Субота, 18 Липня, 2026

У світі росте смертність серед дітей, бо антибіотики більше не діють

Важливі новини

Реформа оподаткування ФОПів: Мінфін готує прозору модель без різкого скасування пільг

Міністерство фінансів України повідомило про намір розпочати системну підготовку до можливого оновлення правил оподаткування для фізичних осіб-підприємців, які працюють на спрощеній системі. Окрема увага приділяється питанню податку на додану вартість. У відомстві підкреслили: мова не йде про негайне скасування чинних податкових пільг, а про формування більш зрозумілої, справедливої та збалансованої моделі, яка відповідатиме сучасному стану економіки.

У Мінфіні зазначають, що нинішня система спрощеного оподаткування відіграла важливу роль у розвитку малого бізнесу, однак з часом у ній накопичилися дисбаланси. Частина підприємців використовує спрощенку не як інструмент підтримки малого бізнесу, а як спосіб мінімізації податкового навантаження у великих обсягах обороту. Це створює нерівні умови для сумлінних платників податків та зменшує надходження до бюджету.

посилення боротьби з тіньовими схемами;

ліквідація можливостей для агресивної оптимізації, бізнес-дроблення та «сірого» імпорту;

вирівнювання умов між різними видами платників податків;

захист сумлінних підприємців і спрощення для них адміністрування та звітності.

Таким чином Міністерство фінансів планує уникнути перекосів, коли спрощена система використовується не для розвитку малого бізнесу, а для ухилення від оподаткування великих торгових та імпортних операцій.

Уряд підкреслює, що жодних термінових рішень не буде. Потенційний перегляд правил для ФОП може відбутися не раніше 2027 року. За цей час планується:

доопрацювати відповідні законодавчі пропозиції;

провести широкі публічні консультації з бізнесом;

забезпечити адаптацію підприємців до можливих нововведень.

Відповідно до заяв Мінфіну, чинна система оподаткування спрощенців працюватиме без змін у найближчі роки. Усі обговорення відбуватимуться у відкритому форматі, а держава обіцяє врахувати позиції малого бізнесу та уникати рішень, що можуть нашкодити підприємництву в умовах війни.

Дельфіни можуть “посміхатися”: нове дослідження про соціальну поведінку афалін

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Зазначається, що біологи з Університету Пізи (Італія) виявили, що дельфіни-афаліни використовують міміку, схожу на посмішку, щоб показати іншим своє бажання трохи пограти разом.

Дельфіни люблять бавитися, вистрибуючи з води, катаючись на хвилях, граючи з речами у воді, ганяючись одне за одним та імітуючи бійку. Запрошенням до цих ігор може виступати відкритий рот, що вчені вважають аналогом людської посмішки. Інші члени групи часто відповідають аналогічною “мімікою”.

Ми виявили наявність виразного обличчя, відкритого рота, у афалінів, і ми показали, що дельфіни також здатні віддзеркалювати вираз обличчя інших. Сигнали відкритого рота та швидка міміка неодноразово з’являються в генеалогічному дереві ссавців, що свідчить про те, що візуальна комунікація зіграла вирішальну роль у формуванні складних соціальних взаємодій не лише у дельфінів, але й у багатьох видів,

Вчені також виявили цікаву закономірність. Хоча дельфіни охоче контактують з людьми, вони використовували “посмішку” лише у спілкуванні одне з одним, а з людьми – ні. Коли дельфін перебуває на самоті, він також не “посміхається”.

Дослідники зафіксували 1288 “посмішок”, коли дельфіни грали разом, і лише одну, коли дельфін грав сам.

Жест відкритого рота, ймовірно, розвинувся з кусання, порушуючи послідовність кусання, щоб залишити лише “намір вкусити” без контакту. Розслаблений відкритий рот, який можна побачити у соціальних м’ясоїдних тварин, граючі обличчя мавп і навіть людський сміх, є універсальною ознакою грайливості, допомагаючи тваринам – і нам – показувати веселощі та уникати конфліктів,

Телеведуча Леся Нікітюк зізналася, як рідко бачиться з батьком свого сина Дмитром Бабчуком

Відома українська телеведуча Леся Нікітюк поділилася особистими подробицями про стосунки з батьком свого первістка, військовим Дмитром Бабчуком. За словами зірки, їхні зустрічі відбуваються нечасто, адже обставини нині диктує війна. «Якщо вдається зідзвонитися по відеозв’язку, то це прекрасно», – зізналася ведуча в одному з інтерв’ю. Вона пригадала випадок на зйомках шоу «Хто зверху?», коли режисер дозволив […]

Українці погоджуються на розкриття своїх банківських даних при використанні “Національного кешбеку”

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Потрібно зауважити, що доступ до платіжних даних є необхідним для нарахування кешбеку. Відповідно до заяви Мінекономіки, ця інформація не зберігається та не передається далі, а використовується виключно для цілей нарахування кешбеку. Однак ця ситуація викликає питання щодо безпеки та прозорості процесу.

Захист банківської таємниці став важливою темою у суспільстві, оскільки українці часто стикаються з необхідністю передавати особисті дані в обмін на різноманітні бонуси чи знижки. Однак чи можна вважати таку вимогу правомірною? Чи не стане це прецедентом для більш глибокого вторгнення в приватність громадян?

Поки що влада запевняє, що ця інформація не буде передаватися третім особам, крім тих, що визначені законодавством. Однак, як зазначають деякі експерти, відкриття доступу до платіжних даних може мати негативні наслідки в разі несанкціонованого доступу чи неправомірного використання інформації.

Андрій Садовий відповів чи будуть мовні патрулі у Львові

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

«У нас нема такої проблеми. Ми якось стараємось проводити роз’яснювальну роботу», – сказав Садовий. Він зазначив, що питання мовного контролю успішно вирішується в межах співпраці з мовним омбудсменом, а введення додаткових заходів, таких як мовні патрулі, не є необхідним для Львова.

Садовий наголосив, що місто слід зосереджуватися на позитивних змінах: «Наша сила в тому, щоби любов’ю переформатувати людей і робити їх союзниками».

Руслан Марцінків, мер Івано-Франківська, раніше заявив, що в його місті почнуть працювати мовні інспектори для протидії поширенню російської мови. Ця ініціатива викликала резонанс, проте Садовий дав зрозуміти, що Львову така практика не потрібна, оскільки українська мова вже міцно вкорінена в місцевому суспільстві.

Понад три мільйони дітей у світі загинули за один рік — не від нових вірусів, не від невідомих хвороб, а від звичних інфекцій, які більше не піддаються лікуванню. Причина — зростаюча стійкість бактерій до антибіотиків, які ще десятиліття тому вважалися гарантією виживання.

Світовий медичний консенсус давно визнає: ми втрачаємо контроль над антибіотиками. Препарати, які раніше знищували найнебезпечніші інфекції, тепер дедалі частіше безсилі. Бактерії адаптуються швидше, ніж фармацевти встигають вигадати нові засоби. А діти — особливо в регіонах з низьким доступом до медичної допомоги — першими платять за цю еволюцію життям.

Згідно з новими дослідженнями, найгірша ситуація — в країнах Африки та Південно-Східної Азії. Але наслідки цієї медичної катастрофи не мають кордонів.

Так звані «резервні» антибіотики — ті, що мають застосовуватись лише у виняткових випадках, — уже давно використовуються як стандартна практика. І саме це — головна загроза. Їхнє масове призначення під час пандемії, зокрема на тлі COVID-19, створило ідеальні умови для розвитку суперинфекцій.

У деяких країнах їхнє споживання зросло майже удвічі. А це означає лише одне: наступного разу, коли людині справді буде потрібен «резерв», — він може вже не спрацювати.

Виробництво нових антибіотиків — дорогий і повільний процес. І сьогодні воно програє гонку. Фармацевтичні компанії не мають економічної мотивації вкладати мільярди в препарати, які швидко втратять ефективність. А держави не встигають реагувати на виклики з потрібним рівнем системності.

Рішення є, але простим його назвати важко. Світ має змінити філософію застосування антибіотиків: не «лікувати на всяк випадок», а запровадити чіткі обмеження, контроль над продажем, суворий моніторинг у лікарнях і ветеринарії. Паралельно — масово інвестувати в санітарію, вакцинацію і доступ до безпечної води.

Медики кажуть: боротьба зі стійкістю до антибіотиків — це не лише про таблетки. Це про державну політику, культуру лікування та базову медичну освіту.

Якщо цього не зробити зараз, то у найближчі роки антибіотики перестануть бути порятунком. І тоді прості хвороби знову стануть смертельними.

Останні новини