни в енергетичній сфері для Українців з 20 липня. “Ситуація в енергетиці має покращитися вже з 20-х чисел цього місяця. Продовжуємо децентралізацію енергетики. Маємо програми підтримки для домогосподарств, ОСББ, малого та середнього бізнесу, великого бізнесу, аби всі могли встановити додаткову генерацію”, — повідомив Шмигаль.

За його словами, уряд надає гранти та пільгові кредити для сонячних панелей, вітряків та міні-ТЕЦ. Те, що в Україні у 20-х числах липня будуть вимикати менше світла для населення заявляв член наглядової ради “Укренерго” Юрій Бойко.

За його словами, це пов’язано з виведенням з ремонту низки енергетичних об’єктів, зокрема і атомних. Директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко також підтверджує, що після 20 липня зміняться графіки постійних відключень світла. Однак менше вимикатимуть електроенергію за умови, що Росія не буде атакувати енергосистему України.

У Харкові сьогодні вже вдруге вразивших потужних вибухів. За наявною інформацією, цілі російських військ потрапили до мирного спального району міста, особливо вразивши будівельний гіпермаркет, де щойно виповнювалися буденні покупки та розважалися місцеві мешканці. Цей трагічний інцидент викликав серйозне занепокоєння та обурення у місцевій громаді та всьому світі. Загострення конфлікту на сході України тільки підкреслює необхідність мирного врегулювання та захисту цивільного населення від жорстокості війни. Влада й громадськість спільно зусилями намагаються надати допомогу постраждалим та забезпечити безпеку всім мешканцям у разі подальших загроз.

Про це повідомив міський голова Ігор Терехов. Станом на 16:32 відомо про двох загиблих і щонайменше чотирьох поранених.

“Попередньо, влучення сталося у спальному районі міста, в щільній цивільній забудові. Усі відповідні служби працюють на місці влучання,” — йдеться у повідомленні. Пізніше мер уточнив, що удар припав на будівельний гіпермаркет.

“Попередньо, влучання сталося в будівельний гіпермаркет. Маємо інформацію про жертви та постраждалих — потребує уточнення,” — зазначено у повідомленні.

Моніторингові чати повідомляють, що удар могли завдати російські терористи з використанням КАБ. За декілька годин до цього у спальному районі було помічено розвідувальний дрон росіян.

Після вибуху у небо піднявся густий чорний дим. Місцеві телеграм-канали повідомляють, що удар припав на “Епіцентр”.

Андріан Прокіп, доктор економічних наук та керівник енергетичних програм ГО "Український інститут майбутнього", поділився своїм аналізом можливих наслідків такого рішення. Його експертна оцінка допомагає зрозуміти потенційний вплив цієї реформи на різні сектори економіки та населення.

Нещодавно Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) вийшла з ініціативою урівняти тарифи на розподіл електроенергії незалежно від класів напруги споживачів. Це така собі зрівнялівка, на яку завжди хворіла енергетична політика в Україні. Для пересічного громадянина зміна малопомітна. Однак великі промислові споживачі електроенергії негативно висловлюються про цю ініціативу. І тут я спробую пояснити чому. А ще ця ідея суперечить принципам європейської політики та регулювання (які ми зобов’язані імплементувати) та й, зрештою, здоровій логіці економічно обґрунтованого тарифоутворення.

В Україні є два класи напруги, що застосовуються для систем розподілу електроенергії. Перший — для споживачів, підключених до ліній з напругою понад 27,5 кВ (або тих, хто використовує понад 150 тис. МВт∙год на місяць). Другий — для споживачів, підключених до ліній з напругою менше 27,5 кВ. Зрозуміло, що споживачі першого класу — це велика промисловість, яка споживає багато енергії. В різних країнах Європи кількість класів напруги буває більшою, і для кожного із них є свої тарифи на розподіл. В Молдові, яку я часто використовую як приклад для порівнянь енергетичної політики, таких класів напруги три із відповідними тарифами на розподіл.

Тариф на розподіл для першого класу нижчий, ніж для другого. На це є підстави. По-перше, в цих мережах менші втрати: що вища напруга у мережі, то нижчі втрати у ній і навпаки. За 2023 р. втрати у мережах першого класу напруги становили 4,13 %, а другого — 7,14%. По-друге, це звичайна ринкова логіка: хто споживає більші обсяги, претендує на дисконти. Для прикладу, у Вінниці тариф на розподіл для першого класу становить 344,82 грн/МВт·год , а для другого — 2 028,18; у Львові — 311,75 та 1 631,03; у Дніпрі — 226,41 та 1 328,03. Отже, тарифи розраховуються, виходячи із витрат на розподіл електроенергії за класами та обсягів цього розподілу. Це означає, що споживач за кожним класом напруги повинен покрити витрати, пов’язані із цим розподілом. А кількість споживачів першого класу незрівнянно менша, ніж споживачів другого класу, яких одиниці чи десятки у регіоні.

Ідея урівняти тариф на розподіл, як очікується, скоротить тариф для другого класу на 25%, і, природно, підвищить його для споживачів першого класу. І тут важливо, що такий підхід порушує принцип каскадування витрат у формуванні тарифу (cost cascading principle of tariff construction), який є одним із базових у системі європейської енергетичної політики. Фактично, за втрати у мережах повинні сплачувати ті, хто ними користуються.

Насправді ця зміна призведе до чергового крос-субсидування — а це хронічна хвороба української енергетики. І споживачі першого класу покриватимуть витрати і втрати споживачів другого класу напруги.

Інший бік проблеми в тому, що великі споживачі часто є експортерами і конкурують на зовнішньому ринку. Скорочення тарифу для другого класу дещо знизить витрати та собівартість виробництва малих виробників. Але останні конкурують лише між собою на внутрішньому ринку.

Нарешті, є ще одна група бенефіціарів такого рішення, і вони насправді отримають найбільшу вигоду — це компанії, що дотують тариф для населення за механізмом ПСО — здебільшого Енергоатом (близько 80%) та частково Укргідроенерго. Ці компанії покривають різницю між реальною ціною електроенергії (яка зокрема включає плату за її розподіл) та фіксованим тарифом (4,32 грн/кВт·год).

Побутові споживачі — це виключно другий клас напруги. І скорочення тарифу на розподіл на другого класу знизить реальну ціну електроенергії, а отже, зменшить витрати Енергоатому та Укргідроенерго. У цих компаніях залишиться більше коштів: в середньому 38 коп. на кожну 1 кВт·год. Отак з миру по нитці — гіганту капітал. І це на додачу до того, що ці компанії акумулюватимуть більший ресурс після підвищення тарифу з 2,64 до 4,32 грн/кВт·год.